Рішення

від 28.01.2025 по справі 904/5148/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2025м. ДніпроСправа № 904/5148/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Запотічного Данила Васильовича, с. Чолгині Яворівського району Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка", с. Обухів Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення 698 295,69 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Запотічний Данило Васильович через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі ЄСІКС) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка" заборгованості в сумі 698295,69 грн, з яких: 561600,00 грн основний борг, 94044,98 грн неустойка, 32109,20 грн інфляційні втрати, 10541,51 грн 3% річних.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та на професійну правничу допомогу позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати товару, поставленого йому за видатковою накладною № 1 від 09.03.2024 на суму 561600,00 грн згідно з договором поставки № 31/10/23-1 від 31.10.2023.

Ухвалою суду від 27.11.2024 позов залишено без руху у зв`язку з допущеними недоліками під час його оформлення. Позивачу запропоновано протягом 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви.

28.11.2024 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява про усунення недоліків відповідно до ухвали суду з відповідними доказами.

Ухвалою суду від 29.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов, а також можливого заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали.

Відповідач відзиву на позов не надав, про відкриття провадження у справі та можливість подання заяв по суті справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявною у справі довідкою, сформованою системою діловодства "ДСС", про доставку ухвали суду від 29.11.2024 до його електронного кабінету 29.11.2024 о 14:56 год (а.с. 39).

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою-підприємцем Запотічним Данилом Васильовичем (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка" (далі покупець, відповідач) укладено договір поставки № 31/10/23-1 від 31.10.2023 (далі договір) (а.с. 7-8, 24-25).

Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити товарно-матеріальні цінності (далі товар) відповідно до замовлення, а покупець зобов`язується своєчасно оплатити товар та прийняти його.

Замовлення від покупця може бути як усним, так і письмовим (п. 1.2 договору).

На замовлений товар постачальник виписує рахунок-фактуру на кожну конкретну партію товару, який є підставою для оплати (п. 1.3 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору його загальна сума визначається сумою усіх специфікацій до цього договору.

Терміни та умови постачання товарів за цим договором визначаються сторонами у специфікаціях і/або рахунках (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.3 договору визначено, що обов`язок постачальника з постачання товарів вважається виконаним з моменту передачі товарів покупцю або перевізнику.

Порядок та умови розрахунків узгоджуються сторонами у специфікаціях до договору (п.4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі, на підставі рахунку-фактури.

Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється згідно з вимогами Інструкцій П-6 та П-7 (п. 5.3 договору).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за порушення сторонами строків виконання зобов`язань за договором винна сторона сплачує іншій стороні неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

За змістом пунктів 12.1, 12.6 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2024.

Усі додатки, доповнення й зміни до договору є його невід`ємною частиною (п. 12.3 договору).

До договору сторонами підписано специфікацію № 1 від 31.10.2023 (Додаток № 1), згідно з пунктом 1 якої поставці підлягає ящик пакувальний у кількості 840 шт. за ціною 800,00 грн без ПДВ за одиницю товару на загальну суму 672000,00 грн без ПДВ (а.с. 8, 27).

Пунктом 2 специфікації визначена умова оплати товару, а саме 100% протягом 5-ти банківських днів з моменту готовності товару до відвантаження.

На виконання зобов`язань за договором позивач поставив відповідачу товар (ящик пакувальний у кількості 702 шт.) на суму 561600,00 грн без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 09.03.2024 та товарно-транспортною накладною № 1 від 09.03.2024 (а.с. 9).

Отриманий товар відповідач не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №29/10/24-1 від 29.10.2024, в якій просив погасити заборгованість у триденний строк з моменту отримання претензії (а.с. 10 - 12).

Відповідач на претензію не відреагував, кошти за отриманий товар не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з поставкою позивачем товару за договором поставки № 31/10/23-1 від 31.10.2023 та виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо його повної оплати.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За приписом частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на пункт 2 специфікації № 1 від 31.10.2023 та з урахуванням положень статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений за видатковою накладною № 1 від 09.03.2024, не пізніше 15.03.2024. При цьому за недоведеності сторонами іншого суд вважає прийнятним встановлення дати готовності товару до відвантаження дату передачі товару за видатковою накладною № 1 від 09.03.2024

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати є таким, що настав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Надані позивачем докази підтверджують те, що позивач своє зобов`язання з поставки товару за договором виконав належним чином. Однак, відповідач своєчасної та повної оплати його вартості не здійснив, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 561600,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за отриманий товар у сумі 561600,00 грн. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в указаній сумі є законними та обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Заявлена позивачем до стягнення неустойка (пеня) у сумі 94044,98 грн розрахована із заборгованості в сумі 561600,00 грн за загальний період з 15.03.2024 по 29.10.2024.

Перевіркою розрахунку пені судом виявлена невідповідність дати початку та самого періоду її нарахування, зокрема положенням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Так, відповідачем нараховано пеню поза межами встановленого законом шестимісячного періоду її нарахування, тоді як умовами договору не передбачено збільшення такого періоду, а визначено лише спосіб її нарахування - за кожний день затримки.

Після здійсненого судом перерахунку неустойка (пеня) із заборгованості у сумі 561600,00 грн за період з 16.03.2024 по 16.09.2024 становить 76445,11 грн.

Відтак, неустойка (пеня) підлягає зменшенню на 17599,87 грн (94044,98 76445,11 = 17599,87).

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані, серед іншого, статтею 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строку виконання грошового зобов`язання з оплати товару в сумі 561600,00 грн позивач заявив до стягнення з відповідача також інфляційні втрати в сумі 32109,20 грн за період з березня по вересень 2024 року та 3% річних у сумі 10541,51 грн за період з 15.03.2024 по 29.10.2024.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дослідженням розрахунку інфляційних втрат помилок судом не встановлено.

Щодо 3% річних, то за результатом здійсненого судом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог у цій частині, а саме за період з 16.03.2024 по 29.10.2024 із заборгованості в сумі 561600,00 грн 3% річних підлягають зменшенню й будуть становити 10495,48 грн.

За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 680649,79 грн, з яких: 561600,00 грн основний борг, 76445,11 грн неустойка, 32109,20 грн інфляційні втрати, 10495,48 грн 3% річних.

Щодо розподілу судових витрат судом враховується сплата позивачем судового збору в сумі 8380,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату № 3364-5116-7986-7369 від 22.11.2024 (а.с. 5, 22).

Проте, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, належним до сплати є судовий збір у сумі 8379,55 грн (698295,69 х 1,5% х 0,8 = 8379,55).

Тож, відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 8167,80 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (680649,79х8379,55/698295,69 = 8167,80).

Надмірно сплачений позивачем судовий збір у сумі 0,45 грн (8380,00 8379,55 = 0,45) суд може повернути платнику з державного бюджету за його клопотанням відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", згідно з яким сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу судом не розподіляються з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів їх фактичного понесення та зважаючи на нормативні приписи частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Запотічного Данила Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка" про стягнення заборгованості у сумі 698295,69 грн, з яких: 561600,00 грн основний борг, 94044,98 грн неустойка, 32109,20 грн інфляційні втрати, 10541,51 грн 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фіалка" (52030, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Обухівка (з), вул. Партизанська, буд. 44; ідентифікаційний код 22869158) на користь Фізичної особи-підприємця Запотічного Данила Васильовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) основний борг у сумі 561600,00 грн, неустойку в сумі 76445,11 грн, інфляційні втрати в сумі 32109,20 грн, 3% річних у сумі 10495,48 грн, судовий збір у сумі 8167,80 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.01.2025.

Суддя І.І. Колісник