Ухвала

від 29.01.2025 по справі 916/5262/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5262/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.В., розглянувши у відкритому засіданні клопотання позивача та третьої особи-1 про призначення судово-технічної експертизи у справі

за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

до відповідача-1: Акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

відповідача-2 - Акціонерне товариства "Українська залізниця"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтегрований транспортний менеджмент Груп Україна"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача- Акціонерне товариство "Одеський припортовий завод"

про стягнення 321063,37 грн

за участю представників:

від позивача - Кулик С.

від відповідача-2 - Рахнянська С.

від третіх осіб - Гула О.

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" подало до суду позов до АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" та АТ "Українська залізниця" про стягнення з Акціонерне товариства "Українська залізниця" суму нестачі вантажу в сумі 321063,37грн.

Ухвалою від 04.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 08.01.2025.

Ухвалою від 20.12.2024 суд продовжив відповідачам строк для подання відзиву, а третім особам - строк для подання пояснень - до 31.12.2024.

В засіданні 08.01.2025 судом оголошено перерву до 22.01.2025, а в засіданні 22.01.2025 до 29.01.2025.

Позивач та представник третіх осіб в засіданні наполягають на призначенні судово-технічної експертизи, а відповідач заперечує.

Позивачем було додано до позову клопотання про призначення експертизи, але не зазначено питань.

30.12.2024 третя особа-1 через підсистему Електронний суд подала клопотання про призначення експертизи, а 15.01.2025 подала уточнення, на вирішення якої поставити наступні питання:

- 1. Які пошкодження та/або несправності мав вагон хопер № 90450198, його окремі конструктивні елементи, а також пломби - запірно-пломбувальні пристрої (ЗПП) навішені на ньому, згідно з Відомістю вагонів до Накладної №32519167 від 26.05.2024р., після прибуття цього вагону 31.05.2024р. на залізничну станцію «ЧОРНОМОРСЬКА» з огляду на матеріали справи № 916/5262/24?

2. З огляду на конструктивні особливості критого вагону хопера, моделі 19- 9774, виробник Могілевский вагонобудівний завод, у разі наявності щілини розміром до 100 мм між кришкою і розвантажувальним люком вагону, відбудеться чи ні під час руху вагону висипання (теча) вантажу - концентрату ільменітового з бункеру вагону з означеною щілиною?

3. З огляду на конструктивні особливості та правила експлуатації, які встановлені для критих вагонів хоперів, могли чи ні бути причиною нестачі (течі, висипання) вантажу концентрату ільменітового із одного з бункерів вагону хоперу №90450198, моделі 19-9774, наявність однієї або у сукупності декількох наступних обставин:

- нещільне прилягання розвантажувального люку та щілина розміром до 100 мм між кришкою і розвантажувальним люком вагону;

- відкриття або часткове відкриття кришки нижнього розвантажувального люку вагону;

- часткова деформація кришки нижнього розвантажувального люку вагону;

- тріщина та деформація на металевій розпорці, що з`єднує кришку люку з механізмом розвантаження?

4. Чи є порушенням Правил пломбування вагонів і контейнерів, а також пошкодженням пломби - запірно-пломбувального пристрою наявність на цій пломбі механічних потертостей та неможливість зчитування трьох останніх цифр контрольного знаку ЗПП, зазначених у відомості вагонів до залізничної накладної, з урахуванням факту можливості зчитування всіх цифр контрольного знаку пломби після завантаження вагону на станції відправлення?

21.01.2025 позивач подав через Електронний суд аналогічні питання для експертизи.

Розглянувши клопотання про призначення експертизи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Позивачем до позовної заяви долучено акт експертизи № ВЕ-8/74 від 04.06.2024. До експертизи було пред`явлено: Назва продукції: ільменітовий концентрат Кількість: 1 один вагон-хопер (в одиницях виміру) маса нетто-34800 кг

Завдання експертизи: визначення якісного стану вагону візуальним оглядом та підтвердження кількості вантажу при контрольному зважуванні.

В матеріалах справи міститься комерційний акт № 401100/1, складений 03 червня 2024 року, в якому детально описаний стан вантажу, наявність та стан запірно - пломбувальних пристроїв.

На думку суду, наявні у справі № 916/5262/24 документи дозволяють встановити обставини по справі без спеціальних знань і не потребують проведення судової експертизи.

Встановлення наявності та характеру пошкоджень вагону № 90450198, його окремих конструктивних елементів та запірно-пломбувальних пристроїв на ньому станом на 31.05.2024 є неможливим, оскільки з вказаної дати минуло майже вісім місяців, вагон знаходився в експлуатації, а його окремі елементи під час руху піддавалися механічному впливу.

Необгрунтованим є питання щодо визначення можливості висипання вантажу під час руху вагону у разі наявності щілини між кришкою і розвантажувальним люком вагону за визначенням її розміру 100 мм.

Необгрунтоване призначення експертного дослідження може призвести до затягування розгляду справи та порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод й наступних унормувань.

Крім того, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Як передбачено абз. 2 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи від 23.03.2012 № 4 (далі - Постанова № 4) судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

А за положеннями п. 5 Постанови № 4 питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 26.07.2018 у справі "Вартая проти Грузії" зазначив, що учасникові судочинства повинна бути дана можливість представити свою справу в умовах, які не призводять до "істотної незручності" порівняно з його опонентом. Право на справедливий судовий розгляд, серед іншого, включає право сторін висловлювати зауваження, які вони вважають такими, що стосуються справи. Причому це повинне бути не ілюзорне, а практичне й ефективне право. Таким воно може вважатися тільки в тому випадку, якщо суд фактично "чує" сторону, тобто її твердження належним чином аналізує.

Згідно ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 73 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем до матеріалів справи долучено докази на підтвердження підстав позову, які в силу вимог ст. 86 ГПК України мають бути оцінені судом, а результат такої оцінки має бути викладений у мотивувальній частині рішення суду (ст. 238 ГПК України), як і наданим відповідачем, на спростування доводів позивачів, доказам.

Суд зауважує, що згідно абз. 3 п. 2 Постанови № 4 якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19).

Однак, суд не вбачає наявності в матеріалах справи будь-яких взаємно суперечливих доказів, що спонукало б суд призначити експертизу.

Крім того, суд дійшов висновку, що призначення експертизи не з`ясує обставин, що мають значення для справи (входять до предмету доказування у даній справі).

З огляду на викладене, розглянувши клопотання про призначення експертизи, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки в матеріалах справи містяться докази, яким суд надасть правову оцінку, що не потребує спеціальних знань у іншій сфері. При цьому, суд враховує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.

Отже, клопотання позивача та третьої особи про призначення судової технічної експертизи є необґрунтованим.

Керуючись ст. 99, п. 2 ч. 1 ст. 228, ст. 234, 235 ГПК України,

ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні клопотання позивача та третьої особи-1 про призначення судово-технічної експертизи.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення 29.01.2025 та не підлягає оскарженню окремо від судового рішення.

Повний текс ухвали складено та підписано 29.01.2025

Суддя В.В. Литвинова