Ухвала

від 16.01.2025 по справі 487/9464/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/9464/24

Провадження № 1-кс/487/530/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025 Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152030000420від 04.03.2024за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

22.11.2024року, прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №12024152030000420 від 04.03.2024, звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт намайно вилученев ході проведення санкціонованого обшуку 21.11.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 на автомобіль марки Фольцваген Пассат д/н НОМЕР_2 , який після вилучення поміщено у сейф пакет експертної служби PSP1111603;

- мобільний телефон Samsung чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , який після вилучення поміщено у сейф пакет експерної служби PSP1111606.

В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024152030000420 від 04.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 організував та створив злочинну організацію, учасники якої на території міста Миколаїв, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей здійснюють викрадення дизельного палива із локомотивів АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

21.11.2024 року, в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено вищевказані мобільні телефони та документи.

З метою забезпечення завдань кримінального провадження, з метою недопущення зникнення, втрати або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, просила накласти арешт на вказані вище мобільні телефони та документи.

До судового засідання прокурор не з`явилась, надала заяву, в якій клопотання підтримала, просила його задовольнити.

У судовезасідання представниквласника майна-адвокат ОСОБА_6 не з`явився,надав заявупро розглядсправи уйого відсутності.Не заперечуєпроти задоволенняклопотання вчастині накладенніарешту на мобільнийтелефон Samsung . Разом з цим заперечує проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 .

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024152030000420 від 04.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно доклопотання,досудовим розслідуваннямвстановлені обставини,щоОСОБА_5 організував та створив злочинну організацію, учасники якої на території міста Миколаїв, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей здійснюють викрадення дизельного палива із локомотивів АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

Так, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 маючи відповідний вплив, вирішив створити умови за якими до роботи на локомотивах АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», допускалися б тільки його довірені особи (з числа працівників локомотивного депо), які в подальшому повинні були б віддати йому грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. за одну поїздку, або залишити в баку локомотива надлишок у розмірі 100 літрів, для подальшого його викрадення іншими учасниками злочинної організації та продажу викраденого майна третім особам.

З метою реалізації розробленого ним злочинного плану, з метою конспірації своєї злочинної діяльності, ОСОБА_5 вирішив залучити до її складу певне коло осіб, утворивши таким чином злочинну організацію. Зокрема до діяльності вказаної організації було залучено ОСОБА_4 ..

Викрадене дизельне паливо, засоби та інвентар для вчинення злочинів, а також чорнові записи, які підтверджують діяльність злочинної організації, учасники злочинної організації зберігали за місцем свого мешкання, в складських, гаражних приміщеннях, а також на земельних ділянках у некапітальних та титульних спорудах.

У зв`язку із викладеним, 21.11.2024, в ході проведення санкціонованого обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 на автомобіль марки Фольцваген Пассат д/н НОМЕР_2 , який після вилучення поміщено у сейф пакет експертної служби PSP1111603; мобільний телефон Samsung чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , який після вилучення поміщено у сейф пакет експерної служби PSP1111606..

Постановою слідчого СВ МРУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 від 21.11.2024 року вищевказаний мобільний телефон та документи було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедур.

Вказане майно має значення для досудового розслідування як доказ можливого вчинення кримінального правопорушення та підлягає подальшому дослідженню в ході слідства з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також встановлення осіб причетних до нього.

Згідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Вимогами ст.173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Прокурором доведено, що зазначений мобільний телефон та документи відповідають критеріям зазначеним у ст.ст. 98 КПК України.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що зазначений мобільний телефон та документи мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки можуть містити докази вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.

Окрім того доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання прокурора про накладення арешту на вище зазначений мобільний телефонта документита наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт намайно вилученев ході проведення санкціонованого обшуку 21.11.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 на автомобіль марки Фольцваген Пассат д/н НОМЕР_2 , який після вилучення поміщено у сейф пакет експертної служби PSP1111603;

- мобільний телефон Samsung чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , який після вилучення поміщено у сейф пакет експерної служби PSP1111606.

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 18.01.2025 о 13.50 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1