Ухвала

від 28.01.2025 по справі 916/209/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"28" січня 2025 р.м. Одеса № 916/209/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 220/25 від 23.01.2025 Приватного акціонерного товариства Сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» (вул. Шевченка, 37, с. Базар`янка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68162) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталіті Вайн» (вул. Незалежності, 22, м. Кагарлик, Обухівський р-н, Київська обл., 09200) про стягнення 8023746,00 грн,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталіті Вайн», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 8023746,00 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину виконання ним, як поручителем за договором поруки від 10.03.2023 № 1/3/23-ІІ, зобов`язань відповідача, як покупця, за договором поставки від 10.03.2023 № 10/03, який відповідач уклав з ТОВ Каміон-68». Водночас, визначаючи підсудність даного спору Господарському суду Одеської області, позивач посилається на те, що місцем виконанням основного договору (поставки) є склад постачальника, за адресою: вул. Заводська, 34, м. Болград, Одеська обл.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява, серед іншого, має містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з ч.7 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.

За змістом ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача, позивач до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі не долучив, водночас заявив на розгляд суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи по суті. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на те, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскiльки внаслiдок збройноi агресii РФ проти України було втрачено можливості для стабiльного заробiтку шляхом реалiзацii товару контрагентам, а саме винограду, який вирощує позивач для наступного продажу i виробництва з нього вина та винних напоїв. З урахуванням цього та з огляду на те, що позивач виконав зобов`язання поручителя за договором поставки на суму 8023746,00 грн, останній позбавлений можливості сплатити судовий збір.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки з матеріалів позовної заяви судом не встановлено, що відповідач відноситься до вичерпного переліку категорії осіб, визначених п. 1, 2 ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір, при цьому предметом позову у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Щодо посилань позивача на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19, суд зазначає, що у цих справа позивачами є фізичні особи та розгляд зазначених справ здійснювалось в межах адміністративного судочинства. Щодо посилань позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 0940/2276/18, суд наголошує, що у цій постанові було надано оцінку встановлення чіткого критерію застосування судами статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір». Так, стаття 133 КАС України визначає порядок зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат при розгляді справ адміністративного судочинства, натомість, норми ГПК України аналогічних положень не містять, натомість ст. 123 ГПК України чітко визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Також суд наголошує, що положення ГПК України покладають на суд обов`язок при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховувати висновки Верховного Суду, а тому висновки судів першої інстанції не є релевантними для суду.

Крім цього, як вбачається зі змісту позову, позивач посилається на обставину виконання ним, як поручителем, зобов`язань покупця за договором поставки від 10.03.2023 № 10/03, в цей же час, позивачем не вказано обставин поставки товару та доказів на їх підтвердження.

Отже, враховуючи, що позовну заяву Приватним акціонерним товариством Сільськогосподарським підприємством «Чорноморська перлина» було подано з порушенням вимог ст. 162, 164 ГПК України, остання підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

Керуючись ст. 91, 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» за вх. № 220/25 від 23.01.2025 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

- доказів сплати судового збору за подання позову в сумі 96284,95 грн;

- письмових пояснень з вказанням обставин поставки товару та вказанням (доданням) доказів, які підтверджують ці обставини (первинні документи).

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 28.01.2025 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Бездоля