Рішення

від 15.01.2025 по справі 201/10289/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10289/24

Провадження № 2/201/585/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області (треті особи - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Алла Іванівна) про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

22.08.2024р. ОСОБА_1 звернувся досуду ізпозовом доМаріупольської міськоїради Донецькоїобласті провизначення прававласності впорядку спадкування (а.с. 1 - 4).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.06.2023р. по справі № 759/10254/23 за заявою позивача встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_2 , місце смерті: місто Маріуполь, Донецька область, Україна, рішення суду набрало законної сили 13.07.2023р.

Після смерті матері позивача залишилось спадкове майно у вигляді нерухомого майна, а саме квартира за адресою АДРЕСА_1 , що знаходиться в Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя Донецької області, а також грошові кошти на рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_2 у розмірі 26 445,50 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2023р. по справі №201/11066/23 ОСОБА_1 , було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яку він й прийняв.

13.02.2024р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник А.І. за заявою позивача зареєструвала спадкову справу. Номер у Спадковому реєстрі 71992762, номер у нотаріуса 4/2024 (спадкодавець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 ). Позивач є єдиним сином та спадкоємцем загиблої, жодних спорів про спадщину не має, квартира зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

01.05.2024р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник А. І. винесла постанову №18/02-31 від про відмову у вчинення нотаріальної дії, а саме видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої (загиблої) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , на (і) квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та (її) грошові кошти на рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», на загальну суму 26 445,50 гривень згідно з довідкою банку №20.1.0.0.0/7- 240220/80783 від 22.02.2024р.

Підставою для відмови в Постанові зазначені відсутність у позивача правовстановлюючих документів на квартиру, а саме свідоцтва про право на спадщину №2681, виданого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю., зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.09.2010р. за реєстраційним номером 31453153; заповіту складеного ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Чернишовою В.В. 20.09.2012р. за реєстровим номером 1995, а також неможливість вивезення та передачі документів нотаріального діловодства та архіву приватних нотаріусів Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. та Чернишової В.В. у зв`язку з окупацією території Маріупольського району Донецької області з 05.03.2022р.

Нотаріус зазначила, що підпункт 4.16. пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Наказ Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016) передбачає, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Нотаріус також зазначила, що згідно з ч. 4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Тобто, на думку нотаріуса, спадкоємець має довести, що відсутній у спадкоємця заповіт був складений не на користь неназваної неповнолітньої/недієздатної особи. З дати відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 така особа не заявляла про своє існування та право на спадщину. Навіть онуки спадкодавиці є повнолітніми.

Позивач не має можливості оформити право власності на спадкове майно іншим шляхом, окрім визнання права власності на вказану квартиру та права вимагати видачі грошових коштів на банківських рахунках в судовому порядку.

На підставі викладеного, просив визнати за ний право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом - на трикімнатну квартиру загальною площею 70,9 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на грошові кошти на рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_2 у розмірі 26 445,50 грн.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Правом на подачу відзиву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався.

Правом на надання пояснень треті особи не скористалися.

Рух справи.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 27.08.2024р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 23).

Ухвалою суду від 26.09.2024р. витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Алли Іванівни завірену належним чином копію спадкової справи № 4/2024, заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 38-39).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 26.09.2024р. вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження (а.с. 40).

Підготовче засідання у справі закрите 19.11.2024р. та справа призначена до судового розгляду по суті (а.с. 89).

29.08.2024р. від позивача надійшла заява, в якій він просив суд розглядати справу за відсутності позивача (а.с. 28 - 29).

25.09.2024р. від представника відповідача Маріупольської міської ради Донецької області - Бастриги С.М. (діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 25.11.2021р. а.с. 34) надійшла заява, в якій представник відповідача просив справу розглядати без його участі, рішення відніс на розсуд суду (а.с. 33).

Треті особи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 279, ч. 2 ст. 191 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Факт смерті встановлений рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.06.2023р. по справі № 759/10254/23 та підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 13.09.2023р., родинний зв`язок підтверджений Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 від 19.06.1969р. (а.с. 5 - 8, 9, 14).

За життя ОСОБА_2 належала трикімнатна квартира загальною площею 70,9 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №341725585 (а.с. 13).

Також на рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_2 зберігаються грошові кошти у розмірі 26445,50 грн., що підтверджується довідкою від АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7- 240220/80783 від 22.02.2024р. (а.с. 74).

Отже, після смерті матері позивача залишилось спадкове майно, а саме трикімнатна квартира загальною площею 70,9 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також грошові кошти на рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 26 445,50 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2023р. по справі №201/11066/23 ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 10), яку він прийняв.

13.02.2024р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник А. І. зареєструвала спадкову справу. Номер у Спадковому реєстрі 71992762, номер у нотаріуса 4/2024 (спадкодавець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) за заявою позивача (а.с. 11, 42 - 82).

Як видно зі спадкової справи, інші спадкоємці із завами про прийняття спадщини не зверталися.

Поставною приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник А.І. від 01.05.2024р. №18/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у вчинення нотаріальної дії, а саме видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої (загиблої) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , на (і) квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та (її) грошові кошти на рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», на загальну суму 26 445,50 гривень згідно з довідкою банку №20.1.0.0.0/7- 240220/80783 від 22.02.2024р. (а.с. 12, 74)

Підставою для відмови зазначені відсутність у позивача правовстановлюючих документів на квартиру, а саме, свідоцтва про право на спадщину №2681, виданого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю., зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.09.2010р. за реєстраційним номером 31453153; заповіту складеного ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Чернишовою В.В. 20.09.2012р. за реєстровим номером 1995, а також неможливість вивезення та передачі документів нотаріального діловодства та архіву приватних нотаріусів Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. та Чернишової В.В. у зв`язку з окупацією території Маріупольського району Донецької області з 05.03.2022р.

Нотаріус зазначила, що підпункт 4.16. пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Наказ Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016) передбачає, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Нотаріус також зазначила у постанові, що згідно з ч. 4 ст.1268 Цивільного кодексу України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Позивач вказує, що з дати відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 жодна неповнолітня/недієздатна особа не заявляла про своє існування та право на спадщину. Онуки спадкодавиці є повнолітніми.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням № 1/0/9-22 від 06.03.2022 змінив територіальну підсудність судових справ Жовтневого районного суду м. Маріуполя на Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 цього ж кодексу визначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, до першої черги спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1296 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частина 1 ст. 328 ЦК України, передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови, нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, вся територія Маріупольського району з 05.03.2022р. перебуває у тимчасовій окупації.

Нотаріусом відмовлено позивачеві у вчиненні нотаріальної дії, з огляду на відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджували право власності на спірну квартиру.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5, в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

Спадкова справа підлягає обов`язковій реєстрації у книзі обліку і реєстрації спадкових справ, Алфавітній книзі обліку спадкових справ та у Спадковому реєстрі.

В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п`яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

Якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу, в порядку, передбаченому підпунктом 2.7 цього пункту. Якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі.

Забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

Як видно зі спадкової справи, інші спадкоємці із завами про прийняття спадщини не зверталися. Нотаріусом не відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину через наявність спору з іншими спадкоємцями.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч. 1ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час розгляду справи суд виходить з аналізу прецедентної практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), яка свідчить про важливість дотримання державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захист прав людини через призму цього принципу, так у рішенні ЄСПЛ «Федоренко проти України» суд нагадав, що відповідно до його прецедентної практики поняття «майно» може поширюватися на «наявне майно» або активи, включаючи претензії, щодо яких заявник може обґрунтовано стверджувати, що він принаймні має «законні сподівання» ефективно скористатися правом власності.

Аналізуючи практику розгляду Судом справ щодо порушення права володіння майном, можна зробити висновок, що поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) як матеріальних, так і нематеріальних. Зокрема, у контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції Судом розглядалися справи щодо порушення права власності, де об`єктами було усе «власне» майно особи, що може входити до складу спадщини, і яке можна заповісти («Маркс проти Бельгії» (the Marckx case), рішення від 27.04.1979 р., п. 64), тобто наявне майно («existing possessions»).

В даному випадку предметом спору є захист права позивача на його власне майно і на наявне майно, що уже увійшло до складу спадщини, яке спадкоємець має законне сподівання отримати у спадок.

Суд, з`ясувавши обставин справи, вважає, що вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області (треті особи - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Алла Іванівна) про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності у порядку спадкування за законом на трикімнатну квартиру загальною площею 70,9 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на грошові кошти на рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на загальну суму 26445,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений24 січня 2025 року.

Суддя О.С.Наумова