Рішення

від 26.09.2024 по справі 910/2577/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2024Справа № 910/2577/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Старовойтову Є.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» вул. Генерала Алмазова, 18/7,м. Київ,01133

до 1. Відкритого акціонерного товариства «АКЕЛІК ГРУП» (резидентство: Республіка Азербайджан, державна реєстрація 20.05.20211 року за № 15015817351, місцезнаходження: Республіка Азербайджан, АХ 1067, м. Баку, Нариманівський район, вул. АХМЕД РАДЖАЛІ-2, 26), що діє на території України через представництво «АКЕЛІК ГРУП» ВАТ» вул. Ярославська, 4Б, оф 2/3, м. Київ,04071, код 26620600

про звернення стягнення на предмет застави

Представники учасників справи:

Від позивача: Фоменко Л.В.

Від відповідача 1: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний Комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «АКЕЛІК ГРУП», що діє на території України через представництво «АКЕЛІК ГРУП» ВАТ», та Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» про звернення стягнення на предмети застави за Договорами застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання тощо) № 2305/Z/03/0350/8/17 від 09.11.2017 року, № 2305/Z/04/0350/8/17 від 09.11.2017 року, 2305/Z/08/0350/8/17 від 09.07.2018 року, № 2305/Z/07/0350/8/17 від 13.07.2018 року, що належать на прав власності відповідачам 1 та 2, в рахунок стягнення на користь позивача заборгованості за Договором кредитної лінії № 2305/0350/8/17 від 27.09.2017 року в загальній сумі 4 375 123,23 грн., в тому числі 3 700 000,00 грн. кредиту, 675 123,32 грн. процентів за користування кредитом, шляхом продажу предметів застави на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за початковою ціною реалізації предметів застави, визначеної в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» набуто право звернення стягнення на предмети застави за спірними договорами застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання тощо), укладеними між позивачем та відповідачами 1,2 в забезпечення виконання зобов`язань відповідача 1 - ВАТ «Акелік - Груп» за укладеним з банком Договором кредитної лінії № 2305/0350/8/17 від 27.09.2017 року, умови якого порушено відповідачем 1 як позичальником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 року, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.04.2024 року, а також зобов`язано позивача надати суду необхідні для розгляду справи додаткові докази.

У підготовчому засіданні 17.04.2024 року протокольною ухвалою оголошено перерву до 16.05.2024 року.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 10.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява б/н від 10.04.2024 про долучення доказів, зокрема, доказів правосуб`єктності відповідача 1 - ВАТ «АКЕЛІК ГРУП». Заява судом задоволена, документи до матеріалів справи долучені.

Поряд із цим, 11.04.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача - Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" надійшла заява б/н від 11.04.2024 року про участь у судовому засіданні 17.04.2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2024 року заяву позивача про участь у підготовчому судовому засіданні 17.04.2024 року у справі № 910/2577/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

На виконання вимог ухвали суду від 19.03.2024 року через систему «Електронний суд» від позивача 17.04.2024 року надійшла заява б/н від 17.04.2024 року з інформацією про стан розгляду заяви ТОВ «КРЗ-Інвест» у справі № 910/1895/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ" (відповідача 2).

Також 14.05.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява б/н від 14.05.2024 року про залишення без розгляду позову до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ», в якій позивач просить суд залишити без розгляду позовну заяву ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» (код ЄДРПОУ 40248942) (відповідача 2) про звернення стягнення на предмети застави за Договором застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання, тощо) № 2305/Z07/0350/8/17 від 13.07. 2018 року:

- навантажувач фронтальний JСВ SHOVEL 406, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , рік випуску - 2011; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 , видане 23.02.2018 року;

- коток дорожній ВОМАG BW161АD-4, державний реєстраційний номер - НОМЕР_5 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_6 , рік випуску - 2008; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_7 , видане 23.02.2018 року;

- автогрейдер LIUGONG CLG 422, державний реєстраційний номер - НОМЕР_8 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_9 , рік випуску - 2010; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_10 , видане 14.06.2018 року;

- коток дорожній ВОМАG ВW24RH, державний реєстраційний номер - НОМЕР_11 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_12 , рік випуску - 2012; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_13 , видане 03.04.2018 року;

- асфальтоукладач ВОМАG ВР 691С, державний реєстраційний номер - НОМЕР_14 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_15 , рік випуску - 2007; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_16 , видане 03.04.2018 року;

- коток дорожній ВОМАG ВW 213 D-4, державний реєстраційний номер - НОМЕР_17 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_18 , рік випуску - 2008; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_19 , видане 03.04.2018 року,

що належать на праві власності ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» (код ЄДРПОУ 40248942, 01133, Україна, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7) в рахунок стягнення на користь Публічного акціонерного товариства АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК» (ЄДРПОУ 13857564, місцезнаходження - 01133, Україна, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7) заборгованості за Договором кредитної лінії № 2305/0350/8/17 від 27.09.2017 року в загальній сумі 4 375 123,23 грн., в тому числі сума кредиту 3 700 000,00 грн.; сума процентів за користування кредитом 675 123,32 грн. шляхом продажу предметів застави на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за початковою ціною реалізації предметів застави, визначеної в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

Наразі, позивач обґрунтовуючи заяву про залишення позову без розгляду в частині вимог до відповідача 2 посилається на наявність в провадження Господарського суду міста Києва відкритої ухвалою від 18.04.2024 року справи № 910/1895/24 про банкрутство ТОВ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» та подання ПАТ АКБ "Індустріалбанк" в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви кредитора у вказаній справі. Заява судом долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 16.05.2024 року заяву позивача - про залишення позову у справі № 910/2577/24 в частині позовних вимог до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» без розгляду задоволено, позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» у справі № 910/2577/24 в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» (код ЄДРПОУ 40248942) про звернення стягнення на предмети застави за Договором застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання, тощо) № 2305/207/0350/8/17 від 13.07.2018 залишено без розгляду, підготовче засідання у справі 910/2577/24 відкладено на 10.07.2024.

Відтак, подальший розгляд справи № 910/2577/24 здійснюється виключно в межах позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства "АКЕЛІК ГРУП", що діє на території України через представництво "АКЕЛІК ГРУП" ВАТ".

Поряд із цим, через систему "Електронний суд" 29.01.2024 року від позивача надійшла заява б/н від 29.01.2024 року про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на майно, належне на праві власності Відкритому акціонерному товариству «АКЕЛІК ГРУП» (юридична особа за законодавством Азербайджанської Республіки, зареєстрована Державним реєстраційним офісом комерційних юридичних осіб 20.05.2011 року за номером 1501817351, місцезнаходження: Азербайджанська Республіка, м. Баку, Нарімановський р-н., вул. Ахмед Раджаблі, 2 буд.26), яке діє на території України через Представництво «АКЕЛІК ГРУП «ВАТ», ідентифікаційний код 26620600, місцезнаходження: м.Київ, вул. Ярославська, буд.4Б, оф. 2/3:

- асфальтна фреза, інвентарний номер 00-000115, тип/марка/клас - 980/88802 JСВ, виробник - Великобританія фірма JСВ, рік випуску - 2017;

- генератор дизельний С22QX (1656822), інвентарний номер 00-000142, тип/ марка/клас JSВ Роwer Рroducts, виробник - Великобританія фірма JСВ, рік випуску - 2017;

- щітка з гідравлічним керуванням, 2400 мм, інвентарний номер 00-000119, тип/ марка/клас -63245, виробник - Великобританія фірма JСВ, рік випуску - 2016;

- віброкаток тандемний JСВ VМТ 160-80, державний реєстраційний номер - НОМЕР_20 , номер шасі - НОМЕР_21 , рік випуску - 2017; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_22 , видане 11.09.2017 р.;

- автомобіль, марка - MERSEDES-BENZ, модель Sprinter 311 СDI, тип - загальний вантажний бортовий малотоннажний -В, державний реєстраційний номер - НОМЕР_23 , номер шасі НОМЕР_24 , колір білий, рік випуску - 2007; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_25 , видане 21.09.2017 р.;

- мобільний повітряний компресор СОМРАIR С50 DLТ0408-02, державний реєстраційний номер - НОМЕР_26 , номер шасі - НОМЕР_27 , рік випуску - 2017; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_28 , видане 11.09.2017 р.;

- мобільний повітряний компресор СОМРАІR С50 DLТ0408-02, державний реєстраційний номер - НОМЕР_29 , номер шасі - НОМЕР_30 , рік випуску - 2017; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_31 , видане 11.09.2017 р.;

- коток дорожній ВОМАG ВW216D-40, державний реєстраційний номер - НОМЕР_32 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_33 , рік випуску - 2012; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_34 , видане 18.07.2018 р.;

- автогрейдер CATERPILLAR 140Н, державний реєстраційний номер - НОМЕР_35 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_36 / НОМЕР_37 , рік випуску - 2003; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_38 , видане 18.07.2018 р.;

- коток дорожній ВОМАG ВW151АD-4, державний реєстраційний номер - НОМЕР_39 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_40 , рік випуску - 2008; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_41 , видане 18.07.2018 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 року в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" про забезпечення позову відмовлено.

Окрім цього, 03.07.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача - Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" надійшла заява б/н від 03.07.2024 року про участь у судовому засіданні 10.07.2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 року заяву позивача про участь у підготовчому судовому засіданні 10.07.2024 року у справі № 910/2577/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалю Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, а також зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, закрито підготовче провадження у справі № 910/2577/24 та справа призначена до судового розгляду по суті на 04.09.2024.

Так, 27.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача - Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» надійшла заява б/н від 26.08.2024 про участь у судовому засіданні 04.09.2024 та всіх наступних засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 заяву позивача про участь у підготовчому судовому засіданні 04.09.2024 у справі № 910/2577/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 04.09.2024 року у зв`язку з нез`явленням представника відповідача 1, протокольною ухвалою оголошено перерву до 26.09.2024 року.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем на час розгляду справи по суті 26.09.2024 року суду не надано.

У судові засідання з розгляду справи по суті 04.09.2024 року та 26.09.2024 року з`явився уповноважений представник позивача, уповноважений представник відповідача 1 - не з`явився.

Згідно частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З метою повідомлення відповідача 1 про розгляд справи №910/2577/24 та про його право подати відзив на позовну заяву, а також дати, час та місце проведення судових засідань відповідно до норм ст. 6 ГПК України відповідач 1 повідомлений належним чином шляхом надсилання копій ухвали суду від 19.03.2024 року про відкриття провадження у справі № 910/2577/24, а також подальших ухвал від 17.04.2024 року, 16.05.2024 року, від 10.07.2024 року та 04.09.2024 року до електронного кабінету останнього, факт отримання яких 19.03.2024 року, 18.04.2024 року, 28.06.2024 року, 03.08.2024 року та 20.09.2024 року відповідно підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету відповідача 1.

Додатково вказані ухвали суду також були направлені судом засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження представництва відповідача 1, яка зазначена в позовній заяві.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач 1 не був позбавлений права та можливості також ознайомитись з ухвалами суду у справі

№ 910/2577/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене, суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою повідомлення відповідача 1 про розгляд справи судом.

Про поважні причини неявки в судові засідання з розгляду справи по суті 04.09.2024 року та 26.09.2024 року уповноваженого представника відповідача 1 суд не повідомлено.

Поряд із цим суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі від 19.03.2024 року, які також визначені в ухвалі суду від 16.05.2024 року, відповідач 1 мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача 1 станом на час розгляду справи по суті 26.09.2024 року до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

При цьому, оскільки відповідач згідно вищезазначених норм ГПК був повідомлений належним чином про час та дату проведення розгляду справи по суті, тим самим маючи можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та викладення змісту та підстав своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи обмежені процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, не знаходив підстав для чергового відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні.

В свою чергу суд наголошує, що відкладення розгляду справи або оголошення перерви є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є в подальшому підставою для скасування судового рішення, прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, оскільки Відкрите акціонерне товариство «АКЕЛІК ГРУП», що діє на території України через представництво «АКЕЛІК ГРУП» ВАТ», не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем 1 не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, а також не забезпечено явку уповноваженого представника в судові засідання 04.09.2024 року та 26.09.2024 року, за відсутності клопотань про відкладення та заперечень проти розгляду справи по суті, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 26.09.2024 уповноважений представник позивача позовні вимоги до відповідача 1 підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до статті 240 ГПК України в судовому засіданні 26.09.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» (банк за договором, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» (позичальник за договором, відповідач 1 у справі), юридична особа за законодавством Азейбарджанської Республіки (зареєстрована Державним реєстраційним офісом комерційних юридичних осіб 20.05.2011 за номером 1501817351, місцезнаходження: Азербайджанська Республіка, м. Баку, вул. Теймура Алієва, 1104), яке діє на території України через Представництво «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» АСД», ідентифікаційний код 26620600, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, буд.4Б, оф. 2/3 укладено Договір кредитної лінії № 2305/0350/8/17 від 27.09.2017 (далі - Кредитний договір), згідно пункту 1.1. якого банк надає позичальнику кредит у формі кредитної лінії (далі - кредит, транш кредиту) з лімітом заборгованості за кредитом (ліміт кредиту) в сумі, яка не може перевищувати 5000000 (п`ять мільйонів грн. 00 коп.), у порядку передбаченому пунктом 1.2 цього Договору, на цілі поповнення обігових коштів, а саме сплати за будівельні роботи, придбання основних засобів (будівельної техніки), строком з 27 вересня 2017 року по 24 жовтня 2017 року включно зі сплатою за користування кредитними коштами, з розрахунку 22 (двадцять два) процентів річних.

Розділами 2 - 9 Кредитного договору сторони узгодили умови забезпечення кредитної лінії, права та обов`язки сторін, штрафні санкції, особливі умови, умови вирішення спорів тощо.

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Відповідно до п. 8.2 Кредитного договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

В подальшому між сторонами укладено Додаткові угоди до Кредитного договору: № 1 від 24.10.2017 року, № 2 від 31.05.2018 року, № 3 від 13.07.2018 року, № 4 від 31.05.2019 року, № 5 від 29.05.2020 року, № 6 від 27.11.2020 року, № 7 від 31.05.2021 року, № 8 від 28.12.2021 року, № 9 від 22.02.2022 року.

Вказаний Кредитний договір та Додаткові угоди до нього підписані представниками банку та позичальника та засвідчені печатками сторін.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України та § 1 глави 35 Господарського кодексу України.

Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (§1 та §2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору банк надає позичальнику транш кредиту на умовах, визначених цим Договором, протягом 5-ти робочих днів після дня отримання письмової заявки позичальника про надання кредитних коштів; кредит надається шляхом перерахування коштів, зазначених в письмовій заявці позичальника в межах визначеного в пункті 1.1. цього договору ліміту, з рахунку для обліку наданого кредиту на поточний рахунок з подальшим перерахуванням цих коштів з поточного рахунку згідно з документами позичальника на цілі, зазначені в пункті 1.1. цього договору.

Згідно п. 3.1 Кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику в користування грошові кошти в сумі, на строки та цілі, визначені в п.1.1 цього Договору в порядку, передбаченому п.1.2 цього Договору.

За наслідками укладення сторонами Додаткової угоди № 4 від 31.05.2019 року до Кредитного договору, умови п.3.1 викладено в новій редакції: «Банк зобов`язується надати позичальнику в користування грошові кошти в сумі, на строки та цілі, визначені в п.1.1 цього Договору в порядку, передбаченому п.1.2 цього Договору, траншами в таких сумах та в такі строки (при настанні відповідного строку позичальник набуває право надати письмову заявку про надання кредитних коштів у відповідній сумі траншу, а банк здійснює їх надання в порядку, передбаченому п.1.2 цього Договору».

Також сторонами були внесені зміни до суми кредиту та цілей його надання: Додатковою угодою № 1 від 24.10.2017 року сума кредитного ліміту зменшена до 3 624 000,00 грн., цілі надання кредиту визначені як поповнення обігових коштів, сплата послуг за будівельні роботи, закупівля будівельних матеріалів, придбання основних засобів (будівельної техніки); Додатковою угодою № 2 від 31.05.2018 року сума кредитного ліміту зменшена до 2 390 935,00 грн.; Додатковою угодою № 3 від 13.07.2018 року - збільшена до 9 900 000,00 грн.; Додатковою угодою № 4 від 31.05.2019 року - зменшена до 8 200 000,00 грн., Додатковою угодою № 5 від 29.05.2020 року - зменшена до 6 800 000,00 грн., Додатковою угодою № 7 від 31.05.2021 року - до 5 300 000,00 грн. та Додатковою угодою № 9 від 22.02.2022 року - до 3 700 000,00 грн.

Окрім цього у зв`язку зі зміною назви позичальника згідно з додатковою угодою до Договору кредитної лінії № 2305/0350/8/17 від 27.09.2017 року № 4 від 31.05.2019 року назва позичальника та реквізити змінені на: Відкрите акціонерне товариство «АКЕЛІК ГРУП», юридична особа за законодавством Азейбарджанської Республіки (зареєстрована Державним реєстраційним офісом комерційних юридичних осіб 20.05.2011 р. за номером 1501817351, місцезнаходження: Азербайджанська Республіка, м. Баку, Нарімановський р-н., вул. Ахмед Раджаблі, 2 буд.26), яке діє на території України через Представництво «АКЕЛІК ГРУП «ВАТ», ідентифікаційний код 26620600, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, буд.4Б, оф. 2/3 (далі - позичальник або ВАТ «Акелік-Груп»).

Як свідчать матеріали справи та зазначено позивачем в позовній заяві, банком на виконання вимог чинного законодавства та умов Кредитного договору (з урахуванням додаткових угод) було надано відповідачу 1 - ВАТ «Акелік Груп» кредитні кошти шляхом перерахування коштів на поточний рахунок в загальній сумі 13 447 449,10 грн., що підтверджується копіями відповідних меморіальних ордерів: № TR.435803.7202.568 від 02.10.2017 року на суму 3223973,28 грн. на підставі заяви клієнта № 191/17 від 02.10.2017 року, № TR.435803.1457.1326 від 02.10.2017 року на суму 400 000,00 грн. на підставі заяви клієнта № 191/17 від 02.10.2017 року, № O1557_0007 від 23.05.2018 року 349 800, 00 грн. згідно листа № 114/18 від 23.05.2018 року (вх. 495 від 23.05.2018 року), № О1557_0005 від 25.05.2018 року у сумі 359 096,20 грн. згідно листа № 116/18 від 25.05.2018 року (вх. 417 від 25.05.2018 року), № O1557_0018 від 29.05.2018 року на суму 22 734,95 грн. згідно листа № 120/18 від 29.05.2018 року (вх. 433 від 29.05.2018), № O1557_0019 від 30.05.2018 року на суму 348 828,69 грн згідно листа б/н від 30.05.2018 року (вх. 438 від 30.05.2018), № O1557_0040 від 31.05.2018 року на суму 50 000,00 грн. згідно листа № 125 від 31.05.2018 року (вх. 442 від 31.05.2018), № O1557_0008 від 01.06.2018 року на суму 185 663,08 грн. згідно листа № 126/18 від 01.06.2018 року (вх. 448 від 01.06.2018), № O1557_0009 від 04.06.2018 року на суму 153 017,35 грн. згідно листа № 144/18 від 04.06.2018 року (вх. 458 від 04.06.2018), № O1557_0008 від 05.06.2018 на суму 62 304,00 грн. згідно листа № 149/18 від 05.06.2018 року (вх. 463 від 05.06.2018), № O1557_0012 від 06.06.2018 на суму 30 000,00 грн. згідно листа № 150/18 від 06.06.2018 року (вх. 468 від 06.06.2018), № O1557_0006 від 06.06.2018 року на суму 79 250,00 грн. згідно листа № 155/18 від 07.06.2018 року (вх. 477 від 07.06.2018), № O1557_0009 від 14.06.2018 року на суму 634 490,05 грн. згідно листа № 165/18 від 14.06.2018 року (вх. 493 від 14.06.2018) року, № O1557_0009 від 13.07.2018 року на суму 4 799 771,02 грн. згідно листа № 192/8 від 13.07.2018 року (вх. 597 від 13.07.2018), № O1557_0008 від 16.07.2018 року на суму 116 321,22 грн. згідно листа № 197/18 від 16.07.2018 року (вх. 608 від 16.07.2018), № O1557_0004 від 17.07.2018 року на суму 490 941,20 грн. згідно листа № 199/18 від 17.07.2018 року (вх. 610 від 17.07.2018), № O1557_0009 від 19.07.2018 року на суму 1 150 968, 87 грн. згідно листа б/н від 19.07.2018 року (вх. 616 від 19.07.2018), № O1557_0003 від 24.07.2018 року на суму 302 415,60 грн. згідно листа № 213/18 від 24.07.2018 року (вх. 627 від 24.07.2018), № O1557_0006 від 25.07.2018 року на суму 79 104,24 грн. згідно листа № 216/18 від 25.07.2018 року (вх. 632 від 25.07.2018), № O1557_0009 від 27.07.2018 року на суму 502 807,08 грн. згідно листа № 220/18 від 27.07.2018 року (вх. 638 від 27.07.2018), № O1557_0011 від 02.08.2018 року на суму 59 425,96 грн згідно листа № 229/18 від 02.08.2018 року (вх. 661 від 02.08.2018), № O1557_0004 від 06.08.2018 року на суму 46 536,31 грн. згідно листа № 232/18 від 06.08.2018 (вх. 669 від 06.08.2018).

