Постанова

від 22.04.2025 по справі 917/1993/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Харків Справа № 917/1993/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні апеляційну скаргу (вх.№312П/2) відповідача - Колективного підприємства ТРЕСТ Кременчукнафтохімбуд на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2025 у справі №917/1993/24 (повний текст рішення складено та підписано 27.01.2025 суддею Кльоповим І.Г. у приміщенні Господарського суду Полтавської області)

за позовом Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, м.Горішні Плавні, Полтавська область,

до Колективного підприємства ТРЕСТ Кременчукнафтохімбуд, м.Кременчук, Полтавська область,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Колективного підприємства ТРЕСТ "Кременчукнафтохімбуд" про стягнення 87 800 грн збитків, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на те, що відповідачем за господарськими операціями за договором поставки від 05.07.2023 № 1146 за видатковими накладними від 23.08.2023 №РН-0000005,від 12.09.2023 №РН-0000006; від 19.09.2023 №РН-0000008; від 19.09.2023 №РН-0000009; від 10.10.2023 №РН-0000010 не було зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим позбавлено позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 87 800 грн за відповідними операціями та відповідно, зменшення податкового зобов`язання, внаслідок чого позивачу завдано збитки на вказану суму.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.01.2025 у справі №917/1993/24, позов задоволено. Стягнуто з Колективного підприємства ТРЕСТ Кременчукнафтохімбуд на користь Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат 87800 грн збитків та 2422,40 грн судового збору.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності наявності в діях відповідача складу правопорушення як підстави для його відповідальності у вигляді відшкодування збитків у заявленому позивачем розмірі, з огляду на те, що на виконання своїх зобов`язань за договором поставки позивач здійснив попередню оплату товару, в т.ч. ПДВ в розмірі 87800 грн, а відтак, відповідно положень Податкового кодексу України відповідач був зобов`язаний скласти та подати на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні за датами поставки або датами зарахування коштів попередньої оплати, в той час як податкові накладні щодо спірних господарських операцій не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 87 800 грн до податкового кредиту позивача, а тому відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого Податковим кодексом України, з чого вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Відповідач -Колективне підприємство ТРЕСТ Кременчукнафтохімбуд подало на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на безпідставність висновку суду першої інстанції щодо доведеності складу правопорушення як підстави для відповідальності відповідача у вигляді стягення спірної суми збитків, з огляду на те, що позивачем не доведено понесення ним реальних збитків у розмірі суми ПДВ, яку він міг зарахувати до податкового кредиту, у зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку з реєстрації податкових накладних на поставлений товар в ЄРПН, оскільки таке порушення не позбавило позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовило її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період скарги на такого постачальника з доданням певного пакету документів.

При цьому скаржник зазначив, що у випадку подання позивачем разом з податковою декларацією за відповідний звітний податковий період скарги на дії відповідача щодо порушення ним як продавцем правил складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до положень підпункту 78.1.9 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення, і саме складені за результатами такої перевірки акт(довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу є належними та допустимими доказами протиправності поведінки відповідача щодо порушення ним правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних Разом з цим, скаржник зазначив, що аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 917/799/17 та від 10.03.2020 у справі № 911/224/19.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства ТРЕСТ Кременчукнафтохімбуд на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2025 у справі №917/1993/24 у порядку письмового провадження, про що повідомлено учасників справи.

12.03.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ( вх. № 3169), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги позивач зазначив про помилковість посилання відповідача на те, що порушення відповідачем порядку реєстрації податкових накладних В ЄРПН не позбавило позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовило її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період скарги на такого постачальника з доданням певного пакету документів,оскільки абз. 19 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку продавцем податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.Також відповідач зазначив, що посилання відповідача на те, що при поданні покупцем скарги на постачальника із додаванням необхідних документів в порядку абз. 21 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України дає покупцю право включити суми ПДВ до податкового кредиту не ґрунтуються на діючому законодавстві, за яким подання скарги на дії продавця не надає права покупцю включити суму ПДВ до податкового кредиту , а лише призводить до притягнення продавця до відповідальності, встановленої податковим кодексом України, яка не компенсує збитки покупця.

Крім цього позивач зазначив про те, що відповідач в апеляційній скарзі як на аналогічну викладеній в доводах його апеляційної скарги правову позицію, що викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 917/799/17 та від 10.03.2020 у справі № 911/224/19 стосовно правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у даній справі, зокрема, у справі № 917/799/17 судом було відмовлено в позові через недоведеність правильності оформлення податкової накладної,яку продавець склав і зареєстрував, і спір виник щодо правильності визначення дати складення податкової накладної, тоді як у даній справі відповідач подакові накладні не зареєстрував взагалі, а у справі № 908/1568/18 суд відмовив в задоволенні касаційної скарги і залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій через обрання неналежного способу захисту, зазначивши, що вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити реєстрацію податкової накладної не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції, тоді як належним способом захисту покупця має бути стягнення з контрагента збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025, у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О.,суддя Лакіза В.В.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, проаналізувавши доводи відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

05 липня 2023 року між ПрАТ Полтавський ГЗК (Позивач, Покупець) та Колективним підприємством трест Кременчукнафтохімбуд (Відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки №1146, відповідно до якого Відповідач зобов`язався поставити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених Договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною Договору (п.1.1).

