Рішення

від 27.01.2025 по справі 917/1993/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025 Справа № 917/1993/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Кльопова І.Г., за участю секретаря судового засідання Назаренко Я., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", вул.Будівельників, 16, м.Горішні Плавні, Полтавська область, 39800

до Колективного підприємства ТРЕСТ "Кременчукнафтохімбуд", вул.Ігоря Сердюка, 8/18, м.Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення грошових коштів

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Колективного підприємства ТРЕСТ "Кременчукнафтохімбуд" про стягнення 87 800,00грн. збитків

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не зареєстрував податкові накладні, всупереч взятим на себе обов`язкам за Договором поставки № 1146 від 05.07.2023, а також всупереч вимогам Податкового кодексу України, внаслідок чого позивач не зміг скористатися правом на податковий кредит, чим йому завдано збитків на суму 87 800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/1993/24, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 26.11.2024 була надіслана відповідачу в його електронний кабінет 27.11.2024, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа та на поштову адресу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05 липня 2023 року між ПрАТ «Полтавський ГЗК» (Позивач, Покупець) та Колективним підприємством трест «Кременчукнафтохімбуд» (Відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки №1146, відповідно до якого Відповідач зобов`язався поставити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених Договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною Договору (п.1.1).

Згідно умов Договору та Специфікації №1 від 05.07.2023 КП ТРЕСТ «КНХБ» зобов`язався передати, а ПрАТ «Полтавський ГЗК» оплатити фундамент ФН-6 у комплекті з метизною продукцією згідно креслення Р2182-21.Термін постачання протягом 30-ти днів після попередньої оплати 70%. Умови постачання: 70% попередня оплата протягом 3 банківських днів, 30% по факту постачання продукції.

Постачальник виставив рахунок №СФ-0000066 від 06.07.2023 року на загальну суму 526 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 87 800,00 грн на поставку продукції в кількості 10 шт.

ПрАТ «Полтавський ГЗК» здійснено попередню оплату згідно цього рахунку в розмірі

70% на суму 368 760,00 грн, в т.ч. ПДВ 61 460,00 грн (платіжне доручення №8577 від 13.07.2023.)

Відповідач здійснив поставки продукції (партіями по 2 шт), що підтверджується наступними документами (документи додаються): Видатковими накладними: №РН-0000005 від 23.08.2023. 2 шт на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн №РН-0000006 від 12.09.2023. 2 шт на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн №РН-0000008 від 19.09.2023. 2 шт на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн №РН-0000009 від 19.09.2023. 2 шт на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн №РН-0000010 від 10.10.2023. 2 шт на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн; прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними №5 від 23.08.2024, №6 від 12.09.2023, №8 від 19.09.2023, №9 від 19.09.2023, №10 від 10.10.2023.

Позивачем по факту постачання здійснено оплату 30% вартості продукції, що підтверджується платіжними дорученнями: №16997 від 17.10.2023 на суму 126 432,00 грн, в т.ч. ПДВ 21 072,00 грн; №21266 від 07.12.2023 на суму 31 608,00 грн, в т.ч. ПДВ 5268,00 грн.

Відповідачем відповідно до п. 201.7 ПКУ складено податкові накладні на попередню оплату (ПН від 13.07.2023 на суму 368 760,00 грн, в т.ч. ПДВ 61 460,00 грн), на фактичну поставку (ПН від 19.09.2023 на суму 52680,00 грн, в т.ч. ПДВ 8780,00 грн та ПН від 10.10.2023 на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн).

Пунктом 3.4. Договору Сторонами погоджено, що у відповідності до вимог ст. 201 п. 201.1 Податкового кодексу України з 01.01.2017 року Постачальник зобов`язаний у видаткових і податкових накладних вказувати код товару згідно УКТ ЗЕД.

Пунктом 4.5. Договору встановлено обов`язок Постачальника за наявності попередньої оплати протягом 5 банківських днів після оплати направити Покупцеві оригінал рахунку на авансовий платіж і оформити податкову накладну згідно чинного законодавства України.

Пунктом 5.7. Договору передбачено відповідальність за порушення порядку виписки та реєстрації податкових накладних: « 5.7. З метою дотримання вимог Податкового кодексу України, за порушення Постачальником порядку виписки податкової накладної чи порушення термінів її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі:

- 100% суми ПДВ по кожній зареєстрованій з простроченням податковій накладній при простроченні реєстрації податкової накладної в ЄРПН до 1095 днів з дати виписки такої податкової накладної;

250% суми ПДВ по кожній незареєстрованій в ЄРПН податковій накладній чи податковій накладній, складеній з порушенням порядку її заповнення. Штрафні санкції не застосовуються у разі, якщо Постачальник здійснив всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної визначені Податковим кодексом України. При цьому Постачальник зобов`язаний повідомити Покупця про здійснення вищезазначених дій не пізніше 5 днів з моменту здійснення та надати підтверджуючі документи.»

Пунктом 7.6 Договору визначено статус Постачальника як платника податку на додану вартість на загальних підставах, передбачених чинним законодавством України.

У разі будь-яких змін у статусі платників податків Сторони зобов`язуються письмово повідомити одна одну про такі зміни протягом 3 робочих днів з моменту їх виникнення (п. 7.7. Договору).

Позивач зазначає, що Відповідач не зареєстрував податкові накладні, всупереч взятим на себе обов`язкам у Договорі, а також всупереч вимогам Податкового кодексу України.

Так, позивач не зміг скористатися правом на податковий кредит, чим йому завдано збитків на суму 87 800,00 грн.

На підставі відповідальності, передбаченої Сторонами за нереєстрацію податкових накладних, ПрАТ «Полтавський ГЗК» звернулося до Відповідача з претензією вих №4641/140 від 15.11.2023 року з вимогою сплатити договірний штраф (п. 5. Договору) в розмірі 250% відсотків втраченого ПДВ.

У Відповіді на претензію вих. №5 від 23.11.2023 року КП ТРЕСТ «КНХБ» пояснив, що податкові накладні сформовано і включено до податкової декларації за відповідний період, однак не зареєстровано в ЄРПН по причині мінусового кредитного ліміту ЄРПН, який утворився у зв`язку з заблокованими податковими накладними контрагентів Відповідача.

Позивач вважає твердження Відповідача про відсутність коштів і скрутне становище безпідставним, так як суму ПДВ сплачено Позивачем в ціні товару, оплату проведено вчасно згідно строків встановлених в Договорі, однак замість того, щоб поповнити свій кредитний ліміт в ЄРПН за рахунок цих платежів, Відповідач скористався цим коштами на власний розсуд.

Позивач вважає, що такі дії Відповідача незаконні і призвели до втрати Покупцем податкового кредиту, що є його прямими збитками.

Дана обставина стала підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 87 800,00грн.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

На підставі вищевикладеного, відповідач не виконав встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкової накладної таз наведених вище норм вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 87 800,00 грн., тобто позивач поніс збитки.

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.

За таких обставин, наявні всі елементи складу господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства ТРЕСТ "Кременчукнафтохімбуд" (вул.Ігоря Сердюка, 8/18, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 01270724) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул.Будівельників, 16, м.Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 00191282) 87 800,00грн. збитків та 2 422,40грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Кльопов І.Г.