Ухвала
від 23.04.2025 по справі 910/13224/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.04.2025Справа № 910/13224/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виправлення описки у виконавчому документі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ" до Головного управління ДФС у місті Києві про стягнення 447 511,14 грн., за участю представників: стягувача - не з`явися, боржника - не з`явися, заінтересованої особи - не з`явися,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 447 511,14 грн., з яких: 293 197,00 грн. матеріальної шкоди, 127 897,90 грн. інфляційних втрат та 26 416,24 грн. 3% річних на підставі статей 509, 524, 533, 610-612, 625, 1166, 1173, 1174, 1176, 1192 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 року позов задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ" 293 197,00 грн. матеріальної шкоди, 127 897,90 грн. інфляційних втрат та 26 416,24 грн. 3% річних, а також стягнуто з Головного управління ДФС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ" 3 028,00 грн. судового збору.

25.02.2025 року на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.

09.04.2025 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві до суду подано заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виправлення описки у виконавчому документі, відповідно до якої заявник просив змінити спосіб та порядок виконання судового рішення, зазначивши в резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 року у справі № 910/13224/24 - «Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ" 293 197,00 грн. матеріальної шкоди, 127 897,90 грн. інфляційних втрат та 26 416,24 грн. 3% річних», а також виправити помилку допущену у наказі Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 року у справі № 910/13224/24 про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ" 293 197,00 грн. матеріальної шкоди, 127 897,90 грн. інфляційних втрат та 26 416,24 грн. 3% річних, зазначивши вірне найменування боржника - «Держава», крім того просив здійснювати розгляд даної заяви без участі представника заявника, яку передано судді Чебикіній С.О. 15.04.2025 року у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 року розгляд заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виправлення описки у виконавчому документі призначено на 23.04.2025 року.

Представники сторін у судове засідання 23.04.2025 року не з`явився.

Дослідивши матеріали заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

При цьому під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими; наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу/порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 року № 11-рп/2012).

Під зміною порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом інших механізмів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в порядку раніше встановленому.

Так, зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Таким чином, процедура зміни порядку та способу виконання остаточного судового рішення, визначена частиною 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, як і не передбачає при цьому зміни резолютивної частини рішення.

Зокрема, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення суд не може змінювати останнє по суті.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою у порядку, визначеному законом.

Згідно з розділом VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення коштів державного бюджету виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 зі змінами (Порядок № 845).

Відповідно до пункту 35 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативнорозшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду, здійснює Державна казначейська служба України.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету (пункт 38 Порядку № 845).

Отже, відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845 обов`язок виконання рішення суду про стягнення шкоди, завданої юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ", внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, покладено на Державу за рахунок коштів Держаного бюджету України.

Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу у постановах від 25.09.2019 року у справі № 607/5841/17, від 18.11.2020 року у справі № 554/5980/18, від 15.06.2022 року у справі № 398/2910/20, від 09.02.2022 року у справі № 757/6203/21-ц, від 23.02.2022 року у справі № 757/23994/20-ц, від 28.04.2022 року у справі № 464/5200/19, від 25.01.2023 року у справі № 757/4091/20-ц, від 04.10.2023 року у справі № 757/5351/21-ц, від 18.10.2023 року у справі № 127/1407/22, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, а отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна.

Підпунктом 2 пункту 5 Порядку № 845 передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення.

Отже, запропонований Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 року у справі № 910/13224/24 забезпечить виконання рішення суду відповідно до норм законодавства України.

Зважаючи на зумовлені нормативно-правовим регулюванням обставини неможливості виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 року у справі № 910/13224/24, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 910/13224/24.

Враховуючи вищенаведене, заява Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 910/13224/24 підлягає задоволенню.

Щодо заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про виправлення описки у виконавчому документі, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з урахуванням наступного.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічні за змістом положення викладені у статті 326 Господарського процесуального кодексу України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

За приписами частин 1, 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

У частинах 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами у справі № 910/13224/24 стосувався відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу діями відповідача, як державного органу, у зв`язку з чим на користь позивача було присуджено до стягнення з Державного бюджету України кошти матеріальної шкоди.

Слід зазначити, що у постанові від 19.06.2018 року в справі № 910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, з урахуванням чого боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 Цивільного кодексу України).

При цьому, Державна казначейська служба України у даному випадку виступає органом, який відповідно до положень Порядку № 845, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

За умовами пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, а також вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про виправлення описки в наказі Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 року у справі № 910/13224/24, де боржником вказано саме Державну казначейську службу України, а не Державу Україна.

Згідно з частиною 4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Тому, суд вважає за необхідне виправити допущену помилку в наказі Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 року у справі № 910/13224/24, зазначивши замість невірно вказаного найменування боржника - "Державна казначейська служба України (Україна, 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6; ЄДРПОУ: 37567646)" правильне - "Держава Україна".

Керуючись статтями 232-235, 328, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виправлення описки у виконавчому документі задовольнити.

Змінити порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 року у справі № 910/13224/24 в частині стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (Україна, 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6; ЄДРПОУ: 37567646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ" (01135, місто Київ, вулиця Глібова, будинок 7; ЄДРПОУ: 42400251) 293 197 (двісті дев`яносто три тисячі сто дев`яносто сім) грн. 00 коп. матеріальної шкоди, 127 897 (сто двадцять сім тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 90 коп. інфляційних втрат та 26 416 (двадцять шість тисяч чотириста шістнадцять) грн. 24 коп. 3% річних шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМ.ЮА - Рішення для бізнесу. Київ" (01135, місто Київ, вулиця Глібова, будинок 7; ЄДРПОУ: 42400251) 293 197 (двісті дев`яносто три тисячі сто дев`яносто сім) грн. 00 коп. матеріальної шкоди, 127 897 (сто двадцять сім тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 90 коп. інфляційних втрат та 26 416 (двадцять шість тисяч чотириста шістнадцять) грн. 24 коп. 3% річних з Державного бюджету України.

Виправити допущену в наказі Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 року у справі № 910/13224/24 помилку, зазначивши замість невірно вказаного найменування боржника - "Державна казначейська служба України (Україна, 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6; ЄДРПОУ: 37567646)" правильне - "Держава Україна".

Дану ухвалу вважати невід`ємною частиною рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 року у справі № 910/13224/24 та наказу Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 року у справі № 910/13224/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Повний текст ухвали складено 24.04.2025.

Суддя С.О. Чебикіна

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.04.2025
Оприлюднено29.04.2025
Номер документу126865680
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —910/13224/24

Ухвала від 28.04.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Ухвала від 23.04.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Ухвала від 23.04.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Ухвала від 18.04.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Ухвала від 15.04.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Рішення від 28.01.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Ухвала від 19.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні