Ухвала

від 29.01.2025 по справі 991/699/25

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 991/699/25

Провадження № 2-аз/991/3/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву про забезпечення позову у справі за позовом Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького 13, код ЄДРПОУ 00015622) до

ОСОБА_1 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадина України, номер та серія НОМЕР_2 від 17.09.1996, остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41408202, адреса: 79032, Львівська область, місто Львів, вулиця Медової Печери, будинок 11, квартира 4),

про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції»,

установив:

I. Зміст заяви про забезпечення позову

27.01.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», та стягнення активів у дохід держави. Окрім сторін, у позовній заяві зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА».

Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява Міністерства юстиції України про забезпечення позову від 24.01.2025 (зареєстрована 27.01.2025). У заяві позивач просить:

- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) стосовно: 1/2 частки в праві спільної часткової власності на квартиру, загальною площею: 44,1 кв.м., адреса об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4210099, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 07.06.2005), яка на праві власності належить ОСОБА_1

- заборонити посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41408202) вчиняти дії, які спрямовані на зменшення вартості майна, яке належить вказаному товариству;

- заборонити державним реєстраторам вчинення реєстраційних дій прямо передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо 50% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41408202), якою володіє ОСОБА_1 .

II. Обґрунтування заяви про забезпечення позову

Під час опрацювання відомостей щодо наявності підстав для застосування санкції, на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.01.2023 встановлено, що ОСОБА_1 позиціонує себе як «німецький політолог». Він бере участь у пропагандистських ток-шоу на російському телебаченні та радіо, є ведучим програми (подкасту) «Еврозона» на радіо «Вести ФМ» (з 2018 року), має власний канал з новинами в месенджері «Telegram» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2) (створений у 2019 році). Зазначені медіаплатформи ОСОБА_1 використовує в якості засобів для поширення російської пропаганди, дезінформації та маніпуляцій в медіапросторі.

Заява про забезпечення позову вмотивована тим, що у період з 06.04.2022 по 16.12.2024 свідомо публічно поширює публікації, які містять тези, притаманні російській пропаганді, зокрема щодо України як нібито «нацистської» держави. Також, ОСОБА_1 у своїх публікаціях поширює пропагандистські наративи, спрямовані на перешкоджання партнерами надання допомоги Україні, формування негативного образу України, українців та на виправдання військової агресії росії проти України. Така діяльність відповідача може свідчити про наміри дискредитувати Україну як державу з метою припинення надання допомоги державами-партнерами та погіршення дипломатичних відносин.

Отже, дії ОСОБА_1 кваліфікуються як інформаційне сприяння вчиненню дій, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції», шляхом безпосереднього здійснення публічних дій, спрямованих на:

- виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, окупації територій України, вчинення діянь, які відповідно до норм міжнародного права та/або законодавства України мають ознаки воєнних злочинів, геноциду або злочинів проти людяності;

- підтримання політики держави-агресора щодо невизнання права Українського народу па самоідентифікацію та самовизначення, викривлення уявлення про самобутність Українського народу та його прагнення до незалежності, що реалізується через поширення фальшивих ідеологом, в основі яких лежить завідомо хибне та маніпулятивне ототожнення українського патріотизму з «нацизмом» чи іншими людиноненависницькими ідеологіями;

- розпалювання ненависті до Українського народу, його культури, державної мови, національної ідентичності.

Міністерство юстиції України зазначає, що такі публічні дії ОСОБА_1 , які адресовані невизначеному колу осіб у мережі Інтернет, за допомогою медіа слугують підставами для застосування санкції відповідно до пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції», у вигляді стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній особі (згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції»).

За результатами аналізу відомостей з державних та відкритих реєстрів, в тому числі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та під час підготовки позовної заяви, було виявлено, що на активи, які належать відповідачеві, не накладено арешт та не встановлено заборону на відчуження такого майна.

Отже, на момент подання позовної заяви до суду існує ризик відчуження та зменшення вартості активів, які належать відповідачеві ОСОБА_1 та які позивач просить стягнути. Тому в позивача існують обґрунтовані підстави вважати, що у разі невжиття заходів із забезпечення позову, відповідачем можуть вчинятися дії, направлені на відчуження таких активів для недопущення стягнення цих активів у дохід держави.

Враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (у разі задоволення позовної заяви), позивач просить задовольнити його заяву про забезпечення позову та застосувати до відповідача санкції у вигляді стягнення його активів. Отже, є важливим забезпечення позову, оскільки у разі задоволення позовних вимог вказані активи будуть стягнуті в дохід держави, що сприятиме економічному відновленню та стане основою для подальшої її відбудови після закінчення дії правового режиму воєнного стану в Україні.

ІІІ. Мотиви суду

Розглянувши у порядку письмового провадження подане клопотання, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зокрема, позов може бути забезпечено шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України).

Положення п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначають, що позивачем в адміністративному судочинстві в тому числі, є суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Заява про забезпечення позову від 24.01.2025 подана Міністерством юстиції України як позивачем в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 5-1 Закону України «Про санкції» за наявності підстав та умов, зазначених у ч. 1 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, звертається до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою про застосування до відповідної фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

У п. 1 Положення про Міністерство юстиції України (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228) зазначено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України уповноважено звертатися до суду з позовами та брати участь у справах про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» (пп. 54-3 п. 4 Положення про Міністерство юстиції України).

Отже, у цій адміністративній справі позивач є суб`єктом владних повноважень, до повноважень якого віднесено право звернення до суду із відповідним адміністративним позовом. Відтак, заява про забезпечення позову надійшла від належного суб`єкта - Міністерства юстиції України, який має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), заява відповідає вимогам ст. 152 КАС України та підлягає розгляду.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

З додатків до позовної заяви вбачається, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб (тобто, до 07.02.2025).

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.01.2023 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (введене в дію Указом Президента України від 15.01.2023 № 23/2023) стосовно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платника податків України (РНОКПП НОМЕР_1 ), застосовано санкцію у вигляді блокування активів строком на 10 років, до 15.01.2033 (згідно витягу з Державного реєстру санкцій від 31.07.2024, порядковий номер - 138).

Позивачем, за результатами аналізу відомостей з державних та відкритих реєстрів, було виявлено, що на активи, які належать ОСОБА_1 , не накладено арешт та не встановлено заборону на відчуження такого майна.

Стаття 151 КАС України передбачає види забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою згаданої статті позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Особливу увагу у заяві про забезпечення позову слід приділити належному обґрунтуванню причин звернення з такою заявою та доказам наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 300/1691/21).

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

На переконання суду, вказаний підхід очевидно може бути застосований і при вирішенні питання забезпечення позову у справах про застосування санкції передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», оскільки у випадку задоволення позовної заяви і не вжиття заходів по забезпеченню позову, іншим чином реалізувати ухвалене рішення у випадку втрати активів не буде можливим, оскільки відповідачем виступає громадянин України, який ймовірно перебуває, отримує доходи та володіє майном на території країни-агресора. Вказане виключить досягнення мети у конкретній адміністративній справі - застосування санкції до відповідної особи.

Позивачем обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо 1/2 частки нерухомого майна (квартири), заборони посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА» вчиняти дії, які спрямовані на зменшення вартості майна, яке належить вказаному товариству, та заборони державним реєстраторам вчинення реєстраційних дій прямо передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо 50% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА», що належать відповідачу ОСОБА_1 .

Вимогою адміністративного позову в межах даної справи є прохання про стягнення в дохід держави активів відповідача (1/2 частки в праві спільної часткової власності на квартиру та 50% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА»), які йому належать на праві приватної власності. Суд дійшов висновку, що невжиття таких заходів (заборони вчинення реєстраційних дій по відношенню до майна відповідача, яке може бути за результатами судового розгляду стягнуте в дохід держави та заборони посадовим особам ТОВ вчинення дій, спрямованих на зменшення вартості майна ТОВ) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач, будучи обізнаним про адміністративний позов про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів, які йому належать, може вчинити дії з відчуження такого нерухомого майна, з метою унеможливлення стягнення цих активів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення остаточного рішення у справі. При цьому, суд вважає вказані у заяві заходи забезпечення позову розумними, адекватними, та такими, що забезпечать збалансованість інтересів сторін. Також, слід зауважити, що під час вирішення питання про забезпечення позову колегією суддів не досліджувалось питання обґрунтованості позову, адже це питання є предметом дослідження під час розгляду спору по суті.

Вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та гарантує ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову та відповідає вимогам процесуального закону. Як наслідок, незалежно від результатів вирішення даної адміністративної справи по суті, вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову не в змозі завдати істотної шкоди існуючим правам відповідача.

Судом також прийнято до уваги співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить позивач (забезпечення можливості стягнення активів в дохід держави для відшкодування збитків завданих військовою агресією рф та для інших потреб) із наслідками вжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши зміст заяви позивача та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника та необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову з урахуванням можливих негативних наслідків при незастосуванні заходів забезпечення позову, а також скорочених строків розгляду позовних заяв про застосування санкції.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 156 КАС України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 156, 248, 256, 283-1, 294, КАС України, суд

постановив:

1. Задовольнити заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову від 24.01.2025.

2. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) стосовно таких об`єктів:

- 1/2 частки в праві спільної часткової власності на квартиру, загальною площею: 44,1 кв.м., адреса об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4210099, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 07.06.2005), яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

3. Заборонити посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41408202) вчиняти дії, які спрямовані на зменшення вартості майна, яке належить вказаному Товариству.

4. Заборонити державним реєстраторам вчинення реєстраційних дій прямо передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо 50% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛС КАРЕ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41408202), якою володіє ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Роз`яснити, що у відповідності до статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалу складено та підписано 29.01.2025.

Судді: Л.І. Задорожна

О.В. Федоров

Я.В. Шкодін