Постанова

від 28.01.2025 по справі 935/2407/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/2407/24 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.

Категорія 76 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Коломієць О.С., Павицької Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі цивільну справу № 935/2407/24 за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Кіровгеологія» про скасування наказу про оголошення догани,

за апеляційною скаргою Казенного підприємства «Кіровгеологія» на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Василенка Р.О. у місті Коростишеві,

в с т а н о в и в :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт перший наказу в.о. генерального директора Казенного підприємства «Кіровгеологія» від 20 червня 2024 року № 01д «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників», у частині оголошення догани ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що вищезазначеним наказом йому оголошено догану. На підставі наказу Управління виробничо-технічного обслуговування (далі УВТО) від 23 січня 2006 № 5-к його було прийнято в УВТО водієм автотранспортних засобів 2 класу, наказом від 30 травня 2014 № 35-к переведено головним механіком, з виконання обов`язків провідного інженера з автотранспорту УВТО КП «Кіровгеологія».

Вказував, що з моменту прийняття його на роботу в УВТО до моменту оголошення догани сумлінно виконував посадові обов`язки, до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни не притягувався.

Він дізнався про оголошення йому догани 22 серпня 2024 року під час перебування на лікарняному, у зв`язку з втратою працездатності. При ознайомленні з наказом були відсутні додатки до нього, що позбавило його можливості ознайомитись з документом в цілому.

Зазначав, що пояснення в нього не витребували. Також, із наказу не зрозуміло кому і яких збитків він заподіяв та не зазначено, які фактично обов`язки він не виконав. Звертав увагу, що посилання лише на пункти інструкції є недостатнім доказом для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Вважав, що належним чином виконував свої посадові обов`язки, а оскаржуваний наказ, прийнятий з порушенням процедури, передбаченої Кодексом законів про працю України, а отже є протиправним.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2024 року позов задоволено повністю.

У поданій апеляційній скарзі, Казенне підприємство «Кіровгеологія» (далі КП «Кіровгеологія», відповідач, підприємство), просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач вказує, що 05 червня 2024 року, під час відрядження працівників КП «Кіровгеологія» до УВТО КП «Кіровгеологія», місце розташування якого: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вулиця Київська, 149, у межах перевірки виявлено окремі недоліки та порушення у зв`язку з чим запропоновано позивачу надати письмові пояснення з питань невиконання ним, як посадовою особою, своїх обов`язків, що слугувало наслідкам зриву виробничих процесів, що негативно вплинуло на господарську діяльність підприємства. Від надання пояснень ОСОБА_1 категорично відмовився та про причини відмови не повідомив, у зв`язку з чим було складено Акти від: 05 червня та 06 червня 2024 року.

У позовній заяві вказано, що на той момент він перебував на лікарняному, з чим відповідач не погоджується. 22 липня 2024 року за № 01-02/325 задля встановлення факту належності правовстановлюючих документів перебування на лікарняному ОСОБА_1 , апелянтом відправлено запит до Пенсійного фонду України. Повідомленням від 16 серпня 2024 року № 0600-0906-8/103189, Пенсійний фонд повідомив, що за результатами перевірки встановлено невідповідність та необґрунтованість певних листків непрацездатності. Наведений факт, свідчить про нечесність та шахрайство з боку позивача, який своїми діями вводить в оману як роботодавця так і суд.

Службовими записками в.о. начальника УВТО КП «Кіровгеологія» від 10 та 14 червня 2024 року доведено до в.о. генерального директора КП «Кіровгеологія», що службові особи, серед яких позивач, фактично усунулися від виконання прямих посадових обов`язків, що негативно вплинуло на роботу КП «Кіровгеологія». На підставі матеріалів за вказаними порушеннями, уповноваженою особою по запобіганню та виявленню корупції зафіксовано факти систематичного невиконання своїх посадових обов`язків працівників, визначених посадовими інструкціями, серед яких є позивач, про що 19 червня 2024 року складено доповідну записку за № 01-03/69-01.

Таким чином, зафіксовано факти систематичного невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, чітко визначених Посадовою інструкцією, затвердженою начальником УВТО КП «Кіровгеологія» від 12 листопада 2019 року, з якою останнього ознайомлено під особистий підпис 14 листопада 2019 року.

Отже, вважають, що матеріалами справи підтверджено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення, що супроводжувалось ігноруванням виконання своїх обов`язків, яке призвело до того, що техніка яка повинна була працювати у кар`єрі, фактично не задіяні у видобутку корисних копалин кар`єру, в результаті чого значно знизилось видобування та реалізація готової продукції, чим підприємством понесло збитки у розмірі 614 000 грн.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач скаргу не визнав, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України (частина 1 статті 368 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справищо виникають з трудових відносин.

Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без участісторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами частин 1, 2 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд мотивував своє рішення тим, що відповідач в наказі про оголошення догани не зазначив в чому конкретно проявилось правопорушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , оскільки зазначені в наказі відомості містять загальний характер, не враховані обставини, за яких вчинено проступок, позивач не ознайомлений з вказаним наказом, не зазначено в чому саме полягає вина ОСОБА_1 , не встановлено наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Згідно статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

За приписами статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом установлено, що наказом № 5-к від 23 січня 2006, ОСОБА_1 було прийнято водієм автотранспортних засобів 2 класу (легковий автомобіль ВАЗ 2105) по переводу із Експедиції № 49 КП «Кіровгеологія» з 26 січня 2006 року (а.с.6)

Наказом № 35 від 30 травня 2014 року позивача переведено на посаду провідного інженера з автотранспорту з 01 червня 2014 року головним механіком УВТО з виконанням обов`язків провідного інженера з автотранспорту (а.с.7).

Згідно наказу № 01д від 20 червня 2024 року, який винесений в.о. генерального директора Ясельським Михайлом вбачається, що ОСОБА_1 , головному механіку УВТО КП «Кіровгеологія», в частині невиконання посадових обов`язків, передбачених пунктами 2.1, 2.3, 2.5.3 посадової інструкції, затвердженої начальником УВТО КП «Кіровгеологія» 12 листопада 2019 року (далі посадова інструкція), оголошено догану. Підстава: доповідна записка уповноваженої особи по запобіганню та виявленню корупції КП «Кіровгеологія» від 19 червня 2024 року, акт щодо неналежного виконання обов`язків посадовими особами від 05 червня 2024 року, службові записки заступника директора з виробництва (в.о. начальника УВТО) КП «Кіровгеологія» ОСОБА_2 від 10 червня 2024 року та 14 червня 2024 року.

Також встановлено, що згідно з пунктів 2.1, 2.3, 2.5.3 посадової інструкції начальником Управління виробничо-технічного обслуговування КП «Кіровгеологія» на позивача покладені такі обов`язки:

- здійснювати технічне і оперативне керівництво ремонтно-механічної та транспортної службами,

- керувати розробкою нормативних матеріалів щодо ремонту устаткування, витрат матеріалів на ремонтно-експлуатаційні потреби, складання кошторисів на проведення ремонтів, оформлення заявок на запасні частини, необхідних під час експлуатації устаткування,

- своєчасне проведення передбачених правилами випробувань устаткування, апаратури і приладів, технічного огляду і ревізій вантажозахватних пристосувань, апаратів і посудин, що працюють під тиском, компресованих установок, зварювальної апаратури, транспортних засобів, а також засобів захисту, реєстрацію в органах нагляду вантажопідйомних механізмів.

З акту від 05 червня 2024 року, складеного уповноваженою особою по запобіганню та виявленню корупції КП «Кіровгеології» ОСОБА_3 , начальником відділу організації майнових відносин, інвестиції та охорони об`єктів КП «Кіровгеологія» Талалою С.М., начальником відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Будзинською С.В., якими засвідчено, що 23 травня 2024 року техніка, яка повинна працювати в кар`єрі, а саме навантажувач САТ та автомобіль КРАЗ-6510, фактично не задіяна в видобутку корисної копалини. Станом на 03 червня 2024 року фактично весь рухомий автотранспорт вимушений був залишатись в гаражах підприємства через те, що закінчився термін страхового полісу і як наслідок робоча зміна припустила до роботи лише після обіду.

Згідно акту від 06 червня 2024 року, складеного уповноваженою особою по запобіганню та виявленню корупції КП «Кіровгеології» ОСОБА_3 , начальником відділу організації майнових відносин, інвестиції та охорони об`єктів КП «Кіровгеологія» Талалою С.М., начальником відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Будзинською С.В., вбачається, що ОСОБА_1 від надання пояснень з питань невиконання ним своїх посадових обов`язків.

08 липня 2024 року було складено акт начальником відділу організації майнових відносин, інвестиції та охорони об`єктів КП «Кіровгеологія» Талалою С.М., начальником відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Будзинською С.В., про ознайомлення з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у щорічній відпустці та буде ознайомлено після виходу на роботу.

Уповноваженою особою по запобіганню та виявленню корупції КП «Кіровгеології» ОСОБА_3 підготовлено доповідну записку, яка зареєстрована в КП «Кіровгеологія» 19 червня 2024 року за № 01-03/69-01.

У вказаному документі зазначено, що посадовими обов`язками ОСОБА_1 окрім контрольних функцій, ще й є забезпечення безперервної і надійної роботи всіх видів устаткування, транспортних і вантажопідйомних засобів УВТО. Ігнорування виконання своїх обов`язків, бездіяльність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 призвело до того, що з 23 травня 2024 техніка, яка повинна працювати у кар`єрі, а саме: навантажувач САТ та автомобіль КрАЗ 65-10, фактично не задіяні у видобутку корисної копалини кар`єру, в результаті чого значно знизилось видобування та реалізація готової продукції, а підприємство понесло збитки, які у чистому вигляді склали 614 000 грн. По причині несвоєчасного продовження терміну страхового полісу на автотранспорт УВТО, що являється безпосереднім обов`язком головного механіка УВТО ОСОБА_1 , 3 червня 2024 робоча зміна не була вчасно довезена до робочого місця в кар`єр Бистріївський, а прибула туди лише після обіду. Також, було встановлено, що посадові особи підприємства ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фактично самоусунулися від виконання своїх обов`язків, зокрема визначення та проведення планово-попереджувальних ремонтних робіт з ремонту транспортних та вантажопідйомних засобів, екскаваторів, іншої техніки, не складали та не затверджували графіки оглядів, перевірок та ремонту транспортної вантажопідйомної техніки, не забезпечили здійснення технічного керівництва по ремонту цієї техніки , не виконували функціональні обов`язки по складанню документів, які підтверджують видачу завдань працівникам (персоналу ) про місце і порядок проведення робіт, формування і затвердження графіків ППР обладнання.

У службовій записці від 10 червня 2024 року, складеної в.о. начальника УВТО ОСОБА_2 , зазначено, що працівники УВТО ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не виконали розпорядження надати пояснення по акту від 05 червня 2024 про неналежне виконання своїх службових обов`язків.

Також, в.о. начальника УВТО ОСОБА_2 повідомив в.о. генерального директора ОСОБА_6 в службовій записці від 14 червня 2024 року про те, що в травні-червні 2024 УВТО КП «Кіровгеологія» допущено зниження видобування гірничої маси і реалізації готової продукції, через неналежну організацію виробничої діяльності був простій навантажувача СТ та самоскида КрАЗ. Службові особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 фактично усунулися від виконання свої обов`язків. Від надання пояснень по акту від 05 червня 2024 року відмовилися.

Згідно частин 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтями 79, 80 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Як встановлено судом та стверджується матеріалами справи, зокрема зі службової записки від 19 червня 2024 року не можливо встановити, яке саме конкретне порушення своїх обов`язків вчинив позивач, адже в записці зазначено не лише працівника ОСОБА_1 , а інших осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тобто не розмежовано хто конкретно вчинив відповідне порушення.

Також у вказаному документі зазначено, що по причині несвоєчасного продовження терміну страхового полісу на автотранспорт УВТО, що являється безпосереднім обов`язком головного механіка УВТО ОСОБА_1 . Проте, як убачається із матеріалів справи пункти 2.1 ,2.3, 2.5.3 посадової інструкції позивача не містять вказаного обов`язку.

Крім того, у службовій записці зазначено про систематичність невиконання своїх посадових обов`язків позивачем, натомість доказів на підтвердження цього суду також не надано, відсутні відомості про порушення своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 раніше, тобто до винесення наказу в.о. генерального директора Казенного підприємства «Кіровгеологія» від 20 червня 2024 року №01д «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників».

Отже, колегія суддів зазначає, що для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

З акту від 08 липня 2024 року, складеного начальником відділу організації майнових відносин, інвестиції та охорони об`єктів КП «Кіровгеологія» Талалою С.М., начальником відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Будзинською С.В., про ознайомлення з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у щорічній відпустці та буде ознайомлено після виходу на роботу.

Отже, доказів на підтвердження ознайомлення позивача із наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 20 червня 2024 року відповідачем суду надано не було та такі не встановлені апеляційним судом при перегляді справи.

Зважаючи на викладене, наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків.

Враховуючи те, що відповідач в наказі про оголошення догани не зазначив в чому конкретно проявилось правопорушення ОСОБА_1 , оскільки зазначені в наказі відомості містять загальний характер, не враховані обставини, за яких вчинено проступок, позивач не ознайомлений з вказаним наказом, не зазначено в чому саме полягає вина ОСОБА_1 , не встановлено наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Тому, доводи апеляційної скарги містять суб`єктивне тлумачення апелянтом як обставин справи, так і норм діючого законодавства, направлене на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим судом при ухваленні рішення були належним чином оцінені подані сторонами докази, повно встановлені фактичні обставини справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Кіровгеологія» залишити без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді