Ухвала

від 22.01.2025 по справі 911/1118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"22" січня 2025 р. Справа № 911/1118/24

У справі за позовом Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче нафта»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Ліси України»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівської сільської ради Бориспільського району

про витребування майна та скасування державної реєстрації

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від прокурора: Набок Ю.В. (посвідчення);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Терещенко О.М (ордер серія АІ № 1663718 від 24.07.2024 року);

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: Кутах Д.О. (довіреність б/н б/д).

Встановив:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче нафта», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Ліси України» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівської сільської ради Бориспільського району, про витребування майна та скасування державної реєстрації.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2024 підготовче засідання відкладено на 02.12.2024 .

У зв`язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. у відпустці, підготовче засідання відкладене на 02.12.2024 не відбулося.

02.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від третьої особи 1 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів та письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2025 підготовче засідання призначено на 22.01.2025.

22.01.2025 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

Окрім того, в підготовчому засіданні 22.01.2025 прокурор повідомив про реорганізацію третьої особи 1 - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та просив замінити у справі № 911/1118/24 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (ДП «Ліси України») на її процесуального правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

В підготовчому засіданні 22.01.2025, суд, заслухавши думку прокурора, представника відповідача та третьої особи 2, проаналізувавши норми законодавства, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Вирішення питання про процесуальне правонаступництво здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 ГПК України, тобто за умови перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідного клопотання, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони по господарській справі до іншої особи на підставі відповідного документу або правочину.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року по справі № 264/5957/17).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника (аналогічні висновки містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі № 922/4650/21 від 18.08.2023).

У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта.

Враховуючи наведене, що в контексті застосування статей 104, 107 ЦК України, та беручи до уваги не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, суд вважає, що такий момент сам по собі не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи, а фактично визначається з моменту прийняття уповноваженим суб`єктом рішення про передачу прав та обов`язків правонаступнику (подібні за змістом висновки кореспондується у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 по справі № 296/443/16-ц, від 04.11.2020 по справі № 922/817/18 та від 18.03.2023 по справі № 922/3979/21).

Для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи правонаступника (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 по справі № 911/1958/18, від 04.11.2020 по справі № 922/817/18, від 08.02.2023 по справі № 910/16900/19, від 18.03.2023 по справі № 922/3979/21 та від 18.08.2023 по справі № 922/4650/21).

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що правонаступником Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП «Ліси України») є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», суд дійшов висновку про задоволення заяви прокурора про заміну третьої особи 1 - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (ДП «Ліси України») (ідентифікаційний код 44768034) у справі № 911/1118/24 її правонаступником Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ідентифікаційний код 45530596).

Згідно п. 1-3 ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановлення, та зібрання відповідних доказів.

Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, зокрема питання чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

У зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів, що не дає можливості з`ясувати усі обставини, передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, і перешкоджає завершенню підготовчого провадження, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Замінити Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (ДП «Ліси України») (ідентифікаційний код 44768034) у справі № 911/1118/24 його правонаступником Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ідентифікаційний код 45530596).

2. Відкласти підготовче засідання на 17.02.2025 о 14:30. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри,16/108, в залі судових засідань № 5).

3. Зобов`язати позивача виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 06.05.2024 року.

4. Зобов`язати третю особу 1 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 25.09.2024 року, а саме надати до суду:

- планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 2003 року Вишенківського лісництва, з доказами їх затвердження в установленому порядку державними органами лісового господарства та доказами погодження з місцевою Радою народних депутатів.

- планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 2014 року Вишенківського лісництва, з доказами їх затвердження в установленому порядку державними органами лісового господарства та доказами погодження з територіальними органами земельних ресурсів.

- всі сторінки Відомості про прийняття та вилучення земель лісового фонду за ревізійний період 2003-2014 р.р. (сторінки 211-215 Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Бориспільський лісгосп" 2015 року).

- пояснення з приводу надання Бориспільським лісгоспом згоди на вилучення та передачу Гнідиській сільській раді 9,8 га під житлове будівництва та графічні матеріали вилученої земельної ділянки.

5. Попередити учасників про те, що згідно з частинами 7-8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали; у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

6. Викликати в судове засідання повноважних представників учасників справи. Повноваження представників мають бути оформлені відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України з наданням суду документів, що підтверджують повноваження представників.

7. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

8. Довести до відома сторін, що всі документи (заяви, клопотання, заперечення, відзиви тощо) подаються через систему "Електронний суд" із застосуванням кваліфікованого електронного підпису після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Для осіб, які зареєстровані в системі "Електронний суд", повідомлення, виклики, ухвали, судові рішення та інші процесуальні документи надсилаються в електронному вигляді автоматично.

9. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати учасникам по справі.

10. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

11. Відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.П. Карпечкін