Постанова

від 04.12.2024 по справі 925/89/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 925/89/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Хрипуна О.О.

Станіка С.Р.

секретар судового засідання: Король Д.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 04.12.2024

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський торговий дім»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024

повний текст рішення складено та підписано 14.06.2024

у справі № 925/89/24 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мліївський торговий дім"

про стягнення 554 854,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Соя Альянс" (позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мліївський торговий дім" (відповідач) про стягнення 554 854,00 грн., з них: основного боргу - 219 610,00 грн., пені - 141 006,80 грн., інфляційних втрат - 149 010,04 грн. та 3% річних - 45 228,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № ОзКЗ-10/05/2019 від 10.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.01.2024 відкрито провадження у справі № 925/89/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 по справі №925/89/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Соя Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мліївський торговий дім" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мліївський торговий дім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Альянс" 219 610,00 грн. основного боргу за товар, 19 480,50 грн. пені, 149 010,04 грн. інфляційних втрат, 45 228,00 грн. 3% річних на підставі договору поставки № ОзКЗ-10/05/2019 від 10.05.2019 та 6658,25 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. У решті вимог у позові відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті товару за договором поставки № ОзКЗ-10/05/2019 від 10.05.2019, з огляду на що позивач має право на стягнення основного боргу, пені, 3% річних, пені та інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 по справі № 925/89/24, 01.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мліївський торговий дім" через систему "Електронний суд" звернулось з апеляційною скаргою б/н від 01.07.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 у справі №925/89/24 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мліївський торговий дім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Альянс" 219 610,00 грн. основного боргу за товар, 19 480,50 грн. пені, 149 010,04 грн. інфляційних втрат, 45 228,00 грн. як 3% річних на підставі договору поставки № ОзКЗ-10/05/2019 від 10.05.2019 та 6658,25 грн. на відшкодування сплаченого судового збору, у наведеній частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 у справі №925/89/24 у частині часткової відмови у задоволенні позову у справі №925/89/24 залишити без змін та здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та розподіл судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024, матеріали апеляційної скарги б/н від 01.07.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мліївський торговий дім" по справі № 925/89/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Вовк І.В.

15.07.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 925/89/24.

22.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/89/24.

12.08.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський торговий дім» на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 у справі № 925/89/24 залишено без руху.

20.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський торговий дім» (через систему «Електронний суд») до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 925/89/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський торговий дім» на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 та призначено до розгляду на 02.10.2024.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді Палія В.В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справу № 925/89/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Кравчука Г.А., Вовка І.В.

01.10.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський торговий дім» на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 та призначено до розгляду на 23.10.2024.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 справу № 925/89/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Вовка І.В., Станіка С.Р.

24.10.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський торговий дім» на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 та призначено до розгляду на 04.12.2024.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді Вовка І.В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 справу № 925/89/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Хрипуна О.О., Станіка С.Р.

02.12.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський торговий дім» на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 та призначено до розгляду на 04.12.2024.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський торговий дім» слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом Черкаської області та перевірено судом апеляційної інстанції, 10.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Соя Альянс" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мліївський торговий дім" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № ОзКЗ-10/05/2019 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити висівки пшениці та/або висівки кукурудзяні, та/або шрот соняшниковий, та/або шрот соєвий, та/або макуху соняшникову, та/або макуху соєву, та/або макуху кукурудзяну, та/або олію соєву, та/ або олію соняшникову, та/або інші білкові продукти (товар).

Відповідно до п. 2.2. договору умови, строки поставки, асортимент, кількість партії товару та ціна (вартість) кожної окремої партії товару погоджуються сторонами при поданні покупцем заявки на поставку партії товару.

Згідно з п. 3.1. договору поставка здійснюється на умовах "DAP" правил Інкотермс-2010, а саме постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку (перевезення) товару до місця призначення (поставки) вказаного в п.п. 3.5. даного договору, якщо інше місце призначення не визначене покупцем в заявці на відповідну партію товару.

Датою поставки товару/партії товару вважається дата підписання належним представником покупця видаткової накладної на фактично прийнятий покупцем товар /партію товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення (поставки), а саме склад покупця за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Озірне, вул. Мічуріна, 103 (п. 3.5. договору).

За умовами п. 3.7. договору постачальник зобов`язаний в день поставки товару надати покупцю оригінали наступних документів на товар: обов`язкові первинні документи: рахунок; в залежності від обраного виду транспорту: товарно-транспортна накладна (ТГН), оформлена у відповідності до вимог встановлених чинним законодавством України або залізнична накладна; видаткова накладна на партію товару (п. 3.7.1. договору).

У разі поставки товару автомобільним транспортом постачальник зобов`язаний додатково до документів вказаних в п.п. 3.7.1. даного договору надати покупцю, якщо інше не зазначене у додатках до цього договору, оригінали наступних документів на товар (за виключенням п.п. 3.7.4): посвідчення про якість завірене мокрою печаткою на кожну транспорту одиницю; копія експертного висновку завірена печаткою постачальника та підписом копія вірна; ветеринарне свідоцтво; сертифікат на вміст ГМО; карантинний сертифікат в разі коли сировина імпортна, ввезена із карантинної зони або ввозиться в карантинну зону (п. 3.7.1. договору).

На виконання умов договору поставки № ОзКЗ-10/05/2019 від 10.05.2019 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 389 610,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-00000023 від 15.05.2019.

Всупереч умовам договору відповідач оплату вартості поставленого товару здійснив лише частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 219 610,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов`язання з оплати поставленого за договором поставки № ОзКЗ-10/05/2019 від 10.05.2019 товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості у розмірі 219 610,00 грн. Крім того, за порушення виконання зобов`язання по оплаті товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 141 006,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 149 010,04 грн. та 3% річних у розмірі 45 228,00 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на обов`язок сплати боргу за відповідача іншою особою. Також відповідач наголосив, що розрахунки пені є невірними.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вже було встановлено судом, на виконання умов договору поставки № ОзКЗ-10/05/2019 від 10.05.2019 позивачеи поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 389 610,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-00000023 від 15.05.2019.

Доказів існування між сторонами спору з приводу якості та кількості товару матеріали справи не містять, судом не встановлено.

Видаткова накладна № РН-00000023 від 15.05.2019 не містить посилання на договір поставки № ОзКЗ-10/05/2019 від 10.05.2019, а лише на рахунок-фактуру № СФ-0000022 від 15.05.2019, який також не містить посилань на цей договір.

Додатково на підтвердження позовних вимог позивачем надано товарно-транспортну накладну № 000071 від 14.05.2019 на перевезення вантажу за вказаною видатковою накладною.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 4.4. договору сторони визначили, що розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника вказаний в даному договорі або повідомлений постачальником покупцю згідно умов цього договору, не пізніше 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після розвантаження товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної покупцем, якщо інше не вказано в додатках до даного договору.

Звертаючись до суду з позовом позивач вказував, що відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, сплативши 08.02.2021 - 100 000,00 грн. та 16.02.2021 - 70 000,00 грн.

Судом встановлено, що у акті звіряння відображено отримання позивачем від відповідача 100 000,00 грн. та 70 000,00 грн. в погашення заборгованості за товар по видатковій накладній № РН-0000023 від 15.05.2019.

В свою чергу, відповідач стверджував, що кошти у розмірі 170 000,00 грн. позивачу перераховано Озірянською філією ТОВ "СП "Весна 21", тому саме вказана особа повинна повністю виконати зобов`язання перед позивачем.

З метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, суд звернувся до АТ "Міжнародний резервний банк" із запитом про надання довідки про зарахування на користь ТОВ "Соя Альянс" коштів 100 000,00 грн. 08.02.2021 та 70 000,00 грн. 16.02.2021 від ТОВ "Мліївський торговий дім", у відповідь на який 02.04.2024 було отримано відповідь, що вказані кошти у вказані дати (08 та 16 лютого 2021 року відповідно) безпосередньо від відповідача на користь позивача на його банківський рахунок не надходили.

Відповідач надав докази, що кошти в сумах 100 000,00 грн. та 70 000,00 грн. (08 та 16 лютого 2021 року відповідно) на банківський рахунок позивача було сплачено саме Озірянською філією ТОВ "СП "Весна 21" з посиланням на договір переведення боргу № 14/05-2020 від 14.05.2020.

В процесі розгляду справи, позивач вказав, що в позові було помилково зазначено про отримання коштів в сумі 100 000,00 грн. та 70 000,00 грн. від відповідача, перерахування цих коштів позивачу з посиланням в призначеннях платежу на договір переведення боргу № 14/05-2020 від 14.05.2020 не має стосунку до спору та до відносин між сторонами в межах договору поставки, яким обґрунтовано позов.

З метою перевірки тверджень відповідача, що борг за відносинами сторін дійсно було переведено на Озірянську філію ТОВ "СП "Весна 21", суд ухвалою від 03.04.2024 зобов`язав Озірянську філію ТОВ "СП "Весна 21" надати копію договору про переведення боргу № 14/05-2020 від 14.05.2020 і докази його виконання чи пояснення про підстави сплати цією філією із посиланням на цей договір коштів в сумах 100 000,00 грн. та 70 000,00 грн. на банківський рахунок позивача ТОВ "Соя Альянс" 08 та 16 лютого 2021 року.

Втім, Озірянською філією ТОВ "СП "Весна 21" вимоги ухвали суду не виконано, договір про переведення боргу № 14/05-2020 від 14.05.2020 та докази його виконання до суду не надано.

За відсутності у суду договору про переведення боргу № 14/05-2020 від 14.05.2020 призначення платежу із посилання на цей договір не є достатнім доказом існування такого договору та згоди кредитора на переведення боргу.

За встановлених судом вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач за договором поставки № ОзКЗ-10/05/2019 від 10.05.2019 отримав товар за видатковою накладною № РН-0000023 від 15.05.2019 на суму 389 610,00 грн. та не розрахувався за нього у повному обсязі.

Посилання відповідача, що в момент передачі йому товару за видатковою накладною № РН-0000023 від 15.05.2019 позивачем не було передано всі супутні документи на товар, що свідчить про відсутність обов`язку для проведення розрахунків за товар, колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що отриманий за наведеною видатковою накладною товар не повертався позивачу і суду не було доведено, яким чином неотримання супутніх документів на товар (якщо це дійсно мало місце) перешкоджає проведенню розрахунків між сторонами.

За встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 219 610,00 грн. заборгованості за поставлений за договором поставки № ОзКЗ-10/05/2019 від 10.05.2019 товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 141 006,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 149 010,04 грн. та 3% річних у розмірі 45 228,00 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до п. 6.4. договору у випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у даному договорі, покупець зобов`язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов`язання.

Суд першої інстанції, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені, дійшов вірного висновку, що правомірним є стягнення з відповідача пені у розмірі 19 480,50 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт не своєчасного виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати отриманого за договором товару, позивач, відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов`язань 3% річних та інфляційні втрати, та звернутися за їх стягненням до суду.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони виконані арифметично вірно, відтак підлягають задоволенню за розрахунками позивача, з них: інфляційних втрат - 149 010,04 грн. та 3% річних - 45 228,00 грн.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

За висновками колегії суддів, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення з: порушенням норм матеріального та процесуального права; без належного дослідження та врахування всіх обставин справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Колегія суддів апеляційного суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський торговий дім» слід відмовити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський торговий дім» на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 у справі № 925/89/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2024 у справі № 925/89/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 925/89/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Сибіги О.М. з 16.12.2024 по 05.01.2025, судді Хрипуна О.О. з 01.01.2025 по 14.01.2025 та судді Станіка С.Р. з 23.12.2024 по 24.01.2025 у відпустках, повний текст постанови складено та підписано 27.01.2025.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді О.О. Хрипун

С.Р. Станік