Ухвала

від 10.02.2025 по справі 916/209/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"10" лютого 2025 р. м. Одеса № 916/209/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 220/25 від 23.01.2025 Приватного акціонерного товариства Сільськогосподарського підприємства Чорноморська перлина (вул. Шевченка, 37, с. Базар`янка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68162) до Товариства з обмеженою відповідальністю Віталіті Вайн (вул. Незалежності, 22, м. Кагарлик, Обухівський р-н, Київська обл., 09200) про стягнення 8023746,00 грн,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Сільськогосподарського підприємства Чорноморська перлина звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Віталіті Вайн, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 8023746,00 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину виконання ним, як поручителем за договором поруки від 10.03.2023 № 1/3/23-ІІ, зобов`язань відповідача, як покупця, за договором поставки від 10.03.2023 № 10/03, який відповідач уклав з ТОВ Каміон-68. Водночас, визначаючи підсудність даного спору Господарському суду Одеської області, позивач посилається на те, що місцем виконанням основного договору (поставки) є склад постачальника, за адресою: вул. Заводська, 34, м. Болград, Одеська обл.

За результатом розгляду матеріалів позовної заяви Приватного акціонерного товариства Сільськогосподарського підприємства Чорноморська перлина суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим ухвалою суду від 28.01.2025 позовну заяву було залишено без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для надання доказів сплати судового збору у розмірі 96284,95 грн. Крім цього, приймаючи до уваги, що позивач у позовній заяві посилається на обставину виконання ним, як поручителем, зобов`язань покупця за договором поставки від 10.03.2023 № 10/03, в цей же час, позивач не вказав обставин поставки товару та доказів на їх підтвердження, в ухвалі від 28.01.2025 позивача зобов`язано надати письмові пояснень з вказанням обставин поставки товару та вказанням (доданням) доказів, які підтверджують ці обставини (первинні документи).

Вищевказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету позивача 30.01.2025 04:10, що підтверджується виготовленою з КП «ДСС» довідкою про доставку електронного документу за вих. № 916/209/25/4958/25. Таким чином, позивач недоліки позовної заяви мав усунути у строк не пізніше ніж 04.02.2025.

04.02.2025 до суду від позивача надійшла заява, до якої позивачем не додано доказів сплати судового збору, натомість вдруге заявлено клопотання про відстрочення ПрАТ СП Чорноморська перлина сплати судового збору в розмірі 96284,95 грн до вирішення справи по суті. Щодо обставин (доказів) поставки товару позивачем у заяві викладені відповідні пояснення.

Вирішуючи питання щодо заявленого позивачем вдруге клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про таке.

За практикою щодо застосування статті 6 Конвенції, наведеною, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансового положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia) від 20.02.2014, пункт 111).

Як зазначає заявник, він просить суд надати йому відстрочення сплати судового збору, заявляючи, що він на власний розсуд у спірних правовідносинах вирішив узяти на себе поруку за зобов`язаннями відповідача, сплатив її і тепер його фінансовий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір за подання даного позову до відповідача. В цей же час, відстрочення сплати судового збору передбачає, що в певний момент судового розгляду позивач повинен бути сплатити судовий збір і, відповідно, має довести суду, що можливість сплати судового збору виникне у нього під час розгляду справи, на що не зважує позивач у даній справі. Одночасно з цим, заявник також має довести суду наявність передбачених у нього Законом підстав для відстрочення сплати судового збору.

Суд зазначає, що судом вже розглянуто питання надання позивачу відстрочення сплати судового збору і суд навів відповідне обґрунтування відмови позивачу в ухвалі суду від 28.01.2025.

Так, ч. 2 ст. 123 ГПК України передбачає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Аналогічна норма є у ст. 132 КАС України, на яку посилається заявник.

В цей же час, КАС України містить норму ст. 133 КАС України, яка передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. ГПК України такої норми не містить, відповідно керується в даному випадку нормою ч. 2 ст. 123 ГПК України, яка відсилає до Закону України «Про судовий збір», в преамбулі якого зазначено, що саме цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту зазначеної норми вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 910/12556/20 та у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 916/4254/23.

Предметом спору, що розглядається у цій справі, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а тому підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору немає.

Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 4, 6-7 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Отже, приймаючи до уваги, що визначений судом в ухвалі від 28.01.2025 строк для усунення недоліків позовної заяви Приватного акціонерного товариства Сільськогосподарського підприємства Чорноморська перлина сплив 04.01.2025, натомість позивачем недоліки позовної заяви у повному обсязі не усунуто, позовна заява разом з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачам.

При цьому суд роз`яснює позивачам, що згідно із ч.8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства Сільськогосподарського підприємства Чорноморська перлина про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву за вх. ГСОО № 220/25 від 23.01.2025 з доданими до неї документами повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили 10.02.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля