Ухвала

від 24.01.2025 по справі 145/927/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"24" січня 2025 р. с-ще Тиврів 145/927/24

1-кп/145/55/2025

Тиврівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_14 - ОСОБА_9 про відвід прокурора ОСОБА_18 ;

заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_18 ;

заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_13 - ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_18 ;

заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_8 про відвід прокурора ОСОБА_18 ,

встановив:

На розгляді судді ОСОБА_19 перебуває судова справа №145/927/24 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.04.2023 за №42023022110000218 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 КК України, а також за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 21.03.2024 за № 12024020000000257 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 , ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_14 - ОСОБА_9 подав заяву про відвід прокурора ОСОБА_20 у кримінальному провадженні, так як вважає, що прокурор ОСОБА_3 проявляє упередженість у вищевказаному кримінальному провадженні, оскільки системно порушує норми чинного КПК України, безпідставно обмежує процесуальні права на отримання відомостей (доказів), порушує принцип змагальності.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_7 також подав заяву про відвід прокурора ОСОБА_20 , в якій зазначив, що під час досудового розслідування та судового провадження неодноразово виникали обставини, які самі по собі та у сукупності дають підстави вважати, що прокурор ОСОБА_3 ставиться до підозрюваних, сторони захисту та суду упереджено, порушує як загальні засади кримінального провадження, так і засади діяльності прокуратури, закріплені в ст.3 3акону України "Про прокуратуру". На думку сторонн захисту, така поведінка викликає обгрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3 , а також свідчить про заінтересованість останнього в результатах кримінального провадження.

До 09.01.2025 в провадженні Тиврівського районного суду перебувало два обвинувальних акти відносно його підзахисного ОСОБА_11 , справа №145/927/24 та №145/1457/24. Ухвалою від 09.01.2025 вказані кримінальні провадження об`єднані в одне. Відповідно до постанови про групу прокурорів у кримінальному провадженні, прокурор ОСОБА_21 мав право та здійснював процесуальне керівництво в обох провадженнях. Після скерування обвинувальних актів до суду, прокурор постійно зловживав процесуальними правами, неодноразово без поважних причин не прибував у судові засідання, в тому числі 10.01.2025, відображав неправдиві відомості у клопотаннях про продовження покладених на обвинувачуваних обов`язків. По спливу двомісячного строку подавав клопотання про покладення обов`язків, керуючись ст. 194 КПК України, хоча ст. 176 КПК України такого запобіжного заходу, як покладення обов`язків, не передбачає. За процесуального керівництва ОСОБА_3 після об`єднання вказаних проваджень, ним було подано клопотання про відсторонення від займаної посади його підзахисного, хоча ухвала про це діяла ще майже два тижні, тобто «відсторонювати відсторонюваного». Всі клопотання вручались його підзахисному безпосередньо перед судовими засіданнями, а не як то передбачено КПК. Захисту прокурор ОСОБА_3 клопотання щодо покладення обов`язків, їх продовження та відсторонення від посади вручати не вважає за потрібне, хоч захисник користується тим же обсягом прав, що і підзахисний. В судових засіданнях неодноразово виступає на підвищених тонах і з претензійно зверхнім відношенням до опонента, аналогічно до суду (задаючи питання суду) і таке інше.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_13 - ОСОБА_4 також подала заяву про відвід прокурора ОСОБА_20 . Вважає, що наявні обставини, які відповідно до ст. 77 КПК України, дають підстави для висновку про його упередженість.

Прокурор ОСОБА_3 , користуючись службовим становищем та процесуальними правами, використовує їх не з метою виконання вимог ст. 2 та ст. 36 КПК України, а виключно з метою обтяження процесуального становища її підзахисної ОСОБА_13 . Протягом підготовчого засідання у даному кримінальному провадженні він умисно надає до суду безпідставні, однотипні клопотання про продовження запобіжного заходу відносно неї та інші клопотання про заходи забезпечення кримінального провадження стосовно обвинувачених, чим штучно створює підстави для продовження відносно її підзахисної строку запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_13 09 січня 2025 року прокурор вказав, що вона систематично порушує обов`язки домашнього арешту пославшись на те, що вона ніби то їздила в центр зайнятості в м. Вінницю. Однак в матеріалах справи відсутні достатні дані, підтверджені документально та відомості на підтвердження даних фактів, а також не підтверджено існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що обвинувачена ОСОБА_13 , порушувала покладені на неї процесуальні обов`язки, незаконно впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні чи продовжує займатися злочинною діяльністю.

Крім того, прокурор ОСОБА_3 неодноразово висловлювався на адресу ОСОБА_13 та в її адресу зі словами «брехати» в різних словосполученнях, що є приниженням людини, її честі та гідності, намагання висвітлити обвинувачену перед судом у негативному світлі. Крайній раз це відбувалося в судовому засіданні 09 січня 2025 року.

Також прокурор неодноразово намагався давати оцінку тактиці її захисту, робив їй зауваження та своїми висловлюваннями намагався показати свою зверхність в судовому процесі, чим порушував ст. 10 КПК України - рівність перед законом і судом та впливав на принцип змагальності процесу.

Крім того, прокурор ОСОБА_3 , зловживаючи своїми повноваженнями, у такий спосіб намагається тиснути не тільки на обвинувачену, але і на суд. Так, 24.12.2014 прокурор заявив відвід головуючому судді ОСОБА_19 від розгляду судового провадження, ніби то з підстав наявності обставини, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України - наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Свою заяву мотивував тим, що у ході судових засідань 14.05.2024, 28.05.2024, 19.06.2024 та 14.08.2024, які розпочинались під головуванням судді ОСОБА_19 головуючим не заявлено самовідвід у провадженні у зв`язку із тим, що захисником обвинуваченої ОСОБА_22 був адвокат ОСОБА_23 . Однак, як було з`ясовано судом під час розгляду заяви прокурора 28.05.2024, судове засідання відкладено за клопотанням прокурора ОСОБА_24 , 14.08.2024 судове засідання відкладено в зв`язку з недоставленням обвинуваченого ОСОБА_11 , відносно якого був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, а 20.09.2024 у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_13 відмовилася від адвоката ОСОБА_23 , оскільки з нею був укладений договір про надання правничої допомоги, про що внесені відомості секретарем судового засідання в журнал судового засідання. Отже, інформація, викладена в заяві прокурора про відвід судді про те, що 14.05.2024 та 19.06.2024 у даному кримінальному провадженні відбувалися засідання за участі захисника ОСОБА_23 не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Згідно ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 26.12.2024 (справа № 145/927/24) у задоволенні заяви прокурора ОСОБА_3 було відмовлено.

Розуміючи про недостатність доказів, необґрунтованість обвинувачення ОСОБА_13 прокурор робить все можливе для порушення ст. 28 КПК України (розумні строки) і затягування справи. Справа вже понад вісім місяців перебуває на стадії підготовчого удового засідання. Вона нікуди не рухається тому, що сторона обвинувачення, фактично зриває судові засідання, поданням безпідставних клопотань та відводу. Вважає, що дії прокурора ОСОБА_3 є прикладом системного порушення прав і норм, які повинні забезпечувати справедливий процес. Це не просто його юридична помилка, це свідома дія, яка може мати далекосяжні наслідки не тільки для моєї підзахисної, але і для інших учасників процесу. Як особа, яка не вчинила жодного злочину, її підзахисна не може спокійно спостерігати за такими порушеннями закону, які можуть спричинити несправедливе рішення у справі. Водночас, обвинувачена ОСОБА_13 відчуває глибоке розчарування та обурення через те, що її права ігноруються, а дії прокурора ОСОБА_3 викликають відчуття безсилля та несправедливості.

Стаття 11 КПК зобов`язує прокурора поважати людську гідність, права і свободи кожної особи, що ОСОБА_3 неодноразово порушувалось. При цьому прокурор умисно забував про ст. 17 КПК (презумпція невинуватості), ст. 18 КПК - свобода від самовикриття та ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінність. За наведеного вважає, що прокурором порушено ст. 19 Конституції України.

Зміст п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України визначає одну з підстав для застосування відводу прокурора - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Своєю чергою, термін "неупередженість" є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст. 9 КПК України).

За наведених обставин, з метою забезпечення дотримання принципів правосуддя та запобігання виникнення сумнівів у сторін судового провадження в неупередженості прокурора, а також з метою запобіганню виникнення напруги в судовому процесі при розгляді даного кримінального провадження, на її переконання прокурор ОСОБА_3 не може брати участь у даному кримінальному провадженні та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України підлягає відводу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_8 також подала заяву про відвід прокурора ОСОБА_25 , в якій вказує, що під час судового провадження неодноразово виникали обставини, які самі по собі та у сукупності дають підстави вважати, що прокурор ОСОБА_26 ставиться до обвинувачених, сторони захисту та суду упереджено та зневажливо, порушує як загальні засади кримінального провадження, так і засади діяльності прокуратури, закріплені в ст.3 Закону України "Про прокуратуру". Крім того, прокурором систематично порушується право на захист обвинувачених - невручення взагалі клопотань захисникам, вручення клопотань обвинуваченим безпосередньо перед судовими засіданнями, ігнорування внмог ст. 42, 45 КПК України. Разом з тим, прокурор ОСОБА_3 кожного судового засідання дозволяє собі у зневажливій манері звертатися як до учасників справи, так і до суду, зверхньо коментувати як дії учасників провадження, так головуючого судді, ототожнювати адвокатів із підзахисними.

Після скерування обвинувальних актів до суду прокурор постійно зловживав процесуальними правами, заявляв непередбачені законом клопотання, неодноразово без поважних причин не прибував у судові засідання, в тому числі 10.01.2025, відображав неправдиві та спотворені відомості у клопотаннях про продовження покладених на обвинувачених обов`язків. Крім того, достовірно знаючи, що сторона захисту не має законної можливості оскаржити ухвали суду про продовження покладених обов`язків (при умові, що такі обов`язки закінчились), звертався із клопотаннями, які чинним законодавством не передбачені.

Вважає, що прокурор ОСОБА_3 діє упереджено, в порушення імперативних вимог КПК України нехтує завданнями та загальними засадами кримінального провадження; діє всупереч встановленим засадам діяльностіпрокуратури;має особнстузацікавленість врезультатах цієїсправи, не дотримується верховенства права та не визнає людину, її честь і гідність найвищою соціальною цінністю; нехтує презумпцією невинуватості. Він не зможе об`єктивно здійснювати процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, підтримувати засади законності та верховенства права, досягати виконання завдань та загальних засад кримінального провадження.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свої заяви про відвід підтримали в повному обсязі та просять їх задоволити.

Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 також підтримують заявлені відводи прокурору.

Прокурор ОСОБА_3 заперечує щодо обставин, зазначених у клопотаннях, та пояснив, що підготовче засідання не проводилось через те, що суд видалявся в нарадчу кімнату, а розгляд обвинувального акта затягується не з його вини.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає за доцільне задоволити заяви про відвід прокурора з наступних підстав.

Відповідно дочастини 4 статті 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до положень ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з врахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності та неупередженості для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою сукупності суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи, тобто чи виявляла вона упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечувала ця особа відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності.

Статтею 3 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Керівні принципи ООН щодо ролі обвинувачів (прокурорів) та Стандарти професійної відповідальності та основні обов`язки і права прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів 1999 року, а також Рекомендації щодо ролі прокуратури в системі кримінального судочинства, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 2000 року, передбачають, що прокурори повинні виконувати свої обов`язки, не керуючись страхом, уподобаннями чи упередженнями.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об`єктивності.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, вважає за доцільне відвести прокурора ОСОБА_3 від участі у даному кримінальному провадженні, оскільки захисниками ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було доведено обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості прокурора, а протилежного прокурором доведено не було.

Суд також вважає, що однією з підстав непроведення підготовчого судового засідання була відсутність прокурора 15.11.2024, 24.10.2024, 18.12.2024 та 10.01.2025 на оголошення ухвал за його клопотаннями, хоча про орієнтовний час оголошення ухвали прокурора ОСОБА_3 було повідомлено, а у відсутності прокурора неможливо проводити судове засідання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.77, 80, 81 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяви захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 про відвід прокурора ОСОБА_18 - задоволити.

Відвести прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_18 відучасті у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.04.2023 за №42023022110000218 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 КК України, та

у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 21.03.2024 за № 12024020000000257 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 , ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_19