Рішення

від 16.01.2025 по справі 924/124/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2025 р. Справа № 924/124/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Фрукт", м. Шепетівка Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp. z o.o." (Poland)), м. Наленчув, Республіка Польща

про стягнення 14039,91 євро

за участю представників:

від позивача: Лісовський С.В. - згідно ордера від 01.04.2024

від відповідача: Ілікчієва К.І. - згідно ордера від 09.04.2024

Рішення ухвалюється 16.01.2025, оскільки в судовому засіданні 24.12.2024 постановлено ухвалу про оголошення перерви.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.02.2023 відкрито провадження у справі № 924/124/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Фрукт", м. Шепетівка Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp. z o.o." (Poland)), м. Наленчув Республіка Польща про стягнення 7419928 євро.

Ухвалою суду від 10.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання прийнято заяву ТОВ "Поділля Фрукт" про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 13910,63 євро, з яких 12012 євро пені та 1898,63 євро 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі №924/124/23 (суддя Крамар С.І.) провадження у справі закрито відповідно до п. 1 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі №924/124/23 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 про закриття провадження у справі №924/124/23 скасовано, справу №924/124/23 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Хмельницької області.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2024 №25/24, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 справу №924/124/23 передано на розгляд судді Виноградовій В.В.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2024 справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання на 20.08.2024.

14.08.2024 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.08.2024 у справі №924/124/23, відповідно до якої зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 924/124/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp z o.o." (Poland) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024, призначено перегляд оскаржуваного судового рішення у відкритому судовому засіданні на 04.09.2024, витребувано з Господарського суду Хмельницької області / Північного - західного апеляційного господарського суду матеріали справи №924/124/23 (п. 5 ухвали) .

З врахуванням наведеного, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2024 провадження у справі №924/124/23 зупинено до закінчення перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у даній справі та повернення матеріалів справи №924/124/23 до Господарського суду Хмельницької області, матеріали справи №924/124/23 направлено до Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.09.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp z o.o." (Poland)) задоволено частково; постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі №924/124/23 змінено в її мотивувальній частині, яку викладено в редакції цієї постанови. В решті постанову залишено без змін.

16.10.2023 матеріали справи №924/124/23 надійшли на адресу Господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 23.10.2024 поновлено провадження у справі №924/124/23, підготовче засідання призначено на 05.11.2024, яке відкладено на 18.11.2024 .

Ухвалою суду від 18.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання, в зв`язку із відповідністю положенням ст.ст. 14, 42, 46 ГПК України прийнято заяву позивача від 15.11.2024 в якій останній зменшив розмір заявленого до стягнення штрафу і збільшив розмір 3% річних та відповідно просить стягнути з відповідача 14039,91 євро, з яких 11946 євро штрафу та 2093, 91 євро 3% річних, відповідно до ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.12.2024, яке в подальшому було відкладене на 11.12.2024.

Ухвалою суду від 11.12.2024, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 24.12.2024, в якому оголошено перерву до 16.01.2025.

Позивач в обґрунтування позовних вимог (з врахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог від 10.04.2024, від 15.11.2024) посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого товару (малини замороженої) відповідно до контракту купівлі- продажу №PF 06/09/22 від 06.09.2022. Правовими підставами позову зазначає положення ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629, 662, 664 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. 32 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Відповідач у відзиві на позов висловив заперечення щодо заявлених позовних вимог. Зазначає, що у подібних відносинах позивач відправляв товар лише після його оплати, відповідачем було повідомлено позивача до 14.09.2022 про припинення поставок малини та про те, що розрахунки за партії малини, які будуть поставлені після 14.09.2022 будуть призупинені і не будуть оплачені. Однак ТОВ "Поділля Фрукт" на свій ризик, розуміючи, що товар не буде розвантажений, відправило автомобілі з малиною, які стояли на кордоні або на території ТОВ "ЛСТ-Польща" в очікуванні їх перенапралення позивачем у інші місця розвантаження. Після клопотання ТОВ "Поділля Фрукт", яке мотивоване військовими діями в Україні, відсутністю транспорту, неможливістю швидко знайти клієнтів на товар, відсутністю палива для роботи автомобільних холодильників, ТОВ "ЛСТ-Польща" дало згоду на розвантаження автомобілів і прийом товару на склад з оплатою. Разом з тим заявляє про вирахування 83808,00 злотих за зберігання 186 палет замороженої малини згідно усного договору зберігання. Крім того, зазначає, що частина малини була неякісною, оцінки якості заготівлі замороженої малини. зроблені під час прийому товару.

Позивач у відповіді на відзив (вх. від 24.07.2023) заперечив щодо доводів відповідача, акцентуючи увагу на умовах контракту купівлі - продажу від 06.09.2022, невиконанні відповідачем умов контракту щодо своєчасної оплати поставленого товару, відсутності доказів щодо укладення між сторонами договору зберігання.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив (від 29.01.2024), зокрема, звернув увагу на здійснення відповідачем 02.10.2023 оплати основної заборгованості в розмірі 66000 євро відповідно до рахунку №57/РF виключно з метою врегулювання спору в позасудовому порядку, дотримуючись при цьому своєї позиції викладеної у відзиві. Посилаючись на висновки Верховного Суду викладені у справі №916/2943/17 від 30.03.2021, висловив заперечення щодо нарахування пені у євро та необхідність застосування Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Позивач у додаткових поясненнях від 09.04.2024 з посиланням на законодавчі норми стверджує, що оскільки відповідач не належним чином виконав грошове зобов`язання перед позивачем з оплати поставленого товару, то нарахування 3% річних та штрафних санкцій є правомірним.

Також у додаткових поясненнях від 04.11.2024 позивач звертає увагу на проведення податковим органом перевірки дотримання позивачем строків розрахунків за експортними операціями по контракту купівлі - продажу №PF 06/09/22 від 06.09.2022 та в зв`язку із неправомірними діями відповідача за позивачем обліковується податковий борг і при відмові в позові будуть нараховані додаткові штрафні санкції.

Відповідачем подані клопотання від 05.11.2024, від 29.11.2024 про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору, посилаючись на укладену між сторонами 30.04.2024 угоду, що є мировою угодою про врегулювання спору в розумінні ч. 2 ст. 192 ГПК України. Звертає увагу, що відповідач виконав умови цієї угоди, сплативши кошти, тому вважає, що з огляду на умови угоди від 30.04.3024 відсутній предмет спору.

Позивач у запереченнях (від 09.12.2024) на клопотання (заяву) відповідача зазначив про відсутність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки, враховуючи предмет і підставу позову, матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати заявлених до стягнення штрафних санкцій, а угода від 30.04.2024 не може вважатись мировою угодую в розумінні ст. 192 ГПК України, оскільки не надавалась на затвердження суду сторонами, а є лише документом про наміри, який не було досягнуто.

В додаткових поясненнях у справі від 24.12.2024 позивач повторно звертає увагу суду на те, що угода від 30.04.2024 не може вважатись мировою угодою в розумінні чинного законодавства також зазначаючи, що при укладанні даної угоди директор діяв з перевищенням повноважень, наданих йому статутом підприємства, що завдало шкоди ТОВ «Поділля Фрукт».

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись підстави викладені у позові , письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

06.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp z o.o." (Poland) як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Фрукт" як Продавцем укладено контракт купівлі - продажу №PF 06/09/22 відповідно до п.1.1 якого в порядку та умовах, визначених цим контрактом Продавець зобов`язується продати Покупцеві на умовах DAP (згідно з ІНКОТЕРМС 2010 р) 20000 кг. ягоди малини швидкозамароженої ( 90% ціла/10% ломана), без додавання цукру ( надалі іменується товар).

Загальна сума контракту становить 66000,00 євро. Ціна за товар становить 3,30 Євро за кілограм на умовах DAP BeLizyca, Poland ( п.п.2.1,2.2 контракту).

У п. 3.1 договору сторони узгодили, що продукція повинна бути поставлена в вересні 2022 року.

Положеннями п. 3.2 контракту передбачено, що в день відправки Продавець передає Покупцю по факсу копію інвойса та товарно-транспортної накладної. Оригінал інвойсу та товарно - транспортної накладної передається разом з товарами.

Згідно п. 3.3. контракту датою відвантаження вважається дата штемпеля у товарно-транспортній або залізничній накладній. Датою поставки товару є дата прибуття товару на адресу Покупця.

Як передбачено п. 6.1 контракту платежі за товари, визначені цим контрактом мають бути здійснені у Євро.

Відповідно до п. 6.2 контракту розрахунки між сторонами здійснюються шляхом банківського переказу, Сторонами домовлено, що Покупець оплачує 100% вартості товару в день відвантаження і замитнення продукції.

У п. 7.1 контракту зазначено, що продукція вважається переданою продавцем та прийнята покупцем за якістю - згідно вимог, що були обумовлені в контракті, за кількістю - відповідно до кількості місць та ваги, зазначених у транспортних документах.

Розвантаження товару проводиться за адресою: LST Polska, 24-200 Belzyce, ul. Przemyslowa 50A (п. 7.2 контракту).

Розмитнення товару проводиться за адресою: Tomaszow Lubelski, агенція Techno ART, Польща ( п.7.3 контракту).

У п. 10.1 контракту сторони домовились, що у випадку порушення свої зобов`язань за цим Контрактом сторони несуть відповідальність згідно з нормами чинного в Україні національного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістовим контракту (п. 10.2 контракту).

Відповідно до п. 10.3 контракту у разі затримки оплати продукції понад 30 днів з моменту поставки продукції Покупець виплачує Продавцеві штраф у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої партії товару за кожний календарний день затримки.

У п. 11.1 сторони дійшли згоди, що усі спори, що пов`язані із цим Контрактом або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Контракту, вирішуються шляхом переговорів між представниками Сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в українському Господарському Суді Мова судочинства - українська.

Цей Контракт набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Контрактом (п. 12.1 контракту) .

Згідно із п. 12.5 Контракту факсові та електронні копії даного Контракту та всі доповнення до нього мають юридичну силу.

Відповідно до міжнародної товарно - транспортної накладної CMR №007621 від 13.09.2022 позивачем поставлено відповідачу 32 піддона ягоди малини швидкозамароженої (90% ціла, 10% ломана) врожаю 2022 року. До накладної CMR №007621 долучено виставлений "ТОВ "Поділля Фрукт" як продавцем по контракту купівлі - продажу №PF 06/09/22 покупцю ТОВ "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp z o.o." (Poland) інвойс № 57/PF від 13.09.2022 щодо оплати товару - ягоди малини швидкозамароженої (90% ціла, 10% ломана) врожаю 2022 року в кількості 20000 кг, за ціною 3,3 Євро, на загальну суму 66000 Євро.

Позивач листом від 02.12.2022 звернувся до відповідача із претензією щодо виконання зобов`язань з оплати поставленого згідно товарно-транспортної накладної CMR №007621 товару відповідно до контракту купівлі - продажу №PF 06/09/22 від 06.09.2022.

В матеріалах справи наявне листування між сторонами договору (листи від 22.08.2023, 06.12.2023, 03.07.2023), в якому зверталась увага на необхідність оплати поставленого товару відповідачем, можливість нарахування штрафних санкцій на умовах визначених договором, укладення додаткових домовленостей, щодо мирного врегулювання спору.

Відповідачем на підставі рахунку №57/ПФ від 13.09.2022 було перераховано позивачу 66000 євро, що підтверджується виконанням транзакції банком з датою передачі 04.10.2023.

В матеріали справи надано копію угоди укладеної між сторонами 30.04.2024 відповідно до п.1 параграфу 1 якої "ТОВ "Поділля Фрукт" заявляє, що подало два позови проти ТОВ "ЛСТ-Польща" в рамках господарського судочинства в Хмельницькому окружному господарському суді у м. Хмельницькому, Україна, справи №924/124/23 та №924/1032/23. У першій зі справ "Поділля Фрукт" отримало від "ЛСТ-Польща" основну дебіторську заборгованість у розмірі 65000 євро в рахунок погашення дебіторської заборгованості за контрактом №PF0609/22 на поставку малини, а також вимагає сплати відсотків, договірних штрафів та відшкодування судового збору. У другій зі справ "Поділля Фрукт" вимагає сплати основної суми заборгованості у розмірі 278000 євро за контрактами № PF 0709/22 від 07.09.2022 та № PF 1209/22 від 12.09.2022, а також відсотків, договірних штрафів та відшкодування судового збору за реєстрацію.

У п. 2 параграфу 1 угоди зазначено, що "LST - Polska" заявляє, що у поданих відзивах на обидва позови вона заперечила вимоги "Поділля Фрукт" щодо зобов`язання сплатити дебіторську заборгованість, зазначену в попередньому пункті, а також висунула проти "Поділля Фрукт" вимогу про залік дебіторської заборгованості, що випливає з договору про склад, укладеного 14 вересня 2022 року.

З метою завершення судового процесу, зазначеного в абз. 1, Сторони погоджуються укласти цю Угоду (п. 3 параграфа 1 угоди).

Відповідно до п.1 параграфа 2 угоди в рамках врегулювання всіх вимог "Поділля Фрукт", що охоплюються судовими провадженнями, зазначеними в § 1, абз. 1 цієї Угоди, "LST - Polska" зобов`язується сплатити "Поділля Фрукт" суму в розмірі 278000 (двісті сімдесят вісім тисяч) євро негайно після підписання Сторонами цієї Угоди, але не пізніше ніж до 12:00 (за місцевим часом України) " 01" травня 2024 року.

Сплата суми, зазначеної в попередньому абзаці, повинна бути здійснена на банківський рахунок ТОВ "Поділля Фрукт" з номером IBAN НОМЕР_1 (п.3 параграфа 2).

Згідно з п. 1 параграфа 3 угоди "Поділля Фрукт" заявляє, що сплата "LST - Польща" суми, зазначеної в § 2 абз. 1, повністю вичерпує претензії, зазначені в § 1 абз. 1, і зобов`язується відкликати Апеляційну скаргу, подану по справі №924/124/23.

"LST - Польща" заявляє, що у зв`язку з закриттям обох проваджень за позовами "Поділля Фрукт", відмовляється від усіх претензій до "Поділля Фрукт", зазначених у § 1 абз. 2, за угодою про склад ( п.2 параграфа 3 угоди).

Відповідно до п.1 параграфу 4 Сторони заявляють, що до них не застосовуються жодні фактичні або юридичні обставини, в тому числі, зокрема, що проти них не ведеться жодних судових, адміністративних або виконавчих проваджень, а також відсутні підстави для порушення таких проваджень, які могли б перешкодити укладенню або виконанню Мирової угоди. Крім того, Сторони заявляють, що укладення цієї Мирової угоди не призведе до порушення прав третіх осіб, а також не існує жодних підстав для визнання цієї Мирової угоди недійсною по відношенню до третіх осіб.

У п. 2 параграфу 5 угоди сторони узгодили, що Сторони зобов`язуються вирішувати будь-які спори, що виникають у зв`язку з тлумаченням або виконанням положень Мирової угоди, в першу чергу шляхом дружніх переговорів. У разі неможливості досягнення згоди, Сторони передають спір на розгляд загального суду, юрисдикція якого поширюється на місцезнаходження "LST - Polska".

Відповідно до платіжної інструкції UETR: ele5d11e-23cb-4a2e-b416-86c0282d0364 від 02.05.2024, відповідач сплатив 278000, 00 євро.

Аналізуючи подані докази , судом враховується таке.

Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 06.09.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Фрукт" та "LST-Polska Sp z o.o." був укладений договір купівлі-продажу №PF0609/22, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов`язується продати Покупцю, а Покупець зобов`язується придбати у Продавця 20000 кг ягоди малини швидкозамароженої та сплатити ціну відповідно до умов даного договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства ( ст. 662 ЦК України).

У ст. 692 ЦК України зазначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 599 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На виконання умов договору, позивачем поставлено товар - 20000 кг ягоди малини швидкозамороженої в 2000 картонних коробок (по 10 кг) на 32 піддонах на загальну суму 66000 євро, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №007621 від 13.09.2022 та комерційним інвойсом №57/PF від 13.09.2022.

У пункті 6.2 Договору сторони узгодили, що покупець оплачує 100% вартості товару в день відвантаження і замитнення продукції.

Разом з тим, відповідно до підтвердження виконання транзакції від 02.10.2023, на виконання інвойсу №57/ПФ від 13.09.2022, відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 66000 євро на рахунок позивача лише 02.10.2023.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст. 612 ЦК України).

З огляду на прострочення відповідачем строків оплати вартості товару, позивач просить стягнути з відповідача 2093,91євро 3% річних згідно вміщених у заяві про зменшення розміру позовних вимог розрахунків.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц зазначила, що у контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).

Перевіривши розрахунок 3% річних, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, у якій зазначено про те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, суд зазначає, що оскільки позивачем при розрахунку взято день сплати коштів відповідачем, правомірним буде нарахування 3% річних в сумі 2088,49 євро, які підлягають стягненню. В стягненні 5,42 євро суд відмовляє.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11946,00 євро штрафу.

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Сторони у п.10.3 Договору погодили, що у разі затримки оплати продукції понад 30 днів з моменту поставки продукції Покупець виплачує Продавцеві штраф у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої партії товару за кожний календарний день затримки.

Судом враховується, що у спірних правовідносинах, відповідачем і боржником є нерезидент, іноземна компанія, а тому на ці правовідносини поширюється спеціальне законодавство України - Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", який регулює порядок розрахунків в іноземній валюті та поширює свою дію на правовідносини щодо нарахування штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Слід зазначити, що заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у Договорі, чинне законодавство не містить. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Зважаючи на все викладене вище, враховуючи, що валютою розрахунків в договорі виступає євро, суд доходить висновку, що і усі платежі за Договором (у тому числі і нарахування та сплата штрафних санкцій) слід здійснювати саме у цій валюті. Відтак, сума штрафу підлягає стягненню у валюті Договору.

Висновок про можливість ухвалення судом рішення про стягнення штрафних санкцій в іноземній валюті узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справах №373/2054/16-ц та №464/3790/16-ц.

З врахуванням наведеного спростовуються доводи відповідача викладені у запереченнях на відзив щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій у євро та необхідність застосування Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Щодо посилань відповідача на правові висновки Верховного Суду викладені у справі №916/2943/17 від 30.03.2021, суд звертає увага на нерелевантність правовідносин у цій справі та справі №916/2943/17.

Разом з цим, судом зважається на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц щодо можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, в якій виснувала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, вносить двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням.

Суд, здійснивши аналіз розрахунку штрафних санкцій, зазначає, що останній здійснено в можливих межах, тому вимога про стягнення 11946 євро штрафних санкцій підлягає задоволенню в повному обсязі .

Щодо позиції відповідача, який стверджує, що між позивачем та відповідачем 30.04.2024 була укладена мирова угода, яка є підставою для закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до абз. 1 пар. 2 даної угоди, Відповідач зобов`язався сплатити дебіторську заборгованість у розмірі 278000 євро негайно після підписання угоди, а Позивач заявив в абз. 1 пар. 3, що вказана сума повністю вичерпує його претензії до Відповідача, та зобов`язався відкликати апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі 924/124/23.

Відповідач зазначає, що ним було сплачено вказану суму, що відповідно є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з виконанням умов угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 192 ГПК України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст.192 ГПК України, укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, укладена між сторонами угода не може вважатись мировою угодою в розумінні ст. 192 ГПК України, оскільки не відповідає законодавчо визначеним критеріям (не надавалась сторонами на затвердження суду для врегулювання спору у цій справі).

Окрім цього, судом звертається увага, що в абз. 1 пар. 2 даної угоди встановлено обов`язок відповідача сплатити позивачеві суму в розмірі 278000 євро негайно після підписання сторонами цієї угоди, але не пізніше ніж 12:00 год. 01 травня 2024 року. Однак, відповідно до платіжної інструкції UETR: ele5d11e-23cb-4a2e-b416-86c0282d0364, зазначену суму було сплачено 02.05.2024. Також позивачем не вчинено дій на відкликання апеляційної скарги. Водночас приймається до уваги і положення п. 2 параграфу 5 угоди.

З врахуванням вищенаведеного, предмету та підстав позову, суд дійшов до висновку про недоведеність відповідачем підстав для закриття провадження у справі №924/124/23 у зв`язку з відсутністю предмета спору, тому заява відповідача залишається без задоволення.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, з огляду на вищенаведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 2088,49 євро. У позові в частині стягнення 5,42 євро належить відмовити.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Фрукт", м. Шепетівка Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp. z o.o." (Poland)), м. Наленчув, Республіка Польща про стягнення 14039,91 євро задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "LSTR-Polska Sp z.o.o.", (24-150, Республіка Польща, м. Наленчув, вул.. Дулебов, 46, NIP: 7161006661, номер KRS: 0000097701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля фрукт" (30400, Україна, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Шепетівка вул.. Ярослава Кревогубця, 27 код 43303424) 2088,49 євро (дві тисячі вісімдесят вісім євро сорок дев`ять євроцентів) 3% річних, 11946,00 євро (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок шість євро) штрафних санкцій, 8387,01 гривень (вісім тисяч триста вісімдесят сім гривень одна копійка) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.01.2025.

СуддяВ.В. Виноградова