Ухвала

від 29.01.2025 по справі 395/1492/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

29 січня 2025 року м. Кропивницький

справа № 395/1492/24

провадження № 22-ц/4809/408/25

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

дослідивши матеріалицивільної справиза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) про повернення помилково сплачених коштів,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) про повернення помилково сплачених коштіввизнано неподаною і повернуто позивачу разом з додатками.

Роз`яснено позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення позову.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалоюсуду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить продовжити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 грудня 2024 року визнано наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2024 року неповажними.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалуНовомиргородського районногосуду Кіровоградськоїобласті від22жовтня 2024року залишено без руху.

Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали звернутися до Кропивницького апеляційного суду з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

Роз`яснено, що в разі, якщо заяву не буде подано у зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнанні неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку встановленомуст. 358 ЦПК України.

На виконання вищезазначеної ухвали до Кропивницького апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду.

Клопотання мотивовано тим, що пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження було пропущено у зв`язку з хворобою та скрутним матеріальним становищем.

Крім того, на утриманні позивача перебуває її син, який також хворіє.

Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу судупротягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали судуякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

У статті 44 ЦПК Українизакріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого2014 року у справі «Шишков проти Росії»).

Матеріаламисправи підтверджується,що ухвалоюНовомиргородського районногосуду Кіровоградськоїобласті від22жовтня 2024року позовнузаяву ОСОБА_1 до Новомиргородськоговідділу державноївиконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) про повернення помилково сплачених коштіввизнано неподаною і повернуто позивачу разом з додатками (а. с. 26-27).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію оскаржуваної ухвали було вручено ОСОБА_1 28 жовтня 2024 року (а. с. 229).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію оскаржуваної ухвали та матеріали заяви з додатками було вручено позивачу 27 листопада 2024 року (а. с. 31).

Враховуючи, що копію оскаржуваної ухвали було вручено ОСОБА_1 28 жовтня 2024 року, остання могла оскаржити зазначену ухвалу в строк до 12 листопада 2024 року, проте подала апеляційну скаргу 10 грудня 2024 року.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2025 року, позивач посилалась на хворобу, скрутне матеріальне становище, а також на те, що на її утриманні перебуває син.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 хворіла, останньою було надано довідку КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Новомиргородської міської ради» № 68-11 від 14.01.2025, виданої про те, що позивач знаходиться на амбулаторному лікуванні з 04.11.2024, однак, вказана довідка та хвороби, які в ній зазначені, не підтверджують об`єктивну неможливість позивача протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії оскаржуваної ухвали у встановленому законом порядку подати апеляційну скаргу.

Крім того, безпідставними є посилання ОСОБА_1 на скрутне матеріальне становище, оскільки надана позивачем довідка про доходи № 2765 2787 2577 2720 не свідчить про відсутність коштів позивача на відправку поштою апеляційної скарги у встановлений законодавством строк, а відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Доводи ОСОБА_1 про перебування на її утриманні сина не підтверджені відповідними доказами та також не є об`єктивними причинами неможливості позивача протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії оскаржуваної ухвали у встановленому законом порядку подати апеляційну скаргу.

З огляду на наведене, підстави вважати, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, відсутні.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс протии Іспанії, № 11681/85, § 35).

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв протии України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (рішення у справі «МПП «Голуб» проти України» (MPP Golub v. Ukraine), № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).

Із урахуванням наведених положень національного законодавства та практики ЄСПЛ, оцінивши наведені Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини, період пропуску, який становить більше 7 місяців, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такі обставини не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення заявника чи пов`язаними із перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а заявником не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало йому подати належно оформлену апеляційну скаргу у строки, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, цього Кодексу.

Пунктом 4 частиною 1 статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, враховуючи що апеляційна скарга на рішення суду подана після закінчення п`ятнадцятиденного строку визначеного ч. 1 ст. 354 ЦПК України, а причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені в заяві, визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2024 року необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 271, 357 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2024 року неповажними.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2024 року відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник