Постанова

від 21.01.2025 по справі 910/16712/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 910/16712/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Савченко О.В., ордер АІ № 1544241 від 06.02.2024;

від відповідача: Фартушна В.Л., дов. № 268-Д від 30.12.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2024

у справі № 910/16712/23 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат"

до державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 8 842 497,08 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства (далі - ДП) "Гарантований покупець" (далі - Підприємство) про стягнення 8 842 497,08 грн, з яких: 8 616 483,79 грн заборгованості та 226 013,29 грн 3 % річних (враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог; а.с. 155 том 1).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 832/01 від 18.10.2019 у частині своєчасної оплати вартості відпущеної електроенергії у жовтні 2021 року, а також у період з лютого 2022 року по серпень 2022 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.10.2024 закрито провадження в частині стягнення 91 487,53 грн боргу. В іншій частині позов задоволено. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Україна-Енерговат" 8 524 996,26 грн боргу, 226 013,29 грн 3 % річних та 106 109,96 грн судового збору за подання позову.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач своє зобов`язання за договором № 832/01 від 18.10.2019 в частині оплати отриманої електроенергії виконав не у повному обсязі та з простроченням строку, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволенні у встановленому розмірі, з урахуванням часткового погашення відповідачем суми боргу під час розгляду справи, провадження щодо якої було закрито за відсутності предмета спору. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання судом стягнуто з відповідача 3 % річних та встановлено відсутність правових підстав для зменшення їх розміру або звільнення відповідача від такої відповідальності.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ДП "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначав, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача щодо дії спеціального нормативного регулювання та не застосовано до спірних правовідносин положення наказів Міністерства енергетики України (далі - Міненерго) № 140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом". Названими наказами були встановлені коефіцієнти (відсоткові значення), на підставі яких здійснюється оплата вартості переданої електричної енергії з метою виконання зобов`язання. Неврахування положень наказів, на думку скаржника, порушує правовий порядок в умовах воєнного стану та покладає додатковий фінансовий тягар на Підприємство.

Також апелянт стверджував, що ціна за якою здійснюється ним продаж електроенергії на ринку є значно нижчою ніж ціна продажу електричної енергії позивачем відповідачеві. При цьому, істотно було зменшено споживання електричної енергії в період воєнного часу, з урахуванням чого відповідач недоотримує кошти та, відповідно, не може своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов`язання перед виробниками електричної енергії за зеленим тарифом, у зв`язку з чим вказував на наявність обґрунтованих підстав для зменшення/звільнення від сплати 3 % річних.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В., прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суддів; відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 21.01.2025.

06.12.2024 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні, яке відбулось 21.01.2025, апелянт просив скасувати оскаржуване рішення в задоволеній частині вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2019 між Підприємством (далі - гарантований покупець) та Товариством (далі - виробник за "зеленим" тарифом) було укладено договір № 832/01 (а.с. 14-16 том 1).

20.03.2020 між Підприємством та Товариством було укладено додаткову угоду № 1/578/01/20, якою слова "виробник за "зеленим" тарифом" замінено словами "продавець за "зеленим" тарифом", а також пункти 1-7 вищевказаного договору викладено в новій редакції (а.с. 17-20 том 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору (у редакції додаткової угоди № 1/578/01/20 від 20.03.2020) продавець за "зеленим тарифом" зобов`язався продавати, а Підприємство - купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП / Регулятор) № 641 від 26.04.2019 (далі - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП № 2804 від 13.12.2019 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно з пунктом 3.1 договору (у редакції додаткової угоди № 1/578/01/20 від 20.03.2020) обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачам на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу та обліку електричної енергії споживачами.

Відповідно до пункту 3.2 договору (у редакції додаткової угоди № 1/578/01/20 від 20.03.2020) розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

За пунктом 3.3 договору (у редакції додаткової угоди № 1/578/01/20 від 20.03.2020) оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 4.1 договору (у редакції додаткової угоди № 1/578/01/20 від 20.03.2020) передбачено право продавця за "зеленим" тарифом вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього правочину.

Зі змісту підпунктів 1, 2 пункту 4.5 договору (у редакції додаткової угоди № 1/578/01/20 від 20.03.2020) випливає, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

НКРЕКП постановами № 1117 від 09.09.2022, № 557 від 31.05.2022, № 1190 від 20.09.2022 та № 473 від 14.03.2022 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу за спірний період: жовтень 2021 року, лютий 2022 року - серпень 2022 року.

Згідно з вищевказаними постановам НКРЕКП, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом: у жовтні 2021 року складає 2 280 276 616,66 грн (без ПДВ), у лютому 2022 року - 420 516 248,42 грн (без ПДВ); у березні 2022 року - 27 402 871,09 грн (без ПДВ); у квітні 2022 року - 1 103 193 902,09 грн (без ПДВ); у травні 2022 року - 1 297 969 675,72 грн (без ПДВ); у червні 2022 року - 1 337 753 069,24 грн (без ПДВ), у липні 2022 року - 1 561 428 605,39 грн (без ПДВ); у серпні 2022 року - 1 172 168 724,57 грн (без ПДВ).

Сторонами підписано та скріплено печатками акти купівлі-продажу електроенергії та акти коригування на загальну суму 14 086 993,83 грн (а.с. 25-28; 58-59 том 1), а саме:

- за жовтень 2021 року - на суму 1 478 116,64 грн (разом із ПДВ);

- за лютий 2022 року - на суму 678 929,46 грн (разом із ПДВ);

- за березень 2022 року - на суму 1 588 361,57 грн (разом із ПДВ) з урахуванням акту коригування від 30.09.2022 на суму "-" 2 306,30 грн (разом із ПДВ) (1 590 667,87 грн - 2 306,30 грн)

- за квітень 2022 року - на суму 1 333 668,70 грн (разом із ПДВ) з урахуванням акту коригування від 17.02.2023 на суму "-" 51,88 грн (разом із ПДВ) (1 333 720,58 грн - 51,88 грн);

- за травень 2022 року - на суму 2 313 209,51 грн (разом із ПДВ);

- за червень 2022 року - на суму 2 516 112,04 грн (разом із ПДВ);

- за липень 2022 року - на суму 2 240 266,28 грн (разом із ПДВ);

- за серпень 2022 року - на суму 1 938 329,63 грн (разом із ПДВ).

Відповідачем сплачено на користь позивача 361 126,59 грн відповідно платіжних інструкцій (а.с. 60-64 том 1), а саме:

- № 297 883 від 31.05.2023 на суму 125 982,98 грн (призначення платежу за квітень 2022 року);

- № 298 882 від 06.06.2023 на суму 233 057,64 грн (призначення платежу за квітень 2022 року);

- № 316 844 від 18.10.2023 на суму 710,44 грн (призначення платежу за жовтень 2021 року);

- № 317 769 від 20.10.2023 на суму 297,76 грн (призначення платежу за жовтень 2021 року);

- № 319 695 від 26.10.2023 на суму 1 077,77 грн (призначення платежу за жовтень 2021 року).

Позивач зазначав, що загальний розмір заборгованості Підприємства за придбану у спірному періоді енергію за "зеленим" тарифом складає 8 616 483,79 грн, а саме: за жовтень 2021 року - 146 297,62 грн (148 383,59 грн - 710,44 грн - 297,76 грн - 1 077,77 грн); за лютий 2022 року - 131 298,76 грн; за березень 2022 року - 1 313 435,82 грн (1 315 742,12 грн - 2 306,30 грн); за квітень 2022 року - 675 296,30 грн (1 034 388,80 грн - 125 982,98 грн - 233 057,64 грн - 51,88 грн); за травень 2022 року - 1 913 402,07 грн; за червень 2022 року - 1 884 497,52 грн; за липень 2022 року - 1 519 007,15 грн; за серпень 2022 року - 1 033 248,55 грн.

