Рішення

від 15.01.2025 по справі 916/3834/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3834/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Набоков А.М. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства «Дніпровський стрілочний завод» до приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» про стягнення 15 584 360,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Дніпровський стрілочний завод» (далі по тексту АТ «Дніпровський стрілочний завод») звернулося до господарського суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» (далі по тексту ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування») про стягнення коштів у розмірі 15 584 360,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №495/ВГТ від 27.10.2020 в частині поставки обладнання у строк до 28.10.2021.

Ухвалою суду від 04.09.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

25.10.2024 до суду від ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні заявленого позову. Відповідач вказує, що в результаті збройної агресії Російської Федерації, подальшої окупації та анексії територій, на якій розташований завод, ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» втратило доступу до свого майна. Відповідач повідомляє про відсутність у нього документів на підтвердження виконання зобов`язань за договором, оскільки такі документи знаходяться на території заводу, доступ до якого у відповідача відсутній.

ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» стверджує про відсутність підстав для задоволення позову з посиланням на відсутність доказів на підтвердження розірвання договору №495/ВГТ від 27.10.2020, що свідчить про обов`язковість такого договору для сторін. Крім того, відповідач звертає увагу, що правовим наслідком порушення визначених договором строків є сплата штрафу. Введення в Україні воєнного стану, а також лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, за переконанням відповідача, підтверджують відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Дніпровський стрілочний завод».

04.11.2024 до суду від АТ «Дніпровський стрілочний завод» надійшла відповідь на відзив, по тексту якої позивач звертає увагу, що товар мав бути поставлений у строк до 28.10.2021, факт порушення якого був визнаний відповідачем у листі від 01.12.2021, у якому відповідач також повідомляв про можливість виконання зобов`язань в першому півріччі 2022 року. Позивач звертає увагу, що право покупця вимагати повернення попередньої оплати в разі прострочення поставки прямо передбачено законом, а, отже, відсутність такої умови у договорі №495/ВГТ від 27.10.2020 не впливає на право позивача вимагати повернення попередньої оплати.

АТ «Дніпровський стрілочний завод», посилаючись на висновки Верховного Суду, звертає увагу, що лист Торгово-промислової палати України не може бути належним доказом на підтвердження неможливості виконання відповідачем зобов`язання за договором №495/ВГТ від 27.10.2020.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

27.10.2020 між АТ «Дніпровський стрілочний завод» (Покупець) та ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» (Постачальник, ПрАТ «КЗЕСО») було укладено договір №495/ВГТ, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, Постачальник зобов`язується розробити, виготовити, поставити та передати у власність Покупцеві машину рейкозварювальну К924 типу МСО15001 УХЛ4 (далі - обладнання). Повне найменування обладнання (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількість вказані в специфікації (додаток №1) до договору, яка є його невід`ємною частиною. Обладнання, що поставляється за даним договором, щодо якісних характеристик, повинно відповідати технічному завданню (додаток №2), що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.4 договору №495/ВГТ від 27.10.2020 строк виконання зобов`язань Постачальником за даним договором становить 425 календарних днів від дати підписання даного договору та за умови виконання Покупцем в повному обсязі платежу, передбаченого п.7.6.1. даного договору, і складається зі строку поставки обладнання - 365 календарних днів, строк виконання робіт - 60 календарних днів.

Відповідно до п. п. 1.6, 1.7 договору №495/ВГТ від 27.10.2020 роботи за даним договором здійснюються Постачальником на території Покупця за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, 181. Країна походження обладнання - Україна. Виробник обладнання - ПрАТ «КЗЕСО».

Права та обов`язки Покупця та Постачальника визначені у розділі 2 договору №495/ВГТ від 27.10.2020.

Згідно з п. 5.2 договору №495/ВГТ від 27.10.2020 приймання обладнання за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 із змінами і доповненнями. Приймання обладнання за кількістю прибулих вантажних місць зазначених в товарно-транспортній накладній здійснюється сумісно сторонами.

