Рішення

від 19.02.2025 по справі 922/3359/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. ХарківСправа № 922/3359/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Кісь В.В.,

розглянувши заяву ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" від 03.02.2025 вих. № б/н (вх. № 3000/25 від 04.02.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/3359/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, буд. 9, кв. 105, код ЄДРПОУ 43275990)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «і ІНВЕСТ 2019» (04073, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 6Б, код ЄДРПОУ 43246932),

до відповідача - Фізичної особи-підприємця Кухтіна Геннадія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ),

про стягнення основного боргу, інфляційного збільшення та штрафних санкцій в загальному розмірі 49833,39 грн,

та

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Кухтіна Геннадія Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, буд. 9, кв. 105, код ЄДРПОУ 43275990);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «і ІНВЕСТ 2019» (04073, м.Київ, вул. Богатирська, буд. 6Б, код ЄДРПОУ 43246932),

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18,

представники учасників справи в судове засідання не прибули,

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за первісним позовом від 16.10.2024 за вх. № 26060/24) просив стягнути з відповідача за первісним позовом - ФОП Кухтіна Г.В. грошові кошти за договором № КОМ-18789/19 від 03.02.2022, право вимоги за яким позивач отримав на підставі договору про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18, в загальному розмірі 74274,44 грн, з яких: основна заборгованість - 29843,08 грн; інфляційне збільшення - 19801,01 грн; 15% річних - 24630,35 грн; а також просив стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом даного позову, зокрема витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу.

У тексті первісного позову було зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу, які поніс та очікує понести ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" у зв`язку з розглядом даної справи, становить орієнтовно 20000,00 грн, а також зазначено, що докази на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу будуть позивачем надані до суду після ухвалення рішення по справі відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідач за первісним позовом - ФОП Кухтін Г.В., користуючись наданим законом правом, звернувся до суду із зустрічним позовом до відповідачів - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" та ТОВ І ІНВЕСТ 2019 (вх. № 25593/24 від 10.10.2024), в якому просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 30.07.2024 № 112-18, укладений між ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" та ТОВ І ІНВЕСТ 2019, та просив покласти судові витрати за цим позовом на відповідачів за зустрічним позовом.

У тексті зустрічного позову було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс та очікує понести позивач за зустрічним позовом (ФОП Кухтін Г.В.) у зв`язку з розглядом даної справи, становить суму судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.01.2025 у справі № 922/3359/24 (повний текст рішення складено і підписано 28.01.2025), яке було ухвалене за відсутності учасників справи в судовому засіданні, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Кухтіна Г.В. на користь ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" грошові кошти в загальному розмірі 73321,98 грн, з яких: основна заборгованість - 29843,08 грн; інфляційне збільшення - 18878,69 грн; 15% річних - 24600,21 грн; а також стягнуто судові витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову в розмірі 2391,34 грн. У стягненні інфляційного збільшення в сумі 922,32 грн та 15% річних в сумі 30,14 грн відмовлено. У зустрічному позові відмовлено в повному обсязі.

У зазначеному судовому рішенні суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача за первісним позовом - ФОП Кухтіна Г.В. судових витрат на правову допомогу за розгляд первісного позову у зв`язку з тим, що станом на момент ухвалення судом даного рішення позивачем за первісним позовом не надано доказів на підтвердження розміру понесених ним у зв`язку з розглядом справи витрат на правову допомогу, зокрема не надано детального опису послуг адвоката чи акту приймання-передачі наданих послуг.

Також у зазначеному судовому рішенні, враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, судові витрати за зустрічним позовом були покладені на позивача за зустрічним позовом - ФОП Кухтіна Г.В.

Згідно з частиною 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до абзацу 2 частини 3 статті 233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Порядок ухвалення додаткового рішення визначений статтею 244 ГПК України.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частин 3, 4 статті 244 ГПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Водночас, частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено строки для подання сторонами доказів на підтвердження розміру понесених ними судових витрат у зв`язку з розглядом справи, а також наслідки недотримання сторонами зазначених строків, а саме встановлено, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зауважує на тому, що поняття "дата ухвалення рішення" законодавцем визначено в частині 5 статті 240 ГПК України.

Так, відповідно до зазначеної норми, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

При цьому, обчислення процесуальних строків має здійснюватися з урахуванням, зокрема приписів частин 1 та 4 статті 116 ГПК України, якими передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

За таких обставин, оскільки рішення суду від 15.01.2025 у справі № 922/3359/24 було ухвалене за відсутності учасників справи в судовому засіданні, з огляду на приписи ч. 5 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення зазначеного рішення є 28.01.2025, тобто дата складення і підписання повного тексту цього рішення.

А відтак, відповідно до ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України, останнім днем встановленого законом строку для подання сторонами доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи № 922/3359/24, є 03.02.2025, тобто перший робочий день після вихідного дня - 02.02.2025 (неділя), на який припадає закінчення зазначеного строку.

03.02.2025 за вих. № б/н, тобто в межах 5-тиденного строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України (з урахуванням ч. 1, 4 ст. 116 та ч. 5 ст. 240 ГПК України), позивач за первісним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" подав до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 3000/25 від 04.02.2025), в якій просить стягнути з ФОП Кухтіна Г.В. на користь ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 922/3359/24 у загальному розмірі 35333,32 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2025 у справі № 922/3359/24, враховуючи, що ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" у первісному позові заявило про надання доказів на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по даній справі, та враховуючи, що заяву про ухвалення додаткового рішення подано до суду з дотриманням процесуальних строків, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України (з урахуванням ч. 1, 4 ст. 116 та ч. 5 ст. 240 ГПК України), вказану заяву було прийнято судом та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.02.2025 о 12:00.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено всім учасникам справи в електронному вигляді до їх електронних кабінетів у підсистемі Електронний Суд ЄСІТС.

Учасники справи отримали електронні копії вказаної ухвали суду 06.02.2025 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками про доставку електронних листів та свідчить про належне повідомлення учасників справи про місце, день та час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

10.02.2025 за вих. № б/н відповідач за первісним позовом - ФОП Кухтін Г.В. подав до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 3674/25 від 10.02.2025), в якому заперечує проти доводів позивача за первісним позовом, викладених у вказаній заяві, просить у стягненні з ФОП Кухтіна Г.В. на користь ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" витрат на правничу допомогу в розмірі 35333,32 грн відмовити в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує з посиланням, зокрема на те, що заяву про ухвалення додаткового рішення подано до суду на 19 день після проголошення рішення суду, жодних заяв про поновлення строку подання такої заяви позивачем не подавалося, а отже, як стверджує відповідач, вказана заява подана до суду з порушенням п`ятиденного строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, тому підлягає залишенню судом без розгляду. На думку відповідача, заявлена позивачем сума адвокатських витрат неспівмірна з ціною позову та проведеною роботою, а також є значно завищеною та необґрунтованою, адже основна сума боргу, яка заявлялася до стягнення та задоволена судом становить 29843,08 грн, що становить суму меншу від заявленої до стягнення суми адвокатських послуг (35333,32 грн). Також, відповідач зазначає про штучне збільшення позивачем розміру витрат на правову допомогу, адже останнім укладено з адвокатами два подібних договори, якими не визначено конкретного переліку робіт саме за цією справою, та які містять положення про вартість однієї години роботи адвоката 4000,00 грн, що, як вважає відповідач, у місяць становить приблизно 600000,00 грн, тому не можна вважати реальною та не завищеною вартістю послуг, зокрема по даній справі було призначено два підготовчих засідання та одне судове засідання по суті, з яких представник позивача приймав участь у режимі відеоконференції лише в одному підготовчому засіданні, витративши на це 15 хвилин свого робочого часу. При цьому, обидва договори містять положення про оплату послуг протягом 30 днів після набрання рішенням суду законної сили, тобто, на думку відповідача, на дату подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем ще не понесено реальні фактичні витрати. Крім того, відповідач посилається на те, що даний спір не можна віднести до категорії складних, оскільки йдеться про звичайне стягнення боргу за договором, а сама справа не містить великого обсягу документів та доказів, тому вартість послуг адвоката в розмірі 35333,32 грн, яка навіть перевищує основну суму боргу відповідача за договором, є занадто завищеною, необ`єктивною та такою, що є для відповідача непід`ємною, у зв`язку зі складною фінансовою ситуацією з урахуванням військового стану та з урахуванням того, що на утриманні відповідача знаходиться хвора матір, людина похилого віку, інвалід 2 групи, яка потребує постійного платного медичного втручання, витрати за яке несе особисто Кухтін Г.А.

11.02.2025 за вих. № б/н позивач за первісним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" подав до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС додаткові пояснення до заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. № 3772/25 від 11.02.2025), в яких не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, просить заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі. Зокрема зазначає, що позивачем через велику кількість дебіторської заборгованості укладено кілька договорів про надання правничої допомоги з адвокатами, тому адвокати можуть бути взаємозамінними у випадку необхідності або відсутності одного з них. У даній справі приймали участь адвокат Андрущенко Христина Ярославівна на підставі договору про надання правової допомоги від 10.09.2024 № 3, та адвокат Корнієнко Марина Миколаївна на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024 № 01-01, яку було залучено як представника у даній справі через відсутність адвоката Андрущенко Х.Я., проте обсяг роботи, виконаний кожним з вказаних представників, «не пересікався (не дублювався) між собою», що видно з актів приймання-передачі наданих послуг, в яких вказано обсяги роботи, виконані кожним з представників. Щодо посилань відповідача на подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду на 19 день після проголошення рішення суду позивач зазначає, що відповідно до Картки руху документу «Рішення» в системі електронний суд, вказаний документ надійшов в електронний кабінет позивача лише 28.01.2025, тобто строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення спливає 02.02.2025 - неділя, відповідно останнім днем для подання заяви про відшкодування витрат є перший робочий день - 03.02.2025, коли позивачем і було подано відповідну заяву, тобто в межах передбаченого ГПК України строку. Відносно твердження відповідача на невелику кількість документів у справі позивач зазначає, що таке твердження не відповідає дійсності, оскільки даний спір розглядався в загальному позовному провадженні, з проведенням судових засідань, потребував часу на ознайомлення з усіма процесуальними документами, які знаходись в матеріалах справи, містив відзив, відповідь на відзив, клопотання, зустрічний позов, пояснення третьої особи по суті справи, під час розгляду справи адвокату доводилось надсилати адвокатські запити для формування доказової бази, перевіряти відомості, платіжні доручення, тому не можна стверджувати, що цей спір є простим. Щодо посилання відповідача на утримання хворої матері, яка потребує постійного платного медичного втручання, та витрати за яке несе відповідач, позивач зазначає, що відповідач не надав підтверджуючих доказів та/або інших допустимих доказів, в тому числі щодо понесення подібних витрат, відповідач не посилався на ці обставини, як на підставу для зменшення суми стягнення, не повідомляв позивача про життєві обставини та не намагався досягти мирного врегулювання спору. Також відповідач не пояснив, яким чином обставини, пов`язані з утриманням матері, впливають на здійснення ним господарської діяльності, оскільки предметом спору є заборгованість, яка виникла при використанні паливних карток, що використовувались саме для роботи транспортних засобів, які є власністю відповідача. Відносно посилання на велику вартість однієї години надання послуг адвоката позивач зазначає, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), адвокат не здійснює представництво 8 годин на добу, в тому числі не здійснює підготовку процесуальних документів увесь свій час, крім того, відповідач не враховує оподаткування доходів, а саме: 18% податку на доходи фізичних осіб; 5% військового збору та 22% єдиного соціального внеску, які адвокат сплачує, як самозайнята особа з власного доходу. За таких обставин позивач вважає, що доводи відповідача мають бути відхилені, а заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

18.02.2025 за вх. № 4396/25 відповідача за первісним позовом - ФОП Кухтін Г.В. через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів на підтвердження його скрутного становища, в якому зазначає, що вважає розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в сумі 35333,32 грн завищеним та необґрунтованим, просить у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити в повному обсязі, та надає до зазначеного клопотання незасвічені належним чином копії документів, які на його думку свідчать про наявність скрутного фінансового становища відповідача.

У судове засідання 19.02.2025 учасники справи своїх представників не направили, правом на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбаченим ст. 197 ГПК України, не скористалися, будь-яких інших заяв, заперечень чи пояснень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення до суду не подали, хоча, як вже зазначалося вище, про місце, день та час судового засідання були належно повідомлені.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

На підставі викладеного, з огляду на приписи ч. 4 ст. 244 ГПК України, враховуючи, що учасники справи належно повідомлені про місце, день та час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, судом явка в судове засідання їх представників не визнавалася обов`язковою та були створені належні умови й забезпечено можливість всім учасникам справи звернутись до суду із відповідними заявами чи клопотаннями по суті заяви, що розглядається, а також надати необхідні та наявні у них докази, зважаючи на те, що ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" та ФОП Кухтін Г.В. досить повно висловили свої правові позиції стосовно заяви про ухвалення додаткового рішення, жоден із учасників справи суду не повідомив про наявність у нього доказів, які необхідно подати в обґрунтування наведених ним доводів, суд дійшов висновку про можливість здійснити розгляд вказаної заяви в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами без участі представників учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з такого.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом (ч. 1, 3 ст. 131-2 Конституції України).

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує ст. 16 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відшкодування судових витрат сторони, у тому числі й витрат на професійну правничу допомогу, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження зазначеного принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до вирішення спору в досудовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. До розподілу підлягають витрати, що складаються із: 1) розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, за змістом зазначених норм, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. За таких обставин, відповідач за первісним позовом - ФОП Кухтін Г.В. безпідставно посилається на відсутність оплати позивачем за первісним позовом послуг з правової допомоги станом на дату подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, тому суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом в цій частині.

Суд також не погоджується з посиланням ФОП Кухтіна Г.В. на те, що заяву про ухвалення додаткового рішення подано до суду на 19 день після проголошення рішення суду, тобто, як стверджує відповідач, з порушенням п`ятиденного строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки, як вже зазначалося вище, рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2025 у справі № 922/3359/24 (повний текст рішення складено і підписано 28.01.2025) було ухвалене за відсутності учасників справи в судовому засіданні, тому, з огляду на приписи ч. 5 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення зазначеного рішення є дата складення і підписання повного тексту цього рішення - 28.01.2025. Отже, відповідно до приписів ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку для подання сторонами доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених ними у зв`язку з розглядом зазначеної справи, починається з 29.01.2025 та, відповідно, спливає 03.02.2025, тобто у перший робочий день після вихідного дня - 02.02.2025 (неділя), на який припав останній день зазначеного строку. Саме 03.02.2025 позивач за первісним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, тому заперечення відповідача за первісним позовом в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо заперечень ФОП Кухтіна Г.В. стосовно розміру витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, суд має врахувати результати розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також надати належну оцінку в порядку ст. 86 ГПК України поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/ дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу, а саме: якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 6 ст. 129 ГПК України); якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч. 7 ст. 129 ГПК України); у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг і ціною позову та (або) значенням справи для сторони, - суд має право зменшити розмір витрат сторони на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Одночасно, керуючись критеріями, визначеними ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, обов`язково вказавши в судовому рішенні, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового рішення, позивач за первісним позовом - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом - ФОП Кухтіна Г.В. судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи № 922/3359/24, у загальному розмірі 35333,32 грн.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на заяву про ухвалення додаткового рішення посилається на неспівмірність суми адвокатських витрат у розмірі 35333,32 грн (яка значно перевищує основну суму боргу, що заявлялася позивачем до стягнення з відповідача та задоволена судом, а саме: 29843,08 грн) із ціною позову та проведеною роботою, вважає її штучно завищеною та необґрунтованою.

На підтвердження понесених витрат до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем до матеріалів вказаної заяви надано копії: договору про надання правової допомоги від 10.09.2024 № 3 (далі по тексту Договір від 10.09.2024 № 3), укладеного з адвокатом Андрущенко Христиною Ярославівною, та Акту приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 01.02.2025 № б/н до Договору від 10.09.2024 № 3.

Крім того, в матеріалах первісного позову міститься копія Ордеру від 23.09.2024 серія АІ № 1707840 на надання правничої допомоги ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" адвокатом Андрущенко Христиною Ярославівною на підставі Договору від 10.09.2024 № 3.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору від 10.09.2024 № 3, Адвокат Андрущенко Х.Я. зобов`язаний: надавати Клієнту ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" консультації з питань господарського права; організовувати ведення претензійно-правової роботи; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах, а Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

За змістом п. 2.1 Договору від 10.09.2024 № 3, Адвокат має право, зокрема: пред`являти позови, заяви, підписувати їх, а також подавати та підписувати відзив, заперечення на позов, пред`являти від імені Клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, та користуватись іншими процесуальними правами; представляти інтереси Клієнта в судах всіх інстанцій.

В п. 2.4 Договору від 10.09.2024 № 3 сторони домовились, що на підтвердження факту надання Адвокатом Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього Договору складається та підписується між сторонами акт приймання-передачі адвокатських послуг.

Умовами п. 3.1 Договору від 10.09.2024 № 3 сторони визначили обов`язок Клієнта оплачувати витрати Адвоката, необхідні для виконання його обов`язків за цим Договором, понесені в інтересах Клієнта (обов`язкові платежі, витрати на відрядження тощо).

Згідно з п. 4.1, 4.2 Договору від 10.09.2024 № 3, сторони погодили, що вартість послуг за цим Договором складає 4000,00 грн за одну годину. Клієнт зобов`язаний оплатити Послуги протягом 30 календарних днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершено розгляд справи. При цьому, Клієнт не позбавлений права здійснювати часткову або повну оплату Послуг до моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершено розгляд справи.

На виконання умов п. 2.4 Договору від 10.09.2024 № 3 між сторонами був складений та підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 01.02.2025 № б/н до зазначеного Договору, з якого вбачається, що адвокатом Андрущенко Х.Я. надано Клієнту - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" послуги з правової допомоги на суму 18000,00 грн, які складаються з:

1)аналізу документів щодо наявної дебіторської заборгованості; складання господарського позову про стягнення заборгованості з ФОП Кухтіна Г.В. на користь Клієнта витрачено 3 години, вартість послуги 12000,00 грн;

2)проведення розрахунку заборгованості відповідно до умов укладеного між Клієнтом та відповідачем договору, а саме: розрахунку інфляційних втрат та п`ятнадцяти відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання; формування додатків до позовної заяви витрачено 1 годину, вартість послуги 4000,00 грн;

3)направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу та до Господарського суду Харківської області з використанням підсистеми «Електронний суд» - витрачено 0 годин 30 хвилин, вартість послуги 2000,00 грн.

Станом на момент ухвалення судом даного додаткового рішення докази повної або часткової оплати позивачем за первісним позовом послуг за Договором від 10.09.2024 № 3 в матеріалах справи відсутні.

Також на підтвердження понесених витрат до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем до матеріалів вказаної заяви надано копії: договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024 № 01-01 (далі по тексту Договір від 01.08.2024 № 01-01), укладеного з адвокатом Корнієнко Мариною Миколаївною; Акту приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 31.01.2025 № б/н до Договору від 01.08.2024 № 01-01; Ордеру від 02.11.2024 серія АА № 1491181 на надання правничої допомоги ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" адвокатом Корнієнко Мариною Миколаївною на підставі Договору від 01.08.2024 № 01-01.

Крім того, зазначений вище Ордер також міститься в матеріалах відповіді на відзив від 04.11.2024 за вх. № 27655/24.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору від 01.08.2024 № 01-01, Адвокат Корнієнко М.М. зобов`язаний: надавати Клієнту ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" правничу допомогу (Послуги) стосовно представництва інтересів Клієнта у господарських судах усіх інстанцій у справах за позовами ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" про стягнення заборгованості.

За змістом п. 1.2 Договору від 01.08.2024 № 01-01, для можливості надання Адвокатом передбачених п. 1.1 даного Договору Послуг, Клієнт наділяє Адвоката усіма процесуальними правами, зокрема правом подавати (підписувати) від імені та в інтересах Клієнта будь-які процесуальні документи та заяви по суті справи (в тому числі, але не виключно відзив на позовну заяву), брати участь у судових засіданнях та виконувати інші дії, що не суперечать чинному законодавству та необхідні для виконання вимог даного Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору від 01.08.2024 № 01-01, відповідно до умов цього Договору Адвокат буде надавати Клієнту, зокрема такі Послуги: представництво інтересів Клієнта у господарських судах усіх інстанцій, та участь у відповідних судових засіданнях; підготовка та подача необхідних по справі процесуальних документів, заяв по суті справи тощо; збір та аналіз доказової бази в цілях обгрунтування позиції Клієнта у справі.

Умовами п. 3.1, 3.3 Договору від 01.08.2024 № 01-01 сторони погодили, що вартість послуг за цим Договором складає 4000,00 грн за одну годину. Клієнт зобов`язаний оплатити Послуги протягом 30 календарних днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершено розгляд справи. При цьому, Клієнт не позбавлений права здійснювати часткову або повну оплату Послуг до моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершено розгляд справи.

Остаточна сума вартості наданих в рамках даного Договору Послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг із зазначенням деталізованого розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількості годин обслуговування (п. 3.2 Договору від 01.08.2024 № 01-01).

На виконання умов п. 3.2 Договору від 01.08.2024 № 01-01 між сторонами був складений та підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 31.01.2025 № б/н, з якого вбачається, що адвокатом Корнієнко М.М. відповідно до зазначеного Договору надано Клієнту - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" послуги з правової допомоги на суму 17333,32 грн, які складаються з:

1)складання заяви про збільшення позовних вимог у справі № 922/3359/24 витрачено 2 години, вартість послуги 8000,00 грн;

2)складання та подання відповіді на відзив у справі витрачено 2 години, вартість послуги 8000,00 грн;

3)складання заяви про участь у справі в режимі відеоконференції та подання її господарському суду витрачено 0 годин 5 хвилин, вартість послуги 333,33 грн;

4)участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - витрачено 0 годин 15 хвилин, вартість послуги 999,99 грн.

Докази повної або часткової оплати позивачем за первісним позовом послуг за Договором від 01.08.2024 № 01-01 станом на момент ухвалення судом даного додаткового рішення в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3, 5 ст. 27 Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Суд зауважує, що нормами господарського судочинства та Законом № 5076-VI не передбачено будь-яких обмежень щодо кількості адвокатів, які можуть представляти інтереси сторони та надавати правову допомогу в зв`язку з розглядом конкретної судової справи. Укладення договорів на правову допомогу із кількома адвокатами є правом учасника справи і саме по собі не може свідчити про штучне збільшення розміру витрат на правову допомогу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача за первісним позовом у даній справі представляли два адвоката, а саме: адвокат Андрущенко Х.Я. та в подальшому - адвокат Корнієнко М.М., яку, як зазначає ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" у додаткових поясненнях до заяви про ухвалення додаткового рішення, було залучено як представника у даній справі через відсутність першого адвоката (Андрущенко Х.Я.).

Перевіркою наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що вказаними адвокатами були виконані різні обсяги роботи (надано різні послуги), що підтверджується наданими до матеріалів справи Актами приймання-передачі наданих послуг, які були підписані між сторонами, зокрема адвокатом Андрущенко Х.Я. надано послуги, пов`язані із складенням та поданням до господарського суду позовної заяви у даній справі, а адвокатом Корнієнко М.М. послуги, пов`язані із подальшим розглядом справи в суді, зокрема складенням та поданням до господарського суду відзиву на позовну заяву, заяви про збільшення позовних вимог та участю в судових засіданнях по справі.

Отже відповідач за первісним позовом ФОП Кухтін Г.В. безпідставно зазначає про штучне збільшення позивачем розміру витрат на правову допомогу внаслідок укладення двох договорів на правову допомогу з двома адвокатами, тому в цій частині заперечення відповідача також відхиляються судом.

Щодо порядку обчислення розміру вартості послуг адвоката (адвокатів) суд зазначає таке.

За приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 28 Правил адвокатської етики, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону № 5076-VI, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги у договорі про надання правової допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Вказані вище критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, в рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такого ж висновку дійшов ЄСПЛ в рішеннях у справах "Баришевський проти України", "Двойних проти України".

У зазначеному рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Отже, як вбачається із наведеного вище, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між Адвокатом та Клієнтом за договором про надання правової допомоги (у даному випадку за Договором від 07.08.2024 № 07082024), у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи не лише те, чи були вони фактично понесені, але й оцінювати їх необхідність та неминучість.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 08.03.2023 у справі № 873/52/22.

Суд зазначає, що визначені в пункті 1 Акту приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 01.02.2025 № б/н до Договору від 10.09.2024 № 3 (а саме: послуги з аналізу документів щодо наявної дебіторської заборгованості; складання господарського позову про стягнення заборгованості з ФОП Кухтіна Г.В. на користь Клієнта витрачено 3 години, вартість послуги 12000,00 грн) відповідають видам правничої допомоги, наведеним в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якими:

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI);

захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи та докази, надані позивачем за первісним позовом на підтвердження наданих послуг з правничої допомоги, враховуючи характер спору по даній справі та ступінь його складності, розмір заявлених до стягнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивачем належно обґрунтовано та підтверджено матеріалами справи отримання ним послуг адвоката на правничу допомогу на суму 12000,00 грн, визначених в пункті 1 Акту приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 01.02.2025 № б/н до Договору від 10.09.2024 № 3, зокрема послуг з: аналізу документів щодо наявної дебіторської заборгованості; складання господарського позову про стягнення заборгованості з ФОП Кухтіна Г.В. на користь Клієнта.

Разом з тим, керуючись критеріями визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема критерієм справедливості, реальності та розумності розміру адвокатських витрат, суд критично ставиться та зазначає, що позивачем в якості окремих послуг до загального переліку наданих послуг необґрунтовано включені послуги щодо проведення розрахунку заборгованості відповідно до умов укладеного між Клієнтом та відповідачем договору, а саме: розрахунку інфляційних втрат та п`ятнадцяти відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання; формування додатків до позовної заяви витрачено 1 годину, вартість послуги 4000,00 грн (пункт 2 Акту від 01.02.2025 № б/н до Договору від 10.09.2024 № 3), а також щодо направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу та до Господарського суду Харківської області з використанням підсистеми «Електронний суд» - витрачено 0 годин 30 хвилин, вартість послуги 2000,00 грн (пункт 3 Акту від 01.02.2025 № б/н до Договору від 10.09.2024 № 3), оскільки вказані послуги відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 162 та п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, якими передбачено обов`язок позивача надати до позовної заяви обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, та документи на підтвердження направлення копій позовної заяви іншим учасникам справи, - фактично входять до складу та являються безпосереднім елементом послуг правничої допомоги з підготовки позовної заяви, передбачених пунктом 2.1 Договору від 10.09.2024 № 3.

Окрім того, як вже було встановлено вище, умови договору про надання юридичних послуг, укладеного між адвокатом та стороною у справі, зокрема в частині погодження розміру вартості послуг адвоката, не є обов`язковими для застосування судом під час визначення розміру вартості понесених цією стороною судових витрат.

Суд також зауважує, що виключною прерогативою суду є надання оцінки обставинам справи та доказам сторін на предмет відповідності критеріям розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, їх співмірності складності справи, реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності) у певній конкретній господарській справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилання відповідача за первісним позовом на штучне збільшення вартості наданих адвокатом послуг в пунктах 2 та 3 Акту від 01.02.2025 № б/н до Договору від 10.09.2024 № 3, та вважає, що реальна вартість наданих позивачу за первісним позовом адвокатом Андрущенко Х.Я. послуг з правничої допомоги становить 12000,00 грн, яка складається з вартості послуг, вказаних в п. 1 зазначеного Акту, а саме: аналіз документів щодо наявної дебіторської заборгованості та складання господарського позову про стягнення заборгованості з ФОП Кухтіна Г.В. на користь Клієнта витрачено 3 години, вартість послуги 12000,00 грн. Вказана в пунктах 2 та 3 зазначеного Акту вартість послуг у загальному розмірі 6000,00 грн не відповідає критеріям справедливості, розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору, ціни позову та обсягу проведеної адвокатом роботи, а відтак є необґрунтованою та не підлягає відшкодуванню окремо, у зв`язку з чим заява позивача за первісним позовом про ухвалення додаткового рішення в цій частині не підлягає задоволенню.

Стосовно вартості послуг з правничої допомоги, наданих адвокатом Корнієнко М.М. згідно Акту приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 31.01.2025 № б/н до Договору від 01.08.2024 № 01-01, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду первісним позовом у даній справі, позивач - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" просив суд стягнути з відповідача - ФОП Кухтіна Г.В. грошові кошти в загальному розмірі 49833,39 грн, в т.ч.: 29843,08 грн - сума боргу та нараховані за порушення строку виконання грошового зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України та п. 6.2 Договору інфляційні в розмірі 8875,56 грн за період прострочення з квітня 2022 року по серпень 2024 року та 15% річних в розмірі 11114,75 грн за період прострочення з 01.04.2022 по 23.09.2024.

У подальшому в підготовчому провадженні по справі № 922/3359/24 позивач - ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС", керуючись правом, наданим п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (том. 1 аркуш справи 208-209), в якій просив стягнути з відповідача - ФОП Кухтіна Г.В. грошові кошти в загальній сумі 74274,44 грн, з яких: основна заборгованість - 29843,08 грн; інфляційне збільшення - 19801,01 грн (за період прострочення з квітня 2022 року по вересень 2024 року); 15% річних - 24630,35 грн (за період прострочення з 01.04.2022 по 15.10.2024).

Тобто, у заяві про збільшення позовних вимог позивач фактично лише здійснив перерахунок сум інфляційних та річних, з урахуванням збільшення на один місяць періоду їх нарахування.

За змістом ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, подання заяви про збільшення позовних вимог є правом (а не обов`язком) позивача, і рішення щодо необхідності скористатись таким правом приймає виключно сам позивач на свій власний розсуд.

Водночас, на переконання суду, підготовка відповідної заяви про збільшення позовних вимог внаслідок збільшення періоду нарахування раніше заявлених до стягнення сум інфляційних та річних, не вимагала значних затрат часу та зусиль адвоката, не потребувала здійснення адвокатом складних розрахунків, аналізу значного обсягу документів та вивчення численної судової практики зі спірних питань, а отже визначений в пункті 1 Акту приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2025 № б/н до Договору від 01.08.2024 № 01-01 витрачений адвокатом час на надання послуги в частині складання заяви про збільшення позовних вимог у справі № 922/3359/24 (2 години), та, відповідно, розмір вартості цієї послуги в сумі 8000,00 грн, є необґрунтованими й не відповідають критеріям справедливості, реальності, розумності, співмірності та пропорційності. У зв`язку з цим, а також враховуючи, що збільшення розміру позовних вимог є правом, а не обов`язком позивача, та враховуючи, що умови договору про надання юридичних послуг, укладеного між адвокатом та позивачем, зокрема в частині визначення розміру вартості послуг адвоката, не є обов`язковими для застосування судом, суд дійшов висновку про необхідність зменшення суми витрат на правничу допомогу щодо складання заяви про збільшення позовних вимог до 2000,00 грн.

Крім того, суд не погоджується із включенням позивачем до загального переліку послуг щодо складання заяви про участь у справі в режимі відеоконференції та подання її господарському суду витрачено 0 годин 5 хвилин, вартість послуги 333,33 грн (пункт 3 Акту від 31.01.2025 № б/н до Договору від 01.08.2024 № 01-01), оскільки відповідно до положень ст. 197 ГПК України участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом представника сторони, яке жодним чином не залежить від спірних правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі, і яким представник позивача міг не скористатись та прийняти участь в судовому засіданні у приміщенні суду особисто або взагалі подати до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин, вказана в пункті 3 від 31.01.2025 № б/н до Договору від 01.08.2024 № 01-01 вартість вищезазначених послуг у розмірі 333,33 грн є необґрунтованою, не відповідає критеріям справедливості, розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі та не підлягає відшкодуванню окремо, у зв`язку з чим заява позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в зазначеній частині не підлягає задоволенню.

В іншій частині розмір наданих адвокатом Корнієнко М.М. послуг на правову допомогу, визначених в Акті від 31.01.2025 № б/н до Договору від 01.08.2024 № 01-01, а саме: складання та подання відповіді на відзив у справі витрачено 2 години, вартість послуги 8000,00 грн (п. 2 Акту) та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - витрачено 0 годин 15 хвилин, вартість послуги 999,99 грн (п. 4 Акту), - суд вважає належно обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, тобто в сумі 8999,99 грн, оскільки з матеріалів справи вбачається, що саме адвокат Корнієнко М.М. представляла інтереси позивача за первісним позовом після здійснення судом переходу до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, зокрема підготувала та подала до суду досить змістовну та обґрунтовану відповідь на відзив на позовну заяву, з наданими до неї відповідними доказами на підтвердження доводів, викладених у відповіді на відзив, а також приймала участь у одному із судових засідань по даній справі в режимі відеоконференції.

На підставі наведених вище мотивів, врахувавши всі аспекти, дослідивши матеріали справи та надані позивачем за первісним позовом на підтвердження наданих йому послуг з правничої допомоги докази, суд дійшов висновку, що обґрунтованою та доведеною належними в розумінні чинного процесуального закону доказами є вартість наданих адвокатами послуг з правничої допомоги становить 22999,99 грн, яка є реальною, розумною, справедливою та співмірною із предметом спору у даній справі, і саме з такою сумою вартості витрат на правничу допомогу погоджується суд.

Враховуючи викладене, та зважаючи, що судом вимоги позивача за первісним позовом були задоволені частково на суму 73321,98 грн, у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача за первісним позовом понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 22705,05 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому заява ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/3359/24 підлягає частковому задоволенню на суму 5535,05 грн. В решті витрати на професійну правничу допомогу не обґрунтовані та не доведені, а тому залишаються за позивачем за первісним позовом.

Стосовно посилання відповідача за первісним позовом - ФОП Кухтіна Г.В. на складну фінансову ситуацію та утримання хворої матері як на підставу для звільнення його від відшкодування витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає, що наявність виняткових обставин, зокрема таких як складний фінансовий стан відповідача, може бути підставою для зменшення відповідно до положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, або для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення відповідно до положень ст. 331 ГПК України. Нормами господарського процесуального законодавства не передбачено такої підстави для звільнення від сплати покладених на відповідача судових витрат на правову допомогу як відсутність фінансової можливості та необхідність утримання хворого члена сім`ї. Крім того, відповідач не пояснив, яким чином обставини, пов`язані з утриманням матері, впливають на здійснення ним господарської діяльності, оскільки предметом спору є заборгованість, яка виникла при використанні паливних карток, що використовувались саме для роботи транспортних засобів, які є власністю відповідача. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача за первісним позовом в цій частині.

Керуючись статями 123-129, 232, абз. 2 ч. 3 ст. 233, ст. 244, 255-257 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву ТОВ "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" від 03.02.2025 вих. № б/н (вх. № 3000/25 від 04.02.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/3359/24 частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кухтіна Геннадія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (02068, м.Київ, вул. Степана Олійника, буд. 9, кв. 105, код ЄДРПОУ 43275990) витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 922/3359/24 в розмірі 22705,05 грн.

3. В решті заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення в порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24.02.2025.

Суддя Н.А. Новікова