Постанова

від 22.01.2025 по справі 918/664/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 січня 2025 року Справа № 918/664/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача - Мякищук О.Ф.;

відповідача - Момотюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління економіки і власності Дубенської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 29.10.2024, повний текст якого складено 08.11.2024, у справі №918/664/24 (суддя Пашкевич І.О.)

за позовом Управління економіки і власності Дубенської міської ради

до Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта

про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно

В липні 2024 року Управління економіки і власності Дубенської міської ради (надалі в тексті Управління) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м.Дубно (надалі в тексті Громадське формування), в якому просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м.Дубно №304/2 від 07.02.2020; зобов`язати Відповідача протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду повернути Позивачеві за актом приймання-передачі частину 2-го поверху будівлі друкарні площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: вул.Лисенка, 21 у м.Дубно.(арк.справи 1-3).

За наслідками розгляду справи №918/664/24 господарський суд Рівненської області рішенням від 29.10.2024 відмовив Управлінню в задоволенні позову за безпідставністю. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виснував, що головною метою укладення оспорюваного Договору від 07.02.2020, як і будь-якого іншого договору оренди є для орендодавця отримання орендної плати, збереження права власності на об`єкт, зменшення власних витрат на утримання об`єкта, (збереження об`єкта в експлуатації майно, яке використовується, зазвичай знаходиться в кращому стані, ніж те, що простоює, оскільки орендар може підтримувати його в належному вигляді для своєї діяльності) тощо. Проте Позивач не посилається на неналежне виконання умов договору в частині своєчасного та повного внесення орендної плати відповідачем чи пошкодження відповідачем займаного приміщення, внаслідок чого слід було б понести витрати на відновлення. Разом з тим, місцевим судом встановлено, що в контексті спірних правовідносин Відповідач в орендованому приміщенні займається діяльністю, не забороненою ані законом, ані статутом.(арк. справи 181-188).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління звернулося зі скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якому просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Рівненської області від 29.10.2024, скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, оскільки його прийнято за порушення норм процесуального та процесуального права.

Основними доводами апеляційної скарги є наступні:

- судом першої інстанції, залишаючи позовну заяву Управління без руху з підстав від-сутності доказів надсилання позовної заяви разом з додатками Відповідачу, не враховано ч.7 ст.42 ГПК України, яка звільняє від обов`язку надсилання копій документів учаснику справи, який зобов`язаний був зареєструвати свій електронний кабінет, але цього не зробив, чим порушив принцип рівності всіх учасників процесу перед законом і судом;

- місцевий суд залишив без розгляду подані позивачем 21.10.2024 додаткові пояснення у справі, чим грубо порушив норми процесуального права;

- господарський суд помилково не бере до уваги той факт, що акт обстеження є одно-стороннім правочином, який вчинений на підставі волевиявлення орендодавця нерухомого майна, а тому вчинення будь-яких дій зі сторони орендаря під час складення акту не вимагається;

- Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кор-дону» дає чітке визначення поняття «охорона громадського порядку», яке не охоплює діяльність щодо отримання, зберігання та розподілу гуманітарної допомоги, а тому суд помилково констатує, що використання об`єкту оренди, серед іншого «для складування і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей» не суперечить договору №304/2 оренди майна комунальної власності територіальної громади м.Дубно від 07.02.2020;

- ініціатором укладення договору оренди було Громадське формування з охорони громадсь-кого порядку «Козацька варта» м.Дубно, а тому під час тлумачення договору його положення слід трактувати не на користь відповідача;

- Відповідач не здійснює діяльності з охорони громадського порядку, а тому використовує орендоване майно з порушенням умов договору, що є підставою для його розірвання;

- Громадське формування не виконало договірні та законодавчі вимоги щодо страхування об`єкта оренди.(арк.справи 192-195).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №918/664/24 та призначено справу до розгляду на 22.01.2025. (арк.справи 212).

24.12.2024 на адресу суду надійшов відзив, в якому Громадське формування просить долучити до матеріалів справи і дослідити як доказ у справі копію витягу з ЄДР від 27.03.2014, залишити рішення господарського суду Рівненської області від 29.10.2024 у даній справі без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення.(арк.справи 214-223).

Ухвалою суду від 16.01.2025 задоволено клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. (арк.справи 232, 237).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 22.01.2025 представник Управління підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задоволити, представник Громадського формування надав свої пояснення та заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення господарського суду Рівненської області від 29.10.2024.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали оскарження, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2017 Дубенська міська рада Рівненської області прийняла рішення №1419 «Про надання дозволу на передачу в оренду громадському формуванню з охорони громадського порядку «Козацька варта» м.Дубно частини нежитлового приміщення будівлі друкарні, що знаходиться за адресою: м.Дубно, вул.Лисенка, 21», згідно з п.1. якого Рада вирішила надати дозвіл управлінню економіки і власності Дубенської міської ради на передачу в оренду громадському формуванню з охорони громадського порядку «Козацька варта» м.Дубно терміном на два роки одинадцять місяців частини нежитлового приміщення будівлі друкарні, загальною площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Дубно, вул.Лисенка, 21 для охорони громадського порядку.(арк.справи 11).

Матеріали справи свідчать, що 20.02.2017 Управління-орендодавець та Громадське форму-вання-орендар уклали Договір №304 оренди майна комунальної власності територіальної громади м.Дубно (надалі в тексті Договір №304), згідно з п.1.1 якого орендодавець на підставі рішення Дубенської міської ради від 07.02.2017 №1419 передає для охорони громадського порядку, а орендар приймає в строкове платне користування частину 2-го поверху будівлі друкарні площею 150,6 кв.м, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Дубно та знаходиться за адресою: вул.Лисенка, 21, м.Дубно.

Договір укладено терміном на два роки одинадцять місяців, набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 20.01.2020.(п.7.1. Договору №304).(арк.справи 6-8).

На підставі акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 20.02.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв частину 2-го поверху будівлі друкарні площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: вул.Лисенка, 21, м.Дубно, для охорони громадського порядку.(арк.справи 10).

Матеріалами справи стверджено та не заперечується сторонами, що 07.02.2020 Дубенська міська рада прийняла рішення №4467 «Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м.Дубно», згідно з п.2 якого продовжено строк дії Договору оренди від 20.02.2017 №304, укладеного між Управлінням та Громадським формуванням нежитлового приміщення загальною площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Дубно, вул.Лисенка, 21, строком на два роки одинадцять місяців.(арк.справи 9).

Цього ж дня, 07.02.2020 Управління-орендодавець та Громадське формування-оредар уклали Договір №304/2 оренди майна комунальної власності територіальної громади м.Дубно (надалі в тексті Договір №304/2), згідно з умовами п.1.1 якого, на підставі рішень Дубенської міської ради №1573 від 24.02.2006, №4467 від 07.02.2020 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину 2-го поверху будівлі друкарні, що належить до комунальної влас-ності територіальної громади м.Дубно, що розташованої за адресою: вул.Лисенка, 21, м.Дубно, для охорони громадського порядку.

Характеристика об`єкта оренди: Найменування об`єкта оренди частина 2-го поверху будівлі друкарні. Загальна площа об`єкту оренди 150,6 кв.м.(п.1.2. Договору №304/2).

Сторони узгодили умови щодо орендної плати, прав і обов`язків орендаря та орендодавця, порядку передачі та повернення об`єкта оренди, відповідальність сторін та рішення спорів, термін дії договору, змін та доповнень до договору, припинення договору, інші умов.

Згідно з п.3.2. Договору №304/2 орендар зобов`язаний, серед іншого, використовувати об`єкт оренди відповідно до його призначення, мети, визначеної пунктом 1.1.

Орендодавець має право, серед іншого, проводити необхідний огляд та перевірку дотримання орендарем умов Договору, виступати з ініціативою розірвання цього Договору у встановленому чинним законодавством порядку в разі порушень умов Договору.(п.4.1. Договору №304/2).

В разі невиконання або порушення однією зі сторін умов Договору та з інших підстав, перед-бачених законодавчими актами України Договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з підстав, передбачених законодавчими актами України.(п.6.5., п.8.7. Договору №304/2).

Цей Договір укладено терміном на два роки одинадцять місяців, набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 21.01.2020 до 01.01.2023.(арк.справи 15-17).

Як встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, в силу положень постанови Кабінету міністрів України №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 (надалі в тексті постанова КМУ №634), оскільки термін закінчення Договору №304/2 припадав на період воєнного стану дію оспорюваного Договору автоматично продовжено на період дії в Україні воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Поруч з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме наказу №81 начальника Управління від 24.05.2024 «Про створення комісії з обстеження нежитлового приміщення будівлі друкарні по вул.Лисенка, 21 в м.Дубно, згідно з п. 1 якого наказано створити комісію з обстеження цільового використання частини нежитлового приміщення 2-го поверху будівлі друкарні по вул.Лисенка, 21 в м.Дубно, загальною площею 150,6 кв.м. у складі: Максимюк Т.Є. (начальника відділу кому-нальної власності УЕВ міської ради), Присяжнюк Д.О. заступника начальника відділу комуналь-ної власності УЕВ міської ради, Герасимчука В.В. головного спеціаліста відділу економіки УЕВ міської ради, а п.2 якого наказано комісії оформити акт обстеження вищевказаного приміщення з відображенням в акті його цільового призначення на момент обстеження.(арк.справи 12).

Матеріалами справи стверджено, що за наслідками обстеження комісія у вище зазначеному складі 28.05.2024 склала Акт обстеження нежитлового приміщення будівлі друкарні. Як вбача-ється з тексту Акту обстеження приміщення проведено в присутності керівника орендаря Момо-тюка Ю.В., однак, Акт не містить як підписів будь-кого з уповноважених представників орендаря-Громадського формування, зокрема і підпису його керівника Момотюка Ю.В, так і не містить застереження про про відмову представника Відповідача від підпису. Разом з тим, в Акті зазначено про проведення обстеження приміщення загальною площею 150,6 кв.м. по вул.Лисенка, 21 в м.Дубно на предмет цільового використання орендованого майна. В ході обстеження було встановлено, що об`єкт оренди наданий для охорони громадського порядку згідно Договору №304/2 від 07.02.2020 фактично використовується для складування і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей.(арк.справи 13).

Із фотографій, які долучені Позивачем до позовної заяви і які є додатками до Акту обстеження нежитлового приміщення будівлі друкарні б/н від 28.05.2024 вбачається, що сфотографовано одяг, взуття та побутові речі, які знаходяться в приміщенні.(арк.справи 13-зворот, 14).

Вважаючи, що діяльність Відповідача у орендованому приміщенні порушує вимоги п.п.1.1. та 3.2. Договору №304/2 від 07.02.2020 Управління звернулося з даним позовом до суду, в якому просило розірвати договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м.Дубно №304/2 від 07.02.2020; зобов`язати Відповідача повернути за актом приймання-передачі позивачу частину 2-го поверху будівлі друкарні площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: вул.Лисенка, 21, м.Дубно протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.10.2024 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. (арк.справи 181-188).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Позивача на рішення суду першої інстанції безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законо-давства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов`язання у ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов дого-вору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законо-давства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення Договору оренди нерухомого майна від 20.02.2017. а в подальшому продовженого з 07.02.2020 між сторонами виникли відносини оренди (найму), оскільки такі відповідають визначенню, передбаченому ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містять ч. 1, 6 ст.283 ГК України.

Частиною 1 ст.763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, вста-новлений договором.

Строк договору оренди, відповідно до ч.4 ст.284 ГК України, визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами Договір оренди №304/2 укладено строком на 2 роки 11 місяців з 21.01.2020 до 01.01.2023, однак у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні військового стану з 24.02.2020, згідно постанови КМУ №634 від 27.05.2022 дію оспорюваного договору продовжено на період дії воєнного стану в Україні та протягом чотирьох місяців з дати при-пинення чи скасування воєнного стану.

Частиною 1 статті 188 ГК України та статтею 525 ЦК України передбачено, що односторон-ня відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не ус-тановлено договором або законом.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або ро-зірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або до-говором.

Так, згідно частини другої зазначеної статті, договір може бути змінено або розірвано за рі-шенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною дого-вору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З позовної заяви вбачається, що Управління економіки і власності Дубенської міської ради просить розірвати договір оренди.

Суд апеляційної інстанції при цьому зауважує, що право сторони на дострокове розірвання договору також передбачає чинне законодавство.

Так, порядок розірвання договору в односторонньому порядку регулює стаття 188 ГК Украї-ни. Відповідно, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, має надіслати пропозицію про це контрагенту. Контрагент має розглянути пропозицію та протягом 20 днів з моменту її отримання повідомити ініціатора розірвання договору про результати розгляду.

Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання (зміни) угоди або друга сторона не надала відповідь у встановлений строк, ініціатор розірвання (зміни) має право передати спір на вирішення суду. Якщо суд ухвалив рішення розірвати або змінити договір, такий документ вважається розірваним чи зміненим з дня набуття чинності судового рішення (якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду).