Отже, загальна заборгованість ДП "Гарантований покупець" перед позивачем за куплену електричну енергію у жовтні 2021 році та лютому-серпні 2022 році становить 8 616 483,79 грн, яка не була оплачена відповідачем, у зв`язку з чим позивачем також нараховані до стягнення 226 013,29 грн 3 % річних за період прострочення з 21.03.2023 по 29.01.2024.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем сплачено 91 487,53 грн заборгованості за жовтень 2021 року, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 195 том 1; а.с. 19, 20 том 2), а саме: № 348 474 від 21.02.2024 на суму 4 833,22 грн, № 387 525 від 30.07.2024 на суму 78 297,68 грн та № 394 576 від 28.08.2024 на суму 8 356,63 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 8 524 996,26 грн боргу, з урахуванням часткового погашення суми боргу відповідачем на суму 91 487,53 грн під час розгляду справи, провадження щодо якої було закрито за відсутності предмета спору, а у зв`язку з простроченням строку виконання грошового зобов`язання задоволено вимоги щодо стягнення 226 013,29 грн 3 % річних, які були розраховані позивачем правомірно.

Колегія суддів погоджується з висновками щодо наявної заборгованості та 3 % річних враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу (далі - ГК) України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

За частиною 1 статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути продана її виробниками за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед", на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку за цінами, що склалися на відповідних ринках, або за "зеленим" тарифом, аукціонною ціною, встановленими (визначеними) відповідно до Закону України "Про альтернативні джерела енергії".

Відповідно до абзацу 1 частини 2 та частини 3 статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробники електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф, мають право продати електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього гарантованому покупцю відповідно до цього Закону. З цією метою виробники, передбачені частиною 2 цієї статті, зобов`язані: 1) стати учасником ринку у порядку, визначеному цим Законом; 2) укласти з гарантованим покупцем двосторонній договір за типовою формою договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом або за типовою формою договору про купівлю-продаж електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку; 3) увійти на підставі договору до балансуючої групи гарантованого покупця; 4) щодобово подавати гарантованому покупцю погодинні графіки відпуску електричної енергії на наступну добу у порядку та формі, визначених двостороннім договором з гарантованим покупцем.

Отже, укладення Підприємством та Товариством договору № 832/01 від 18.10.2019 було спрямоване на продаж виробленої останнім електричної енергії та одночасного обов`язку відповідача по здійсненню купівлі її обсягу та оплати відповідно до умов цього правочину та законодавства України, у тому числі Порядку № 641 від 26.04.2019 та Порядку № 2804 від 13.12.2019.

Згідно з частиною 1 статті 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (частина 7 статті 276 ГК України).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" Товариство має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" Підприємство зобов`язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Матеріали справи містять акти купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 року, лютий-серпень 2022 року (а.с. 25-28 том 1) та акти коригування (а.с. 58-59 том 1), підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень, що свідчить про виконання позивачем своїх обов`язків за договором із продажу електричної енергії відповідачу. Відповідач здійснив лише часткову оплату отриманої електроенергії за вказані періоди.

За нормами статті 629 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Необхідно також зазначити, що за загальним правилом покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Водночас, закон містить застереження, що договором або актом цивільного законодавства може бути встановлений інший строк оплати (частина 1 статті 692 ЦК України).

Так, Закон України "Про ринок електричної енергії", наділяючи виробника електричної енергії правом на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію (пункт 2 частини 3 статті 30 Закону), водночас містить припис, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб`єктами господарювання, яким встановлено "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (частина 6 статті 65 Закону).

Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджено постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019, відповідно до пункту 10.1 якого (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641 (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК "Укренерго") сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку № 641.

Так, у пункті 12.5 Порядку № 641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Тобто, за загальним правилом, гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отримавши кошти від ОСП (НЕК "Укренерго"):

- до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 пункту 10.1 Порядку № 641),

- до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 пункту 10.1 Порядку № 641),

- протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (НКРЕКП) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункту 10.4 Порядку № 641).

У пункті 3.3 договору міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.

Постановою НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року.

Постановою НКРЕКП № 1190 від 20.09.2022 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за липень 2022 року.

Постановою НКРЕКП № 473 від 14.03.2023 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за серпень 2022 року.

Отже, відповідач був зобов`язаний провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у жовтні 2021 року та у лютому 2022 року - у червні 2022 року у строк по 14.09.2022 (включно), у липні 2022 року - у строк до 23.09.2022 (включно), а у серпні 2022 року - у строк до 17.03.2023 (включно).

Із наведеного вбачається, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання із оплати відпущеної позивачем електроенергії, у зв`язку з чим у нього несплаченою залишається заборгованість у розмірі 8 524 996,26 грн, яку відповідачем документально не спростовано, тож вимоги позивача щодо стягнення цієї заборгованості є обґрунтованими.

Доводи апелянта, які стосуються дотримання останнім положень наказів Міненерго № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022 та, як наслідок, відсутністю підстав для задоволення позову, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято постанову 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, в якій зазначено наступне:

"Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 та у постанові від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 зазначив, що у наказі № 140 та № 206:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";

- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;

- наказ не змінює обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вказаного висновку з урахуванням уточнення такого змісту:

- накази № 140 та № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641;

- накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору".

Поряд з цим, об`єднана палата також звернула увагу на те, що Міненерго наказом № 136 від 01.04.2024 скасувало дію наказу № 206 від 15.06.2022, яким встановлювались для ДП "Гарантований покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії, а отже наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку № 641.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання зі своєчасної оплати відпущеної позивачем електричної енергії, останнім заявлено до стягнення з відповідача 226 013,29 грн 3 % річних за період прострочення з 21.03.2023 по 29.01.2024.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 226 013,29 грн 3 % річних за період прострочення з 21.03.2023 по 29.01.2024 підлягають задоволенню.

Відхиляючи твердження відповідача щодо наявності підстав для зменшення заявленої до стягнення суми 3 % річних або звільнення його від такої відповідальності, колегія суддів зазначає.

Посилання скаржника на настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) не свідчить про поважність причин неналежного виконання зобов`язання та є необґрунтованими, з огляду на частину 2 статті 218 ГК України, відповідно до якої, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. Для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19).

За умовами пунктів 5.1-5.4 договору (у редакції додаткової угоди № 1/578/01/20 від 20.03.2020) обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов`язань за договором. При настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов`язань за цим договором на термін дії обставин непереборної сили й усунення їх наслідків. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України (далі - ТППУ) або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства. Потерпіла сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв`язку повідомлення другій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події.

Частиною 1 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що ТППУ та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

У порушення приписів чинного законодавства на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа. Крім цього, в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що повідомлення ТППУ № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23).

Враховуючи, що у даній справі розмір відсотків річних сторонами у договорі не збільшувався, порівняно з розміром, визначеним у ст. 625 ЦК України, застосування позивачем відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснено з урахуванням 3 % річних, що відповідає чинному законодавству України, у зв`язку чим господарським судом обґрунтовано не встановлено підстав для зменшення розміру 3 % річних, нарахованих позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, які не є штрафними санкціями, в розумінні ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України.

Щодо доданих апелянтом до матеріалів апеляційної скарги додаткових доказів, а саме: довідки щодо заборгованості ПрАТ "НЕК" "Укренерго" перед Підприємством за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел згідно з договором № 0414-09051/52/01 від 26.06.2019 за період з 01.09.2022 - 31.12.2023 станом на кінець дня 30.08.2024; балансу (звіт про фінансовий стан) 31.12.2023 Підприємства (а.с. 57-58 том 2), то судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги надані відповідачем додаткові докази, оскільки ним не наведено винятковості випадку та причин, що об`єктивно не залежали від нього для надання таких доказів суду першої інстанції під час розгляду справи.

Частиною 3 статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З урахування зазначених обставин апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/16712/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/16712/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/16712/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.01.2025.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко