Рішення
від 15.01.2025 по справі 922/3359/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 м. ХарківСправа № 922/3359/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Кісь В.В.,

розглянувши матеріали справи № 922/3359/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, буд. 9, кв. 105, код ЄДРПОУ 43275990)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «і ІНВЕСТ 2019» (04073, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 6Б, код ЄДРПОУ 43246932),

до відповідача - Фізичної особи-підприємця Кухтіна Геннадія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ),

про стягнення основного боргу, інфляційного збільшення та штрафних санкцій в загальному розмірі 49833,39 грн,

та

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Кухтіна Геннадія Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, буд. 9, кв. 105, код ЄДРПОУ 43275990);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «і ІНВЕСТ 2019» (04073, м.Київ, вул. Богатирська, буд. 6Б, код ЄДРПОУ 43246932),

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18,

за участі представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - не з`явився;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - не з`явився;

3-ї особи за первісним позовом - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" звернувся до Господарського суду Харківської області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС з позовом (вх. № 3359/24 від 24.09.2024), в якому просить суд стягнути з відповідача - ФОП Кухтіна Г.В. грошові кошти в загальному розмірі 49833,39 грн, в т.ч.: 29843,08 грн - сума боргу; 8875,56 грн - інфляційне збільшення; 11114,75 грн - штрафні санкції; а також просить стягнути з відповідача 2422,40 грн судового збору та витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що відповідач - ФОП Кухтін Г.В. не виконав належним чином своїх зобов`язань в частині здійснення розрахунків за договором № КОМ-18789/22 від 03.02.2022, укладеним між ним та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (яке до 27.04.2024 мало найменування - ТОВ «е-Кард ЮА»). У зв`язку з цим, 30.07.2024 між Первісним кредитором - ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» та Новим кредитором - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" укладено договір про відступлення права вимоги № 112-18, згідно з умовами п. 1.1, 1.2 якого Первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з договором № КОМ-18789/22 від 03.02.2022 (надалі - Основний договір), укладеним між ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (найменування Товариства до 27.04.2024 - ТОВ «е-Кард ЮА») та ФОП Кухтіним Г.В. (надалі - Боржник), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним договором. Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовними вимогами про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29843,08 грн, а також нарахованих на підставі п. 6.2 Основного договору інфляційних в розмірі 8875,56 грн за період прострочення квітень 2022 року - серпень 2024 року та штрафних санкцій (15% річних від простроченої суми) в розмірі 11114,75 грн за період прострочення з 01.04.2022 по 23.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.09.2024 вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/3359/24, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на цю відповідь. Також зазначеною ухвалою суду, враховуючи, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов`язки ТОВ «І ІНВЕСТ 2019», як сторони за Основним договором, вказану юридичну особу за власною ініціативою суду було залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, зобов`язано позивача протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали направити третій особі копію позову з додатками, встановлено третій особі строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду пояснень щодо позову та строк 10 днів з дня отримання відзиву на позов для подання до суду пояснень щодо відзиву на позов.

Відповідач - ФОП Кухтін Г.В. 04.10.2024 за вх. № 25024/24 подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з посиланням на укладення Договору відступлення з порушенням вимог чинного законодавства та умов Основного договору, якими встановлено заборону на передачу прав та обов`язків за цим договором третім особам, а також на те, що Боржник не був повідомлений у передбачений законом спосіб про заміну кредитора в зобов`язанні та продовжував здійснювати платежі за Основним договором на користь Первісного кредитора, у зв`язку з чим розмір заявленого позивачем до стягнення основного боргу визначено не вірно. Крім того, за твердженням відповідача, прострочення зобов`язання сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин та понесення відповідачем у зв`язку з цим суттєвих збитків. Отже, на думку відповідача, дану справу не можна визначити, як справу незначної складності, її вирішення є значним для відповідача, тому він просив призначити розгляд справи в порядку загального позовного провадження для надання йому можливості зібрати всі необхідні докази та долучити до матеріалів справи обґрунтований відзив на позов і надати суду пояснення по справі під час проведення судових засідань. Жодного доказу в підтвердження обставин, зазначених у вказаній заяві, відповідач не надав.

09.10.2024 за вх. № 25376/24 від позивача - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився з доводами, викладеними у заяві відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з посиланням на те, що дана справа є нескладною, не вимагає дослідження значного обсягу обставин чи доказів, всі необхідні для її розгляду матеріали вже надані до позову, спрощене провадження без виклику сторін сприятиме ефективному розгляду справи в розумні строки, що відповідає принципам процесуальної економії. Щодо заперечень відповідача по суті спору позивач зазначає, що відповідач не навів жодного положення Основного договору чи норми законодавства, які були порушені укладенням Договору відступлення, 30.08.2024 відповідач здійснив спробу перерахувати частину заборгованості на рахунок Первісного кредитора, але кошти повернулись йому у зв`язку із закриттям зазначеного рахунку, що підтверджується відповідною довідкою про закриття банківського рахунку Первісного кредитора, про повернення коштів та про укладення Договору відступлення відповідачу повідомлено в особистому листуванні в мобільному додатку «Viber» по номеру телефону - НОМЕР_1 , вказаному в Основному договорі, що підтверджується наданою позивачем роздруківкою скріншотів відповідних повідомлень, тому відповідач безпідставно зазначає про продовження сплат на користь Первісного кредитора після укладення Договору відступлення та зменшення розміру основного боргу, також відповідач безпідставно посилається на форс-мажорні обставини, оскільки він не повідомляв Первісного кредитора про неможливість виконання договірних зобов`язань та не надав відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, передбаченого Розділом 7 Основного договору.

Крім того, позивач - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" 08.10.2024 за вх. № 25267/24 подав до суду Квитанцію від 07.10.2024 № 1824384 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету Користувача ЄСІТС - ТОВ "І ІНВЕСТ 2019" (третій особі) копій позову з доданими до нього документами, а також 09.10.2024 за вх. № 25365/24 подав клопотання про продовження позивачу строків для направлення третій особі копії позову з додатками, з посиланням на те, що вказаний строк пропущений у зв`язку з великим обсягом судових справ, учасником яких є ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС".

Ухвалою суду від 10.10.2024 відмовлено в задоволенні заяви відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Також зазначеною ухвалою суду, з огляду на положення ст. 119 ГПК України, виходячи зі змісту поданого позивачем клопотання про продовження строку для направлення третій особі копії позову з додатками, яке фактично є клопотанням про поновлення пропущеного строку, та зважаючи на незначний термін пропуску строку, з метою недопущення надмірного формалізму було задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного строку та прийнято і долучено до матеріалів справи подані позивачем докази на підтвердження надсилання третій особі - ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» копій позову та доданих до нього документів.

Відповідач - ФОП Кухтін Г.В. 10.10.2024 за вх. № 25592/24, тобто в межах встановленого судом строку, подав до суду відзив на позов, в якому не погоджується з доводами позивача, викладеними у позові, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Водночас, відповідач у відзиві просить зменшити на 90% розмір сум, нарахованих позивачем на підставі п. 6.2 договору КОМ-18789/22 від 03.02.2022, з посиланням на те, що їх розмір є непомірно великим та заявлений у період дії для відповідача форс-мажорних обставин, які є надзвичайними, невідворотними та не могли бути ним передбачені. Зазначає, що він, начебто, не отримав жодного повідомлення від Первісного чи Нового кредиторів про заміну кредитора у зобов`язанні, що вплинуло на його права та обов`язки за договором, крім того, позивачем у позові не враховано здійснену ФОП Кухтіним Г.В. 30.08.2024 оплату на користь Первісного кредитора за Основним договором на суму 7000,00 грн, тому заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 29843,08 грн не відповідає дійсності. До відзиву відповідач надав паперову копію платіжної інструкції від 30.08.2024 № 445 про сплату на користь ТОВ «е-Кард ЮА» 7000,00 грн оплати за ПММ згідно договору КОМ-18789/22 від 03.02.2022 без ПДВ. Враховуючи, що вказаний відзив відповідає вимогам ГПК України та подано його відповідачем у строк, встановлений судом, поданий відповідачем відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи разом з доданими до нього додатками.

Одночасно з відзивом на позов, ФОП Кухтін Г.В. подав до суду зустрічний позов до відповідачів - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (вх. № 25593/24 від 10.10.2024), в якому просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18, укладений між ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019», та покласти судові витрати за цим позовом на відповідачів за зустрічним позовом.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ФОП Кухтін Г.В. посилається, зокрема на те, що з аналізу п. 9.1 Основного договору вбачається, що сторони домовились про відсутність у жодної зі сторін права передавати свої права або обов`язки за цим договором третій стороні без письмової згоди на це іншої сторони, тобто, для укладення між відповідачами за зустрічним позовом спірного Договору відступлення, відповідачі мали отримати письмову згоду від Боржника (позивача за зустрічним позовом) на укладення такого договору. Втім, у даному випадку Боржник не надавав згоди чи письмового погодження на відступлення на користь іншої особи будь-яких прав за Основним договором, тому, на його думку, договір про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки він суперечить положенням ч. 1 ст. 516 ЦК України. Крім того, у зустрічному позові ФОП Кухтін Г.В. посилається на відсутність в оспорюваному договорі печатки Нового кредитора, що, як він вважає, свідчить про недійсність цього договору.

Ухвалою суду від 15.10.2024 прийнято зустрічний позов ФОП Кухтіна Г.В. (вх. № 25593/24 від 10.10.2024) для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 922/3359/24, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання суду у даній справі на 13.11.2024 об 11:00. Також зазначеною ухвалою встановлено відповідачам за зустрічним позовом (ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019») строк 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзивів на зустрічний позов, встановлено позивачу за зустрічним позовом строк 5 днів з дня отримання відзивів на зустрічний позов для подання до суду відповідей на відзиви, встановлено відповідачам за зустрічним позовом строк 5 днів з дня отримання відповідей на відзиви для подання до суду заперечень на відповіді на відзиви.

Позивач за первісним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" 16.10.2024 за вх. № 26060/24 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав до суду заяву про збільшення позовних вимог за первісним позовом, в якій збільшує розмір вимог за первісним позовом до 74274,44 грн, а саме просить стягнути з відповідача - ФОП Кухтіна Г.В. грошові кошти в загальному розмірі 74274,44 грн, з яких: основна заборгованість - 29843,08 грн; інфляційне збільшення - 19801,01 грн (за період прострочення з квітня 2022 року по вересень 2024 року); 15% річних - 24630,35 грн (за період прострочення з 01.04.2022 по 15.10.2024). При цьому, як зауважує позивач за первісним позовом у заяві про збільшення позовних вимог, він не нараховує інфляційні та річні за період з 31.08.2024 по 15.10.2024 в частині основної заборгованості на суму 7000,00 грн, з огляду на те, що вказана сума була перерахована Боржником (по платіжній інструкції від 30.08.2024 № 445) на вже закритий рахунок Первісного кредитора та не отримана останнім саме у зв`язку з поверненням банком цих грошових коштів на рахунок Божника.

ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (3-я особа за первісним позовом) 04.11.2024 за вх. № 27640/24, тобто з порушенням встановленого судом строку, подало до суду пояснення 3-ї особи щодо первісного позову та щодо відзиву на первісний позов, в якому підтримує первісний позов (з урахуванням збільшення позовних вимог) та не погоджується з доводами, викладеними у відзиві на первісний позов. Підтверджує, що рішення про відступлення на користь ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" права вимоги за договором КОМ-18789/22 від 03.02.2022 було прийняте у зв`язку з неналежним виконанням Боржником умов зазначеного договору, перед цим представниками 3-ї особи неодноразово здійснювались контакти з Боржником, а також на його адресу 29.11.2023 листом з описом вкладення була направлена претензія з вимогою виконати умови договору, втім відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань. Зазначає кошти, перераховані ФОП Кухтіним Г.В. по платіжній інструкції від 30.08.2024 № 445 на суму 7000,00 грн, ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» не отримувало, у разі здійснення перевірки за кодом, який зазначено у вказаній платіжній інструкції, документ з таким кодом не знаходиться. Вважає безпідставним посилання ФОП Кухтіна Г.В. на скрутне матеріальне становище та наявність форс-мажорних обставин ТОВ «І ІНВЕСТ 2019», з посиланням на те, що Боржник не надав доказів на підтвердження скрутного фінансового становища, про настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання ним своїх зобов`язань за Основним договором, Первісному кредитору не повідомив. Також 04.11.2024 за вх. № 27638/24 ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» подало до суду клопотання про поновлення строку на подання 3-ю особою пояснень щодо первісного позову та щодо відзиву на первісний позов, з посиланням на те, що позовну заяву ним отримано із запізненням, а відзив натепер взагалі не отримано.

Крім того, ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» 04.11.2024 за вх. № 27642/24, тобто в межах встановленого судом строку, подало відзив на зустрічний позов, в якому не погоджується з доводами позивача, викладеними у зустрічному позові, просить у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити. Посилається на те, що сторони у Договорі відступлення не визначили, хто саме має повідомити Боржника про відступлення права вимоги. Не погоджується з твердженням позивача за зустрічним позовом про наявність в Основному договорі умов щодо заборони на передачу прав за цим договором на користь третіх осіб, вважає, що укладення Договору відступлення підпадає визначення виняткового випадку, передбаченого п. 9.1 Основного договору, оскільки Первісний кредитор, передаючи право вимоги Новому кредитору, був зобов`язаний передати всі документи, зокрема первинні документи за Основним договором. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. У даному випадку ні Основним договором, ні законом не визначено таких обмежень. ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» з квітня 2024 року не надавало послуг за Основним договором, тому, на його думку, посилання Боржника на умови п. 9.5, 9.6 Основного договору є необґрунтованими, оскільки зміна найменування кредитора чи зміна директора (підписанта документів) не могла вплинути на існуючі на той час правовідносини та/або нести будь-які наслідки. Щодо відсутності печатки Нового кредитора на оспорюваному Договорі, Первісний кредитор зазначає, що за наявною у нього інформацією, ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" у своїй діяльності не використовує печатку, крім того обов`язковість використання печатки скасовано Законом України № 1982-УІІІ від 23.03.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями".

Також 04.11.2024 за вх. № 27645/24 ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» подало до суду заяву про здійснення розгляду справи за відсутності його представника.

Позивач за первісним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" 04.11.2024 за вх. № 27655/24, тобто з порушенням встановленого судом строку, подав до суду відповідь на відзив на первісний позов, в якій не погоджується з доводами, викладеними у відзиві відповідача за первісним позовом. Посилається, на те, що з кінця 2023 року ФОП Кухтін Г.В. (Боржник) та Бурбела А.С. (теперішній керівник ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС", який на той час перебував на посаді юрисконсульта у ТОВ «І-ІНВЕСТ 2019») листувались у мобільному додатку «Viber» з приводу неналежного виконання умов Основного договору, але Боржник лише обіцяв «закрити борг найближчим часом» без зазначення конкретних строків погашення, що підтверджується наданими до цієї відповіді роздруківками скріншотів відповідних електронних повідомлень. Позивач за первісним позовом зазначає, що платіж Боржника від 30.08.2024 на суму 7000,00 грн не надходив на рахунок ТОВ «І ІНВЕСТ 2019», що підтверджується відповіддю останнього на адвокатський запит представника позивача за первісним позовом та доданими до неї копіями виписок з банківського рахунку ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» за період з 01.01.2022 по 31.10.2024. Крім того, при перевірці платіжної інструкції № 445 від 30.08.2024 на сайті АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» за кодом перевірки, посилання на який міститься на платіжній інструкції, було встановлено, що такого платіжного документу не виявлено. Отже, Боржником не виконано належним чином його зобов`язання ні на користь Первісного кредитора, ні на користь Нового кредитора, тому положення ч. 2 ст. 516 ЦК України у даному випадку не можуть застосовуватись, оскільки оплата не відбулась, водночас, ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" у заяві про збільшення позовних вимог, навіть незважаючи на те, що оплата не надійшла, не здійснює нарахування інфляційних та річних на зазначену суму за період з 31.08.2024 по 15.10.2024. У даному випадку ні умовами Основного договору, ні законом не передбачено заборони на відступлення права вимоги за спірними зобов`язаннями. Посилання відповідача за первісним позовом на наявність заборон у п. 9.1 Основного договору є безпідставним, оскільки вказаний пункт договору не містить заборони на передачу (відступлення) права вимоги за цим договором, до того ж п. 4.2.6 Основного договору передбачено право Комісіонера надати інформацію про прострочену заборгованість Комітента третім особам без додаткової письмової згоди Комітента на це. Відповідач за первісним позовом не надав доказів повідомлення в письмовій формі іншої сторони про настання форс-мажорних обставин у порядку п. 7.3 Основного договору. За даними з системи «YouControl» за посиланням https://youcontrol.com.ua/, за пошуком в Єдиному державному реєстрі МВС за РНОКПП ФОП Кухтіна Г.В., було знайдено 25 транспортних засобів та 8 об`єктів нерухомості, що спростовує посилання останнього на скрутне фінансове становище, тому його доводи з цього питання не можуть братись до уваги судом.

Одночасно із відповіддю на відзив на первісний позов ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" 04.11.2024 за вх. № 27666/24 подало до суду клопотання про поновлення строку на подання цієї відповіді, з посиланням на те, що ознайомившись з текстом відзиву на первісний позов позивач з метою перевірки відповідності розрахунку за Основним договором направив 12.10.2024 адвокатський запит до ТОВ «І ІНВЕСТ 2019», відповідь на який надійшла лише 31.11.2024, у зв`язку з чим строк, визначений судом для надання відповіді на відзив, було пропущено.

У судовому засіданні 13.11.2024 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання у справі № 922/3359/24 на 11.12.2024 об 11:45.

Іншою протокольною ухвалою суду від 13.11.2024 прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи заяву ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" про збільшення позовних вимог за первісним позовом, у зв`язку з чим справа розглядається відповідно до викладених у зазначеній заяві позовних вимог.

Також, у судовому засіданні 13.11.2024 протокольними ухвалами суду було: задоволено клопотання ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" про поновлення строку на подання відповіді на відзив на первісний позов, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи надану суду відповідь на відзив на первісний позов разом з додатками; задоволено клопотання ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» про поновлення строку на подання пояснень щодо первісного позову та щодо відзиву на первісний позов частково, строк на подання пояснень щодо первісного позову поновлено та прийнято до розгляду і долучено до матеріалів справи пояснення щодо первісного позову та щодо відзиву на первісний позов разом з додатками, в частині поновлення строку на подання пояснень щодо відзиву на первісний позов клопотання ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» судом було відхилене, оскільки строк в цій частині не пропущено; прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відзив ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» на зустрічний позов разом з доданими до цього відзиву доказами.

У судовому засіданні 11.12.2024 протокольною ухвалою суду, враховуючи, що справа є сформованою, учасникам справи забезпечено реалізацію всіх прав і обов`язків в межах підготовчого провадження, мета підготовчого провадження виконана судом, було закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/3359/24 до судового розгляду по суті на 15.01.2025 о 12:00.

Учасники справи в судове засідання 15.01.2025 своїх представників не направили, правом на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбаченим ст. 197 ГПК України, не скористалися, будь-яких заяв чи клопотань суду не надали, про місце, день та час розгляду справи по суті належно повідомлені.

На підставі викладеного, з огляду на належне повідомлення учасників справи про дату, час, місце проведення судового засідання та подання ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» заяви від 04.11.2024 за вх. № 27645/24 про здійснення розгляду справи за відсутності його представника, враховуючи, що судом явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася та були створені належні умови й забезпечено можливість всім учасникам справи в межах підготовчого провадження надати суду необхідні і наявні у них докази по суті первісного та зустрічного позовів, а також звернутись до суду у разі необхідності із заявами чи клопотаннями з процедурних питань, зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для повного, об`єктивного та правильного вирішення спору, про необхідність подання інших доказів жоден із учасників справи суду не повідомив, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав сторін на розгляд судом справи впродовж розумного строку, суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи по суті на іншу дату відповідно до положень ч. 1 ст. 202 ГПК України відсутні, розгляд справи можливо здійснити у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами без участі представників учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позов, об`єктивно оцінивши надані суду учасниками справи докази, суд встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2024 між ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (Новим кредитором) та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (Первісним кредитором) був укладений договір про відступлення права вимоги № 112-18 (далі по тексту - Договір відступлення).

Як зазначає ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" у первісному позові та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (Первісний кредитор) до 27.04.2024 мав найменування ТОВ «е-Кард ЮА», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.09.2024 № 33732475 (том. 1 арк. спр. 40-43), відповідно до якого державну реєстрацію зміни найменування зазначеної юридичної особи було проведено 26.04.2024.

За умовами п. 1.1 Договору відступлення, Первісний кредитор передає належні йому права вимоги по договору № КОМ 18789/22 від 03.02.2022 (надалі - Основний Договір), укладеному між ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (найменування Товариства до 27.04.2024 - ТОВ «е-Кард ЮА») та ФОП Кухтіним Г.В. (надалі - Боржник), а Новий кредитор приймає від Первісного кредитора права вимоги за Основним Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору відступлення, Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором.

Сума заборгованості Боржника перед Первісним кредитором складає 29843,08 грн, яка після підписання цього Договору стане зобов`язанням Боржника перед Новим кредитором (п. 1.3 Договору відступлення).

Згідно з п. 2.1, 2.2 Договору відступлення, за відступлення права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору компенсацію в розмірі 29843,08 грн на умовах відстрочення платежу, у строк до 31.12.2025. Первісний кредитор зобов`язується до 05.08.2024 передати Новому кредитору оригінали всіх документів, в т.ч. але не виключно: Основний Договір з Боржником, первинні бухгалтерські документи, які стосуються Основного Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору відступлення, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Умови даного Договору можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін з обов`язковим складанням письмового документу (п. 6.1 Договору відступлення).

Вказаний Договір відступлення підписаний з боку Нового кредитора (ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС") - директором Андрієм Сергійовичем Бурбелою та з боку Первісного кредитора (ТОВ «І ІНВЕСТ 2019») - директором Романом Ігоровичем Луциком, підпис якого також засвідчений печаткою ТОВ «І ІНВЕСТ 2019».

Сторони до матеріалів справи не надали договору № КОМ 18789/22 від 03.02.2022, укладеного між ФОП Кухтіним Г.В. та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (найменування до 27.04.2024 - ТОВ «е-Кард ЮА»), про який зазначено у вказаному вище Договорі відступлення.

Разом з тим, позивач за первісним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" на підтвердження заявлених ним позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором відступлення, яка виникла на підставі договору № КОМ 18789/22 від 03.02.2022 (Основного Договору), надав до матеріалів первісного позову електронну копію договору № КОМ-18789/19 від 03.02.2022 (том. 1 арк. спр. 11-14).

Водночас, у тексті первісного позову та в усіх інших наданих ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" до матеріалів справи в обґрунтування своєї позиції щодо первісного та зустрічного позовів заявах по суті справи та клопотаннях з процедурних питань, а також в усіх наданих ним до суду доказах (зокрема в: договорі про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18; заяві про збільшення розміру позовних вимог за первісним позовом; відповіді на відзив на первісний позов; відзиві на зустрічний позов; Специфікації до договору комісії від 03.02.2022; Звіті Посередника (комісіонера) від 28.02.2022 про виконання договору; видатковій накладній № 693 від 28.02.2022; акті прийому-передачі товарів № 69340 від 28.02.2022; акті прийому-передачі послуг № 72361 від 28.02.2022; рахунках на оплату № 69340 від 28.02.2022 та № 72361 від 28.02.2022; акті звірки взаєморозрахунків за лютий 2022 року; платіжних інструкціях № 434 від 04.12.2023 на суму 4000,00 грн, № 437 від 29.03.2024 на суму 14500,00 грн, № 439 від 05.04.2024 на суму 10000,00 грн, № 440 від 12.04.2024 на суму 5000,00 грн, № 444 від 25.07.2024 на суму 10000,00 грн тощо), окрім заяви ФОП Кухтіна Г.В. до ТОВ «е-Кард ЮА» від 03.02.2022 про активацію карток та наданого до цієї заяви акту прийому-передачі від 03.02.2022, містяться посилання лише на один договір - договір № КОМ 18789/22 від 03.02.2022.

Позивач за зустрічним позовом - ФОП Кухтін Г.В., у свою чергу, також до матеріалів зустрічного позову на підтвердження заявлених ним позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18, надав дві належно засвідчені паперові копії договору № КОМ-18789/19 від 03.02.2022 (том. 1 арк. спр. 172-179, 180-187).

Проте, сам зустрічний позов та всі інші надані ФОП Кухтіним Г.В. до матеріалів справи в обґрунтування своєї позиції щодо первісного та зустрічного позовів заяви по суті справи та клопотання з процедурних питань, а також усі надані ним до суду докази (зокрема: відзив на первісний позов на дана до цього відзиву платіжна інструкція № 445 від 30.08.2024 на суму 7000,00 грн) також містять посилання лише на договір № КОМ 18789/22 від 03.02.2022.

Первісний кредитор - ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (який до 27.04.2024 мав найменування ТОВ «е-Кард ЮА») у наданих до суду поясненнях 3-ї особи щодо первісного позову та у відзив на зустрічний позов посилається на те, що рішення про відступлення права вимоги на користь ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" було прийняте ним у зв`язку з неналежним виконанням умов Основного договору (договору № КОМ 18789/22 від 03.02.2022), заборгованість за яким виникла ще у 2022 році. Копії свого примірника договору № КОМ 18789/22 від 03.02.2022 ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» не надав до матеріалів справи.

Перевіривши всі три примірники договору № КОМ 18789/19 від 03.02.2022, надані до справи позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом, суд встановив, що вони є повністю ідентичними, засвідчені підписами уповноважених представників обох сторін договору, а саме: підписом Комітента - ФОП Кухтіна Геннадія Вікторовича особисто та підписом керівника Комісіонера - ТОВ «е-Кард ЮА» директора Іномістова Володимира Володимировича, та засвідчені печатками обох сторін.

Жодного доказу, який би свідчив про те, що 03.02.2022 між ФОП Кухтіним Г.В. та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (яке до 27.04.2024 мало найменування ТОВ «е-Кард ЮА») було укладено два окремих договори, тобто, що договір № КОМ 18789/19 від 03.02.2022 та договір № КОМ 18789/22 від 03.02.2022 є різними договорами і останній договір (№ КОМ 18789/22) дійсно існує, в матеріалах справи станом на момент ухвалення судом даного рішення не має, та учасниками справи до суду про існування таких доказів або заперечень чи хоча б будь-яких пояснень з цього приводу не надано.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У розумінні положень наведених норм на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей".… Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

У пунктах 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS")."

На підставі викладеного, перевіривши надані учасниками справи докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що позивачі за первісним позовом та за зустрічним позовом на підтвердження заявлених ними позовних вимог надали до матеріалів справи примірники одного і того ж договору - № КОМ-18789/19 від 03.02.2022, які є повністю ідентичними, тоді як всі інші подані учасниками справи заяви по суті справи, клопотання з процедурних питань та додані до них докази, окрім наданих до первісного позову заяви про активацію карток від 03.02.2022 та акту прийому-передачі від 03.02.2022, містять посилання на інший договір - № КОМ 18789/22 від 03.02.2022, а також враховуючи відсутність у справі станом на момент ухвалення судом даного рішення жодного примірника такого договору (№ КОМ 18789/22 від 03.02.2022) та доказів або заперечень чи хоча б будь-яких пояснень учасників справи, які б свідчили про укладення 03.02.2022 між ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (яке до 27.04.2024 мало найменування ТОВ «е-Кард ЮА») та ФОП Кухтіним Г.В. двох різних договорів, тобто відсутність доказів, що договір № КОМ-18789/19 від 03.02.2022 та договір № КОМ 18789/22 від 03.02.2022 є різними договорами, і останній з них дійсно існує, суд вважає, що висновок про існування лише одного договору від 03.02.2022, укладеного між ФОП Кухтіним Г.В. та ТОВ «е-Кард ЮА», а саме: договору № КОМ-18789/19 від 03.02.2022, за відсутності у матеріалах справи документального спростування такого висновку, видається більш вірогідним, ніж протилежний, а відтак, суд дійшов висновку, що предметом договору про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18 є передача Новому кредитору - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" від Первісного кредитора - ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» права вимоги до Боржника - ФОП Кухтіна Г.В. за договором № КОМ-18789/19 від 03.02.2022, примірники якого і були надані до матеріалів справи позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом в обгрунтування завлених ними позовних вимог.

Суд зауважує, що доведення протилежних обставин в силу приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України підлягає доказуванню відповідачем за первісним позовом, однак жодних належних та допустимих доказів протилежного відповідач за первісним позовом - ФОП Кухтін Г.В. до суду не надав. Натомість, останній, як вже зазначалося вище, посилаючись у відзиві на первісний позов та у зустрічному позові на договір № КОМ 18789/22 від 03.02.2022, одночасно надав до матеріалів зустрічного позову дві копії договору № КОМ-18789/19 від 03.02.2022, чим фактично підтвердив, що інший договір між ним та ТОВ «е-Кард ЮА» (яке з 27.04.2024 має найменування ТОВ «І ІНВЕСТ 2019») не укладався.

Згідно з преамбулою укладеного між ФОП Кухтіним Г.В. (Комітентом) та ТОВ «е-Кард ЮА» (Комісіонером) договору № КОМ-18789/19 від 03.02.2022 (далі по тексту - Основний договір), Терміни, які використовуються в цьому Договорі, означають:

Товари - бензин, дизельне паливо, AdBlue, зріджений нафтовий газ-паливо, інші види нафтопродуктів та продуктів нафтопереробки;

Послуги - всі послуги, які надаються з використанням Картки або її ідентифікаційних даних, в т.ч. мийка; паркінг (стоянка); автосервіс; дороги (можливість оплати Карткою використання платних доріг, автострад (російської федерації, Республіки Білорусь, Республіки Польща, Литви, Латвії, Німеччини, Бельгії, Королівства Швеції, Королівства Норвегії, Королівства Данії, Люксембургу, Нідерландів, Швейцарської Конфедерації, Франції, Іспанії, Португальської Республіки, Італії, Угорщини, Словаччини, Республіки Словенія, Румунії, Республіки Болгарія, Грецької Республіки, Австрійської Республіки, Чеської Республіки, тощо), тунелів (Herrentunnel Німеччина, Liefkenshoek в Бельгії, Mont Blanc Tunnel, Frejus Tunnel, тощо), використання Послуги Дороги передбачає окрему реєстрацію конкретної Послуги); паром - можливість оплати Карткою за паромні перевезення транспортного засобу; рола (можливість оплати за послуги перевезення транспортного засобу залізницею), «Повернення VAT», послуга користування карткою (при використанні картки для оплати проїзду платними дорогами)» та ін.;

Система Е100 - учасники (суб`єкти господарювання та/або їх уповноважені представники), які можуть вести облік Угод Комітента та/або здійснювати відпуск Товарів/надання Послуг, з використанням Карток. Перелік учасників вказаний в Інтернеті за адресою: https://e100.eu в Особистому кабінеті;

Картка - ідентифікаційна, бонусна, облікова, ко-брендингова пластикова картка учасника Системи Е100, яка є бездокументарною підставою для здійснення Угод, технічним засобом обліку укладених Угод, проте не виконує платіжних функцій;

Мережа станцій - автозаправні станції або інші стаціонарні пункти для заправлений транспортних засобів Комітента Товаром та пункти дорожнього сервісу Системи Е100, на яких Комітент має право, на підставі цього Договору, отримувати Товари та Послуги з використанням Карток, перелік яких вказаний в Інтернеті за адресою: https://e100.eu.

Відповідно до умов п. 1.1 Основного договору, Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента за винагороду, від свого імені, але за рахунок Комітента організувати придбання Комітентом Товарів та Послуг в Мережі станцій Системи E100, з використанням Карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів Комітента за межами митної території України. Також у рамках цього Договору Комісіонер має право надавати Комітенту послуги самостійно.

Згідно з п. 1.3 Основного договору, Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок Комітента організувати придбання Комітентом в Системі Е100 WEB-послуги. Також, у рамках цього Договору Комісіонер має право надавати Комітенту WEB-послуги самостійно.

Умови про Товари та/або Послуги, їх ціна, строк оплати вказуються Сторонами в додатках (Специфікаціях) до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.4 Основного договору).

Право власності на Товари та Послуги переходить безпосередньо від учасника Системи Е100 до Комітента в момент отримання Товарів та Послуг. Комісіонер здійснює посередницькі функції (п. 2.4 Основного договору).

Пунктом 2.8 Основного договору передбачено, що по завершенню розрахункового періоду, Комісіонер відправляє на електронну адресу Комітента, вказану в даному договорі, наступні документи: специфікацію, звіт комісіонера; видаткову накладну; акт прийому-передачі товарів; акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери Карток за якими здійснювались Угоди, дати Угод, назви станцій на яких здійснені Угоди; кількість отриманих Товарів та Послуг), та при наявності додаткові документи, що підтверджують понесені Комісіонером витрати для забезпечення отримання Комітентом Товарів та/або Послуг. По закінченню календарного місяця Комісіонер відправляє Комітенту оригінали документів вказаних в ч. 1 цього пункту та акт звірки взаєморозрахунків, на адресу для листування, вказану Комітентом (за винятком використання електронного документообігу). Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним Договором в електронній формі. Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені та підписані в паперовій формі.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 Основного договору, розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Комісіонера. Оплата вартості Товарів та/або Послуг, WEB-послуг, отриманих Комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат Комісіонера, пов`язаних з виконанням цього Договору, здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту видачі Комісіонером рахунку на оплату. Датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Комісіонера.

За умовами п. 3.6, 3.7 Основного договору, ціна Товарів та Послуг визначається за цінами, що діють в Системі Е100 і вказується в додатках (Специфікаціях) до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Інформацію про поточну ціну Товарів та Послуг із Системи Е100, а також про діючі щодо них спеціальні умови (знижки, бонуси, пільги) Комітент може отримати в мережі Інтернет за адресою: https://e100.eu. Зазначені ціни є інформаційними цінами Системи Е100 та не застосовуються імперативно при визначенні вартості Товарів та Послуг, придбаних Комітентом.

Відповідно до п. 3.11 Основного договору, Комісіонер виконує свої зобов`язання по цьому Договору за комісійну винагороду в розмірі 0,5% від вартості придбаних Комітентом Товарів та/або Послуг, у тому числі сервісних зборів та WEB-послуг. У розмір комісійної винагороди не включено вартість за користування Картками, а також вартість користування електронними терміналами на АЗС в Мережі станцій.

Відповідно до п. 4.1.3 Основного договору, Комісіонер зобов`язаний по закінченню календарного місяця надати Комітенту наступні документи: специфікацію; рахунки на оплату з деталізованими розшифруваннями; видаткові накладні; акти прийому-передачі товарів; звіти комісіонера; акти наданих послуг; при наявності, додаткові документи, що підтверджують понесені Комісіонером витрати в рамках виконання цього Договору; акт звірки взаєморозрахунків).

Пунктом 4.3 Основного договору сторони визначили обов`язки Комітента за цим Договором, зокрема: оплатити всі отримані Товари та Послуги за цим Договором (п. 4.3.1); своєчасно оплачувати Комісіонерові суму комісійної винагороди (п. 4.3.2); підписувати та повертати Комісіонеру документи, вказані в п. 4.1.3 цього Договору, протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від Комісіонера (п. 4.3.8); якщо після спливу терміну, вказаного в п. 4.3.8, Комітент не поверне підписаними оригінали документів, вказані в п. 4.1.3, та не висуне письмові заперечення щодо даних, та не надасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими Комітентом, та Комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг); Сторони погодили, що для цілей цього договору дата отримання Комітентом документів, вказаних в п. 4.1.3 Договору, при направленні таких документів до Комітента засобами електронного зв`язку/ за допомогою електронного документообігу вважається такою, що збігається з датою відправки таких документів Комісіонером (п. 4.3.9).

Умовами п. 4.2.6 Основного договору сторони визначили право Комісіонера надавати інформацію про прострочену заборгованість Комітента третім особам, у тому числі з розміщенням такої інформації на різних ресурсах та інформаційних сайтах (виданнях). Комітент підписанням цього Договору висловлює свою згоду на надання Комісіонером такої інформації. У випадку настання обставин, що зазначені в цьому пункті, додаткова письмова згода Комітента на поширення Комісіонером інформації про його заборгованості, не вимагається.

У випадку невиконання або неналежного виконання Комітентом свого обов`язку з оплати Товарів та Послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені Договором строки, Комітент зобов`язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата (п. 6.2 Основного договору).

Згідно з п. 8.1, 8.2, 8.4 Основного договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання та укладений на невизначений строк. Договір може бути розірваний за згодою або за бажанням будь якої зі Сторін за умови попередження іншої Сторони за 1 календарний місяць до моменту розірвання. Заява про розірвання цього Договору направляється у письмовій формі. Даний Договір може бути розірваний автоматично, у випадку якщо Комітент протягом 6 місяців з дати підписання Акту прийому-передачі карток не скористається жодною з виданих йому Карток для отримання Товарів та/або Послуг, в останній день зазначеного 6-тимісячного строку без попереднього повідомлення Комітента).

Закінчення строку дії даного договору, його припинення чи розірвання не звільняє Сторони від повного і належного виконання своїх обов`язків за цим Договором (п. 8.6 Основного договору).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується Комітентом - ФОП Кухтіним Г.В., Комісіонер - ТОВ «е-Кард ЮА» (яке з 27.04.2024 має найменування ТОВ «І ІНВЕСТ 2019») належно виконав свої зобов`язання за Основним договором, у період з 03.02.2022 по 28.02.2022 організував придбання Товару на загальну суму 73343,08 грн, з яких: 72978,19 грн - оплата за дизельне паливо та 364,89 грн - комісійна винагорода, що підтверджується, зокрема копіями відповідних первинних та інших документів, які підписані обома сторонами через онлайн-сервіс електронного документообігу «Вчасно» з накладенням електронного цифрового підпису, а саме:

- Специфікація до договору комісії від 03.02.2022 на суму 72978,19 грн, яка є додатком № 2 до Основного договору;

- Звіт Посередника (комісіонера) від 28.02.2022 про виконання договору за період з 16.02.2022 по 28.02.2022 на суму 72978,19 грн - вартість отриманих Товарів та на суму 364,89 грн - комісійної винагороди посередника;

- видаткова накладна № 69340 від 28.02.2022 на суму 72978,19 грн;

- акт прийому-передачі товарів № 69340 від 28.02.2022 на суму 72978,19 грн;

- акт надання послуг № 72361 від 28.02.2022 на суму 364,89 грн;

- акт звірки за лютий 2022 року до договору № КОМ 18789/22 від 03.02.2022.

З метою оплати Комітентом (відповідачем) виконаних Комісіонером зобов`язань, останній, з використанням онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно» та накладенням електронного цифрового підпису, 16.03.2022 виставив відповідачу рахунки на оплату:

- рахунок № 69340 від 28.02.2022 на суму 72978,19 грн;

- рахунок № 72361 від 28.02.2022 на суму 364,89 грн.

Таким чином, відповідно до умов п. 3.2 Основного договору, Комітент - ФОП Кухтін Г.В. (відповідач за первісним позовом) мав здійснити оплату по вказаним рахункам не пізніше 31.03.2022 (протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту видачі Комісіонером рахунку на оплату).

Втім, відповідач за первісним позовом - ФОП Кухтін Г.В. частково та з порушенням визначеного Основним договором строку оплатив вартість товару та наданих послуг, а саме: у період з 04.12.2023 по 25.07.2024 здійснив оплату на загальну суму 43500,00 грн, що підтверджується наданими позивачем до первісного позову - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" копіями платіжних інструкцій за вказаний період (том 1 а.с. 82-84), а саме:

- платіжної інструкції № 434 від 04.12.2023 на суму 4000,00 грн;

- платіжної інструкції № 437 від 29.03.2024 на суму 14500,00 грн;

- платіжної інструкції № 439 від 05.04.2024 на суму 10000,00 грн;

- платіжної інструкції № 440 від 12.04.2024 на суму 5000,00 грн;

- платіжної інструкції № 444 від 25.07.2024 на суму 10000,00 грн.

Проведення зазначених оплат на загальну суму 43500,00 грн також підтверджується наданими ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" до відповіді на відзив на первісний позов виписками з банківського рахунку ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» за період з 01.01.2022 по 31.10.2024.

Таким чином, у відповідача за первісним позовом - ФОП Кухтіна Г.В. перед ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (3-ю особою) утворилась заборгованість за Основним договором в розмірі 29843,08 грн (73343,08 грн - 43500,00 грн = 29843,08 грн).

Вказана заборгованість протягом тривалого строку не була погашена Боржником - ФОП Кухтіним Г.В., у зв`язку з чим 30.07.2024 між Первісним кредитором - ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» та Новим кредитором - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" був укладений договір про відступлення права вимоги № 112-18 (далі по тексту - Договір відступлення), згідно з умовами п. 1.1, 1.3 якого Первісний кредитор передав належні йому права вимоги згідно з Основним договором, укладеним між ФОП Кухтіним Г.В. (Боржником) та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (найменування Товариства до 27.04.2024 - ТОВ «е-Кард ЮА»), а Новий кредитор прийняв право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним договором, в тому числі право вимоги щодо сплати Боржником заборгованості, яка існувала перед Первісним кредитором на момент укладення Договору відступлення в сумі 29843,08 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача за первісним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" до суду з позовними вимогами (з урахуванням збільшення позовних вимог) про стягнення з ФОП Кухтіна Г.В. основного боргу в сумі 29843,08 грн, а також нарахованих на підставі п. 6.2 Основного договору інфляційних у розмірі 19801,01 грн та 15% річних у розмірі 24630,35 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог за первісним позовом, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За змістом ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Особливості відступлення права вимоги викладені у ст. 512 - 519 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення між ними відповідного договору.

За загальним правилом, встановленим у ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язані змінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг і зміст прав, що визначені у договорі, за яким виникло таке зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вже зазначалося вище, 30.07.2024 між Первісним кредитором - ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (наяменування до 27.04.2024 - ТОВ «е-Кард ЮА») та Новим кредитором - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" укладено договір про відступлення права вимоги № 112-18, згідно з умовами якого Первісний кредитор передав належні йому права вимоги згідно з Основним договором, що був укладений між ТОВ «е-Кард ЮА» та ФОП Кухтіним Г.В. (Боржником), а Новий кредитор прийняв право вимоги за Основним договором.

Таким чином, на підставі вказаного Договору відступлення у зобов`язанні за Основним договором відбулась заміна Первісного кредитора - ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» на Нового кредитора - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС", який відповідно до умов Договору відступлення набув право вимагати від Боржника - ФОП Кухтіна Г.В. належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент укладення Договору відступлення у Боржника - ФОП Кухтіна Г.В. (відповідача за первісним позовом) перед Первісним кредитором - ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (3-ю особою за первісним позовом) була наявна заборгованість за Основним договором в розмірі 29843,08 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Станом на момент ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні, а відповідач за первісним позовом - ФОП Кухтін Г.В. всупереч ст. 73, 74 ГПК України не надав доказів сплати ним заборгованості за Основним договором на користь Нового кредитора в розмірі 29843,08 грн або доказів, які б могли спростувати наявність у нього обов`язку щодо сплати вищезазначеної заборгованості.

Щодо посилання ФОП Кухтіна Г.В. (відповідача за первісним позовом) на неврахування позивачем у первісному позові здійснену на користь ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (Первісного кредитора) оплату по платіжній інструкції від 30.08.2024 № 445 в сумі 7000,00 грн, суд зазначає, що вказана оплата на суму 7000,00 грн не надходила на зазначенний у платіжній інструкції від 30.08.2024 № 445 рахунок отримувача коштів - Первісного кредитора, що підтверджується наданими ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" копіями виписок з банківського рахунку ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» за період з 01.01.2022 по 31.10.2024.

Згідно з довідкою АТ «СЕНС Банк» про закриття рахунку ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» від 12.08.2024 № 36507-14.2/2024 (том 1 арк. спр. 139), яку надав позивач за первісним позовом до відповіді на відзив на первісний позов, рахунок отримувача, що був зазначений ФОП Кухтіним Г.В. у платіжній інструкції від 30.08.2024 № 445, було закрито 12.08.2024. Про закриття рахунку, а також про укладення між Первісним та Новим кредиторами Договору відступлення ФОП Кухтіну Г.В. було повідомлено в особистому повідомленні в мобільному додатку «Viber» по номеру телефону - НОМЕР_1 , вказаному в Основному договорі, що підтверджується наданими позивачем за первісним позовом роздруківками скріншотів відповідних повідомлень з мобільного додатку «Viber», а відтак посилання на проведення відповідачем за первісним позовом оплат за Основним договором на рахунок Первісного кредитора після укладення Договору відступлення спростовується наявними у справі доказами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом - ФОП Кухтіна Г.В. суми основного боргу в розмірі 29843,08 грн є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, тому суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" в цій частині в повному обсязі.

Також у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом інфляційні витрати в сумі 19801,01 грн, нараховані за період прострочення з квітня 2022 року по вересень 2024 року, та 15% річних в сумі 24630,35 грн, нараховані за період прострочення з 01.04.2022 по 15.10.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Кінцем відліку періоду прострочення є день, що передує дню, в якому відбулося погашення/припинення відповідного грошового зобов`язання, оскільки з урахуванням ч. 1 ст. 49 Закону України "Про платіжні послуги" (який введено в дію з 01.12.2022) платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі, тобто день зарахування суми платежу визначає термін припинення відповідного зобов`язання у розумінні ч. 2 ст. 251 ЦК України, а отже, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

Порядок нарахування процентів річних та інфляційних втрат регулюється ст. 625 ЦК України, згідно з ч. 1, 2 якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, з аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення боржником грошового зобов`язання.

За умовами п. 6.2 Основного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Комітентом свого обов`язку з оплати Товарів та Послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені Договором строки, Комітент зобов`язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.

За змістом ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Таким чином, враховуючи, що відповідач за первісним позовом - ФОП Кухтін Г.В. порушив строки оплати за Основним договором, у відповідності до умов п. 6.2 зазначеного договору та вимог ст. 625 ЦК України він зобов`язаний сплатити інфляційні втрати та 15% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок 15% річних на суму 24630,35 грн, суд встановив, що вказаний розрахунок виконаний невірно, оскільки позивачем за первісним позовом невірно визначні періоди прострочення зобов`язання, зокрема до вказаних періодів помилково включені дати фактичної сплати суми заборгованості. Зважаючи на викладене, здійснивши власний розрахунок річних, за результатами якого, з огляду на приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, якими унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом - ФОП Кухтіна Г.В. 15% річних в сумі 30,14 грн є безпідставними та необґрунтованими, тому суд задовольняє позовні вимоги за первісним позовом про стягнення 15% річних частково на суму 24600,21 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення 15% річних на суму 30,14 грн не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційного збільшення в сумі 19801,01 грн, суд зазначає таке.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За змістом рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", сукупний коефіцієнт інфляції за певний період визначається шляхом перемноження місячних індексів інфляції цього періоду.

Кількість місячних індексів інфляційної індексації в межах визначеного з урахуванням пп. а) та б) проміжку часу (перемноження яких між собою утворюють сукупний коефіцієнт - другий множник), визначається кількістю цілих місяців, впродовж яких існувала непогашеним відповідна сума грошового зобов`язання тобто починаючи з наступного, за місяцем дати початку відліку періоду, і завершуючи місяцем, що передує місяцю, в якому відбулося погашення. При цьому, принциповим є врахування індексів виключно за цілі місяця існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п. 6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистики № 265 від 27.07.2007 (надалі - Методика), однозначно випливає, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідний коефіцієнт індексу за частину такого місяця. Означений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові № 910/9938/17 від 10.10.2018.

Перевіривши наданий позивачем за первісний позовом розрахунок інфляційних втрат в сумі 19801,01 грн, нарахованих за період прострочення з квітня 2022 року по вересень 2024 року, суд встановив, що вказаний розрахунок також виконаний невірно, адже позивачем при здійсненні зазначеного розрахунку не в усіх періодах прострочення враховано вимоги Методики щодо необхідності здійснення інфляційних нарахувань на заборгованість, прострочення якої тривало не менше повного місяця із застосуванням індексу інфляції такого місяця, а відтак, здійснивши власний перерахунок інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних втрат частково на суму 18878,69 грн. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних втрат на суму 922,32 грн судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

Відповідач за первісним позовом - ФОП Кухтін Г.В. у відзиві на позов заявив клопотання про зменшення на 90% розміру сум, нарахованих позивачем на підставі п. 6.2 Основного договору, з посиланням на те, що їх розмір є непомірно великим та заявлений у період дії для відповідача форс-мажорних обставин, які є надзвичайними, невідворотними та не могли бути ним передбачені, оскільки Основний договір був укладений за три тижні до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України. Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1, 2 ст. 233 ГК України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 звертає увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.

Вирішуючи питання про зменшення розміру заявлених до стягнення сум неустойки, річних та інфляційних, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, питання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, вирішується судом за результатом аналізу конкретної ситуації, з урахуванням сукупності всіх з`ясованих обставин, що свідчать про наявність/ відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Суд зазначає, що відповідач за первісним позовом - ФОП Кухтін Г.В. не надав жодного доказу на підтвердження наявності виняткових обставин, за яких було б можливим зменшення розміру нарахованих йому позивачем інфляційних та річних за прострочення строків оплати за Основним договором, зокрема не надано фінансової звітності та інших доказів, які б свідчили про тяжкий фінансовий стан і відсутність у нього на момент подання позивачем первісного позову до суду, а також на момент прийняття судом даного рішення можливості виконати свій обов`язок щодо сплати заборгованості за Основним договором та інших заявлених до стягнення сум за прострочення основного зобов`язання.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що стягнення нарахованих позивачем та задоволених судом інфляційних втрат та 15% річних може стати для ФОП Кухтіна Г.В. несправедливим та непомірно великим тягарем і призвести до неможливості у подальшому ведення ним господарської діяльності, суд відхиляє як безпідставне, необґрунтоване та не доведене жодним доказом, оскільки сторони, будучи вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (що визначено ч. 1 ст. 627 ЦК України), умовами п. 6.2 Основного договору домовились саме про такий метод забезпечення виконання зобов`язань як сплата індексу інфляції та 15% річних, без застосування будь-яких інших штрафних санкцій (пені, штрафу).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Умовами п. 9.11 Основного договору передбачено, що Сторони можуть у будь-який час у ході виконання цього Договору внести погоджені між собою зміни в Договір. Всі зміни та доповнення до цього Договору оформляються у письмовій формі та вважаються чинними, якщо вони підписані уповноваженими на те представниками Сторін та скріплені печаткою, за винятком випадків, передбачених цим Договором.

Докази внесення сторонами (Боржником та Первісним кредитором) змін у Основний договір в частині відповідальності сторін за неналежне виконання умов договору в матеріалах справи відсутні, як відсутні і будь-які обмеження у Договорі відступлення щодо обсягу і змісту прав за Основним договором, що передаються Новому кредитору від Первісного кредитора.

Відповідно по правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, на яку посилається відповідач за первісним позовом у відзиві на первісний позов, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Тобто, у разі існування зобов`язання забезпечувального характеру (неустойки, поруки, застави тощо) щодо головного зобов`язання, за яким відступається право вимоги, відповідні забезпечувальні права кредитора також передаються новому кредитору.

Отже, до Нового кредитора - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" на підставі Договору відступлення перейшло від Первісного кредитора - ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» право вимоги до Боржника - ФОП Кухтіна Г.В. в повному обсязі, передбаченому Основним договором, в тому числі і щодо права вимоги відповідно до умов п. 6.2 Основного договору про сплату суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.

Боржник - ФОП Кухтін Г.В. не довів поважність причин неналежного виконання ним зобов`язання за Основним договором та що ним було вжито всіх можливих заходів для погашення заборгованості, яка утворилася.

Так, після невдалої спроби перерахувати на користь Первісного кредитора 7000,00 грн заборгованості за Основним договором по платіжній інструкції від 30.08.2024 № 445 та повернення вказаних кошів у зв`язку із закриттям рахунку Первісного кредитора, вказаного у цій платіжній інструкції, ФОП Кухтін Г.В., який був обізнаний про причину повернення коштів та про укладення між Первісним та Новим кредитором Договору відступлення (що підтверджується наданими позивачем за первісними позовом скріншотів листування (повідомлень) з відповідачем за первісним позовом у мобільному додатку «Viber»), мав можливість та достатньо часу до подання позивачем первісного позову до суду, а також в ході розгляду судом даної справи, для перерахування коштів в сумі, що повернулась, на користь Нового кредитора чи хоча б на інший рахунок Первісного кредитора, чого ФОП Кухтін Г.В. не зробив. Зазначені обставини є свідченням про невжиття відповідачем за первісним позовом усіх можливих заходів щодо погашення боргу за Основним договором та спростовує його посилання на те, що він намагався по можливості розраховуватись за Основним договором, як на підставу для зменшення розміру заявлених до стягнення інфляційних та річних.

Щодо посилання відповідача на настання форс-мажору та те, що Основний договір був укладений за три тижні до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, суд зазначає таке.

Існування на території України надзвичайних обставин, зокрема введення з 24.02.2022 у зв`язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який в подальшому відповідними Указами Президента України був неодноразово продовжений та триває по теперішній час, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності між суб`єктами господарювання, в тому числі між підприємствами критичної енергетичної інфраструктури та їх контрагентами, дійсно є загальновідомим фактом.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом, згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Таким чином, із зазначених норм вбачається, що чинним законодавством України передбачена можливість звільнення сторін зобов`язання від господарської відповідальності, передбаченої законом або умовами договору, за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами, але не від виконання цих зобов`язань в цілому.

У постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Згідно з п. 6.7 Основного договору, сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов`язання за цим Договором, несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок обставин непереборної сили, тобто надзвичайних та невідворотних за таких умов - форс-мажорних обставин.

Згідно з п. 7.1 Основного договору, Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо воно є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що виникли після укладання цього Договору поза волею Сторін, які Сторони не могли передбачити та відвернути власними силами.

До обставин непереборної сили належать обставини надзвичайного характеру, на виконання, перебіг чи припинення яких жодна із Сторін не може вплинути, та за виникнення яких не несе відповідальності, в тому числі: війни, військові дії, революції, бунти, блокади, громадські заворушення, пожежі, повені та інші стихійні лиха чи сезонні природні явища, зміни національного законодавства, обмеження, введені органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, дії органів державної влади у зв`язку з надзвичайним станом у країні, аварії в Мережі станцій та інші причини, що впливають на роботу автозаправних станцій, інших стаціонарних пунктів, пунктів дорожнього сервісу та перебувають поза контролем Сторін, збої в роботі Терміналів (п. 7.2 Основного договору).

У випадку виникнення форс-мажорних обставин, строк виконання зобов`язань Сторонами за Договором продовжується на час дії таких обставин. Сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, зобов`язана негайно в письмовій формі повідомити іншу Сторону про настання таких обставин. Неповідомлення іншої Сторони про настання форс-мажорних обставин, позбавляє Сторону для якої такі обставини настали, права посилатися на них, за винятком випадків, коли настання форс-мажорних обставин перешкоджало такому повідомленню Терміналів (п. 7.3 Основного договору).

У випадках, якщо дія вказаних обставин продовжується більш ніж З0 календарних днів, кожна із Сторін має право на розірвання Договору та не несе відповідальності за це при умові, що вона сповістила про це іншу Сторону не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до розірвання (п. 7.5 Основного договору).

Тобто, укладаючи Основний договір сторони, ФОП Кухтін Г.В. (Боржник) та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (Первісний кредитор), враховували можливість настання форс-мажорних обставин у вигляді, в тому числі, війни та військових дій, та визначили, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин, строк виконання зобов`язань Сторонами за Договором продовжується на час дії таких обставин, за умови, якщо Сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, повідомила іншу Сторону про настання таких обставин у письмовій формі.

ФОП Кухтін Г.В. (Боржник) не надав суду доказів на підтвердження повідомлення ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (Первісному кредитору) про настання у нього форс-мажорних обставин в порядку п. 7.3 Основного договору.

Крім того, відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

За умовами п. 7.4 Основного договору, достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ виданий Торгово-промисловою палатою, а у випадках прийняття компетентними органами нормативних правових актів, які впливають на виконання обов`язків за цим Договором - такий нормативно-правовий акт.

Відповідач не надав сертифікату ТПП України чи або нормативно-правового акту, прийнятого компетентним органом на підтвердження настання у нього форс-мажорних обставин, які унеможливили належне виконання умов саме Основного договору, та які б, у свою чергу, могли стати підставою для зменшення.

Судом зазначає, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1, на який посилається відповідач за первісним позовом, є загальним та не може бути належним доказом на підтвердження настання для ФОП Кухтіна Г.В. у спірний період обставин непереборної сили, оскільки цей лист не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Вказаний лист видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією рф проти України та неможливістю виконання ФОП Кухтіним Г.В. (відповідачем за первісним позовом) свого зобов`язання за Основним договором.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ступеню виконання зобов`язання відповідачем за первісним позовом, відсутності доказів поважності причин та тривалості неналежного виконання зобов`язання та інших обставин справи в їх сукупності, з огляду на загальні засади щодо справедливості, добросовісності та розумності, а також враховуючи практику Верховного Суду у правовідносинах щодо зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, з огляду на те, що відповідачем за первісним позовом не доведено належними доказами наявність підстав для застосування судом положень ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України в частині зменшення розміру інфляційних та 15% річних у даній справі, суд відмовляє у задоволенні клопотання ФОП Кухтіна Г.В. про зменшення розміру нарахованих до стягнення з нього інфляційних та 15% річних у повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат за первісним позовом суд зазначає таке.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Позивач за первісним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС", звертаючись до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС із позовними вимогами майнового характеру (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог) на загальну суму 74274,44 грн, за подання до суду якої підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2422,40 грн, тобто у мінімальному передбаченому Законом розмірі, з урахуванням застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у зв`язку з поданням позову в електронній формі). Сплачений позивачем за первісним позовом судовий збір у розмірі 2422,40 грн зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги за первісним позовом задоволені судом частково на суму 73321,98 грн (з яких: основна заборгованість - 29843,08 грн; інфляційне збільшення - 18878,69 грн; 15% річних - 24600,21 грн), у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача за первісним позовом - ФОП Кухтіна Г.В. покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2391,34 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат позивача за первісним позовом на правничу допомогу, суд зазначає таке.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. До розподілу підлягають витрати, що складаються із: 1) розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Тобто, за змістом зазначених норм, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Позивач за первісним позовом у тексті позову зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом даного позову, становить орієнтовно 20000,00 грн, докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Станом на момент прийняття судом даного рішення позивачем за первісним позовом не надано доказів на підтвердження розміру понесених ним витрат на правову допомогу адвоката, зокрема не надано детального опису наданих адвокатом послуг чи акту приймання-передачі наданих послуг, у зв`язку з чим підстави для покладення на відповідача за первісним позовом витрат на правову допомогу відсутні.

Розглянувши зустрічний позов, в якому позивач за зустрічним позовом - ФОП Кухтін Г.В. просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18, укладений між відповідачами за зустрічним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019», суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, зважаючи на таке.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 цього Кодексу, згідно з якою:

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу;

недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним;

якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України передбачено, що: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

За загальним правилом, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення), і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

Поняття "презумпція правочину" полягає в тому, що будь-які сумніви з приводу дійсності правочину повинні трактуватись на користь його правомірності, з метою недопущення порушення прав інших сторін такого правочину та забезпечення стабільності цивільних правовідносин.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (наведену правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №203/2612/13-ц, від 19.06.2018 у справі № 5023/3905/12).

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ФОП Кухтін Г.В. посилається, зокрема на те, що Основний договір, а саме п. 9.1 договору, містить чітку заборону щодо передачі прав та обов`язків за цим договором третім особам без письмової згоди на це іншої сторони, проте спірний договір про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18 укладений без надання Боржником згоди чи письмового погодження на відступлення на користь іншої особи будь-яких прав за Основним договором, тому, на думку ФОП Кухтіна Г.В., спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки він суперечить положенням ч. 1 ст. 516 ЦК України.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача за зустрічним позовом, оскільки факти, на які він посилається в обґрунтування підстав для визнання недійсним оспорюваного договору, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законні заборони на відступлення права вимоги визначені ст. 515 ЦК України, відповідно до якої заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

У даному випадку відсутні підстави для заборони на відступлення права вимоги за Основним договором відповідно до положень ст. 515 ЦК України.

За умовами п. 9.1 Основного договору, цей Договір разом з усіма Додатками та будь-якою інформацією та документами, що стосуються будь-якої зі Сторін та передаються між Сторонами в рамках виконання цього Договору, а також зміст переговорів між сторонами, становлять собою комерційну таємницю та не підлягають розголошенню третім особам за винятком випадків, установлених законодавством України.

Тобто, з аналізу п. 9.1 Основного договору вбачається, що сторони домовились про можливість у виняткових випадках, які передбачені законодавством України, розголошення третім особам інформації та документів, що стосуються будь-якої зі Сторін в рамках виконання цього Договору.

Крім того, п. 4.2.6 Основного договору передбачено, що Комісіонер має право надати інформацію про прострочену заборгованість Комітента третім особам, у тому числі з розміщенням такої інформації на різних ресурсах та інформаційних сайтах (виданнях). Комітент підписанням цього Договору висловлює свою згоду на надання Комісіонером такої інформації. У випадку настання обставин, що зазначені в цьому пункті, додаткова письмова згода Комітента на поширення Комісіонером інформації про його заборгованості, не вимагається.

Отже, у даних правовідносинах ні умовами Основного договору, ні законом не передбачено чіткої заборони на відступлення права вимоги за вказаним договором без надання Боржником згоди на відступлення таких прав на користь іншої особи, якщо Комітентом було прострочено виконання своїх зобов`язань за цим договором. А відтак, позивач за зустрічним позовом необгрунтвано стверджує про те, що Первісний кредитор з порушенням умов Основного договору та вимог чинного законадавства передав Новому кредитору за Договором відступлення свої права та обов`язки за Основним договором.

Суд зазначає, що повідомлення боржника про заміну кредитора слід відрізняти від згоди боржника на таку заміну.

У цьому контексті варто звернути увагу на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/14716/17, відповідно до якої законодавець відокремлює надання боржником згоди на заміну кредитора у зобов`язанні та письмове повідомлення боржника про таку заміну, а відповідно і визначає різні правові наслідки недотримання вказаних вимог. Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч. 1 ст. 516 ЦК України. Неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні […] не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора, однак тягне за собою ризик настання для нового кредитора несприятливих наслідків, зокрема визначених ч. 2 ст. 516 ЦК України та ч. 2 ст. 518 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами ч. 2 ст. 517 ЦК України, Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ч. 1 ст. 518 ЦК України).

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання (ч. 2 ст. 518 ЦК України).

Таким чином, враховуючи, що Основним договором не передбачено обов`язковість згоди Боржника на заміну кредитора у зобов`язанні за цим договором, позивач за зустрічним позовом - ФОП Кухтін Г.В. безпідставно посилається на наявність підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18, укладеного між відповідачами за зустрічним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019», згідно з вимогами ч. 1 ст. 203 ЦК України.

За змістом п. 9.5 Основного договору, Сторони зобов`язані негайно повідомити одна одну про будь-які зміни даних, які можуть вплинути на правильне виконання цього Договору та правильне написання документів на підставі цього Договору, зокрема про зміни: підписанта документів (правомочність підписанта), адреси місцезнаходження, адреси для листування, електронні адреси, телефонних номерів, податкових реквізитів, зміни статусу Сторони як платника податків та зборів, банківських реквізитів.

Сторона, яка не виконала обов`язки, що зазначені в п. 9.5 цього Договору, несе відповідальність за будь-які наслідки, що виникли для іншої Сторони в результаті невиконання таких обов`язків (п. 9.6 Основного договору).

Як вже неодноразово зазначалось, ФОП Кухтін Г.В. (Боржник) був повідомлений про укладення між Первісним кредитором - ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» та Новим кредитором - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" договору про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18 в ході листування з Бурбелою А.С. (теперішнім керівником ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС", який на той час перебував на посаді юрисконсульта у ТОВ «І-ІНВЕСТ 2019») у мобільному додатку «Viber» по вказаному в Основному договорі номеру телефону - НОМЕР_1 , що підтверджується наданою ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" роздруківкою скріншотів відповідних повідомлень з мобільного додатку «Viber» з якої вбачається, що 30.08.2023 ФОП Кухтіну Г.В. (Боржнику) було повідомлено про закриття рахунку Первісного кредитора, на який Боржник планував здійснити платіж у розмірі 7000,00 грн, та одночасно повідомлено про укладення договору про відступлення права вимоги. Більш того, наступного дня - 01.09.2024 ФОП Кухтіну Г.В. було надіслано фотокопію зазначеного договору, у зв`язку з чим останній пообіцяв закрити борг протягом 1-2 місяців, проте на теперішній час борг так і не погашений.

Отже, Боржник (позивач за зустрічним позовом) був повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні за Основним договором, що свідчить про відсутність підстав для настання для кредитора наслідків, визначених ч. 2 ст. 516 ЦК України та ч. 2 ст. 518 ЦК України.

Крім того, як вже зазначалося вище, неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Щодо відсутності печатки Нового кредитора - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" на оспорюваному договорі про відступлення права вимоги, Законом України № 1982-УІІІ від 23.03.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями", було скасовано обов`язковість печаток, у зв`язку з чим сторони мають право не використовувати печатки у своїй діяльності, зокрема при укладенні договорів та інших правочинів.

На підставі зазначеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено, що договір про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18, укладений між ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" та ТОВ «І ІНВЕСТ 2019», суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 516 ЦК України, якою визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання недійним зазначеного договору про відступлення права вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат за зустрічним позовом суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі зазначеного, враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, з огляду на положення п. 2 ч. 1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 42, 43, 73-74, 76-79, 86, 129, ст. 236-242 ГПК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кухтіна Геннадія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (02068, м.Київ, вул. Степана Олійника, буд. 9, кв. 105, код ЄДРПОУ 43275990) грошові кошти в загальному розмірі 73321,98 грн, з яких: основна заборгованість - 29843,08 грн; інфляційне збільшення - 18878,69 грн; 15% річних - 24600,21 грн; а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову в розмірі 2391,34 грн.

У стягненні інфляційного збільшення в сумі 922,32 грн та 15% річних в сумі 30,14 грн відмовити.

2. У зустрічному позові відмовити в повному обсязі.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 28.01.2025.

Суддя Н.А. Новікова


Суд	Господарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення	15.01.2025
Оприлюднено	30.01.2025
Номер документу	124754239
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі банківської діяльності, з них кредитування, з них

Новікова Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 15.01.2025 по справі 922/3359/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —922/3359/24

Рішення від 15.01.2025

Ухвала від 12.12.2024

Ухвала від 04.12.2024

Ухвала від 14.11.2024

Ухвала від 31.10.2024

Ухвала від 15.10.2024

Ухвала від 10.10.2024

Ухвала від 26.09.2024

Рішення
від 15.01.2025 по справі 922/3359/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