В свою чергу, факт отримання та розмір наданих позивачем кредитних коштів ВАТ «АКЕЛІК» не заперечувався.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного надання позивачем банківських послуг в частині надання кредитних коштів з боку позичальника відсутні.

Доказів пред`явлення ВАТ «АКЕЛІК» претензій щодо якості, обсягів, а також термінів надання банківських послуг до суду не надходило, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання позивачем положень Кредитного договору з боку відповідача матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За умовами п.п. 4.1, 4.2 Кредитного договору позичальник зобов`язується здійснити повернення одержаного кредиту на рахунок для обліку наданого кредиту, відкритого в АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», строком не пізніше 24 жовтня 2017 року. Використати кредит на цілі, які вказані в п. 1.1 цього Договору.

В подальшому шляхом укладення додаткових угод до Кредитного договору сторонами вносились зміни до умов останнього в частині строку повернення кредиту, а саме: Додатковою угодою № 1 від 24.10.2017 року термін повернення кредитних коштів продовжено до 31 травня 2018 року; № 2 від 31.05.2018 року - до 31 травня 2019 року; № 4 від 31.05.2019 року - до 29 травня 2020 року; № 5 від 29.05.2020 року - до 30 листопада 2020 року; № 6 від 27.11.2020 року - до 31 травня 2021 року; № 7 від 31.05.2021 року - до 31 грудня 2021 року та № 8 від 28.12.2021 року - до 30 грудня 2022 року.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, встановлено судом та відповідачем 1 не заперечувалось, протягом дії Кредитного договору останнім як позичальником здійснювалось часткове повернення ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» суми кредиту, отриманого в рамках визначеного кредитного ліміту на умовах Кредитного договору, зокрема, 06.04.2018 року в сумі 3 623 973,28 грн., 29.05.2019 року в сумі 1 623 475,82 грн., 14.06.2019 року в сумі 400 000,00 грн., 26.06.2019 року в сумі 170 000,00 грн., 27.06.2019 року в сумі 830 000,00 грн., 21.05.2021 року в сумі 1 500 000,00 грн., 31.01.2022 року в сумі 1 600 000,00 грн., всього на загальну суму 9 747 449,10 грн.

На підтвердження здійснених оплат за Кредитним договором позивачем надано копію виписки банку по рахунку № НОМЕР_42 за період 27.09.2017 року - 14.02.2024 року.

Факт погашення вказаних сум, їх розмір та порядок зарахування позивачем та відповідачем 1 не заперечувався.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За умовами пункту 1.1 Кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами, з розрахунку 22% річних.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, сторонами були внесені зміни в частині розміру процентів за користування кредитними коштами.

Так, відповідно до Додаткової угоди № 2 від 31.05.2018 року проценти встановлені на рівні 23% річних, Додатковими угодами № 3 від 13.07.2018 року та № 4 від 31.05.2019 року - на рівні 22 % річних, Додаткових угод № 5 - 9 - проценти за користування кредитними коштами обчислюються з розрахунку 20% річних.

Відповідно до пункту 4.5 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 27.09.2017 позичальник зобов`язується сплачувати банку проценти за користування кредитом щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, за який проводиться розрахунок, але не пізніше 5 (п`ятого) числа наступного місяця, при повному погашенні кредиту - одночасно з його погашенням.

Згідно з пунктом 8.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок коштів на рахунку для обліку наданого кредиту за методом факт/факт (з розрахунку фактичного числа днів в місяці та фактичного числа днів у році) з дня надання кредиту по день його фактичного повернення. День надання і день повернення кредиту при нарахуванні процентів вважати як один день. Нарахування процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день звітного місяця за період з першого календарного дня місяця (дня надання кредиту - для першого місяця користування) по останній календарний день місяця включно до дня повернення кредиту - для останнього місяця користування.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Судом встановлено за матеріалами справи, що за період 18.06.2019 року - 02.01.2023 року позивачем будо нараховано проценти за користування кредитними коштами та позичальником здійснювалось погашення процентів в сумі 2 950 884,87 грн., на підтвердження чого надано копію відповідної виписки банку, з яких не здійснено сплату процентів за користування кредитними коштами за періоди з 01.02.2022 по 30.12.2022 (за лютий-грудень 2022 року) в сумі 675 123,32 грн.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем в позовній заяві, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також положенням Кредитного договору відповідач свої зобов`язання щодо погашення кредиту, а також сплати процентів за користування кредитом своєчасно та в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим за відповідачем 1 рахується заборгованість в сумі 4 375 123,32 грн., в тому числі: сума неповерненого кредиту - 3 700 000,00 грн. та сума процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 01.02.2022 року по 30.12.2022 року - 675 123, 32 грн.

Суд зазначає, що за приписами ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. Виконання зобов`язання забезпечується, якщо це встановлено договором (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов`язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов`язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, зокрема така, що випливає з договору кредиту.

Як визначено сторонами у п. 2.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 29.05.2020 року, позичальник забезпечує виконання своїх обов`язків з повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій і штрафних санкцій , покриття можливих збитків банку, обумовлених неналежним виконанням обов`язків позичальником по цьому договору через, зокрема, 2.1.3. заставу основних засобів - дорожньої спецтехніки ,автомобілів та обладнання, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» (код ЄДРПОУ 40248942) та Відкритому акціонерному товариству «АКЕЛІК ГРУП» (колишня назва - Відкрите акціонерне товариство «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ», юридична особа за законодавством Азербайджанської Республіки (зареєстрована Державним реєстраційним офісом комерційних юридичних осіб 20.05.2011 за номером 1501817351, місцезнаходження: Азербайджанська Республіка, м. Баку, вул. Ахмед Раджаблі, 2, буд. 26), яке діє на території України через Представництво «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» АСД», ідентифікаційний код 26620600.

Судом встановлено за матеріалами справи, що з метою забезпечення виконання позичальником грошових зобов`язань за Кредитним договором між ПАТ АКБ «Індустріалбанк» (заставодержатель за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» (заставодавець) укладено Договір застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання тощо) від 09.11.2017 № 2305/Z03/0350/8/17 (далі - Договір застави 1), відповідно до пункту 1.1. якого цей договір забезпечує переважне право перед іншими кредиторами, вимоги заставодержателя, що випливають (виникли або можуть виникнути в майбутньому) з Договору кредитної лінії № 2305/0350/8/17 від 27 вересня 2017 року (та додаткових угод до нього), укладеного між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ВАТ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ», який є невід`ємною частиною цього договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний повернути заставодержателю, шляхом перерахування на відповідні рахунки, в строк до 31 травня 2018 року включно суму кредиту в розмірі 3 624 000,00 грн., а також сплатити проценти за його користування на умовах, передбачених Кредитним договором, з розрахунку 22% процентів річних, з урахуванням особливостей, вказаних у пункті 1.1. Договору кредитної лінії, при невиконанні зобов`язань передбачених пунктом 4.14. Кредитного договору, із розрахунку 24% процентів річних, комісії, а також штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, витрати пов`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором і звернення стягнення на предмет застави, збитків, завданих порушенням Кредитного договору.

Розділами 2 - 6 Договору застави 1 сторони узгодили строк та порядок виконання зобов`язань, забезпечених заставою, права та обов`язки сторін, порядок звернення стягнення на предмет застави та його реалізація, строк дії Договору та інші умови тощо.

За умовами п. 5.1 Договору застави 1 цей договір набуває законної сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

Вказаний Договір застави 1 підписаний представниками заставодавця та заставодержателя та засвідчений печатками сторін.

В подальшому сторонами було внесено зміни до Договору застави 1 шляхом укладення Додаткових угод, а саме: № 1 від 13.05.2018 року, № 2 від 13.07.2018 року, № 3 від 31.05.2019 року, № 4 від 29.05.2020 року, № 5 від 27.11.2020 року, № 6 від 31.05.2021 року, № 7 від 28.12.2021 року.

Окрім цього, з метою забезпечення виконання позичальником умов Кредитного договору 09.11.2017 року між ПАТ АКБ «Індустріалбанк» (заставодержатель за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» (заставодавець за договором) укладено Договір застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання, тощо) № 2305/Z04/0350/8/17 (далі - Договір застави 2), за умовами п.1.1 якого цей Договір забезпечує, переважно перед іншими кредиторами, вимоги заставодержателя, що випливають (виникли або можуть виникнути в майбутньому) з Договору кредитної лінії № 2305/0350/8/17 від 27 вересня 2017 року (та додаткових угод до нього), укладеного між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ВАТ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ», який є невід`ємною частиною цього договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний повернути заставодержателю, шляхом перерахування на відповідні рахунки, в строк до 31 травня 2018 року включно суму кредиту в розмірі 3 624 000,00 грн., а також сплатити проценти за його користування на умовах, передбачених Кредитним договором, з розрахунку 22% процентів річних, з урахуванням особливостей, вказаних у пункті 1.1.1 Договору кредитної лінії, при невиконанні зобов`язань передбачених пунктом 4.14. Кредитного договору, із розрахунку 24% процентів річних, комісії, а також штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, витрати пов`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором і звернення стягнення на предмет застави, збитків, завданих порушенням Кредитного договору. Цей Договір забезпечує вимоги заставодержателя до заставодавця зі сплати комісій, неустойки (штраф, пеня), інших зобов`язань, що встановлені цим Договором, та збитків, завданих порушенням його умов.

Розділами 2 - 6 Договору застави 2 сторони узгодили строк та порядок виконання зобов`язань, забезпечених заставою, права та обов`язки сторін, порядок звернення стягнення на предмет застави та його реалізація, строк дії Договору та інші умови тощо.

За умовами п. 5.1 Договору застави 2 цей договір набуває законної сили після його нотаріального посвідчення.

Вказаний Договір застави 2 підписаний уповноваженими представниками заставодавця та заставодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 4667.

Окрім цього, до Договору застави 2 сторонами було внесено зміни відповідно до Договорів про внесення змін № № 1-7, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Н.Г. та зареєстрованих в реєстрі за № 1839 (додаткова угода № 1); № 2571 (додаткова угода 2); № 1824 (додаткова угода 3); № 1390 (додаткова угода № 4); № 3278 (додаткова угода № 5); № 1349 (додаткова угода № 6); № 3283 (додаткова угода № 7).

Додатково 19.07.2018 року між ПАТ АКБ «Індустріалбанк» (заставодержатель за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» (заставодавець за договором) укладено Договір застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання, тощо) № 2305/Z08/0350/8/17 (далі - Договір застави 3), за умовами п.1.1 якого цей Договір забезпечує, переважно перед іншими кредиторами, вимоги заставодержателя, що випливають (виникли або можуть виникнути в майбутньому) з Договору кредитної лінії № 2305/0350/8/17 від 27 вересня 2017 року (та додаткових угод до нього), укладеного між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ВАТ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ», який є невід`ємною частиною цього договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний повернути заставодержателю, шляхом перерахування на відповідні рахунки, в строк до 31 травня 2018 року включно суму кредиту в розмірі 9 900 00,00 грн., а також сплатити проценти за його користування на умовах, передбачених Кредитним договором, з розрахунку 22% процентів річних, з урахуванням особливостей, вказаних у пункті 1.1.1 Договору кредитної лінії, при невиконанні зобов`язань передбачених пунктом 4.14. Кредитного договору, із розрахунку 24% процентів річних, комісії, а також штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, витрати пов`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором і звернення стягнення на предмет застави, збитків, завданих порушенням Кредитного договору. Цей Договір забезпечує вимоги заставодержателя до заставодавця зі сплати комісій, неустойки (штраф, пеня), інших зобов`язань, що встановлені цим Договором, та збитків, завданих порушенням його умов.

Розділами 2 - 6 Договору застави 3 сторони узгодили строк та порядок виконання зобов`язань, забезпечених заставою, права та обов`язки сторін, порядок звернення стягнення на предмет застави та його реалізація, строк дії Договору та інші умови тощо.

За умовами п. 5.1 Договору застави 3 цей договір набуває законної сили після його нотаріального посвідчення.

Вказаний Договір застави 3 підписаний уповноваженими представниками заставодавця та заставодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2678.

Також сторонами укладено Додаткові угоди до Договору застави 3, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Н.Г. та зареєстровані в реєстрі, зокрема, додаткова угода № 1 від 31.05.2019 року та додаткові угоди: за № 1391 (додаткова угода № 2); № 3279 (додаткова угода 3); № 1351 (додаткова угода 4); № 3825 (додаткова угода № 1); № 3278 (додаткова угода № 5); № 1349 (додаткова угода № 6); № 3283 (додаткова угода № 7).

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором застави, який підпадає під правове регулювання норм § 6 глави 49 Цивільного кодексу України та Закону України «Про заставу».

Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 583 Цивільного кодексу України та статтею 11 Закону України «Про заставу» передбачено, що сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

При цьому застава завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем зобов`язання. Законодавством розрізняється застава, надана боржником, та застава, надана третьою особою (майновим поручителем).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Згідно із статтею 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Статтею 3 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про заставу»).

Частиною першою статті 584 ЦК України передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, та (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Так, відповідно до п. 1.1 Договору застави 1 (в редакції Додаткової угоди № 7) від 28.12.2021 року цей договір забезпечує переважно перед іншими кредиторами вимоги заставодержателя АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», що випливають (виникли або можуть ви никнути в майбутньому) з Кредитного договору, укладеного між Банком та Позичальником ВАТ «Акелік Груп» (колишня назва ВАТ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ»), за умовами якого Позичальник зобов`язався повернути Банку в строк до 30 грудня 202 2 року включно суму кредиту в розмірі 5 300 000,00 грн, а також сплатити проценти за його користування на умовах, передбачених Кредитним договором, із розрахунку 20 % річних, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми, як плата за неправомірне користування чужими грошима, а також при невиконанні зобов`язань, передбачених п. 4.14 Кредитного договору, із розрахунку 22% річних, комісії, а також штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, витрати пов`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави, збитків, завданих порушенням Кредитного договору. Цей договір забезпечує вимоги заставодержателя до заставодавця зі сплати комісій, неустойки (штраф, пеня), інших зобов`язань, що встановлені цим Договором, та збитків, завданих порушенням умов цього Договору. Цей договір також забезпечує вимоги Банку, які можуть виникнути в майбутньому із Кредитного договору, у тому числі у разі продовження строку користування кредитом, або припинення (розірвання) Кредитного договору чи відмови Банку від надання кредиту, якщо у результаті зазначеного у Позичальника залишились невиконані зобов`язання, які виникли в період дії Кредитного договору, а також у разі збільшення суми кредиту та/або процентної ставки за користування кредитом. Розмір вимог, що забезпечуються заставою згідно цього договору, встановлюється в обсязі невиконаних зобов`язань Позичальника за Кредитним договором (з врахуванням всіх змін Кредитного договору станом на день звернення стягнення) та всіх можливих витрат (і/або збитків), які пов`язані з реалізацією предмета застави та погашенням зобов`язань за Кредитним договором, але не більше вартості предмета застави, що визначена на момент звернення стягнення.

Відповідно до пункту 1.2. Договору застави 1 (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.05.2019 року) в забезпечення зобов`язань за Кредитним договором позичальником ВАТ «Акелік-Груп» передане в заставу позивачу наступне майно, що належать на праві власності ВАТ «Акелік-Груп» та зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 4Б, офіс 2/3 та знаходиться за адресою: м. Біла Церква, Сквирське щосе (буд. Майданчик), а саме:

1. асфальтна фреза, інвентарний номер 00-000115, тип/марка/клас - 980/88802 JCB, виробник - Великобританія фірма JCB, рік випуску - 2017, дата вводу - 28.07.2017, ринкова вартість без ПДВ - 342 000,00 грн.;

2. генератор дизельний G22QX (1656822), інвентарний номер 00-000142, тип/марка/ клас -J SB Power Products, виробник - Великобританія фірма JCB, рік випуску - 2017; дата вводу - 01.08.2017, ринкова вартість без ПДВ - 270 000,00 грн.;

3. щітка з гідравлічним керуванням, 2400 мм, інвентарний номер 00-000119, тип/ марка/клас -63245, виробник - Великобританія фірма JCB, рік випуску - 2016, дата вводу - 28.07.2017, ринкова вартість без ПДВ - 63 900,00 грн.

Також відповідно до п. 1.1. Договору застави 2 (в редакції Додаткового договору № 7 від 28.12.2021 року) цей договір забезпечує переважно перед іншими кредиторами вимоги АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», що випливають (виникли або можуть ви никнути в майбутньому) з Кредитного договору, укладеного між Банком та Позичальником ВАТ «Акелік Груп» (колишня назва ВАТ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ»), за умовами якого Позичальник зобов`язався повернути Банку шляхом перерахування на відповідні рахунки в строк до 30 грудня 2022 року включно суму кредиту в розмірі 5 300 000,00 грн., а також сплатити проценти за його користування на умовах, передбачених Кредитним договором, із розрахунку 20 % річних, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми, як плата за неправомірне користування чужими грошима, а також при невиконанні зобов`язань, передбачених п. 4.14 Кредитного договору, із розрахунку 22% річних, комісії, а також штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, витрати пов`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави, збитків, завданих порушенням Кредитного договору. Цей договір забезпечує вимоги Банку до Позичальника зі сплати комісій, неустойки (штраф, пеня), інших зобов`язань, що встановлені цим Договором, та збитків, завданих порушенням умов цього Договору. Цей договір також забезпечує вимоги Банку, які можуть виникнути в майбутньому із Кредитного договору, у тому числі у разі продовження строку користування кредитом, або припинення (розірвання) Кредитного договору чи відмови Банку від надання кредиту, якщо у результаті зазначеного у Позичальника залишились невиконані зобов`язання, які виникли в період дії Кредитного договору, а також у разі збільшення суми кредиту та/або процентної ставки за користування кредитом. Розмір вимог, що забезпечуються заставою згідно цього договору, встановлюється в обсязі невиконаних зобов`язань Позичальника за Кредитним договором (з врахуванням всіх змін Кредитного договору станом на день звернення стягнення) та всіх можливих витрат (і/або збитків), які пов`язані з реалізацією предмета застави та погашенням зобов`язань за Кредитним договором, але не більше вартості предмета застави, що визначена на момент звернення стягнення.

При цьому за Договором застави 2 (в редакції Договору про внесення змін № 6 від 31.05.2021 року) в забезпечення зобов`язань за Кредитним договором позичальником ВАТ «Акелік-Груп» передане в заставу позивачу наступне майно (предмети застави), що належать на праві власності ВАТ «Акелік-Груп» та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 4Б, офіс 2/3:

1. віброкаток тандемний JCB VMT 160-80, державний реєстраційний номер - НОМЕР_20 , номер шасі - НОМЕР_43 , рік випуску - 2017; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_22 , видане 11.09.2017, ринкова вартість без ПДВ - 332 000 грн.;

2. автомобіль, марка - MERSEDES-BENZ, модель Sprinter 311 CDI, тип - загальний вантажний бортовий малотоннажний -В, державний реєстраційний номер - НОМЕР_23 , номер шасі НОМЕР_44 , колір білий, рік випуску - 2007; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_25 , видане 21.09.2017, ринкова вартість без ПДВ - 189 000 грн.;

3. мобільний повітряний компресор COMPAIR C50 DLT0408-02, державний реєстраційний номер - НОМЕР_26 , номер шасі - НОМЕР_45 , рік випуску - 2017; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_28 , видане 11.09.2017, ринкова вартість без ПДВ - 358 000 грн.;

4. мобільний повітряний компресор COMPAIR C50 DLT0408-02, державний реєстраційний номер - НОМЕР_29 , номер шасі - НОМЕР_46 , рік випуску - 2017; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_31 , видане 11.09.2017, ринкова вартість без ПДВ - 398 000 грн.

Окрім цього згідно п. 1.1 Договору застави 3 (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 28.12.2021 року) цей договір забезпечує переважно перед іншими кредиторами вимоги АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», що випливають (виникли або можуть ви никнути в майбутньому) з Кредитного договору, укладеного між Банком та Позичальником ВАТ «Акелік Груп» (колишня назва ВАТ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ»), за умовами якого Позичальник зобов`язався повернути Банку шляхом перерахування на відповідні рахунки в строк до 30 грудня 2022 року включно суму кредиту в розмірі 5 300 000,00 грн., а також сплатити проценти за його користування на умовах, передбачених Кредитним договором, із розрахунку 20 % річних, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми, як плата за неправомірне користування чужими грошима, а також при невиконанні зобов`язань, передбачених п. 4.14 Кредитного договору, із розрахунку 22% річних, комісії, а також штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, витрати пов`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави, збитків, завданих порушенням Кредитного договору. Цей договір забезпечує вимоги Банку до Позичальника зі сплати комісій, неустойки (штраф, пеня), інших зобов`язань, що встановлені цим Договором, та збитків, завданих порушенням умов цього Договору. Цей договір також забезпечує вимоги Банку, які можуть виникнути в майбутньому із Кредитного договору, у тому числі у разі продовження строку користування кредитом, або припинення (розірвання) Кредитного договору чи відмови Банку від надання кредиту, якщо у результаті зазначеного у Позичальника залишились невиконані зобов`язання, які виникли в період дії Кредитного договору, а також у разі збільшення суми кредиту та/або процентної ставки за користування кредитом. Розмір вимог, що забезпечуються заставою згідно цього договору, встановлюється в обсязі невиконаних зобов`язань Позичальника за Кредитним договором (з врахуванням всіх змін Кредитного договору станом на день звернення стягнення) та всіх можливих витрат (і/або збитків), які пов`язані з реалізацією предмета застави та погашенням зобов`язань за Кредитним договором, але не більше вартості предмета застави, що визначена на момент звернення стягнення.

За умовами Договору застави 3 (в редакції Договору про внесення змін від 31.05.2019 року), предметом застави є: майно (предмети застави), що належать на праві власності ВАТ «Акелік-Груп», зареєстроване за адресою: м.Київ, вул. Ярославська, 4Б, офіс 2/3 та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 24:

1. коток дорожній BOMAG BW216D-40, державний реєстраційний номер - НОМЕР_32 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_47 / НОМЕР_48 , рік випуску - 2012; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_34 , видане 18.07.2018, ринкова вартість без ПДВ 708 000,00 грн.;

2. автогрейдер CATERPILLAR 140H, державний реєстраційний номер - НОМЕР_35 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_49 / НОМЕР_50 , рік випуску - 2003; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_38 , видане 18.07.2018, ринкова вартість без ПДВ 1304900,00 грн.;

3. коток дорожній BOMAG BW151АD-4, державний реєстраційний номер - НОМЕР_39 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_40 , рік випуску - 2008; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_41 , видане 18.07.2018, ринкова вартість без ПДВ 720 800,00 грн.

Частинами третьою, четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Зокрема, у відповідності до приписів чинного законодавства позивачем була здійснена реєстрація застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 16.02.2024 року № 89190019 приватне обтяження за Договором застави 1 зареєстровано за погодженням з обтяжувачем 09.11.2017 за № 16560427. При цьому за матеріалами справи до запису вносилися зміни на підставі укладених додаткових угод до Договору застави 1.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.02.2024 року № 89236559 приватне обтяження за Договором застави 2 зареєстровано за погодженням з обтяжувачем 09.11.2017 за № 16561007. При цьому за матеріалами справи до запису вносилися зміни на підставі укладених додаткових угод до Договору застави 2.

У відповідності до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.02.2024 року № 89236601 приватне обтяження за Договором застави 3 зареєстровано за погодженням з обтяжувачем 19.07.2018 за № 16992390. При цьому за матеріалами справи до запису вносилися зміни на підставі укладених додаткових угод до Договору застави 3.

Положеннями частини 1 статті 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 589 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 590 ЦК України).

При цьому у разі часткового виконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі (ч. 5 ст. 590 ЦК України.

У той же час якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя (абз. 1 ч. 6 ст. 590 України).

Аналогічне правове регулювання регламентовано і положеннями частин 1, 4, 5 статті 20 Закону № 2654-XII.

Між тим, правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна регулює Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 № 1255-IV (далі - Закон № 1255-IV).

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Отже, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону № 1255-IV до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Згідно з статтею 22 Закону № 1255-IV обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням.

За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом (ч. 1 ст. 24 Закону № 1255-IV).

При цьому обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (ч. 3 ст. 24 Закону № 1255-IV).

Аналізуючи наведене нормативно-правове регулювання, суд доходить до висновку, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою за наявності зареєстрованих обтяжувачем в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно підпункту 3.3.2 пункту 3.3 Договорів застави 1, 2, 3 Банк має право звернути стягнення на предмет застави у випадках та порядку передбаченому цим договором та діючим законодавством України.

Умовами пункту 4.1. Договору застави 1, 2, 3 визначено, що Банк набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію на підставі рішення суду, в позасудовому порядку згідно з Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» або в іншому порядку, встановленому законодавством України або цим Договором, зокрема, у наступних випадках: якщо в момент настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановленому Кредитним договором та додатковими угодами до нього строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів, комісій; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки; невиконання Позичальником будь-якого із зобов`язань за Кредитним договором.

Як зазначалось судом, вище загальна сума невиконаних зобов`язань позичальника за Кредитним договором складає 4 375 123,32 грн, в тому числі: 3 700 000,00 грн. неповерненого кредиту та 675 123, 32 грн. процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 01.02.2022 року по 30.12.2022 року, відтак, у зв`язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору позивач набув права звернення на належне заставодавцю майно - предмети застави.

Як встановлено судом за матеріалами справи, у відповідності до вимог частини 3 статті 24 Закону № 1255-IV позивач здійснив реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження за Договором застави 1, Договором застави 2 та Договором застави 3, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 14.02.2024 року № 89140176 (Договір застави 1); від 14.02.2024 року № 89140184 (Договір застави 2) та в частині Договору застави 3 Витягом з Державного реєстру обтяжень від 20.02.2024 року № 89236601, дата реєстрації стягнення на предмет обтяження 14.02.2024 року.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 1255-IV обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Судом за матеріалами справи встановлено, що позивач виконав вимоги частини 1 статті 25 Закону № 1255-IV, а саме останнім згідно з відомостями з Витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна від 20.02.2024 № 89248316 встановлено перелік обтяжень в частині відповідача 1, у зв`язку із чим направлено обтяжувачам наступні повідомлення, копії яких разом з доказами надсилання наявні в матеріалах справи: обтяжувачу Подільський ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції України (м.Київ) - повідомлення за вих. № 06-02-213 від 26.02.2024 року, обтяжувачу приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Варава Роману Сергійовичу - повідомлення за вих. № 06-02-214 від 26.02.2024 року та обтяжувачу приватному виконавцю виконавчого округу м.Києва Мойсеєнко Діні Петрівні - повідомлення за вих. № 06-02-215 від 26.02.2024 року.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або тієї частини цього зобов`язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов`язання, сплати інших сум.

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов`язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, оскільки ВАТ «Акелік Груп» не виконало обов`язок за Кредитним договором та обов`язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, банк звернувся до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на рухоме майно за спірними Договорами застави 1, 2, 3 в рахунок погашення заборгованості ВАТ «Акелік Груп» перед банком за Кредитним договором, а саме в загальній сумі 4 375 123,32 грн., в тому числі: 3 700 000,00 грн. неповерненого кредиту та 675 123, 32 грн. процентів за користування кредитом.

За приписами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем 1 не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу за Кредитним договором, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Кредитного договору та Договорів застави 1, 2, 3, Додаткових угод до них та/або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення вказаних договорів на час їх підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача 1 щодо визначення розміру заборгованості за Кредитним договором на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача 1 на підставі наданих позивачем доказів.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Наразі, відповідачем 1 не подано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або доказів наявності заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

За результатами здійсненої перевірки доданих позивачем до позовної заяви розрахунків вищевказаних сум заборгованостей по кредиту та нарахованим процентам за користування кредитом, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку позивача, його арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам спірного Кредитного договору.

З огляду на вищенаведене, суд визнає обґрунтованою нараховану позивачем суму заборгованості позичальника за Кредитним договором, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту в сумі 3 700 000,00 грн. та сплати процентів за користування кредитними коштами, що нараховані за періоди з 01.02.2022 р. по 30.12.2022 р. (за лютий-грудень 2022 року) в сумі 675 123, 32 грн., у визначені умовами Кредитного договору від 27.09.2017 терміни.

У свою чергу, оскільки факт неналежного виконання відповідачем 1 умов Кредитного договору перед банком ВАТ «Акелік-Груп» не заперечується та підтверджується матеріалами справи, у позивача виникло право задовольнити за рахунок переданого в заставу згідно Договорів застави 1, 2, 3 майна відповідача 1 (заставодавця) в рахунок сплати заборгованості за Кредитним договором від 27.09.2017 року в сумі 4 375 123,32 грн. вимоги у повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку.

Доказів наявності заперечень відповідача 1 щодо обраного позивачем способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження матеріали справи не також містять.

Приписами статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про заставу» унормовано, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

З огляду на законодавче визначення поняття застави та правові наслідки невиконання зобов`язання, заставодавець несе відповідальність перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета застави.

Суд зазначає з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі № 910/17648/18, що зазначена відповідальність заставодавців не обмежена саме вартістю предмета застави, визначеною сторонами у відповідних договорах застави, адже початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 591 Цивільного кодексу України, визначається в порядку, встановленому договором або законом, зокрема, може бути визначена в рішенні суду (тобто обов`язкове визначення вартості не передбачається у рішенні суду).

Приписи статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як унормовано ч. 5 ст. 57 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Враховуючи вищенаведене суд зауважує, що початкова ціна предмета застави має бути визначена на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження, що не суперечить нормам діючого законодавства.

Зазначене узгоджується з практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.03.2018 року у справі № 235/3619/15-ц (провадження 14-11цс18), постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 910/2764/14.

Отже, з огляду на положення пункту 4 частини 2 статті 25 та пункту 2 частини 1 статті 26 Закону № 1255-IV та умови договору застави, враховуючи те, що обтяжувач при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави на власний розсуд обирає спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а суд у разі задоволення такого позову має право визначити в якості способу реалізації предмета забезпечувального обтяження позасудову процедуру, в обтяжувача існує можливість продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб звернення стягнення на предмет застави відповідає вимогам статей 25, 26 Закону № 1255-IV, який є спеціальним для застосування до спірних правовідносин

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права (частина 1статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «ХіроБалані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та МесропМовсесян (MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем 1 не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Отже, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 53, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги до Відкритого акціонерного товариства «АКЕЛІК ГРУП" задовольнити повністю.

2. В рахунок стягнення на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 13857564, 01133, Україна, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7) заборгованості за Договором кредитної лінії № 2305/0350/8/17 від 27 вересня 2017 року в загальній сумі 4 375 123,23 грн. (Чотири мільйона триста сімдесят п`ять тисяч сто двадцять три гривні 23 коп.), в тому числі сума кредиту - 3 700 000,00 грн. (три мільйони сімсот тисяч грн. 00 коп.); сума процентів за користування кредитом 675 123,32 грн. (шістсот сімдесят п`ять тисяч сто двадцять три грн. 32 коп.), звернути стягнення на предмети застави:

за Договором застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання, тощо) № 2305/Z03/0350/8/17 від 09 листопада 2017 року:

- асфальтна фреза, інвентарний номер 00-000115, тип/марка/клас - 980/88802 JСВ, виробник Великобританія фірма JСВ, рік випуску - 2017;

- генератор дизельний G22QX (1656822), інвентарний номер 00-000142, тип/марка/клас -JSB Power Products, виробник - Великобританія фірма JCB, рік випуску - 2017;

- щітка з гідравлічним керуванням, 2400 мм, інвентарний номер 00-000119, тип/марка/клас -63245, виробник - Великобританія фірма JCB, рік випуску - 2016,

за Договором застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання, тощо) № 2305/Z04/0350/8/17 від 09 листопада 2017 року:

- віброкаток тандемний JCB VMT 160-80, державний реєстраційний номер - НОМЕР_20 , номер шасі - НОМЕР_43 , рік випуску - 2017; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_22 , видане 11.09.2017 року;

- автомобіль, марка - MERSEDES-BENZ, модель Sprinter 311 CDI, тип - загальний вантажний бортовий малотоннажний -В, державний реєстраційний номер - НОМЕР_23 , номер шасі НОМЕР_44 , колір білий, рік випуску - 2007; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_25 , видане 21.09.2017 року;

- мобільний повітряний компресор COMPAIR C50 DLT0408-02, державний реєстраційний номер - НОМЕР_26 , номер шасі - НОМЕР_45 , рік випуску - 2017; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_28 , видане 11.09.2017 року;

- мобільний повітряний компресор COMPAIR C50 DLT0408-02, державний реєстраційний номер - НОМЕР_29 , номер шасі - НОМЕР_46 , рік випуску - 2017; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_31 , видане 11.09.2017 року;

застави за Договором застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання, тощо) № 2305/Z08/0350/8/17 від 19 липня 2018 року:

- коток дорожній BOMAG BW216D-40, державний реєстраційний номер - НОМЕР_32 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_33 , рік випуску - 2012; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_34 , видане 18.07.2018 року;

- автогрейдер CATERPILLAR 140H, державний реєстраційний номер - НОМЕР_35 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_49 / НОМЕР_50 , рік випуску - 2003; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_38 , видане 18.07.2018 року;

- коток дорожній BOMAG BW151АD-4, державний реєстраційний номер - НОМЕР_39 , номер двигуна/кузова/шасі - НОМЕР_40 , рік випуску - 2008; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_41 , видане 18.07.2018 року,

що належать на праві власності Відкритому акціонерному товариству «АКЕЛІК ГРУП», (юридична особа за законодавством Азейбарджанської Республіки, зареєстрована Державним реєстраційним офісом комерційних юридичних осіб за номером 1501817351, місцезнаходження: Азербайджанська Республіка, м. Баку, Нарімановський р-н., вул. Ахмед Раджаблі, 2, буд. 26), яке діє на території України через Представництво «АКЕЛІК ГРУП «ВАТ» (ідентифікаційний код 26620600, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, буд.4Б, оф. 2/3), шляхом продажу предметів застави на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за початковою ціною реалізації предметів застави, визначеної в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «АКЕЛІК ГРУП» (резидентство: Республіка Азербайджан, державна реєстрація 20.05.20211 року за № 15015817351, місцезнаходження: Республіка Азербайджан, А21067, м. Баку, Нариманівський район, вул. АХМЕД РАДЖАЛІ-2, 26), що діє на території України через представництво «АКЕЛІК ГРУП» ВАТ» вул. Ярославська, 4Б, оф 2/3, м. Київ, 04071, код 26620600) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» (вул. Генерала Алмазова, 18/7, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 13857564) 65 626,85 грн. (шістдесят п`ять тисяч шістсот двадцять шість грн. 85 коп.) судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дати складання повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складений та підписаний 28 січня 2025 року.

Суддя А.М.Селівон