Згідно з умовами Договору та Специфікації №1 від 05.07.2023 КП ТРЕСТ КНХБ зобов`язався передати, а ПрАТ Полтавський ГЗК оплатити фундамент ФН-6 у комплекті з метизною продукцією згідно креслення Р2182-21.Термін постачання протягом 30-ти днів після попередньої оплати 70%. Умови постачання: 70% попередня оплата протягом 3 банківських днів, 30% по факту постачання продукції.

Постачальник виставив рахунок №СФ-0000066 від 06.07.2023 року на загальну суму 526 800 грн, в т.ч. ПДВ 87 800,00 грн на поставку продукції в кількості 10 шт.

ПрАТ Полтавський ГЗК здійснено попередню оплату згідно цього рахунку в розмірі

70% на суму 368 760,00 грн, в т.ч. ПДВ 61 460,00 грн (платіжне доручення №8577 від 13.07.2023.)

Відповідач здійснив поставки продукції (партіями по 2 шт), що підтверджується наступними документами (документи додаються): видатковими накладними: №РН-0000005 від 23.08.2023. 2 шт на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн №РН-0000006 від 12.09.2023. 2 шт на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн №РН-0000008 від 19.09.2023. 2 шт на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн №РН-0000009 від 19.09.2023. 2 шт на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн №РН-0000010 від 10.10.2023. 2 шт на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн; прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними №5 від 23.08.2024, №6 від 12.09.2023, №8 від 19.09.2023, №9 від 19.09.2023, №10 від 10.10.2023.

Позивачем по факту постачання здійснено оплату 30% вартості продукції, що підтверджується платіжними дорученнями: №16997 від 17.10.2023 на суму 126 432,00 грн, в т.ч. ПДВ 21 072,00 грн; №21266 від 07.12.2023 на суму 31 608,00 грн, в т.ч. ПДВ 5268,00 грн.

Відповідачем відповідно до п. 201.7 ПКУ складено податкові накладні на попередню оплату (ПН від 13.07.2023 на суму 368 760,00 грн, в т.ч. ПДВ 61 460,00 грн), на фактичну поставку (ПН від 19.09.2023 на суму 52680,00 грн, в т.ч. ПДВ 8780,00 грн та ПН від 10.10.2023 на суму 105 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 17 560,00 грн).

Пунктом 3.4. Договору Сторонами погоджено, що у відповідності до вимог ст. 201 п. 201.1 Податкового кодексу України з 01.01.2017 року Постачальник зобов`язаний у видаткових і податкових накладних вказувати код товару згідно УКТ ЗЕД.

Пунктом 4.5. Договору встановлено обов`язок Постачальника за наявності попередньої оплати протягом 5 банківських днів після оплати направити Покупцеві оригінал рахунку на авансовий платіж і оформити податкову накладну згідно чинного законодавства України.

Пунктом 5.7. Договору передбачено відповідальність за порушення порядку виписки та реєстрації податкових накладних: 5.7. З метою дотримання вимог Податкового кодексу України, за порушення Постачальником порядку виписки податкової накладної чи порушення термінів її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі:

- 100% суми ПДВ по кожній зареєстрованій з простроченням податковій накладній при простроченні реєстрації податкової накладної в ЄРПН до 1095 днів з дати виписки такої податкової накладної;

250% суми ПДВ по кожній незареєстрованій в ЄРПН податковій накладній чи податковій накладній, складеній з порушенням порядку її заповнення. Штрафні санкції не застосовуються у разі, якщо Постачальник здійснив всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної визначені Податковим кодексом України. При цьому Постачальник зобов`язаний повідомити Покупця про здійснення вищезазначених дій не пізніше 5 днів з моменту здійснення та надати підтверджуючі документи.

Пунктом 7.6 Договору визначено статус Постачальника як платника податку на додану вартість на загальних підставах, передбачених чинним законодавством України.

У разі будь-яких змін у статусі платників податків сторони зобов`язуються письмово повідомити одна одну про такі зміни протягом 3 робочих днів з моменту їх виникнення (п. 7.7. Договору).

Позивач зазначає, що відповідач не зареєстрував податкові накладні, всупереч взятим на себе обов`язкам у Договорі, а також всупереч вимогам Податкового кодексу України.

Так, позивач не зміг скористатися правом на податковий кредит, чим йому завдано збитків на суму 87 800 грн.На підставі відповідальності, передбаченої сторонами за нереєстрацію податкових накладних, ПрАТ Полтавський ГЗК звернулося до відповідача з претензією вих №4641/140 від 15.11.2023 року з вимогою сплатити договірний штраф (п. 5. Договору) в розмірі 250% відсотків втраченого ПДВ.

У відповіді на претензію вих. №5 від 23.11.2023 року КП ТРЕСТ КНХБ пояснив, що податкові накладні сформовано і включено до податкової декларації за відповідний період, однак не зареєстровано в ЄРПН по причині мінусового кредитного ліміту ЄРПН, який утворився у зв`язку з заблокованими податковими накладними контрагентів Відповідача.

Позивач вважає твердження відповідача про відсутність коштів і скрутне становище безпідставним, так як суму ПДВ сплачено Позивачем в ціні товару, оплату проведено вчасно згідно строків встановлених в Договорі, однак замість того, щоб поповнити свій кредитний ліміт в ЄРПН за рахунок цих платежів, Відповідач скористався цим коштами на власний розсуд.

Позивач вважає, що такі дії відповідача незаконні і призвели до втрати Покупцем податкового кредиту, що є його прямими збитками, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 87 800 грн збитків .

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позову з наступних мотивів.

За положеннями статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками, покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.Вина заподіювача збитків презюмується(Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).

Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені І нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів І послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів І послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз. 19 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

За змістом ст.11,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вищезазначені видакові накладні є первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій з поставки продукції, та відповідно до вищенаведених норм податкового законодавства такі операції є підставою для виникнення у відповідача обов`язку скласти податкові накладні та внести їх в ЄРПН у строки, визначені ПК України.Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції,відповідач відповідно до вищенаведених норм був зобов`язаний скласти та подати на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні за датами поставки товару або датами зарахування коштів від покупця, як попередньої оплати.

Разом з цим, чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем товарів, отже з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України саме на відповідача як продавця покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні таІабо розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої Продавцем Податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь покупця штрафних санкцій, Велика Палата Верховного Суду виснувала таке:

з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Об`єднана палата КГС ВС у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 виснувала, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Оскільки саме від продавця (підрядника у підрядних відносинах), який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець, підрядник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".

Отже, за висновком, наведеним у пункті 10.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, права покупця у випадку порушення продавцем свого обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо того, що його протиправна поведінка продавця у спірних правовідносинах має підтверджуватися виключно матеріалами перевірки податкового органу, з огляду на наступне.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 01.12.2023 № 926/3347/22 виснувала, що чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Крім того, право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи не проведення ним відповідної перевірки.В контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

Об`єднана палата у вказаній постанові зазначила, що в цілому, погоджуючись із зазначеними висновками щодо тягаря доказування, а також з тим, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання, вважає за необхідне частково відступити від цих висновків шляхом уточнення. Зазначене уточнення полягає в тому, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, та,відповідно,неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму ,яка фактично є збитками позивача (подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/5556/21, об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18,від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21,від 31.01.2023 у справі № 904/72/22).

Разом з цим, у вказаній постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 Об`єднана палата Верховного Суду в обґрунтування зазначеного висновку також зазначила наступне мотивування.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 (провадження № 12-41гс21, пункт 9.8). Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду, навіть правова оцінка, надана рішенням суду в іншій справі, зокрема щодо того, чи є певна поведінка правомірною або неправомірною, не є обов`язковою для суду. Тим більше не може бути обов`язковою така оцінка, надана контролюючим органом.

Разом із цим, висновок щодо порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, чи висновок про відсутність такого порушення є саме правовим висновком, а не фактом порушення.З наведеного слід дійти висновку про те, що в контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

У пункті 5.27 постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено висновок, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду звертає увагу, що як обов`язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов`язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 ПК, статті 1168, 1192 ЦК України), а тому не можуть встановлюватись договором (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 19.04.2023 у cправі № 910/17014/21 (пункт 6.21)). Отже, відносини сторін врегульовані не умовами договору, а безпосередньо законом.

З вищенаведених обставин справи вбачається протиправна поведінка відповідача у спірних правовідносинах, оскільки відповідач не вчинив відповідних дій, необхідних для реєстрації податкових накладних щодо спірних господарських операцій, що ним не заперечується в апеляційній скарзі.

При цьому вказаний у п.198.6 ст.198 ПК строк у 365 днів для можливості включення або коригування суми у відповідному розмірі до податкового кредиту в інші періоди є у даному випадку вичерпаним, що свідчить про втрату позивачем за позовом права на податковий кредит.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача про те, що відповідач в апеляційній скарзі як на аналогічну викладеній в доводах його апеляційної скарги правову позицію, що викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 917/799/17 та від 10.03.2020 у справі № 911/224/19 стосовно правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у даній справі, зокрема, у справі № 917/799/17 судом було відмовлено в позові через недоведеність правильності оформлення податкової накладної,яку продавець склав і зареєстрував, і спір виник щодо правильності визначення дати складення податкової накладної, тоді як у даній справі відповідач подакові накладні не зареєстрував взагалі, а у справі № 908/1568/18 суд відмовив у задоволенні касаційної скарги і залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій через обрання неналежного способу захисту, зазначивши, що вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити реєстрацію податкової накладної не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції, тоді як належним способом захисту покупця має бути стягнення з контрагента збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.

З огляду на те, що податкові накладні щодо вищенаведених господарських операцій за укладеним між сторонами договором поставки не була зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 87800 грн за цими операціями до податкового кредиту позивача, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржниками.

Керуючись ст.129, ст.43, пунктом 4 частини 1 ст.275, ст.282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства ТРЕСТ Кременчукнафтохімбуд залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2025 у справі №917/1993/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза