Постанова

від 20.01.2025 по справі 914/2974/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Справа №914/2974/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіО.І. Матущак

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» б/н від 09.09.2024 року (вх. №01-05/2544/24 від 11.09.2024 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2024 року (суддя М.Р.Король; повний текст рішення складено 19.08.2024 року)

у справі № 914/2974/23

за позовом: Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (надалі ТзОВ «Львівгаз збут»)

до відповідача-2: Комунального закладу Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат»

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Львівської обласної ради

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради

про визнання недійсною додаткової угоди, стягнення 283859,29 грн,

за участю:

від прокуратури: Слиш Г.С. (посвідчення № 068777 від 01.03.2023 року);

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Стернюк В.А. адвокат (довіреність № Др-2-0124 від 02.01.2024 року);

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

04.10.2023 року Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Львівгаз збут» за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Львівської обласної ради, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат» про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 283859,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Комунальним закладом Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат» та ТзОВ «Львівгаз збут» укладено додаткову угоду №1 від 27.05.2021р. до договору на постачання природного газу №41ВВ797-5604-21 від 08.04.2021р. всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення положень договору, п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладання додаткової угоди), якою підвищено ціну на предмет закупівлі на 31%.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.05.2024 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Комунальний заклад Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат».

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.08.2024 року у справі №914/2974/23 задоволено позов Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації.

Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 27.05.2021р. до договору на постачання природного газу №41ВВ797-5604-21 від 08.04.2021р., укладеного Комунальним закладом Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат» та ТзОВ «Львівгаз збут».

Стягнуто з ТзОВ «Львівгаз збут» на користь Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації кошти в сумі 283859,29 грн. Стягнуто з ТзОВ «Львівгаз збут» на користь Львівської обласної прокуратури 3406,32 грн судового збору. Стягнуто з Комунального закладу Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат» на користь Львівської обласної прокуратури 2147,20 грн судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що внаслідок укладення додаткової угоди №1 від 27.05.2021р. ціну за 1 куб. м. газу збільшено з 6,26 грн. до 8,20 грн. (з ПДВ 7,51 грн./9,84 грн.), тобто на 1,94 грн. (з ПДВ на 2,33 грн.), що на 31 % більше від первинної ціни, а кількість товару визначеної сторонами у договорі не зменшено. Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсною додаткової угоди №1 від 27.05.2021р. і такою, що не породжує жодних правових наслідків для сторін, оскільки дана угода суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки спірна додаткова угода №1 від 27.05.2021р. до договору на постачання природного газу №41ВВ797-5604-21 від 08.04.2021р. підлягає визнанню недійсною та відповідно, не породжує правових наслідків, підстава для оплати поставленого природного газу за ціною, встановленою у додатковій угоді, фактично відпала, а тому ТзОВ «Львівгаз збут» має обов`язок повернути грошові кошти в частині збільшеної ціни товару за недійсною додатковою угодою, як безпідставно набуте майно, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ТзОВ «Львівгаз збут» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що протягом лютого-жовтня 2021 року постійно відбувались коливання цін на ринку природного газу в сторону збільшення, що підтверджується довідками Львівської торгово-промислової палати та Висновками експертів, копії яких додано прокурором до позовної заяви. Вважає, що твердження прокурора про те, що довідки Львівської торгово-промислової палати, ДП «Держзовнішінформ» та висновки експертів не можуть вважатись підтверджуючими документами, є необґрунтованими та довільними. Вказує на те, що прокурором не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення прав та інтересів Департаменту соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації, враховуючи те, що позивач не є стороною договору, та відсутні підстави звернення до суду для здійснення ним такого захисту. Скаржник вважає, що у ТзОВ «Львівгаз збут» були правові підстави для зміни ціни на газ, а внесення таких змін до договору було обґрунтованим та документально підтвердженим, а також відбувалось відповідно до чинного законодавства України та умов договору. Стверджує, що жодних прав та інтересів позивача не порушено, а прокурор у позовній заяві не довів існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави та наявність достатніх правових підстав для звернення до суду з даним позовом. Просить рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2024 року у справі №914/2974/23 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Золочівська окружна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи скаржника. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону. Зазначає, що внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди або отримання пропозиції про її укладення. Вказує на те, що судом правомірно встановлено, що надані відповідачем довідки не підтверджують коливання цін на природний газ до укладення додаткових угод до договору, оскільки такі довідки лише констатують рівень цін станом на певні дати. Вважає, що надані довідки не містять інформації саме щодо коливання ціни на товар. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни, а відтак самі по собі дані, викладені у цінових довідках, не можуть підтверджувати наявність коливання ціни станом на дату укладення спірних додаткових угод до договору. Також вказує на те, що прокурор обґрунтував наявність інтересів держави зайвою сплатою коштів відповідачу з Державного бюджету України. Зазначає, що до компетенції Департаменту ЛОДА належить здійснення фінансування Інтернату, затвердження кошторису, контроль за ефективністю використання матеріальних і трудових ресурсів. Недотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час виконання умов договору поставки порушує інтереси держави в особі Департаменту ЛОДА. Просить рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2024 року у справі №914/2974/23 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Львівгаз збут» без задоволення.

Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Зазначає, що згідно умов договору про постачання природного газу ціна на товар не повинна відрізнятися від змісту тендерної пропозиції. Істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Вказана норма застосовується, якщо відбувається значне коливання ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Заявляє, що для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Вказує на те, що між відповідачами укладено додаткову угоду № 1 від 27.05.2021 року, якою ціну збільшено з 6,26 грн до 8,20 грн (з ПДВ 7,51 до 9,84 грн). Таким чином, відсоток збільшення ціни на товар склав 31% від ціни зазначеної в договорі. Звертає увагу суду на те, що надані відповідачем документи не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на ринку, оскільки не відображають коливання ціни на газ після укладення договору 08.04.2021 року та додаткової угоди № 1 27.05.2021 року, а отже не можуть бути розцінені як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору в частині збільшення вартості ціни. Заявляє, що оскільки до компетенції позивача належить здійснення фінансування відповідача-1, затвердження кошторису, контроль за ефективністю використання матеріальних і трудових ресурсів, позивач є головним розпорядником коштів, виділених відповідачу-1 у 2021 році на закупівлю енергоносіїв, в тому числі природного газу, а тому Департамент соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації є належним позивачем у справі. Вказує на дотримання прокуратурою вимог законодавства при зверненні до суду. Просить рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2024 року у справі №914/2974/23 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Львівгаз збут» без задоволення.

В судовому засіданні представник ТзОВ «Львівгаз збут» підтримав доводи, зазначені в апеляційній скарзі.

Прокурор просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач, Комунальний заклад Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат» та треті особи не забезпечили участь представників у судовому засіданні. Про причини неявки не повідомили.

З`ясовуючи обставини ознайомлення учасників справи з датою, часом та місцем розгляду справи №914/2974/23, суд встановив таке.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 року призначено справу № 914/2974/23 до розгляду у судовому засіданні в межах розумного строку на 20.01.2025 року об 11 год. 00 хв.

09.12.2024 року вказана ухвала від 06.12.2024 року доставлена до електронного кабінету позивача та третіх осіб, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.

16.12.2024 року вказана ухвала від 06.12.2024 року відправлена Комунальному закладу Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат». Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600993639548 02.01.2025 року повідомлення вручено особисто.

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення учасників справи у справі про порядок розгляду справи №914/2974/23.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасника справи, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності учасників, які не з`явились в судове засідання.

Розгляд клопотання

27.11.2024 року через систему «Електронний суд» представник ТзОВ «Львівгаз збут» адвокат Стернюк В.А. подав клопотання (вх. № 01-05/3448/24 від 27.11.2024 року) про зупинення провадження у справі.

Клопотання мотивоване тим, що Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп». Зокрема, ТзОВ «Рейнір Бізнес Груп» звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 131-1 Конституції України приписам абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами. Просить зупинити провадження у справі №914/2974/23 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

При розгляді вказаного клопотання колегія суддів виходить з таких мотивів.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється. Для вирішення питання про зупинення провадження в справі господарський суд, у кожному випадку, повинен з`ясувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.03.2024 року у cправі №917/227/23.

Законодавець в п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України чітко зазначив, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Апеляційний господарський суд зазначає, що матеріали справи № 914/2974/23 містять усі необхідні дані, на підставі яких суд може встановити обставини, що дозволить вирішити справу по суті.