За змістом п. п. 5.3, 5.4 договору №495/ВГТ від 27.10.2020 відкриття упаковки прибулого до Покупця обладнання, перевірка його кількості та комплектності згідно з супроводжувальними документами (ТТН, видаткова накладна), а також перевірка наявності передбаченої договором супровідної технічної документації, здійснюється уповноваженими представниками сторін не пізніше наступного робочого дня після прибуття обладнання. При відсутності зауважень за результатами перевірки, передбаченої п.5.3. даного договору, представники сторін підписують видаткову накладну на обладнання. Передача обладнання Продавцем здійснюється уповноваженому представнику Покупця, який зобов`язаний мати відповідну довіреність на приймання обладнання. Перехід права власності на обладнання відбувається в момент підписання представниками сторін видаткової накладної.

Відповідно до п. 5.11 договору №495/ВГТ від 27.10.2020 зобов`язання Постачальника з поставки обладнання вважаються виконаними в момент прийняття його за якістю та кількістю i за умови підписання Покупцем акта приймання - передачі обладнання за кількістю та комплектністю (зразок за формою додаток №7) без зауважень. Моментом (датою) виконання зобов`язання Постачальника з поставки обладнання за договором, вважається день (дата) підписання Покупцем цього акта.

Згідно з п. п. 6.19, 6.20 договору №495/ВГТ від 27.10.2020 рішення про зміну об`ємів та строків виконання робіт, внесення змін у порядок виконання робіт, оформлюється сторонами у вигляді додаткової угоди до цього договору із зазначенням причин змін. Додаткова угода вступає в силу з дати та за умови її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною договору. Передача робіт Постачальником і приймання їх Покупцем оформлюється актом виконання пусконалагоджувальних робіт за формою згідно з додатком №8.

Відповідно до п. п. 7.1договору №495/ВГТ від 27.10.2020 загальна сума даного договору становить 31 201 500, 00 грн, що є еквівалентом 1 100 000, 00 доларів США. Зміна розміру ціни обладнання, в результаті зміни курсу гривні до долара США, здійснюється автоматично на пiдставi цього договору та не потребує підписання сторонами будь-яких додаткових угод або договорів про внесення змін та доповнень до цього договору та додатків до нього. Постачальник враховує суму такої зміни ціни обладнання при виставленні рахунку на оплату.

Згідно з п. 7.6 договору №495/ВГТ від 27.10.2020 Покупець здійснює оплату у розмірі 50% (п`ятдесят відсотків) суми, зазначеної в п. 7.1 договору, за курсом гривні до долара США, встановленим Національним Банком України на день, що передує дню здійснення Покупцем зазначеного платежу протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами даного договору. Покупець здійснює оплату у розмірі 40% суми, зазначеної в п. 7.1. договору, за курсом гривні до долара США, встановленим Національним Банком України на день, що передує дню здійснення Покупцем зазначеного платежу, протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання сторонами акта приймальних випробувань обладнання на території Постачальника. Покупець здійснює оплату у розмірі 10% (десять відсотків) суми, зазначеної в п.7.1 договору, за курсом гривні до долара США, встановленим Національним Банком України на день, що передує дню здійснення Покупцем зазначеного платежу протягом 3 (трьох) банківських днів від дати підписання сторонами акта виконання пусконалагоджувальних робіт без зауважень.

Згідно з п. п. 10.1 - 10.3 договору №495/ВГТ від 27.10.2020 сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких із своїх обов`язків за даним договором, якщо таке невиконання стало наслідком настання таких обставин непереборної сили як повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, рішення органів влади, а також будь-яких інших обставин непереборної сили, що знаходяться поза контролем сторін. Термін виконання зобов`язань відсувається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини. Настання форс-мажорних обставин та їх тривалість підтверджується висновком ТПП України або іншим компетентним органом.

Відповідно до п. п. 10.4 10.5 договору №495/ВГТ від 27.10.2020 сторона, для якої настали такі обставини, зобов`язана не пізніше 3-х (трьох) календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин, у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх настання, передбачуваний термін їх дії та про їх припинення та протягом 20 (двадцяти) календарних днів від дати настання таких обставин надати оригінал документу, що підтверджує настання таких обставин. Не повідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону, що оголосила про форс-мажорні обставини права посилатися на зазначені обставини, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим договором.

У разі порушення строків згідно п.1.4. та п.2.1.2. даного договору Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 30-ти календарних днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від суми договору (п. 11.1 договору №495/ВГТ від 27.10.2020).

Відповідно до п. п. 15.10, 15.11 договору №495/ВГТ від 27.10.2020 Постачальник є платником податку на прибуток на загальних підставах, згідно з Податковим кодексом України. Покупець є платником податку на прибуток на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України.

Специфікація, технічне завдання, відомість розподілу робіт з виготовлення, монтажу і пусконалагодження обладнання, інструктажу персоналу, форма акта приймання випробувальних робіт, програма технічного інструктажу робочого персоналу, методика випробувань, форма акта приймання-передачі обладнання за кількістю та комплектністю, форма акта виконання пусконалагоджувальних робіт, класифікація видів порушень правил внутрішнього розпорядку на території АТ «ДнСЗ» та розміри штрафних санкцій за дані порушення, форма акта виконання інструктажу персоналу викладені у додатках №1-10 до договору №495/ВГТ від 27.10.2020.

28.10.2020 ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» виставило АТ «Дніпровський стрілочний завод» рахунок-фактуру №СФ-0000149 за договором №495/ВГТ від 27.10.2020 на суму 31 168 720,01 грн.

28.10.2020 АТ «Дніпровський стрілочний завод» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 15 584 360,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №9567, у графі призначення платежу якого позивачем було вказано: за машину рейкозварювальну згідно договору №495/ВГТ від 27.10.2020 та рахунку №149 від 28.10.2020.

Листом №06/747 від 15.07.2021 ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» повідомило позивача, що внаслідок складного фінансового становища строк поставки обладнання за договором №495/ВГТ від 27.10.2020 буде порушений, орієнтовний період відвантаження - червень 2022 року.

01.11.2021 АТ «Дніпровський стрілочний завод» звернулося до відповідача з претензією №16-2217, відповідно до якої позивач, посилаючись на невиконання ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» зобов`язань за договором №495/ВГТ від 27.10.2020 в частині поставки обладнання у строк до 28.10.2021, просив повернути суму попередньої оплати у розмірі 15 584 360,00 грн. При цьому, по тексту претензії позивачем було повідомлено, що з метою забезпечення контролю за виконанням вищезазначеного договору він направляв 05.10.2021 групу фахівців до заводу відповідача, якими було встановлено, що виробництво зупинено, цехи відключені від електропостачання, роботи по виготовленню машини не ведуться.

Претензія №16-2217 від 01.11.2021 про повернення попередньої оплати була надіслана позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 10.11.2021, що підтверджується описом вкладення, накладною та квитанцією про прийняття плати за пересилання поштового відправлення, та вручена відповідачу 15.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом №01/1481 від 01.12.2021 ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» повідомило АТ «Дніпровський стрілочний завод» повідомило, що з огляду на об`єктивні причини товариство не виконало прийняті за себе зобов`язання за договором №495/ВГТ від 27.10.2020 в частині поставки обладнання у визначені договором строки. При цьому, відповідач просив розглянути питання щодо перегляду строків постачання обладнання та незастосування штрафних санкцій до ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування». Разом з тим відповідач повідомляв про можливість відвантаження товару в другій половині 2022 року.

28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України було опубліковано лист №2024/02.0-7.1, відповідно до якого палата підтверджує настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу положень ч. ч. 1,5 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 27.10.2020 між АТ «Дніпровський стрілочний завод» та ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» було укладено договір №495/ВГТ, за умовами якого відповідач зобов`язався протягом 425 календарних днів виробити, поставити та підключити рейкозварювальну машину, з яких 365 днів були надані відповідачу для виконання зобов`язання в частині поставки обладнання.

В свою чергу, АТ «Дніпровський стрілочний завод» мало оплатити вартість обладнання, остаточна ціна якого визначалася відповідачем на дату виставлення рахунку на оплату та становила 31 168 720,01 грн, на умовах попередньої оплати шляхом перерахування на рахунок відповідача 50% від загальної вартості товару.

28.10.2020 АТ «Дніпровський стрілочний завод» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 15 584 360,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №9567.

Відповідно до положень ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В порушення вищенаведених приписів чинного законодавства та умов договору №495/ВГТ від 27.10.2020 ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» не здійснило поставку обладнання протягом 365 календарних днів від дати отримання попередньої оплати, тобто у строк до 28.10.2021.

При цьому, у листах №06/747 від 15.07.2021, №01/1481 від 01.12.2021 ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» визнавало обставину невиконання прийнятих на себе зобов`язань та просило позивача відтермінувати строк поставки обладнання до середини 2022 року.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Умовою застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. статті 693 ЦК України є послідовним та наведений у постановах від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018.

Таким чином, АТ «Дніпровський стрілочний завод» з дотриманням вимог цивільного законодавства та ст. 14 ГПК України на власний розсуд реалізувало наявне у нього право на звернення безпосередньо до суду з даним позовом про стягнення попередньої оплати у зв`язку порушенням відповідачем строків поставки обладнання за договором №495/ВГТ від 27.10.2020.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» прийнятих на себе зобов`язань за договором №495/ВГТ від 27.10.2020 в частині поставки обладнання у строк до 28.10.2021, наявність у АТ «Дніпровський стрілочний завод» права, визначеного ст. ст. 693 ЦК України, вимагати повернення попередньої оплати, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

При цьому, господарським судом відхиляються доводи ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» про відсутність у нього документів на підтвердження виконання зобов`язань за договором з посиланням на окупацію Херсонської області та неможливість доступу до території заводу, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 по справі №916/3027/21 наголосила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відсутність у відповідача первинних документів на підтвердження поставки позивачу обладнання за договором №495/ВГТ від 27.10.2020 не позбавило відповідача права доводити обставину постачання товару з урахуванням такого стандарту доказування як вірогідність доказів. Проте, відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження виконання прийнятих на себе зобов`язань.

При цьому, судом враховано, що обладнання мало бути поставлено у строк до 28.10.2021, тобто до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Проте, зі змісту листів відповідача слідує, що він міг поставити обладнання лише всередині 2022 року, у зв`язку з чим, у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо можливості виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань у строк до 24.02.2022.

Разом з тим, окупація Каховської міської територіальної громади з 24.02.2022 згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (зі змінами), та втрата відповідачем доступу до заводу не може бути самостійними підставами для відмови у задоволенні заявлених позивачем вимог про стягнення попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Відповідно до п. 1 ч. 1, абзацу 3 ч. 3 ст. 14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні" № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання. Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України (ТППУ) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого КМУ, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21.

Верховний Суд у постановах від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 13.12.2023 у справі № 922/193/23, зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Таким чином, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, не може бути належним доказом настання для ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» форс-мажорних обставин, оскільки такий лист не містить відомостей про неможливість виконання безпосередньо відповідачем, а не будь-якою іншою особою, зобов`язань за договором №495/ВГТ від 27.10.2020.

При цьому, доказів на підтвердження повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин у визначеному п. п. 10.1-10.5 договором №495/ВГТ від 27.10.2020 порядку матеріали справи не містять.

Суд також звертає увагу, що можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки кредитора, тобто АТ «Дніпровський стрілочний завод», є виключно правом останнього, а тому у суду відсутні підстави для відмови у задоволенні вимог про стягнення попередньої оплати з посиланням на наявність у Покупця права вимагати стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання прийнятих на себе відповідачем зобов`язань.

Доводи ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» про неможливість повернення попередньої оплати з огляду на відсутність доказів розірвання договору №495/ВГТ від 27.10.2020, тобто припинення зобов`язань сторін, судом відхиляються, оскільки приписами ст. 693 ЦК України повернення попередньої оплати не ставиться в залежність від розірвання договору покупцем.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених акціонерним товариством «Дніпровський стрілочний завод» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» попередньої оплати у розмірі 15 584 360,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» /74800, Херсонська область, місто Каховка, вул. Пушкіна, будинок 109; ідентифікаційний код 00213993/ на користь акціонерного товариства «Дніпровський стрілочний завод» / 49098, м. Дніпро. вул. Любарського, буд. 181; ідентифікаційний код 14367980/ суму попередньої оплати у розмірі 15 584 360,00 грн /п`ятнадцять мільйонів п`ятсот вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят грн 00 коп./, судовий збір у розмірі 233 765,40 грн. /двісті тридцять три тисячі сімсот шістдесят п`ять грн 40 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 січня 2025 р.

Суддя С.П. Желєзна