Постанова

від 22.01.2025 по справі 922/1931/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/1931/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.,

за участю представників:

від позивача Корольчук Ю.Ю. на підставі ордеру серії ВК №31019765 від 12.04.2021;

від відповідача Маленко Ю.А. на підставі ордеру серії АХ №1234585 від 21.01.2025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех", м. Харків, (вх.№2971 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1931/24 (суддя Ємельянова О.О., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 25.11.2024)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж", м. Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех", м. Харків,

про стягнення 1252020,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" про стягнення суми заборгованості у розмірі 1252020,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відвантажив відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Балкантех" товар, за який останній був зобов`язаний сплатити визначену грошову суму, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями видаткових накладних від 29.06.2021 № 424, від 16.06.2021 № 392, від 05.07.2021 № 447, від 12.07.2021 № 477, від 02.07.2021 № 444.

Також, позивач зазначав, що отримання покупцем товару підтверджується товарно- транспортною накладною від 29.06.2021 №17/6 та актом звірки взаєморозрахунків станом на 05.01.2024 підписаним обома сторонами та скріпленим печатками сторін.

У відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Харківської області відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що додані позивачем до позовної заяви видаткові накладні, які нібито свідчать про факт поставки товару, не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, оскільки не містять підпису покупця, з огляду на що, ці видаткові накладні не можуть бути беззаперечним доказом факту поставки товару.

Щодо наданої позивачем на підтвердження факту поставки товару товарно- транспортної накладної від 29.06.2021 №17/6, згідно якої автомобільним перевізником та вантажоодержувачем вказано ТОВ Балкантех, відповідач зазначав, що вказаний документ також не містить підпису керівника або уповноваженої особи та печатки відповідача. Крім того, в якості товаро-супровідних документів у вказаній ТТН № 17/6 від 29.06.2021 зазначена лише видаткова накладна № 424 від 29.06.2021, в той час як у позовній заяві позивач зазначав про постачання товарів і за видатковими накладними №392 від 16.06.2021 на суму 92400,00грн.; №447 від 05.07.2021 на суму 346500,00грн.; №477 від 12.07.2021 на суму 212520,00грн.; №444 від 02.07.2021 на суму 231000,00грн. Отже, факт постачання товарів за вказаними вище видатковими накладними не підтверджується долученим позивачем товаро-транспортним документом від 29.06.2021 №17/6.

11.09.2024 відповідачем подано до господарського суду Харківської області клопотання про призначення у справі №922/1931/24 судової експертизи (вх. № 22890), в якому просив суд призначити судову почеркознавчу експертизу акту звірки взаєморозрахунків станом на 05.01.2024, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- чи виконано підпис від імені Переверзєвої Вікторії Володимирівни, що міститься в оригіналі документу Акту звірки взаємних розрахунків станом на 05.01.2024 біля надпису "Гл. бухгалтер ТОВ "Балкантех", ОСОБА_1 ?. На час проведення судової експертизи провадження у справі №922/1931/24 зупинити.

Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаного клопотання відповідач посилався на те, що для встановлення справжності підпису, вчиненого на наданому позивачем оригіналі акту звірки взаєморозрахунків станом на 05.01.2024 від імені ТОВ "Балкантех" його уповноваженою особою Переверзєвою В.В. або ж, чи вчинено такий підпис від її імені іншою особою, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Від встановлення таких фактів залежить встановлення інших обставин, що входять до предмету доказування у даній справі, а саме факту отримання товарів відповідачем, вартість яких складає заявлену позивачем заборгованість.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" (вх. №22890 від 11.09.2024) про призначення у справі №922/1931/24 судової експертизи, з тих підстав, що сама лише незгода відповідача із відповідним актом звірки розрахунків, не може бути підставою для призначення експертизи у справі без надання до суду інших належних та допустимих доказів у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1931/24 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж" суму заборгованості у розмірі 1252020,00грн. та 18780,30грн. судового збору.

Висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 202, 509, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 175, 179, 181, 193 Господарського кодексу України мотивовані тим, що суд надав перевагу доводам позивача, наведеним у позовній заяві, заявах по суті справи та усних пояснень, оскільки надані ним докази в сукупності на підтвердження позовних вимог визнаються більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем на підтвердження наведених ним заперечень проти позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкантех" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1931/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1931/24; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено учасникам провадження у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 22.01.2025 о 16:30 годині.

24.12.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№16383) про призначення судової почеркознавчої експертизи акту звірки взаєморозрахунків станом на 05.01.2024, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься в оригіналі документу Акту звірки взаємних розрахунків станом на 05.01.2024 біля надпису "Гл. бухгалтер ТОВ "Балкантех", ОСОБА_1 ?

Апелянт просить суд на час проведення судової експертизи провадження у справі №922/1931/24 зупинити.

Обґрунтування підстав для задоволення вказаного клопотання є тотожним доводам викладеним в аналогічному клопотанні поданому до господарського суду Харківської області 12.09.2024.

01.01.2025 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№07), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех", рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1931/24 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.01.2025 представник апелянта підтримав подане клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи акту звіряння взаєморозрахунків станом на 05.01.2024, просив його задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання з огляду на його необґрунтованість та безпідставність.

Судова колегія зазначає, що судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися після вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Проте, відповідачем не було обґрунтовано дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, не надано належних письмових доказів, які б свідчили про недостовірність чи суперечливість доказів у даній справі.

За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання апелянта про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Крім того, представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1931/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1931/24 залишити без змін.

Враховуючи, що представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж" зазначав, що відвантажив у м. Харкові відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Балкантех" товар, за який останній був зобов`язаний сплатити визначену грошову суму.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем було додано до позовної заяви копії наступних документів:

- видаткова накладна від 29.06.2021 № 424 на суму 369600,00грн., рахунок № 470 від 29.06.2021, податкова накладна №68 від 29.06.2021, довіреність №263 від 02.07.2021 (т.1 а.с.8-10,12);

- видаткова накладна від 16.06.2021 №392 на суму 92400,00грн., рахунок № 435 від 16.06.2021, податкова накладна №40 від 16.06.2021, довіреність на отримання товару №262 від 02.07.2021 (т.1 а.с.13-16);

- видаткова накладна від 05.07.2021 №447 на суму 346500,00грн., рахунок № 497 від 05.07.2021, податкова накладна № 17 від 05.07.2021 (т.1 а.с.17-19);

- видаткова накладна від 12.07.2021 №477 на суму 212520,00грн., рахунок № 519 від 12.07.2021, податкова накладна № 44 від 12.07.2021 (т.1 а.с.20-22);

- видаткова накладна від 02.07.2021 №444 на суму 231000,00грн., рахунок № 489 від 02.07.2021, податкова накладна №11 від 02.07.2021, довіреність № 264 від 02.07.2021 (т.1 а.с.23-26).

Також, позивач зазначав, що отримання покупцем товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 29.06.2021 №17/6 (т.1 а.с.11) та актом звіряння взаєморозрахунків станом на 05.01.2024 підписаним обома сторонами та скріпленим печатками сторін (т.1 а.с.27), згідно якого загальна сума заборгованості складає 1252020,00грн.

З метою досудового врегулювання спору, 18.04.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату суми боргу, в якій останній вимагав протягом 7 днів з дні отримання вимоги сплатити суму боргу в загальному розмірі 1252020,00грн. (т.1 а.с.29-30).

Також, 19.04.2024 позивачем на адресу відповідача було повторно направлено вимогу про сплату суми боргу (т.1 а.с.32-33).

Проте, відповіді на вказані вимоги надано не було, як і не було сплачено в добровільному порядку суму боргу за постановлений товар, що і стало підставою для звернення 04.06.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж" до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" про стягнення суми заборгованості у розмірі 1252020,00грн. (т.1 а.с.1-41).

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у даній справі позов задоволено, з підстав викладених вище (т.2 а.с.33-46).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії. А управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України шляхом поставки позивачем товару відповідачу.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем було додано до позовної заяви копії наступних документів:

- видаткова накладна від 29.06.2021 № 424 на суму 369600,00грн., рахунок № 470 від 29.06.2021, податкова накладна № 68 від 29.06.2021, довіреність № 263 від 02.07.2021 (т.1 а.с.8-10,12);

- видаткова накладна від 16.06.2021 № 392 на суму 92400,00грн., рахунок № 435 від 16.06.2021, податкова накладна №40 від 16.06.2021, довіреність на отримання товару № 262 від 02.07.2021 (т.1 а.с.13-16);

- видаткова накладна від 05.07.2021 № 447 на суму 346500,00грн., рахунок № 497 від 05.07.2021, податкова накладна № 17 від 05.07.2021 (т.1 а.с.17-19);

- видаткова накладна від 12.07.2021 № 477 на суму 212520,00грн., рахунок № 519 від 12.07.2021, податкова накладна № 44 від 12.07.2021 (т.1 а.с.20-22);

- видаткова накладна від 02.07.2021 № 444 на суму 231000,00грн., рахунок № 489 від 02.07.2021, податкова накладна № 11 від 02.07.2021, довіреність № 264 від 02.07.2021 (т.1 а.с.23-26).

Також, позивач зазначав, що отримання покупцем товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 29.06.2021 №17/6 (т.1 а.с.11) та актом звірки взаєморозрахунків станом на 05.01.2024, підписаним обома сторонами та скріпленим печатками сторін (т.1 а.с.27), згідно якого загальна сума заборгованості складає 1252020,00грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що між сторонами відсутній письмовий договір із зазначенням строків оплати товару в порядку статті 692 Цивільного кодексу України, позивач наголошував, що відповідач мав здійснити оплати поставленого позивачем товару після його прийняття.

Як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи відповідач заперечував проти наявності заборгованості за поставлений товар на суму 1252020,00грн., наголошуючи на відсутності належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували факт поставки товару.

При ухваленні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд відхилив вказані доводи відповідача, з посиланням на те, що надані позивачем докази в їх сукупності на підтвердження позовних вимог визнаються судом більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем на підтвердження наведених ним заперечень проти позовних вимог та, як наслідок, задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Проте, судова колегія вважає вказані висновки суду передчасними з огляду на те, що згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частинами 2, 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому така операція була здійснена.

Також, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Зазначений у частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з підпунктом 2.4 вказаного Положення.

Отже, за загальним правилом, фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 вищевказаного Положення.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Такий факт повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.

У зв`язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів. Отже, суд під час розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, повинен з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 03.06.2022 у справі №922/2115/19.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій особа повинна мати відповідні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій.

Судова колегія зазначає, що надані позивачем видаткові накладні від 29.06.2021 № 424, від 16.06.2021 №392, від 05.07.2021 № 447, від 12.07.2021 № 477, від 02.07.2021 № 444, які нібито свідчать про факт поставки товару, не містять підпису керівника відповідача, або іншої уповноваженої особи.

Отже, вказані видаткові накладні не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та, як наслідок, не є належними доказами, які підтверджують відповідні господарські операції.

Щодо наданої позивачем на підтвердження факту поставки товару товарно- транспортної накладної від 29.06.2021 №17/6 (т.1 а.с.11), згідно якої автомобільним перевізником та вантажоодержувачем вказано ТОВ Балкантех, судова колегія зазначає, що вказаний документ також не містить підпису керівника або уповноваженої особи та печатки відповідача.

Крім того, колегія суддів враховує, що в якості товаро-супровідних документів у вказаній ТТН № 17/6 від 29.06.2021 зазначена лише видаткова накладна № 424 від 29.06.2021, в той час як у позовній заяві позивач зазначав про постачання товарів і за видатковими накладними № 392 від 16.06.2021 на суму 92400,00грн.; №447 від 05.07.2021 на суму 346500,00грн.; № 477 від 12.07.2021 на суму 212520,00грн.; № 444 від 02.07.2021 на суму 231000,00грн. Отже, факт постачання товарів за вказаними видатковими накладними не підтверджується долученим позивачем товаро-транспортним документом від 29.06.2021 №17/6.

Щодо наданих позивачем податкових накладних № 68 від 29.06.2021, № 40 від 16.06.2021, № 17 від 05.07.2021, № 44 від 12.07.2021, № 11 від 02.07.2021 судова колегія зазначає, що фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, які позивачем суду надані не були, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19).

Щодо посилань позивача на те, що наявним у даній справі актом звіряння взаєморозрахунків станом на 05.01.2024 підписаним обома сторонами та скріпленим печатками сторін відповідач визнав борг за поставлений товар на суму 1252020,00грн., судова колегія зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.12.2024 у справі №915/357/23, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, як то поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Акт звіряння може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, що відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 19.09.2019 у справі №910/14566/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17.

З огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом не було надано належних первинних документів, що підтверджують заборгованість відповідача за поставлений товар на суму 1252020,00грн., акт звіряння взаєморозрахунків станом на 05.01.2024, також не може бути прийнятий судовою колегією в якості належного доказу на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж" про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1252020,00грн., оскільки станом на момент вирішення даного спору заборгованість відповідача перед позивачем не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 31 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських судів про якість судових рішень, щоб мати ознаки високої якості, судове рішення повинно сприйматися сторонами по справі та суспільством у цілому як результат правильного застосування юридичних норм, справедливого судового процесу та належної оцінці фактів, а також як таке, що може бути ефективно виконаним. Лише в цьому випадку сторони будуть упевнені, що їхню справу розглянуто й вирішено належним чином, а громадськість сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної злагоди.

Пунктом 38 Висновку визначено, що при викладені мотивів прийняття рішення слід відповісти на аргументи сторін, тобто окремий пункт вимог та аргументи захисту. Це є важливою гарантією, яка дає можливість сторонам переконатись в тому, що їхні доводи були вивчені, а отже, суддя взяв їх до уваги.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та ухваленні оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть даного спору, свідчить про не з`ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1931/24 скасуванню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, судова колегія керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає витрати за подання апеляційної скарги на позивача.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1931/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, буд. 4, ЄДРПОУ 21191464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" (61166, м. Харків, просп. Науки, 36, кв. 514, ЄДРПОУ 38279165) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 22536,36грн.

Повний текст постанови складено 28.01.2025

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий