Постанова

від 27.01.2025 по справі 910/11880/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р. Справа№ 910/11880/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Коробенка Г.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 про повернення зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат»

у справі №910/11880/24 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Автогаражного кооперативу «Чайка»

до 1) Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат»;

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни

про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію, -

В С Т А Н О В И В :

Автогаражний кооператив «Чайка» (далі, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» (далі, відповідач-1) та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни (далі, відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 44534547 від 11.12.2018, вчинене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською Мариною Анатоліївною щодо об?єкту нерухомого майна: гараж №82 літ. VII, площею 11,0 кв.м, реєстраційний номер об?єкта: 1717803280000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, Автогаражний кооператив «Чайка»;

2. Визнати протитравним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень індексний номер: 44535535 від 11.12.2018, вчинене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською Мариною Анатоліївною щодо об?єкту нерухомого майна: гараж №82 літ. VI, площею 11,0 кв.м., реєстраційний номер об?єкта: 1717790380000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, Автогаражний кооператив «Чайка»;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 44535293 від 11.12.2018, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовського Мариною Анатоліївною щодо об?єкту нерухомого майна: гараж №82 літ. ІІ, площею 11,0 кв, реєстраційний номер об?єкта: 1717779080000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, Автогаражний кооператив «Чайка»;

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 44534912 від 11.12.2018, вчинене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською Мариною Анатоліївною щодо об?єкту нерухомого майна: гараж №82 літ. Л1, площею 6,4 кв.м, реєстраційний номер об?єкта: 1717803280000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, Автогаражний кооператив «Чайка»;

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 44534547 від 11.12.2018, вчинене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською Мариною Анатоліївною щодо об?єкту нерухомого майна: гараж №82 літ. К1, площею 11,0 кв.м., реєстраційний номер об?єкта: 1717749480000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, Автогаражний кооператив «Чайка».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською Мариною Анатоліївною згідно з оскаржуваними рішеннями про державну реєстрацію було зареєстроване за відповідачем-1 право власності на нерухоме майно (гаражі), проте позивачем ніколи не видавались документи, що були надані для проведення державної реєстрації та вчинення реєстраційних дій (довідки АГК «Чайка» №21 та №22 від 30.11.2018). Отже, рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень прийняте за відсутності документа, передбаченого пунктом 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 у редакції станом на 20.09.2019 (довідки кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі). Крім того, відповідачем-1 для державної реєстрації не подано документи, передбачені пунктом 41 названого Порядку, а саме документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, технічний паспорт на об`єкт нерухомості, документ, що посвідчує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Таким чином, оскільки оспорювані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято за відсутності усіх передбачених пунктами 41, 81 Порядку документів, такі рішення підлягають скасуванню.

23.10.2024 Приватне акціонерне товариство «Київський меблевий комбінат» через підсистему «Електронний суд» подало до Господарського суду міста Києва зустрічну позову заяву, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62127839 від 08.12.2021, вчинене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погуляйко Вікторією Анатоліївною стосовно об`єкта нерухомого майна нежитлова будівля літ. «Ч» корпус 1, площею 18 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2349909132000, адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 82;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62128454 від 08.12.2021, вчинене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погуляйко Вікторією Анатоліївною стосовно об`єкта нерухомого майна нежитлова будівля літ. «Ч» корпус 2, площею 18 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2350044880000, адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 82;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62128799 від 08.12.2021, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погуляйко Вікторією Анатоліївною стосовно об`єкта нерухомого майна нежитлова будівля літ. «Ч» корп. 3, площею 18 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2350111680000, адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 82.

Також відповідач у поданому зустрічному позові заявив клопотання про визнання поважною причини пропуску строку на його подання.

В обґрунтування поданої зустрічної позовної заяви відповідач послався на те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:281:0016 знаходяться дві будівлі площею 100 кв.м. (магазин супутніх товарів) та 214 кв.м. (будівля станції технічного обслуговування), що належать ТОВ «С-Логістика», а також гаражі, які належать на праві власності Приватному акціонерному товариству «Київський меблевий комбінат» (скасування державної реєстрації на які є предметом первісного позову в даній справі). Інших об`єктів нерухомого майна ніж ті, які були передачі позивачу за зустрічним позовом АГК «Чайка», а також тих, які побудовані ПрАТ «Київський меблевий комбінат» на вказаній земельній ділянці не було. Однак, 22.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дашицькою Людмилою Леонідівною було здійснено державну реєстрацію прав на таке нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, як нежитлова будівля літ. «Ч» корп. 1, площею 18 кв.м., нежитлова будівля літ. «Ч» корп. 2, площею 18 кв.м., нежитлова будівля літ. «Ч» корп. 3, площею 18 кв.м.. У подальшому 08.12.2021 зазначені нежитлові будівлі в недобросовісний спосіб були повернуті АГК «Чайка» шляхом посвідчення договору про розірвання договору дарування приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погуляйко Вікторією Анатоліївною, а також проведенням нею державної реєстрації прав на таке майно за АГК «Чайка».

ПрАТ «Київський меблевий комбінат» зазначає, що розміщення вказаних нежитлових будівель накладається на розміщення вищезгаданих гаражів, що зареєстровані у 2018 році на праві власності за ПрАТ «Київський меблевий комбінат». Питання щодо розміщення гаражів відповідача за первісним позовом має значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/11880/24 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» до Автогаражного кооперативу «Чайка» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію з доданими документами повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що зустрічна позовна заява подана з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, а також обидва позови не є взаємопов`язаними та їх спільний розгляд є недоцільним; задоволення зустрічного позову не виключає повністю або частково задоволення первісного позову.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, 10.11.2024 через підсистему «Електронний суд» Приватне акціонерне товариство «Київський меблевий комбінат» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить визнати протиправною та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/11880/24 про повернення зустрічного позову та зобов`язати Господарський суд міста Києва прийняти зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» до розгляду у справі №910/11880/24.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до такого:

- відповідач подав зустрічний позов 23.10.2024, тобто на п`ятнадцятий день з дня отримання позову з додатком. Незначне (6 днів) порушення відповідачем строку на подання зустрічного позову відбулося з поважних причин, які повідомлялися Господарському суду міста Києва, а саме відповідач неспроможний був сформувати вимоги та заперечення, оскільки в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» Господарським судом міста Києва додано нечитабельної якості сканована копія додатку до позову, а висновок експерта №1870/08-2024 від 13.08.2024 взагалі відсутній. При цьому паперову копію позову з додатком відповідач отримав лише 09.10.2024, після чого відповідач фактично отримав змогу повністю ознайомитись із підставами позову та подати, відповідно, зустрічний позов;

- висновки суду про те, що зустрічний позов підлягає поверненню, оскільки обидва позови не є взаємопов`язаними та їх спільний розгляд є недоцільним, задоволення зустрічного позову не виключає повністю або частково задоволення первісного позову, а також, що вимоги за первісним та за зустрічним позовами не виникли з одних правовідносин є помилковими, оскільки предметом зустрічного позову є об`єкти нерухомого майна відповідача, які накладаються (повторюються) із об`єктами нерухомого майна позивача, які є предметом первинного позову. Тобто, вказані об`єкти знаходяться не тільки на одній земельній ділянці, але фізично можуть бути одними і тими ж об`єктами нерухомого майна. Об`єкти нерухомого майна за первісним та зустрічним позовами є предметом досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12022105100001969, внесеного 23.09.2022 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України. Апелянт має намір клопотати перед Господарським судом міста Києва провести експертизу, яка сформує висновки з комплексу питань, пов`язаних із об`єктами нерухомого майна як позивача, так і відповідача. Розгляд вимог однієї сторони спору забезпечить їй можливість захисту своїх майнових прав на нерухоме майно, і навпаки, відмова в розгляді вимог іншої сторони позбавить її можливості захисту своїх майнових прав на нерухоме майно. Таким чином, передумови виникнення спору взаємопов`язані як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом, і їх спільний розгляд є доцільним.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/11880/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.

Судом установлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/11880/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів оскарження ухвали з Господарського суду міста Києва.

26.11.2024 через підсистему «Електронний суд» Приватне акціонерне товариство «Київський меблевий комбінат» подало до суду апеляційної інстанції заяву про уточнення правових підстав апеляційної скарги, в якій зазначило, що в тексті апеляційної скарги апелянт помилково посилається на норми частин 1 та 2 статті 177 та частини 2 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому правильними положеннями є відповідно частини 1 та 2 статті 180, частина 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України.

12.12.2024 матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/11880/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та буди передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/11880/24 залишено без руху; роз`яснено Приватному акціонерному товариству «Київський меблевий комбінат», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу-2 - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Разумовській Марині Анатоліївні.

19.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення відповідачу-2 - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Разумовській Марині Анатоліївні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/11880/24, розгляд апеляційної скарги, враховуючи предмет апеляційного оскарження (ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви), вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строк для подачі відзивів, всіх заяв та клопотань.

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку електронного документа учасникам у підсистемі «Електронний суд»), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2024 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечень на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у даній справі з огляду на таке.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 прийнято позовну заяву АГК «Чайка» до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання до суду відзиву на позовну заяву.

Дану ухвалу було отримано відповідачем в підсистемі «Електронний суд» 03.10.2024 о 21:10 год, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи і така ухвала у розумінні частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою відповідачу 04.10.2024.

Отже, п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, а отже і зустрічної позовної заяви, закінчився 21.10.2024 (враховуючи, що 19, 20 жовтня були вихідними днями).

У свою чергу відповідач подав відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву через підсистему «Електронний суд» 23.10.2024, тобто із пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України та ухвалою суду від 03.10.2024 строку.

За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Таким чином пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню з зустрічною позовною заявою, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Так, відповідачем при поданні 23.10.2024 зустрічного позову заявлено клопотання про визнання поважною причини пропуску строку на його подання, в обґрунтування якого зазначено, що зустрічний позов подається в межах 15-ти днів з дня отримання (09.10.2024) позовної заяви АГК «Чайка» з додатками, оскільки саме з цього моменту ПрАТ «Київський меблевий комбінат» отримало можливість ознайомитись з обставинами та правовими підставами позову, незважаючи на те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі надійшла в електронний кабінет ЄСІТС 03.10.2024.

Однак, колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, не приймає до уваги посилання Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» як на поважну причину неподання зустрічного позову в установлений строк на те, що відповідач лише 09.10.2024 отримав поштою позовну заяву з додатками.

Так, згідно частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву й такий строк ухвалою суду був установлений протягом 15-ти днів з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі.

З моменту отримання 04.10.2024 ухвали суду відповідач був обізнаний про поданий позивачем у даній справі позов, а тому, задля вчасного подання зустрічного позову, не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами справи у разі, якщо не отримав копію позовної заяви, яка була направлена йому позивачем.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду не заявляв у порядку частини 2 статі 119 Господарського процесуального кодексу України клопотання про продовження строку на подання зустрічного позову у зв`язку з неотриманням копії позову.

Отже обставина, на яку посилається скаржник, не була об`єктивно непереборною та такою, що не дозволяла відповідачу вчинити процесуальні дії у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, судом не приймаються до уваги доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову.

За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на викладене місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У постанові від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 (провадження №12-13гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У пунктах 43, 44 постанови від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду висловила у постановах №916/3245/17 від 13.03.2019, №916/542/18 від 12.06.2019.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, предметом первісного позову є вимога про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності за відповідачем-1 на п`ять гаражів, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, Автогаражний кооператив «Чайка».

Підстава первісного позову - прийняття рішень про державну реєстрацію права власності за відповідачем-1 за відсутності усіх передбачених пунктами 41, 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 у редакції станом на 20.09.2019 документів. Зокрема, позивач за первісним позовом наголошує, що ним ніколи не видавались документи (довідки), які були надані для проведення державної реєстрації та вчинення реєстраційних дій за індексними номерами (44534547 від 11.12.2018, 44535535 від 11.12.2018, 44535293 від 11.12.2018, 44534912 від 11.12.2018, 44534547 від 11.12.2018).

Водночас, згідно вимог зустрічного позову ПрАТ «Київський меблевий комбінат» просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за АГК «Чайка» (позивача за первісним позовом) на нежитлові будівлі літ. «Ч» корп. 1, площею 18 кв.м., літ. «Ч» корп. 2, площею 18 кв.м., літ. «Ч» корп. 3, площею 18 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 82.

Підстава зустрічного позову - повернення Автогаражному кооперативу «Чайка» перелічених нежитлових будівель у недобросовісний спосіб, а саме шляхом посвідчення договору про розірвання договору дарування приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погуляйко Вікторією Анатоліївною. При цьому, за доводами скаржника, об`єкти нерухомого майна АГК «Чайка» знаходяться на одній земельній ділянці та накладаються (повторюються) із об`єктами нерухомого майна ПрАТ «Київський меблевий комбінат» (гаражами), тобто можуть бути одними і тими ж об`єктами нерухомості.

Таким чином, підстави та предмет позову за первісним позовом та за зустрічним позовом є різними, позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, вони не є взаємопов`язаними.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за первісним та зустрічним позовом стосуються різних об`єктів нерухомого майна і, як вірно зазначив суд першої інстанції, розташування зазначених об`єктів на одній земельній ділянці в даному випадку не є підставою об`єднувати такі вимоги в одне провадження.

Задоволення зустрічного позову жодним чином не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, з огляду на підстави таких позовних вимог. Обидва позови не є взаємопов`язаними та їх спільний розгляд є недоцільним.

Таким чином, перевіряючи наявність чи відсутність підстав для спільного розгляду зустрічного позову з первісним позовом, суд першої інстанції обґрунтовано послався на положення частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для його повернення заявнику.

Заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують встановлених судом обставин та висновків суду першої інстанції.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/11880/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/11880/24 залишити без змін.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/11880/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Г.П. Коробенко