Постанова

від 22.01.2025 по справі 910/6422/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа №910/6422/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Андрусенко Ю.С.

від відповідача: Бабій Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрвугілля"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 (повний текст складено 20.09.2024)

у справі №910/6422/24 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Державного підприємства "Укрвугілля"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції

Державне підприємство "Укрвугілля" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Товариство) про внесення змін до договору про поворотну фінансову допомогу від 30.12.2021 №37-004-08-21-01527, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині строків повернення поворотної фінансової допомоги, а саме: "строк повернення фінансової поворотної допомоги до кінця 2024 року, але не раніше сплину 6-ти місячного строку з дати воєнного стану".

На стадії підготовчого засідання позивачем подано до Господарського суду міста Києва заяву про зміну предмета позову, в якій останній просив внести зміни до договору про поворотну фінансову допомогу від 30.12.2021 №37-004-08-21-01527, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині строків повернення поворотної фінансової допомоги, а саме:

- пункт 5.1 договору викласти в наступній редакції: "5.1. Поворотна безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню в строк не пізніше 180 календарних днів з дати закінчення (скасування) дії воєнного стану в Україні";

- пункт 5.2 договору (в редакції договору, зміненого додатковою угодою №2 від 03.07.2023) викласти в наступній редакції: "5.2. Отримувач зобов`язується у строк, встановлений у п. 5.1 Договору, повернути Надавачеві поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у сумі, визначеній в п. 2.1., а у разі отримання її частини - у сумі, що відповідає сумі заборгованості за поворотною безвідсотковою фінансовою допомогою".

Вказана заява прийнята Господарським судом міста Києва до розгляду як така, що відповідає приписам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що обставини, якими Підприємство обґрунтовувало пред`явлені у даній справі позовні вимоги, не є істотними для внесення змін до договору, і останнє належними засобами доказування не довело наявності істотної зміни обставин та не надало доказів, які б свідчили про одночасну наявність усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Підприємство звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги Підприємство посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та безпідставним, ухваленим судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Так, за доводами скаржника, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність істотної зміни обставин, не надав жодного пояснення, яка саме з чотирьох умов, передбачених статтею 652 ЦК України не виконується. Під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно тлумачив статтю 652 ЦК України та зробив висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи і тому рішення першої інстанції має бути скасоване, а позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 апеляційну скаргу Підприємства у справі №910/6422/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

25.10.2024, через систему "Електронний суд", скаржником подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 поновлено Підприємству строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.11.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6422/24. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 19.11.2024.

21.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6422/24.

Судове засідання призначене на 27.11.2024 не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по всій території України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 розгляд апеляційної скарги Підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24 призначено на 11.12.2024.

У судовому засіданні 11.12.2024 оголошено перерву до 22.01.2025.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

12.11.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу Підприємства без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6422/24 - без змін.

Так, у своєму відзиві відповідач зазначає, що Товариство незважаючи на те, що також зазнало та продовжує зазнавати значних втрат, пов`язаних з військовою агресією російської федерації, двічі йшло на зустріч позивачу та продовжувало строк повернення фінансової допомоги. Отже, сторони договору двічі за взаємною згодою змінювали його умови, які позивач зараз намагається ще раз змінити у судовому порядку, посилаючись на все ті ж обставини, якими він обґрунтовував необхідність внесення змін у договірному порядку (військова агресія, стагнація вугільної галузі, знаходження деяких шахт на окупованій території або території, де ведуться бойові дії).

Також, на переконання відповідача, твердження позивача про те, що суд має здійснити оцінку наявності підстав для внесення змін до умов договору у його першочерговій редакції з урахуванням істотної зміни обставин, є необґрунтованими, оскільки договір на момент звернення позивача до суду діє в іншій редакції, яка змінена за домовленістю сторін. Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Підприємства є правомірним, зробленим на підставі правильного застосування норм матеріального права, зокрема, правильного тлумачення судом статті 652 ЦК України.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 22.01.2025 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.12.2021 між Підприємством (отримувач) та Товариством (надавач), відповідно до витягу з протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 №150, укладено договір про поворотну фінансову допомогу №37-004-08-21-01527, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, надавач передає отримувачу кошти у розмірі, визначеному в пункті 2.1 (далі - поворотна безвідсоткова фінансова допомога), а отримувач зобов`язується повернути поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в порядку та у строк, визначені цим договором.

Вказаний договір, а також додаткові угоди від 11.01.2022 №1, від 03.07.2023 №2 та від 19.10.2023 №3 до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток наведених суб`єктів господарювання.

За умовами витягу з протоколу засідання від 15.12.2021 №150 Кабінет Міністрів України, з метою підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації, погодився з пропозицією Товариства щодо надання зазначеним державним підприємством безвідсоткової зворотної фінансової допомоги Підприємству в розмірі 600 000 000,00 грн зі строком повернення до 20.12.2022.

Згідно з пунктом 2.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №1 до нього) поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 500 000 000,00 грн. ПДВ за даною операцією не передбачено.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається з метою використання її отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації. Поворотна фінансова допомога надається отримувачу на безоплатній основі, проценти за користування грошовими коштами не нараховуються та не сплачуються.

За умовами пункту 3.3 договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога вважається переданою отримувачу при її зарахуванні на поточний рахунок отримувача.

У пункті 1 додаткової угоди №2 до договору сторони погодили, що станом на дату укладення цієї додаткової угоди, заборгованість отримувача за договором, строк повернення якої настав, складає 350 000 000,00 грн.

Пунктами 5.1, 5.2 договору (в редакції додаткових угод №2 та №3 до нього) встановлено, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню до 31.12.2024 (включно). Поворотну фінансову допомогу отримувач зобов`язується повернути надавачу відповідно до Графіку повернення, який є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у Графіку повернення (в редакції додаткової угоди №3) сторони погодили наступні строки повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором (у загальному розмірі 350 000 000,00 грн): до 31.12.2023 - 155 000 000,00 грн; до 31.01.2024 - 16 250 000,00 грн; до 29.02.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.03.2024 - 16 250 000,00 грн; до 30.04.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.05.2024 - 16 250 000,00 грн; до 30.06.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.07.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.08.2024 - 16 250 000,00 грн; до 30.09.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.10.2024 - 16 250 000,00 грн; до 30.11.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.12.2024 - 16 250 000,00 грн.

За змістом пунктів 5.3, 5.4 договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога повертається отримувачем шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок надавача та вважається поверненою надавачу отримувачем з часу зарахування коштів на поточний рахунок надавача у банківській установі, що його обслуговує. Поворотна безвідсоткова фінансова допомога вважається поверненою надавачу отримувачем після сплати усієї суми отриманої отримувачем, вказаної у пункті 2.1, а у разі отримання її частини - у сумі, що відповідає сумі заборгованості за поворотною безвідсотковою фінансовою допомогою.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявністю) сторін і діє до повного виконання обов`язків сторонами. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, вчинене під час дії цього договору (пункти 7.1, 7.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2021 між Підприємством та державними вугледобувними підприємствами укладено 9 договорів поворотної фінансової допомоги на загальну суму 500 000 000,00 грн зі строком повернення безвідсоткової фінансової зворотної допомоги - до 15.12.2022 (включно).

Так, з урахуванням протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 №150 та пункту 2.2 договору, 30.12.2021 між Підприємством та Державним підприємством "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" укладено договір про поворотну фінансову допомогу №01-2022/ФД, за яким позивач надає Державному підприємству "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" кошти у розмірі 20 000 000,00 грн, з метою використання їх отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації, а також договір поставки рядового вугілля №01-2022/ФДП, за умовами якого Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" зобов`язалося поставити Підприємству рядове вугілля в обсязі, визначеному Графіком відвантаження вугілля, виходячи з розміру поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, отриманої відповідно до договору №01-2022/ФД або розміру отриманої попередньої оплати за цим договором.

30.12.2021 між Підприємством та Державним підприємством "Мирноградвугілля" укладено договір про поворотну фінансову допомогу №02-2022/ФД, за яким позивач надає Державному підприємству "Мирноградвугілля" кошти у розмірі 25 000 000,00 грн, з метою використання їх отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації, а також договір поставки рядового вугілля №02-2022/ФДП, за умовами якого Державне підприємство "Мирноградвугілля" зобов`язалося поставити Підприємству рядове вугілля в обсязі, визначеному Графіком відвантаження вугілля, виходячи з розміру поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, отриманої відповідно до договору №02-2022/ФД або розміру отриманої попередньої оплати за цим договором.

30.12.2021 між Підприємством та Державним підприємством "Селидіввугілля" укладено договір про поворотну фінансову допомогу №03-2022/ФД, за яким позивач надає Державному підприємству "Селидіввугілля" кошти у розмірі 30 000 000,00 грн, з метою використання їх отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації, а також договір поставки рядового вугілля №03-2022/ФДП, за умовами якого Державне підприємство "Селидіввугілля" зобов`язалося поставити Підприємству рядове вугілля в обсязі, визначеному Графіком відвантаження вугілля, виходячи з розміру поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, отриманої відповідно до договору №03-2022/ФД або розміру отриманої попередньої оплати за цим договором.

30.12.2021 між Підприємством та Державним підприємством "Шахта ім. М.С. Сургая" укладено договір про поворотну фінансову допомогу №04-2022/ФД, за яким позивач надає Державному підприємству "Шахта ім. М.С. Сургая" кошти у розмірі 75 000 000,00 грн, з метою використання їх отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації, а також договір поставки рядового вугілля №04-2022/ФДП, за умовами якого Державне підприємство "Шахта ім. М.С. Сургая" зобов`язалося поставити Підприємству рядове вугілля в обсязі, визначеному Графіком відвантаження вугілля, виходячи з розміру поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, отриманої відповідно до договору №04-2022/ФД або розміру отриманої попередньої оплати за цим договором.

30.12.2021 між Підприємством та Державним підприємством "Добропіллявугілля-видобуток" укладено договір про поворотну фінансову допомогу №05-2022/ФД, за яким позивач надає Державному підприємству "Добропіллявугілля-видобуток" кошти у розмірі 120 000 000,00 грн, з метою використання їх отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації, а також договір поставки рядового вугілля №05-2022/ФДП, за умовами якого Державне підприємство "Добропіллявугілля-видобуток" зобов`язалося поставити Підприємству рядове вугілля в обсязі, визначеному Графіком відвантаження вугілля, виходячи з розміру поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, отриманої відповідно до договору №05-2022/ФД або розміру отриманої попередньої оплати за цим договором.

30.12.2021 між Підприємством та Державним підприємством "Первомайськвугілля" укладено договір про поворотну фінансову допомогу №06-2022/ФД, за яким позивач надає Державному підприємству "Первомайськвугілля" кошти у розмірі 35 000 000,00 грн, з метою використання їх отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації, а також договір поставки рядового вугілля №06-2022/ФДП, за умовами якого Державне підприємство "Первомайськвугілля" зобов`язалося поставити Підприємству рядове вугілля в обсязі, визначеному Графіком відвантаження вугілля, виходячи з розміру поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, отриманої відповідно до договору №06-2022/ФД або розміру отриманої попередньої оплати за цим договором.

30.12.2021 між Підприємством та Акціонерним товариством "Лисичанськвугілля" укладено договір про поворотну фінансову допомогу №07-2022/ФД, за яким позивач надає Акціонерному товариству "Лисичанськвугілля" кошти у розмірі 30 000 000,00 грн, з метою використання їх отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації, а також договір поставки рядового вугілля №07-2022/ФДП, за умовами якого Акціонерне товариство "Лисичанськвугілля" зобов`язалося поставити Підприємству рядове вугілля в обсязі, визначеному Графіком відвантаження вугілля, виходячи з розміру поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, отриманої відповідно до договору №07-2022/ФД або розміру отриманої попередньої оплати за цим договором.

30.12.2021 між Підприємством та Державним підприємством "Львіввугілля" укладено договір про поворотну фінансову допомогу №08-2022/ФД, за яким позивач надає Державному підприємству "Львіввугілля" кошти у розмірі 160 000 000,00 грн, з метою використання їх отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації, а також договір поставки рядового вугілля №08-2022/ФДП, за умовами якого Державне підприємство "Львіввугілля" зобов`язалося поставити Підприємству рядове вугілля в обсязі, визначеному Графіком відвантаження вугілля, виходячи з розміру поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, отриманої відповідно до договору №08-2022/ФД або розміру отриманої попередньої оплати за цим договором.

30.12.2021 між Підприємством та Державним підприємством "Волиньвугілля" укладено договір про поворотну фінансову допомогу №09-2022/ФД, за яким позивач надає Державному підприємству "Волиньвугілля" кошти у розмірі 5 000 000,00 грн, з метою використання їх отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації, а також договір поставки рядового вугілля №09-2022/ФДП, за умовами якого Державне підприємство "Волиньвугілля" зобов`язалося поставити Підприємству рядове вугілля в обсязі, визначеному Графіком відвантаження вугілля, виходячи з розміру поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, отриманої відповідно до договору №09-2022/ФД або розміру отриманої попередньої оплати за цим договором.

Як стверджує позивач, отримані ним від Товариства за договором грошові кошти фінансової допомоги у загальному розмірі 500 000 000,00 грн у повному обсязі направлені вищенаведеним державним вугледобувним підприємствам в якості поворотної фінансової допомоги на підставі укладених договорів та на виконання пункту 7.2 протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 15.12.2021.

Також, Підприємство зазначало, що на момент укладення договору та договорів з державними вугледобувними підприємствами не існувало підстав і обставин, які б свідчили про неможливість у майбутньому виконання сторонами своїх зобов`язань за укладеними правочинами, і про те, що можуть виникнути істотні зміни відповідних обставин.

Однак, після укладення договору відбулася зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні цієї угоди, яка зумовлена багатьма чинниками, що стали наслідком воєнної агресії рф, які позивач не має можливості усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися. Означені обставини унеможливили виконання Підприємством всіх його зобов`язань за договором, у зв`язку з нестачею власних коштів.

З огляду на наведене, у 2023 році позивач звертався до Товариства з проханням відтермінувати строк повернення коштів за договором, за результатами чого сторони уклали додаткову угоду №2 до договору про продовження строку повернення залишку боргу за договором до кінця 2024 року. Крім цього, відповідно до додаткової угоди №3 до договору, повернення залишку боргу сторони узгодили здійснювати за графіком до кінця 2024 року. Вказаний графік складений з урахуванням того, що до листопада 2023 року позивач частково отримав запозичені кошти від державних вугледобувних підприємств та повернув відповідачеві 150 000 000,00 грн.

Разом із тим, розпочата російською федерацією 24.02.2022 військова агресія проти України та введення воєнного стану призвели до того, що деякі державні вугледобувні підприємства були вимушені зупинити свою господарську діяльність через знаходження на тимчасово окупованій території або території, яка знаходиться в безпосередній близькості до зони ведення бойових дій (АТ "Лисичанськвугілля", ДП "Первомайськвугілля", ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" та ДП "Шахта ім. М.С. Сургая"). ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" та ДП "Шахта ім. М.С. Сургая" отримали висновки Торгово-промислової палати, які підтверджують факт настання форс-мажорних обставин, оскільки підприємства знаходяться у безпосередній близькості від зони ведення бойових дій. Виробничі потужності АТ "Лисичанськвугілля" та ДП "Первомайськвугілля" знаходяться на тимчасово окупованій території, що також унеможливлює ведення господарської діяльності, а отже повернення цими підприємствами заборгованості за договорами отримання фінансової допомоги є неможливим. Інша частина вугледобувних підприємств не можуть повернути кошти, оскільки з початком військової агресії російської федерації їх фінансовий стан значно погіршився, а господарська діяльність стала збитковою.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що у 2024 році єдиним напрямком, за яким Підприємство здійснювало відвантаження вугілля, були ТЕС ПАТ "Центренерго" (Зміївська та Трипільська ТЕС) на підставі договору від 29.12.2023 року №111/11. У той же час, у березні-квітні 2024 року відбулися обстріли військами російської федерації ТЕС ПАТ "Центренерго", внаслідок чого ПАТ "Центренерго" втратило можливість приймати зафрахтоване вугілля, а позивач фактично зупинив свої комерційні операції.

Наведені обставини, на переконання Підприємства, свідчать про те, що 11.04.2024 виникли форс-мажорні-обставини, викликані ракетними обстрілами російської федерації, які мають безпосередній зв`язок з неможливістю виконання позивачем зобов`язання з поверненню боргу за договором у передбачений цим правочином строк.

Укладаючи додаткові угоди про відтермінування строків повернення фінансової допомоги, позивач очікував на покращення ситуації з вугледобувними підприємствами, які зупинили свою господарську діяльність. Однак, наразі покращення ситуації з державними вугледобувними підприємствами, які припинили свою виробничу діяльність, не відбулося, у зв`язку з чим Підприємство 21.02.2024 повторно звернулося до Товариства з проханням укласти додаткову угоду про продовження строку повернення фінансової допомоги до моменту закінчення воєнного стану та сплину 6-ти місяців після його закінчення (перехідний період, необхідний для відновлення платоспроможності зазначених державних вугледобувних підприємств). Проте, відповідач не погодився вносити до спірного договору запропоновані Підприємством зміни.

Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, Підприємство, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило суд на підставі судового рішення внести зміни до договору, в частині строків повернення поворотної фінансової допомоги, а саме:

- пункт 5.1 договору викласти в наступній редакції: "5.1. Поворотна безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню в строк не пізніше 180 календарних днів з дати закінчення (скасування) дії воєнного стану в Україні";

- пункт 5.2 договору (в редакції договору, зміненого додатковою угодою від 03.07.2023 №2) викласти в наступній редакції: "5.2. Отримувач зобов`язується у строк, встановлений у п. 5.1 Договору, повернути Надавачеві поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у сумі, визначеній в п. 2.1., а у разі отримання її частини - у сумі, що відповідає сумі заборгованості за поворотною безвідсотковою фінансовою допомогою".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

За приписами частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини 2, 3 статті 6 ЦК України).

Приписи частин 2, 3 статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак, останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 ЦК України. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або законодавством. У той же час, зміна чи розірвання договору в судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини 1 статті 611, абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

За змістом частин 1, 2 статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною 4 статті 652 ЦК України встановлено, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 652 ЦК України встановлює критерій, за яким для зміни чи розірвання договору, на підставі цієї статті, обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах. За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 ЦК України, договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.

Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Зміна договору, у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (пункт 3 частини 1 статті 3, частина 1 статті 627 ЦК України), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині 2 статті 652 ЦК України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 цієї статті), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим, згідно з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.09.2019 у справі №910/17469/18 (пункти 41-42), від 19.11.2019 у справі №910/9859/18 (пункти 37, 41-44), від 25.02.2020 у справі №922/2279/19 (пункти 8.8-8.12), від 19.07.2022 в справі №910/14155/21 (пункт 8).

Аналогічний правовий висновок також викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17.

Аналіз норми статті 652 ЦК України вказує на те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору та/або розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Відсутність хоча б однієї з умов тягне за собою відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю таких позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.05.2023 у справі №914/865/22.

Частиною 2 статті 652 ЦК України передбачено можливість розірвання договору, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - зміни договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони лише у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечувалося сторонами під час розгляду справи, у пункті 5.1 договору (в його первісній редакції) Підприємство та Товариство за взаємною згодою визначили строк повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги - до 20.12.2022 (включно).

У той же час, у визначений договором строк позивач свої зобов`язання не виконав, тоді як часткове погашення заборгованості на суму 150 000 000,00 грн відбулося з простроченням, а саме: 27.12.2022 Підприємство перерахувало на користь відповідача 50 000 000,00 грн; 29.12.2022 - 50 000 000,00 грн; 04.01.2023 - 50 000 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 16.05.2023 №0324/06 Підприємство звернулося до відповідача з пропозицією продовжити (пролонгувати) граничний строк повернення поворотної безвідсоткової позики за договором шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Вказане звернення мотивоване настанням форс-мажорних обставин внаслідок початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, які унеможливили виконання вугледобувними підприємствами договірних зобов`язань перед позивачем та, як наслідок, зобов`язань Підприємства перед Товариством за договором.

Листом від 24.05.2023 №01-10214/04-вих Товариство повідомило позивача про акцептування вищенаведеної пропозиції щодо зміни умов договору (продовження граничного строку повернення поворотної фінансової допомоги) за умови отримання погодження уповноваженого органу Підприємства на внесення змін до умов договору, встановлення наступного графіка повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги: до 31.10.2023 - 150 000 000,00 грн, до 30.11.2023 - 100 000 000,00 грн, до 31.12.2023 - 100 000 000,00 грн, а також забезпечення протягом 30 календарних днів з дати укладення додаткової угоди внесення змін до всіх договорів з банківськими установами, укладених на обслуговування рахунків Підприємства, щодо безакцептного списання грошових коштів у межах суми заборгованості за договором на користь Товариства.

Зважаючи на погодження сторонами істотних умов щодо зміни положень договору, Підприємство та Товариство уклали додаткову угоду від 03.07.2023 №2, в якій, зокрема, погодили нову редакцію пункту 5.1 договору: поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 20.12.2023 (включно).

У той же час, листом від 11.10.2023 №0668/06 Підприємство повторно звернулося до відповідача з проханням переглянути умови договору, в частині зміни графіку повернення фінансової допомоги. Так, позивач вказав, що вугільна галузь перебуває у стагнації. Державні вугледобувні підприємства, які отримали кошти в якості фінансової допомоги, мають значний брак обігових коштів, не можуть своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за переробку вугілля, оплату матеріально-технічних та технологічних потреб, своєчасну виплату заробітної плати, оплату за електроенергію тощо. Окремі державні вугледобувні підприємства опинилися на тимчасово окупованих територіях та в зоні ведення активних бойових дій, у зв`язку з чим припинили виробничу діяльність та не мають можливості повернути кошти отриманої фінансової допомоги. З огляду на викладене, Підприємство просило відповідача змінити графік повернення фінансової допомоги шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, виклавши його у наступній редакції: протягом листопада-грудня 2023 року - 155 000 000,00 грн; до 31.01.2024 - 16 250 000,00 грн; до 29.02.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.03.2024 - 16 250 000,00 грн; до 30.04.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.05.2024 - 16 250 000,00 грн; до 30.06.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.07.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.08.2024 - 16 250 000,00 грн; до 30.09.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.10.2024 - 16 250 000,00 грн; до 30.11.2024 - 16 250 000,00 грн; до 31.12.2024 - 16 250 000,00 грн.

Листом від 18.10.2023 №01-21546/04-вих відповідач повідомив позивача про акцептування означеної оферти. Враховуючи наведені обставини, Підприємство та Товариство уклали додаткову угоду від 19.10.2023 №3, в якій, зокрема, погодили нову редакцію пункту 5.1 договору: поворотна безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню до 31.12.2024 (включно), а також внесли запропоновані Підприємством зміни до Графіку повернення фінансової допомоги.

Таким чином, додатковими угодами від 03.07.2023 №2 та від 19.10.2023 №3 сторони внесли зміни до договору, послідовно виклавши його умови щодо строків повернення фінансової допомоги в нових редакціях.

Враховуючи наведені обставини, а також беручи до уваги зазначені позивачем обґрунтування для внесення змін до договору на підставі судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про фактичну відсутність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки після його підписання сторони, згідно з додатковими угодами від 03.07.2023 №2 та від 19.10.2023 №3, вже неодноразово вносили зміни до цього правочину внаслідок початку повномасштабної збройної агресії проти України, скрутного матеріального становища державних вугледобувних підприємств, перебування частини з них на тимчасово окупованих територіях та в зоні ведення активних бойових дій тощо.

Отже, наведені обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Підприємства.

Крім того, звертаючись до суду з даним позовом, Підприємство посилалося на те, що отримані ним від Товариства за договором грошові кошти фінансової допомоги у загальному розмірі 500 000 000,00 грн були спрямовані державним вугледобувним підприємствам в якості поворотної фінансової допомоги на підставі укладених з ними договорів. Однак, після підписання договору та надання позивачем означених коштів Державному підприємству "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (20 000 000,00 грн), Державному підприємству "Мирноградвугілля" (25 000 000,00 грн), Державному підприємству "Селидіввугілля" (30 000 000,00 грн), Державному підприємству "Шахта ім. М.С. Сургая" (75 000 000,00 грн), Державному підприємству "Добропіллявугілля-видобуток" (120 000 000,00 грн), Державному підприємству "Первомайськвугілля" (35 000 000,00 грн), Акціонерному товариству "Лисичанськвугілля" (30 000 000,00 грн), Державному підприємству "Львіввугілля" (160 000 000,00 грн) та Державному підприємству "Волиньвугілля" (5 000 000,00 грн) відбулася зміна обставин, якими сторони договору керувалися при його укладенні. Така зміна обставин зумовлена багатьма чинниками, що стали наслідком воєнної агресії рф, які позивач не має можливості усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися. Означені обставини унеможливили виконання Підприємством всіх його зобов`язань за договором у зв`язку з нестачею власних коштів.

Згідно зі статтею 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та надавши їм оцінку, колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду про те, що позивач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з відповідачем договір, усвідомлював та добровільно погодив усі його істотні умови, зокрема щодо кінцевої дати повернення фінансової допомоги (яка у подальшому неодноразово була відтермінована).

У той же час, порушення контрагентами позивача своїх зобов`язань за договорами про поворотну фінансову допомогу, наведені позивачем в якості підстав для внесення змін до договору, за своєю природою не є об`єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов`язання саме Підприємством.

Як слушно зазначив суд першої інстанції, умовами договору не встановлена залежність виконання зобов`язань позивача з повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від дій його контрагентів та не визначено, що єдиним джерелом повернення таких коштів за договором є повернення державними вугледобувними підприємствами позивачу коштів, які вони отримали від останнього на підставі відповідних договорів про поворотну фінансову допомогу.

Враховуючи вищезазначене, на переконання судової колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що обставини, якими Підприємство обґрунтовувало пред`явлені у даній справі позовні вимоги, не є істотними для внесення змін до договору, а позивач належними засобами доказування не довів наявності істотної зміни обставин та не надав доказів, які б свідчили про одночасну наявність усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України.

Щодо наданого позивачем Висновку Торгово-промислової палати України про істотну зміну обставин від 20.03.2023 №775/1.5-7.1, місцевий господарський суд вірно зазначив, що такий висновок ТПП України є виключно думкою незалежних фахівців з певного питання, поставленого ТПП України. Зазначений письмовий доказ не є беззаперечним. Крім того, вказаний висновок є нерелевантним до спірних у даній справі правовідносин, оскільки отриманий позивачем у березні 2023 року, тобто до моменту внесення змін до договору за погодженням обох сторін на підставі додаткових угод від 03.07.2023 №2 та від 19.10.2023 №3.

Слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Водночас вказаний Закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №910/11888/19, від 03.09.2020 у справі №910/15637/19 та від 10.09.2020 у справі №910/13459/18.

Також місцевий господарський суд слушно зауважив, що підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань (що не є предметом розгляду в даній справі), а не для примусового внесення змін до відповідного договору, якщо лише самим договором не передбачено іншого.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20.

Таким чином, оскільки Підприємство не довело тих обставин, на які воно посилалося як на підставу пред`явлених до відповідача вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Підприємства задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Підприємство.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрвугілля" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6422/24.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Укрвугілля".

5. Матеріали справи №910/6422/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 29.01.2025.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов