Ухвала

від 27.01.2025 по справі 906/1521/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"27" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1521/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" про забезпечення позову справі

за позовом: Акціонерного товариства "ОТП Банк"

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма"

2. ОСОБА_1

про стягнення 16 746 743, 84 грн. солідарно,,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2025 ТОВ "Екоагроферма" подано скарги за вхідними №№ 01-19/2/25, 01-19/8/25, 01-19/10/25 та 01-19/11/25 на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С.

Ухвалою від 10.01.2025р. суд об`єднав скарги ТОВ "Екоагроферма" для їх спільного розгляду в одному провадженні. Розгляд скарг призначено на 21 січня 2025 р.

21.01.2025р. від ТОВ "Екоагроферма" надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення передачі права орендиземельних ділянок з кадастровим номерами 1823787800:06:005:0002; 1823787800:05:005:0013; 1823787800:06:005:0017; 1823787800:06:005:0020 на реалізацію у виконавчому провадженні № 75211367.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Приписами ст.136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Отже, заходи забезпечення позову, передбачені процесуальним законодавством, застосовуються на стадії розгляду справи, коли є потреба в забезпеченні майбутнього виконання рішення або попередженні можливих дій, які можуть ускладнити його виконання.

Нормами чинного законодавства не передбачено подання заяви про забезпечення позову на стадії судового контролю за виконанням судового рішення.

Дослідивши зміст поданої заяви, суд вважає, що ТОВ "Екоагроферма" свою заяву, яка фактично направлена на зупинення передачі майна на реалізацію судом, помилково ототожнює із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Оскільки заходи забезпечення позову не можуть вживатись на стадії розгляду скарги на дії виконавця, тому до розгляду заяви ТОВ "Екоагроферма" суд не застосовує положення ст. 140 ГПК України.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Мотивуючи подану заяву, ТОВ "Екоагроферма" вказує про вірогідність під час розгляду скарги реалізації на публічних торгах права оренди земельних ділянок, що фактично унеможливить виконання судового рішення. Тому товариство буде змушене звертатися до суду із заявами та намагатися оспорити вибуття права оренди.

Правовою підставою подання заяви скаржник, зокрема, вказує абз.2 ч.5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Суд зауважує, що для запобігання можливим порушенням прав стягувача, а також для забезпечення реального виконання рішення суду, втручання судом в процес виконання судового рішення, шляхом зупинення передачі майна на продаж, має вчинятися за наявності достатніх підстав для цього.

Зі змісту поданої скаржником заяви не вбачається належним чином обгрунтованих підстав для зупинення продажу права оренди земельних ділянок.

Факт звернення ТОВ "Екоагроферма" зі скаргою на дії приватного виконавця Дідківського Андрія Савелійовича щодо використання під час здійснення виконавчого провадження №75211367 звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, складених суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Багровим Дмитром Олеговичем та зобов`язати приватного виконавця не використовувати під час здійснення виконавчого провадження №75211367 вищевказаний звіт, не наділяє суд повноваженнями зупинити передачу на реалізацію права оренди земельних ділянок.

При цьому, зміст статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" вказує на те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав в задоволенні заяви ТОВ "Екоагроферма" від 21.01.2025 про вжиття заходів забезпечення позову та відмовляє в її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 138, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження" суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" про вжиття заходів забезпечення позову від 21.01.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту їїпідписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

1 - в справу