Таким чином, договір можна розірвати в односторонньому порядку лише у випадку, якщо таке право передбачено цим договором. В іншому випадку, якщо одностороння відмова договором не передбачена, а одна зі сторін не погоджується на його розірвання таке питання має вирішуватись у судовому порядку.

Аналізуючи зміст умов Договору №304/2 від 07.02.2020, колегія суддів вважає, що умовами Договору, а саме п.8.7 сторони погодили можливість дострокового розірвання Договору на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших під-став, передбачених законодавчими актами України.

Крім того, п.8.4. даного правочину містить положення, відповідно до яких договір може бути припинено у випадку:

- закінчення строку, на який його було укладено, крім випадків, передбачених пунктом 8.5 цього Договору;

- загибелі об`єкта оренди;

- приватизації орендованого майна Орендарем;

- за погодженням сторін або за рішенням суду, господарського суду;

- банкрутства орендаря та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Апеляційний суд звертає увагу, що підставою для розірвання Договору оренди №304/2 від 07.02.2020 Позивач зазначає п.1.1. та п.3.2 Договору №304/2.

Так, умовами п.1.1 Договору №304/2 від 07.02.2020 визначено, що орендодавець на підставі рішень Дубенської міської ради №1573 від 24.02.2006, №4467 від 07.02.2020 передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину 2-го поверху будівлі друкарні, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Дубно, що розташованої за адресою: вул. Лисенка, 21, м.Дубно, для охорони громадського порядку.

Згідно з п.3.2. Договору №304/2 орендар зобов`язаний, серед іншого, використовувати об`єкт оренди відповідно до його призначення, мети, визначеної пунктом 1.1. цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та на що покликається Позивач внаслідок обстеження орендованого спірного майна комісією Позивача 28.05.2024 встановлено, що об`єкт оренди наданий згідно Договору №304/2 від 07.02.2020 для охорони громадського порядку фактично використовується для складування і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей.

Таким чином, єдиним доказом використання орендованого майна Відповідачем не за цільо-вим призначенням є Акт комісії Позивача, складений в односторонньому порядку та фотознимки, якими Управління підтверджує обставини використання об`єкту оренди для складування і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей.

При цьому, апеляційний суд приймає до уваги, що правовідносини з охорони громадського порядку і державного кордону регулюються Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (№1835-III від 22.06.2000) згідно з ч.1 ст.5 якого громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону діє на основі положення (статуту) про нього.

Відповідно до ч.9 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:

1) у сфері охорони громадського порядку:

- надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним і кримінальним правопорушенням;

- інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця концентрації злочинних угруповань;

- сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті кримінальних право-порушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організа-цій, громадян від кримінально протиправних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

2) у сфері охорони державного кордону:

- надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні;

- сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні держав-ного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи;

- надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення;

- участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами;

- участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;

3) у разі виникнення надзвичайних ситуацій:

- надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи право-порушень;

- участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

Апеляційний суд також зауважує, що відповідно до статуту Громадського формування, який затверджено рішенням загальних зборів членів ГФ з ОГП «Козацька варта» м.Дубно протокол №б/н від 04.11.2021 та погоджено Рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради від 05.11.2021, вбачається, що основні завдання формування продубльовані із Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

Так, згідно з п. 2.1.3 Статуту відповідача вбачається, що основними завданнями формування, серед іншого, у разі виникнення надзвичайних ситуацій є:

- надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи право-порушень;

- участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку.

Також, як вбачається, на Загальних Зборах членів ГФ з ОГП «Козацька варта» м.Дубно 15.04.2022 було вирішено для виконання статутних завдань громадського формування погодити залучення членів формування з використанням власних транспортних засобів або іншого приват-ного автотранспорту для перевезення внутрішньо переміщених осіб до пунктів визначених для їх розміщення, перевезення гуманітарної допомоги та інших вантажів, а також розміщення даної гуманітарної допомоги та інших вантажів за адресою: вул.Лисенка, 21, м.Дубно Рівненської області, необхідних для допомоги особам, які потерпіли внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій через воєнну агресію російської федерації на території України. Даний факт підтверд-жується витягом із протоколу Загальних Зборів від 15.04.2022.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що цільове призначення об`єкта оренди як «для охорони громадського порядку» охоплює широкий спектр діяльності, пов`язаної з виконанням завдань громадського формування.

На переконання апеляційного суду, цільове призначення об`єкту оренди «для охорони громадського порядку» значить, що орендар може використовувати дане приміщення для роз-міщення свого офісу, а також для виконання конкретних завдань громадського формування, які передбачені законом і Статутом, зокрема, але не виключно: для зберігання матеріалів і облад-нання, необхідних для діяльності з охорони порядку (наприклад, технічних засобів, документації або іншого обладнання); адміністративної роботи, пов`язаної з організацією заходів з охорони громадського порядку, підготовкою звітності або координацією дій з іншими правоохоронними органами; здійснення тренувань чи навчання членів громадського формування для виконання завдань у сфері охорони порядку; проведення інформаційних заходів, таких як інструктажі або семінари для підвищення рівня безпеки та правопорядку; надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку; для інших потреб, які не суперечать загальній меті діяльності громадського формування.

Колегія суддів зауважує, що Позивачем ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не зазна-чено конкретно в чому порушення Відповідачем умов Договору, окрім посилання, що Громадське формування використовує об`єкт оренди не за цільовим призначенням. На переконання апеля-ційного суду, твердження Позивача про неналежне використання об`єкту оренди повинно містити чітке визначення, які види діяльності є належними на думку Управління та що включає в себе поняття «охорона громадського порядку».

Варто також зауважити, що зміст діяльності Відповідача пов`язана з доставкою та видачею гуманітарної і благодійної допомоги, що підтверджують наступні документи: наказ начальника облдержадміністрації від 10.11.2022 №554 «Про перетин кордону», у додатку до якого зазначено і керівника, і члена ГФ з ОГП «Козацька варта» м.Дубно; звернення від 22.03.2022 студентів Жилінського університету (Словаччина) та волонтерів волонтерської організації «Кемп Жиліна» щодо передачі Громадському формуванню гуманітарної допомоги; акт приймання-передачі від 27.03.2022 необхідних речей територіальній обороні смт. Нові Санжари; акт приймання-передачі від 27.06.2022 необхідних речей для 7-го ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області; супровід-ний лист для доставки громадським формуванням гуманітарного вантажу територіальній громаді м.Чернігів, погодженого міським головою м.Дубна; звернення Громадського формування до влас-ника вантажного автомобіля для доставки гуманітарної допомоги для ЗСУ, погодженого міським головою м. Дубно 19.03.2022.

Колегія суддів враховує, що при оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принци-повість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добро-совісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Одним із факторів, що може братися до уваги, є питання про те, наскільки боржник, який порушив договір, реально заінтересований у збереженні договору: чи не спричинить розірвання договору для нього значної шкоди. Розірвання порушеного договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості правопорушення.

Іншим критерієм істотності порушення договору, закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/799/18).

Апеляційний суд вважає вірним зауваження місцевого господарського суду, що головною метою укладення оспорюваного Договору від 07.02.2020, як і будь-якого іншого договору оренди, для орендодавця є отримання орендної плати, збереження права власності на об`єкт, зменшення власних витрат на утримання об`єкта, тощо. Проте Позивач не посилається на неналежне виконання умов договору в частині своєчасного та повного внесення Відповідачем орендної плати чи пошкодження Відповідачем займаного приміщення, внаслідок чого слід було б понести витрати на відновлення.

Аналізуючи норми Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» та положення Статуту Громадського формування, апеляційний суд дійшов висновку, що використання об`єкту оренди, серед іншого «для складування і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей» не суперечить ні цільовому призначенню, ні закону, ні статуту, ні меті діяльності Відповідача, а відтак не може бути підставою для його дострокового розірвання.

Інших доказів неналежного використання Відповідачем орендованого майна матеріали справи не містять.

Колегія суддів відхиляє доводи Скаржника про відсутність доказів страхування орендова-ного майна, оскільки подана Управлінням позовна заява обґрунтована порушенням вимог догово-ру щодо цільового призначення орендованого майна, а не відсутністю підтвердження страхування орендованого майна.

Разом з тим, як стверджено матеріалами справи, позивач не подавав заяву про зміну підстав позову або його доповнення новими підставами. Відтак доводи, які не викладені в позовній заяві або не включені в позов шляхом його зміни, не розглядалися судом як підстави для розірвання договору. При цьому, в силу вимог ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо інших доводів Скаржника, то на переконання суду апеляційної інстанції, вони не спростовують висновок місцевого суду про безпідставність заявленого позову та не можуть слугувати підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

На переконання апеляційного суду всі доводи апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської області від 29.10.2024 розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсь-кого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,270,275,276,282,284,287 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління економіки і власності Дубенської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 29.10.2024 у справі №918/664/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №918/664/24 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.