Рішення

від 28.01.2025 по справі 910/13224/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2025Справа № 910/13224/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ" до Головного управління ДФС у місті Києві про стягнення 447 511,14 грн., без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 447 511,14 грн., з яких: 293 197,00 грн. матеріальної шкоди, 127 897,90 грн. інфляційних втрат та 26 416,24 грн. 3% річних на підставі статей 509, 524, 533, 610-612, 625, 1166, 1173, 1174, 1176, 1192 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання ухвали.

11.11.2024 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2021 року слідчим СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Сидоренком С.О. на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 01.02.2021 року у справі № 753/14602/20 проведено обшук у нежитловому приміщенні, яке використовується службовими особами позивача, за адресою: місто Київ, вулиця Глібова, будинок 7, та вилучено майно та грошові кошти у розмірі 293 197, 00 грн., про що складено протокол обшуку від 11.02.2021 року в якому міститься детальний опис та перелік вилученого майна та грошових коштів, а також зауваження до нього.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі № 753/14602/20 клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на товарно-матеріальні цінності та документи, які було виявлено та вилучено під час проведення обшуку у нежитловому офісному приміщенні на першому поверсі з окремим входом, за адресою місто Київ вулиця Глібова, будинок 7, яким користуються службові особи ТОВ "Фірм.Юа" згідно переліку, вказаному в ухвалі слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі № 753/14602/20.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.06.2021 року у справі № 753/14602/20 апеляційну скаргу директора ТОВ "Фірм.Юа" задоволено, ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 24.02.2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві Сидоренко С.О., погоджене прокурором Київської міської прокуратури та накладено арешт на товарно-матеріальні цінності та документи, які було виявлено та вилучено під час проведення обшуку у нежитловому офісному приміщенні на першому поверсі з окремим входом, за адресою м. Київ вул. Глібова 7, яким користуються службові особи ТОВ "Фірм.Юа", згідно переліку, вказаному в ухвалі слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі № 753/14602/20, скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві Сидоренка С.О., погоджене прокурором Київської міської прокуратури про накладення арешту на вищевказані товарно-матеріальні цінності та документи, вилучені під час проведення обшуку у нежитловому офісному приміщенні на першому поверсі з окремим входом, за адресою м. Київ вул. Глібова 7, яким користуються службові особи ТОВ "Фірм.Юа" відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.09.2021 року у справі № 761/29977/21 скаргу володільця тимчасово вилученого майна, ТОВ "Фірм.Юа.Київ" в особі директора ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 32016100100000064 від 09.06.2016 року задоволено. Зобов`язано старшого слідчого другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Сидоренка С.О. повернути ТОВ "Фірм.Юа.Київ" (ЄДРПОУ: 42400251) тимчасово вилучене майно в ході обшуку 11.02.2021 року в нежитловому приміщенні, за адресою: м. Київ, вул. Глібова 7, а саме: особову справу директора ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_2 на 7 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_3 на 10 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_4 на 9 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_5 на 7 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_6 на 21 аркуші, особову справу менеджера з логістики ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_7 на 15 аркушах, особову картку ОСОБА_7 з додатками на 5 аркушах, повідомлення про прийняття на роботу до ТОВ "Айті Нев" на 14 аркушах, заяву для юридичних осіб ТОВ "Айті Нев" на 2 аркушах, договір ТОВ "Айті Нев" № 02048 на 4 аркушах та грошові кошти у розмірі 293 197,00 грн.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 року № 510 "Про утворення Бюро економічної безпеки України", Кабінет Міністрів України постановив утворити Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. 24.11.2021 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 1493-р "Про початок діяльності Бюро економічної безпеки", згідно з яким погодився із пропозицією Бюро про початок його діяльності та можливість виконання зазначеним Бюро функцій і завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Бюро економічної безпеки" матеріали кримінального провадження, які перебувають в органах досудового розслідування, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, на стадії досудового розслідування, передаються відповідному прокурору у кримінальному провадженні для подальшої передачі до Бюро економічної безпеки України у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, згідно абзацу 2 пункту 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про бюро економічної безпеки" кримінальне провадження № 32016100100000064 від 09.06.2016 року знаходилось у віданні Київської міської прокуратури до прийняття рішення для передачі її до Бюро економічної безпеки України.

Позивач звернувся із клопотанням № 3 від 13.12.2021 року до Київської міської прокуратури з проханням виконати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21.09.2021 року у справі № 761/29977/21 та повернути вказане в ухвалі суду майно та грошові кошти ТОВ "Фірм.Юа.Київ".

23.02.2022 року позивач звернувся із запитом № 1/02 до Київської міської прокуратури, Дарницького УП ГУ НП у м. Києві, Бюро економічної безпеки України з метою отримання інформації щодо правоохоронного органу в якому перебувають матеріали кримінального провадження № 32016100100000064 від 09.06.2016 року та відповідальних осіб за виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року у справі № 761/29977/21.

ТОВ "Фірм.Юа.Київ" повторно звернулось із запитом № 2/09 від 15.09.2023 року до Бюро економічної безпеки України з метою отримання інформації щодо передання матеріалів кримінального провадження № 32016100100000064 від 09.06.2016 року до органів БЕБ та посадової особи, яка відповідальна за повернення вилученого майна та виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року у справі № 761/29977/21.

Згідно листа Бюро економічної безпеки України № 11/4.6/24170-23 від 26.09.2023 року ТОВ "Фірм.Юа.Київ" повідомлено, що матеріали кримінального провадження № 32016100100000064 від 09.06.2016 року до архіву БЕБ не передавались.

Позивач повторно звернувся із запитом № 3/09 від 15.09.2023 року до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві з метою отримання інформації щодо передання матеріалів кримінального провадження № 32016100100000064 від 09.06.2016 року до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві та посадової особи, яка відповідальна за повернення вилученого майна та виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року у справі № 761/29977/21.

Листом Дарницького УП ГУ НП у м. Києві № 26087/125/48/06-23 від 13.10.2023 року заявника поінформовано, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100100000064 від 09.06.2016 року доручено здійснювати слідчому відділу Дарницького УП ГУНП в місті Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 3-а, крім того повідомлено, що згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року № 761/29977/21 відповідальним за повернення тимчасово вилученого майна є старший слідчий другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Сидоренко Сергій Олександрович. Попри це, 01.01.2022 року Державну фіскальну службу було ліквідовано у зв`язку із початком діяльності Бюро економічної безпеки. Таким чином, указані обставини унеможливлюють виконання зазначеного рішення суду посадовими особами інших органів досудового розслідування.

10.11.2023 року позивач звернувся до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві із заявою про повернення майна № 01/11 від 10.11.2023 року в якій просило винести постанову слідчого Дарницького УП ГУ НП у м. Києві щодо повернення ТОВ "Фірм.Юа.Київ" тимчасово вилученого майна, а саме: особову справу директора ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_2 на 7 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_3 на 10 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_4 на 9 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_5 на 7 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_6 на 21 аркуші, особову справу менеджера з логістики ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_7 на 15 аркушах, особову картку ОСОБА_7 з додатками на 5 аркушах, повідомлення про прийняття на роботу до ТОВ "Айті Нев" на 14 аркушах, заяву для юридичних осіб ТОВ "Айті Нев" на 2 аркушах, договір ТОВ "Айті Нев" № 02048 на 4 аркушах та грошові кошти у розмірі 293 197,00 грн.

Відповідно до листа Дарницького УП ГУ НП у м. Києві № 31459/125/48/06-23 від 08.12.2023 року заявника повідомлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100100000064 від 09.06.2016 року доручено здійснювати слідчому відділу Дарницького УП ГУНП в місті Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 3-а та повідомлено, що згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року № 761/29977/21 відповідальним за повернення тимчасово вилученого майна є старший слідчий другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Сидоренко Сергій Олександрович. Крім того, з 01.01.2022 року Державну фіскальну службу було ліквідовано у зв`язку із початком діяльності Бюро економічної безпеки. Таким чином, указані обставини унеможливлюють виконання зазначеного рішення суду посадовими особами інших органів досудового розслідування.

Листом Дарницького УП ГУ НП у м. Києві № 1764/125/48/06-24 від 24.01.2024 року позивачу було вкотре відмовлено в поверненні тимчасово вилученого майна.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.02.2024 року у справі № 753/2674/24 скаргу задоволено. Зобов`язано заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Віталія Толстова повернути ТОВ "Фірм.Юа.Київ" (ЄДРПОУ: 42400251) тимчасово вилучене майно в ході обшуку 11.02.2021 року в нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Глібова, буд. 7, а саме: особову справу директора ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_2 на 7 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_3 на 10 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_4 на 9 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_5 на 7 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_6 на 21 аркуші, особову справу менеджера з логістики ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_7 на 15 аркушах, особову картку ОСОБА_7 з додатками на 5 аркушах, повідомлення про прийняття на роботу до ТОВ "Айті Нев" на 14 аркушах, заяву для юридичних осіб ТОВ "Айті Нев" на 2 аркушах, договір ТОВ "Айті Нев" № 02048 на 4 аркушах, грошові кошти у розмірі 293 197,00 грн.

Разом з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.02.2024 року у справі № 753/2674/24 позивач звернувся до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві із заявою № 01/03 від 25.03.2024 року щодо виконання вищезазначеної ухвали про повернення тимчасово вилученого майна.

Листами Дарницького УП ГУНП в місті Києві б/н від 10.05.2024 року, б/н від 14.05.2024 року позивачу повідомлено, що матеріали кримінального провадження № 32016100100000064 від 09.06.2016 року надійшли до Дарницького УП ГУНП у місті Києві 24.09.2021 року в кількості 139 томів без речових доказів (вих. № 19369). Крім того, вилучені під час проведення обшуку грошові кошти зберігаються на депозитному рахунку ГУ ДФС у м. Києві.

17.05.2024 року позивач звернувся до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у місті Києві із заявою № 01/05 від 17.05.2024 року про повернення позивачеві тимчасово вилученого майна в ході обшуку 11.02.2021 року в нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Глібова, буд. 7, а саме: особову справу директора ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_2 на 7 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_3 на 10 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_4 на 9 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_5 на 7 аркушах, особову справу водія автотранспортного засобу ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_6 на 21 аркуші, особову справу менеджера з логістики ТОВ "Айті Нев" ОСОБА_7 на 15 аркушах, особову картку ОСОБА_7 з додатками на 5 аркушах, повідомлення про прийняття на роботу до ТОВ "Айті Нев" на 14 аркушах, заяву для юридичних осіб ТОВ "Айті Нев" на 2 аркушах, договір ТОВ "Айті Нев" № 02048 на 4 аркушах, грошові кошти у розмірі 293 197,00 грн.

23.05.2024 року зазначена заява була отримана Комісією з реорганізації Головного управління ДФС у місті Києві, про те відповіді від Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у місті Києві отримано не було.

12.07.2024 року позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження № 03/07 від 12.07.2024 року в якій просив відкрити виконавче провадження із виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року № 761/29977/21.

22.07.2024 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив позивача про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № НОМЕР_1 від 22.07.2024 року у зв`язку з тим, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року № 761/29977/21 не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

12.07.2024 року позивач повторно звернувся до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у місті Києві із заявою № 01/07 про повернення позивачеві тимчасово вилученого майна в ході обшуку 11.02.2021 року в нежитловому приміщенні за адресою: місто Київ, вулиця Глібова, будинок 7 та грошових коштів у розмірі 293 197,00 грн.

19.08.2024 року позивач повторно звернувся звернулось до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у місті Києві із заявою № 01/08 про повернення позивачеві тимчасово вилученого майна в ході обшуку 11.02.2021 року в нежитловому приміщенні за адресою: місто Київ, вулиця Глібова, будинок 7 та грошових коштів у розмірі 293 197,00 грн.

Листом № 152 від 27.08.2024 року Головою Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у місті Києві позивача повідомлено, що новопризначеному голові Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у місті Києві не були передані документи з питань діяльності ГУ ДФС, Комісія встановлює місцезнаходження різного роду документів з питань діяльності ГУ ДФС.

Позивач зазначає, що тимчасово вилучене майно в ході обшуку 11.02.2021 року та грошові кошти у розмірі 293 197,00 грн., внаслідок протиправної бездіяльності посадових осіб Головного управління ДФС у м. Києві (Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у м. Києві) позивачеві повернуті не були, а отже поведінка відповідача мала неправомірний характер, ним вчинено протиправну бездіяльність, що полягає у невиконанні прямого припису закону і неповерненні тимчасово вилученого у позивача майна та грошових коштів всупереч ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року у справі № 761/29977/21 у визначений законодавством строк, безпідставного набуття майна та грошових коштів належних позивачу, чим було грубо порушено право приватної власності позивача та завдано йому майнової шкоди у розмірі 293 197,00 грн., а отже порушені права ТОВ "Фірм.Юа" підлягають захисту шляхом відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірною поведінкою (протиправною бездіяльністю), відшкодування 3% річних та інфляційних втрат.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 Цивільного кодексу України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 920/715/17 та постановах Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі № 908/2202/18, від 02.03.2020 року у справі № 910/434/19, від 09.04.2020 року у справі № 908/690/19 та від 12.08.2020 року у справі № 910/15883/14, від 16.06.2021 року у справі № 910/15883/14.

Відповідно до частини 2 статті 2, частини 1 статті 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяно шкоду (пункт 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 242/4741/16-ц).

Дії (бездіяльність) відповідного органу у цьому випадку Головного управління ДФС у м. Києві (Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у м. Києві), внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (статті 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 16 Кримінально-процесуального кодексу України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом статті 170 Кримінально-процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною 4 статті 168 Кримінально-процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 100 Кримінально-процесуального кодексу України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 27 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року № 1104, передбачено, що схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.

Відповідно до статті 174 Кримінально-процесуального кодексу України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За статтею 169 Кримінально-процесуального кодексу України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.

Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту на майно прямо передбачений чинним законодавством.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215 (далі - Положення), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізовує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку: здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року № 4).

Відповідно до пункту 3 наведеного Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Таким чином, відшкодування шкоди підлягає за рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень Цивільного кодексу України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Таким органом у цій справі є Головне управління ДФС у м. Києві, як особа, відповідальна у спірний період за збереження та повернення тимчасового вилученого майна, Казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.

За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 року у справі № 920/715/17, питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами Кримінально-процесуального кодексу України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Отже, на даний час майно, вилучене у кримінальному провадженні № 32016100100000064 від 09.06.2016 року, позивачу не повернуто, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року № 761/29977/21 не виконана.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що визначений законом обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та повернути вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту відповідачем не виконаний.

За наведених обставин, вбачається існування в межах спірних правовідносин такого елементу відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків як наявність протиправної бездіяльності органу державної влади, а саме відповідача.

Дослідивши подані позивачем докази, суд дійшов висновку, що протиправна бездіяльність відповідача щодо не повернення позивачу тимчасово вилученого майна призвела до заподіяння позивачу матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 293 197,00 грн.

З огляду на викладене підтверджується наявність всіх складових цивільного правопорушення в діях державного органу, а саме відповідача, необхідних для покладення на Державу Україна обов`язку з відшкодування завданих таким правопорушенням збитків позивачу, що свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України матеріальної шкоди у розмірі 293 197,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України 127 897,90 грн. інфляційних втрат та 26 416,24 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вказані висновки про правильне застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, а також враховані у постановах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 916/1914/17 та від 07.10.2018 у справі № 908/2552/17.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Встановивши наявність підстав для стягнення 3% річних та збитків від інфляції, таке відшкодування може здійснюватися лише за рахунок коштів Державного бюджету через Державну казначейську службу України, яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету. Відповідні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 року у справі № 910/2569/18.

Таким чином, перевіривши нараховані позивачем суми 3% річних та інфляційних втрат в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача останні є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено у відповідності до вимог закону.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частина 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на наведені приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України та задоволення позову, судовий збір у сумі 3 028,00 грн. повністю покладаються на відповідача, як на сторону внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (Україна, 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6; ЄДРПОУ: 37567646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ" (01135, місто Київ, вулиця Глібова, будинок 7; ЄДРПОУ: 42400251) 293 197 (двісті дев`яносто три тисячі сто дев`яносто сім) грн. 00 коп. матеріальної шкоди, 127 897 (сто двадцять сім тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 90 коп. інфляційних втрат та 26 416 (двадцять шість тисяч чотириста шістнадцять) грн. 24 коп. 3% річних.

Стягнути з Головного управління ДФС у місті Києві (04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ЄДРПОУ: 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ" (01135, місто Київ, вулиця Глібова, будинок 7; ЄДРПОУ: 42400251) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна