Ухвала

від 23.01.2025 по справі 144/988/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 144/988/24

Провадження №11-кп/801/312/2025

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 10.01.2025 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України

за участю сторін кримінального провадження

прокурора: ОСОБА_8

захисника: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області 10.01.2025 року клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою задоволено.

Продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 10.03.2025 включно.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області 10.01.2025 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що клопотання прокурора містить лише формальне посилання на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, будь-яких обставин на підтвердження вказаних ризиків клопотання прокурора не містить.

Сторона захисту вважає, що тяжкість покарання, передбаченого за інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, не може бути підставою для тримання його під вартою, що в повній мірі узгоджується з встановленою практикою ЄСПЛ.

Судом при розгляді клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу не виконано обов`язок розгляду можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Заслухавши доповідача, думкупрокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, продовжують існувати, ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7 ,який підтримав думку свого захисника, оглянувши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1, ч. 2ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотаннямсторони обвинувачення або захистумає право своєю ухвалоюзмінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, повинно містити:виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 дотримався вимог кримінального процесуального закону.

З матеріалівпровадження убачається,що на розглядів Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост.178 КПК Україниврахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст.115 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, те, що, усвідомлюючи тяжкість покарання за вказане кримінальне правопорушення, ОСОБА_7 перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, чинити тиск на свідків у казаному кримінальному провадженні, з метою їх спонукання до відмови від дачі показань в суді.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 щодо наявності підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є безпідставними.

Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам, доведеним прокурором, а також забезпечити безпеку суспільства від нових протиправних посягань обвинуваченого, враховуючи ступінь суспільної небезпеки злочину, у якому він обвинувачується.

Встановлені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 самі по собі не дозволяють зробити висновок про те, що можливість уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, може бути досягнута шляхом застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі.

Твердження сторони захисту про відсутність ризиків, можуть вказувати лише на те, що їх відсутність була попереджена шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, невзявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд апеляційної інстанції вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Підстави для скасування ухвали Ладижинського міського суду Вінницької області від 10.01.2025 року про продовження запобіжного заходу обвинуваченому відсутні.

Керуючисьст. 422-1 КПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.

Ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 10.01.2025 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4