Враховуючи вищеописані норми процесуального закону, а також те, що матеріали вказаної справи дозволяють вирішити справу по суті, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні поданого клопотання.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, Комунальним закладом Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат» проведено відкриті торги щодо закупівлі 80 тис.куб.м. газового палива (природній газ) ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо, з очікуваною вартістю 720000,00 UAH.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro» за ідентифікатором UA-2021-01-22-002914-с.

За результатами проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТзОВ «Львівгаз збут» з остаточною пропозицією 600800,00 UAH з ПДВ.

08.04.2021 року Комунальний заклад «Підкамінський психоневрологічний інтернат» та ТзОВ «Львівгаз збут» укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ВВ797- 5604-21.

Відповідно до Розділу І договору, предметом вказаного договору є газ з річним плановим обсягом постачання до 80 тис.куб.м.

Згідно з пунктом 3.2 договору, ціна 1 тис. куб. м. природнього газу складає 6258,33 грн (тобто 1 куб.м. 6,26 грн), з податком на додану вартість становить 1251,67 грн, всього 7510грн (тобто 1 куб.м. 7,51 грн) з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності.

У подальшому між Комунальним закладом «Підкамінський психоневрологічний інтернат» та ТзОВ «Львівгаз збут» укладено додаткову угоду №1 від 27.05.2021 року до вищезазначеного договору, згідно умов якої сторони дійшли згоди змінити п.3.2 істотні умови договору, збільшивши суму за 1000 куб.м. до 8199,22 грн (тобто 1 куб.м. 8,20 грн), крім того ПДВ 1639,84 грн, та всього з ПДВ 9839,06 грн (тобто 1 куб.м. 9,84 грн).

На підтвердження зміни цін на природний газ ТзОВ «Львівгаз збут» надавались цінові довідки ДП «Держзовнішінформ» №122/335 від 20.05.2021 року та Львівської Торгово-промислової палати № 19-09/438 від 20.05.2021 року, Львівської Торгово-промислової палати № 19-09/374 від 29.04.2021 року, № 19-09/563 від 02.07.2021 року, № 19-09/1014 від 29.10.2021 року та № 19-09/1226 від 30.12.2021 року.

Листом № 14.54/05-45-157ВИХ-23 від 13.01.2023 року Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури звернувся до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації з вимогою надати відомості про вжиті заходи щодо визнання недійсною додаткової угоди №1 від 27.05.2021 року та стягнення зайво сплачених коштів, в тому числі в судовому порядку.

Листом № 20-348/0/2-23 від 25.01.2023 року Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації надав відповідь на вказаний лист, у якому зазначив, що в Департаменті відсутні документи та інформація, зазначені у запиті для пред`явлення позову та зазначив у листі, що вважає за доцільне Золочівській окружній прокуратурі розглянути можливість вжиття заходів реагування позовного характеру.

Невідповідність Закону України «Про публічні закупівлі» умов додаткової угоди №1 від 27.05.2021 року, якою збільшено ціну за одиницю газу на 31%, стала підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Щодо представництва прокурором інтересів держави

Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Листом № 14.54/05-45-157ВИХ-23 від 13.01.2023 року Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури звернувся до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації з вимогою надати відомості про вжиті заходи щодо визнання недійсною додаткової угоди №1 від 27.05.2021 року та стягнення зайво сплачених коштів, в тому числі в судовому порядку.

Листом № 20-348/0/2-23 від 25.01.2023 року Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації надав відповідь на вказаний лист, у якому зазначив, що в Департаменті відсутні документи та інформація, зазначені у запиті для пред`явлення позову та зазначив у листі, що вважає за доцільне Золочівській окружній прокуратурі розглянути можливість вжиття заходів реагування позовного характеру.

Відповідно до Розділу 1 Положення про Інтернат (п.п.1.2), галузеве управління Інтернатом здійснюється Департаментом соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації з урахуванням відповідних рішень Львівської обласної ради.

До компетенції Департаменту Львівської обласної державної адміністрації належить здійснення фінансування Інтернату, затвердження кошторису, контроль за ефективністю використання матеріальних і трудових ресурсів (п.п. 9.3.6 Положення про Інтернат).

Відповідно до п.п.8.5., 8.6. Положення про Департамент Львівської обласної державної адміністрації, останній відповідно до визначених повноважень вносить пропозиції щодо проекту обласного бюджету; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

З урахуванням здійснення Департаментом галузевого управління Інтернатом, безпосереднього фінансування Інтернату, будучи головним розпорядником коштів, виділених Інтернату у 2021 році на закупівлю енергоносіїв, в тому числі природного газу, Департамент Львівської обласної державної адміністрації у наведених спірних правовідносинах діє від імені однієї сторони означених договірних правовідносин, якій саме були виділені бюджетні кошти на закупівлю природного газу Комунального закладу «Підкамінський психоневрологічний інтернат».

Комунальний заклад «Підкамінський психоневрологічний інтернат» як сторона договорів розпоряджався не власними коштами, а коштами держави, які виділялись Інтернату головним розпорядником виділених бюджетних коштів Департаментом Львівської обласної державної адміністрації, призначених для закупівлі Інтернатом природного газу.

Відтак, Департамент Львівської обласної державної адміністрації, будучи компетентним органом, головним розпорядником бюджетних коштів для закупівлі Інтернатом природного газу, що є стороною спірних правовідносин, мав повноваження для звернення до суду із відповідною позовною заявою, але не вжив жодних заходів протягом розумного строку.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Щодо суті спору

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У цій справі суд встановив, що Комунальним закладом Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат» проведено відкриті торги щодо закупівлі 80 тис.куб.м. газового палива (природній газ) ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо, з очікуваною вартістю 720000,00 UAH.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro» за ідентифікатором UA-2021-01-22-002914-с.

За результатами проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТзОВ «Львівгаз збут» з остаточною пропозицією 600800,00 UAH з ПДВ, тому 08.04.2021 року Комунальний заклад «Підкамінський психоневрологічний інтернат» та ТзОВ «Львівгаз збут» укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ВВ797- 5604-21.

Отже, укладений між позивачем та відповідачем договір став підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата у Постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 зазначила:

«Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку».

У справі № 914/2974/23 суд встановив, що внаслідок укладення додаткової угоди №1 від 27.05.2021 року ціну за 1 куб. м. газу збільшено з 6,26 грн. до 8,20 грн. (з ПДВ 7,51 грн./9,84 грн.), тобто на 1,94 грн. (з ПДВ на 2,33 грн.), що на 31 % більше від первинної ціни, а кількість товару визначеної сторонами у договорі не зменшено. (розрахунок коливання ціни за 1 куб.м. газу: (8,2- 6,26)/6,26*100=31(%) або суми з ПДВ (9,84-7,51)/7,51*100=31(%)).

Також у цій справі суд встановив, що надані ТзОВ «Львівгаз збут» перед укладенням додаткової угоди цінові довідки на підтвердження факту коливання цін не обґрунтовують, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, та що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання тендерної пропозиції). До того ж, відповідні довідки не можуть бути підставою для збільшення ціни за одиницю товару в сукупному більше, ніж на 10%, від визначеної у договорі ціни.

Враховуючи вищеописані норми та встановлені обставини, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання недійсною додаткової угоди №1 від 27.05.2021 року до договору на постачання природного газу №41ВВ797-5604-21 від 08.04.2021 року, укладеного Комунальним закладом Львівської обласної ради «Підкамінський психоневрологічний інтернат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» і такою, що не породжує жодних правових наслідків для сторін, оскільки дана угода суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

За положеннями частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

За приписами абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки спірна додаткова угода №1 від 27.05.2021 року до договору на постачання природного газу №41ВВ797-5604-21 від 08.04.2021 року підлягає визнанню недійсною та відповідно не породжує правових наслідків, підстава для оплати поставленого природного газу за ціною, встановленою у додатковій угоді, фактично відпала, а тому ТзОВ «Львівгаз збут» має обов`язок повернути грошові кошти в частині збільшеної ціни товару за недійсною додатковою угодою, як безпідставно набуте майно, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України, а саме 283859,29 грн безпідставно набутих коштів.

Отже, проаналізувавши норми та встановивши обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте відповідно до норм матеріального і процесуального права.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Львівської області від 07.08.2024 року у справі №914/2974/23.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладається на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» б/н від 09.09.2024 року (вх. №01-05/2544/24 від 11.09.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2024 року у справі №914/2974/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяО.І. Матущак

СуддяІ.Ю. Панова