Постанова

від 21.01.2025 по справі 260/1352/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/1352/24 пров. № А/857/24337/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Нора А.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення,

суддя у І інстанціїГебеш С.А. ,

час ухвалення судового рішення 16 год 21 хв,

місце ухвалення судового рішенням. Ужгород,

дата складення повного тексту рішення 23 серпня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі Рада) №1609 від 15.02.2024 "Про внесення змін до рішення ХХVII сесії VIII скликання Дубриницької сільської ради від 02.11.2023 року "Про дострокове припинення повноважень секретаря Дубриницької сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 за власним бажанням".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі №260/1352/24 позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції суд виходив із того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Рішення Ради від 02.11.2023 № 1475 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Дубриницької сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 за власним бажанням" є актом індивідуальної дії та фактично виконане 02.11.2023, оскільки запис про звільнення позивачки з посади внесено у її трудову книжку, а також здійснено з нею розрахунок при звільненні.

Рада у поданій апеляційній скарзі просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , як депутат Ради, брала безпосередню участь 06.02.2024 у засіданні Ради, брала участь у голосуванні, у тому числі і про обрання ОСОБА_2 секретарем Ради без жодних зауважень.

02.11.2023 ОСОБА_1 було ознайомлено рішенням про її звільнення та у трудовій книжці проставлено відмітку про звільнення із посади секретаря Ради, проведено нарахування та виплату суми при звільненні.

Наполягає на тому, що Рада при прийнятті оспорюваного рішення використала своє дискреційне повноваження з урахуванням усіх обставин та усунула допущену помилку при прийнятті рішення №1475 від 02.11.2023. Впродовж чотирьох місяців з дня ознайомлення 02.11.2023 із вказаним рішенням та отримання трудової книжки із записом про звільнення ОСОБА_1 його не оскаржувала.

Водночас звертає увагу на ще одне звернення ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про поновлення на роботі у справі №260/1496/24, що підтверджує те, що рішення суду у цій справі не вирішує публічно- правовий спір по суті, а отже обраний позивачкою спосіб захисту у справі, що розглядається, є неефективним.

Представник ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 26.11.2020 на підставі рішення № 4 Ради ОСОБА_1 була обрана секретарем Ради.

02.11.2023 на підставі рішення № 1475 Ради Про достроково припинено повноваження секретаря Дубринської сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 за власним бажанням було достроково припинено повноваження секретаря Ради ОСОБА_1 .

У той же день ОСОБА_1 було ознайомлено із вказаним рішенням під розпис, у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 внесено запис № 9 про її звільнення із посади секретаря Ради.

15.02.2024 Рада прийняла рішення № 1609 від 15.02.2024 "Про внесення змін до рішення ХХVІІ сесії VIII скликання Дубриницької сільської ради від 02.11.2023 року "Про дострокове припинення повноважень секретаря Дубриницької сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 за власним бажанням".

Відповідно до пункту 1 цього рішення пункт 1 рішення від 02.11.2023 року № 1475 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Дубриницької сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 за власним бажанням" викладено у новій редакції такого змісту:

1. Встановити, що внаслідок допущеної помилки рішення про розгляд заяви секретаря Дубриницької сільської ради ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням не розглянуто і не прийнято по суті.

ОСОБА_1 не погодилася із правомірністю зазначеного рішення Ради, вказуючи на те, що таке порушує її право на правову визначеність у відносинах з органом місцевого самоврядування щодо її трудових прав та прийняте з перевищенням повноважень відповідача.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентовано приписами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон №280/97-ВР).

За приписами статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

Як передбачено частиною 1 статті 50 Закону №280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Частиною 5 цієї статті Закону передбачено, що повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Суд першої інстанції при вирішення спору слушно звернув увагу висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

У пункту 5 вказаного рішення Конституційний Суду України висловив правову позицію, відповідно до якої органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами і не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що в ході судового розгляду було безспірно встановлено те, що рішення Ради від 02.11.2023 № 1475 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Дубриницької сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 за власним бажанням", яке є ненормативним актом (актом індивідуальної дії), було фактично виконане 02.11.2023 шляхом внесення відповідного запису у трудову книжку ОСОБА_1 та проведення із нею розрахунку при звільненні. Сама ОСОБА_3 проти свого звільнення з посади секретаря Ради не заперечувала, подавши відповідну власноручно написану заяву від 02.11.2023.

Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оспорюване рішення Ради від 15.02.2024 №1609 "Про внесення змін до рішення XXVII сесії VIII скликання Дубриницької сільської ради від 02 листопада 2023 року №1475 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Дубриницької сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 за власним бажанням" ухвалене без належних фактичних та правових підстав, не відповідає встановленим у частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №260/1352/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 28 січня 2025 року.