Ухвала

від 23.01.2025 по справі 304/980/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/980/24 Провадження № 1-кс/304/226/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42023070000000097 від 20 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Ярмолинці Хмельницької області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, начальника відділення підготовки ВЧ НОМЕР_1 , учасника бойових дій, одруженого (має на утриманні трьох малолітніх дітей), громадянина України, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

У С Т А Н О В И В :

детектив звернувся до слідчого судді з даним клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42023070000000097 від 20 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі суми заподіяної шкоди, тобто 2 487 190,95 грн.

Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 22 лютого 2022 року Мукачівською міською радою за результатами розгляду листа командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 від 16 лютого 2022 року № 144/33/279 прийнято рішення № 65 про затвердження Програми покращення умов військової служби, організації виховного та навчального процесу у військовій частині НОМЕР_1 на 2022 рік, якою передбачено надання військовій частині НОМЕР_1 упродовж 2022 року з бюджету Мукачівської територіальної громади коштів у загальному розмірі 6 млн грн для поліпшення умов несення служби, організації виховного та навчального процесу, у тому числі закупівлі комплекту обладнання для освітлення парку військового містечка.

У подальшому Мукачівською міською радою неодноразово внесені зміни до Програми в частині збільшення фінансування, зокрема рішенням виконкому від 05 квітня 2022 року № 131 до 9,1 млн грн, від 27 квітня 2022 року № 169 до 21,1 млн грн, від 05 травня 2022 року № 178 до 66,1 млн грн, від 03 червня 2022 року № 233 до 116,1 грн, від 04 серпня 2022 року № 326 до 276,6 млн грн, від 06 вересня 2022 року № 386 до 317,6 млн грн, від 06 жовтня 2022 року № 428 до 347,6 млн грн, від 08 листопада 2022 року № 494 до 357,6 млн грн, від 20 грудня 2022 року № 565 до 367,6 млн грн, шляхом придбання речового майна, спорядження, інженерного та спеціального технічного майна, безпілотних літальних апаратів, медичного майна, засобів зв`язку, сувенірної продукції, комп`ютерної техніки, електрообладнання, установок, електроприладів, будівельних матеріалів, посуду, виконання поточних та капітальних ремонтів будівель, споруд, територій, доріг, площадок, та заїздів, мереж, об`єктів інфраструктури, автомобільної та спеціальної техніки озброєння та боєприпасів тощо. На виконання вказаних рішень Мукачівською міською радою у період із 07 квітня по 26 грудня 2022 року перераховано на банківський рахунок НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_2 , відкритого в Державній казначейській службі України, грошові кошти у розмірі 367,6 млн грн.

Двадцять четвертого лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та безперервно діє по даний час.

Детектив вказує, що у період з 24 лютого по 16 травня 2022 року (більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено) старший офіцер групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , виконуючи обов`язки заступника командира цієї ж військової частини в пункті постійної дислокації, а також будучи уповноваженою особою з публічних закупівель у військовій частині та особою, відповідальною за організацію і проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель/закупівель без використання електронної системи товарів, робіт та послуг, тобто наділений адміністративно-господарськими повноваженнями, а відтак у силу положень ст. 18 КК являвся службовою особою військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , розробив злочинний план щодо заволодіння бюджетними коштами, виділеними Мукачівською міською радою, за яким повинен був підшукати підрядні організації, укласти з ними прямі договори на виконання підрядних робіт за завищеними цінами.

З метою реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_4 , нехтуючи вимогами п. 6 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 № 181-р щодо запроваджених урядом заходів світломаскування, у порушення вимог ст. 7 Бюджетного кодексу України стосовно економічності, доцільності та ефективності використання бюджетних коштів, ст. 5, 11 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо добросовісності конкуренції серед учасників, максимальної економічності та ефективності закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням, задля досягнення злочинної мети, для виконання електромонтажних робіт на території військового містечка №12 ВЧ НОМЕР_1 прийняв рішення залучити до злочинної діяльності на безконкурентних умовах службових осіб МП «ЕКО».

Детектив зазначає, що у вказаний період ОСОБА_4 вступив у злочинну змову зі службовими особами МП «ЕКО», та у квітні-травні 2022 року (більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, з метою заволодіння бюджетними коштами, запропонував директору ТОВ «Відділ капітального будівництва» ОСОБА_9 виготовити проектно-кошторисну документацію об`єкту реконструкції зовнішніх електромереж військового містечка № НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), на що останній погодився.

Так, 16 травня 2022 року між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ «Відділ капітального будівництва» було укладено договір на виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації.

При цьому, з 02 по 06 червня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, будучи службовою особою, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою групою осіб у співучасті з ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, з метою заволодіння бюджетними коштами, будучи достовірно обізнаним про ринкову вартість матеріально-технічних ресурсів, вніс недостовірні відомості в локальний кошторис на будівельні роботи та відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта по об`єкту «Реконструкція зовнішніх електромереж військового містечка № НОМЕР_4 АДРЕСА_2 » про вартість матеріально-технічних ресурсів, який разом з проектно-кошторисною документацією надав ОСОБА_9 на підпис. Після того, а саме 10 червня 2022 року таку проектно-кошторисну документацію з вартістю робіт з реконструкції у розмірі 3 037 411,40 грн затвердив т. в. о. командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_10 .

Як вказує детектив, у подальшому ОСОБА_4 , будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , маючи у своєму розпорядженні проектно-кошторисну документацію, всупереч вимог наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 13 березня 2022 року щодо наявності не менше трьох цінових пропозицій, склав та підписав Рапорт про потребу у здійсненні закупівлі послуги «Реконструкція зовнішніх електромереж в/м № 12 м. Мукачево», в додаток до якого долучив завідомо недостовірний список запиту цінових пропозицій нібито від МП «ЕКО», ТОВ «КІК», ТОВ «Лідер Буд-М», ПП «Світ альтернативного тепла», якими такі пропозиції не надавалися, при цьому визначив, як найбільш економічно вигідну пропозицію МП «ЕКО» в розмірі 3 037 411,40 грн., та надав на погодження, не обізнаному у злочинних намірах, т. в. о. командира військової частини ОСОБА_10 , яким з урахуванням наявних атрибутів та визначення цінової пропозиції, такий був погоджений.

Відтак, 16 червня 2022 року між військовою частиною НОМЕР_1 та МП «ЕКО» без застосування процедури закупівлі був укладений договір підряду № 159 на виконання робіт по об`єкту «Реконструкція зовнішніх електромереж в/м № 12 м. Мукачево» з вартістю робіт з реконструкції у розмірі 3 037 411,40 грн, визначену проектно-кошторисною документацію, куди ОСОБА_7 були внесені в локальний кошторис на будівельні роботи та відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта недостовірні відомості про вартість матеріально-технічних ресурсів.

У період з 16 червня по 07 липня 2022 року головний інженер МП «ЕКО» ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, будучи службовою особою, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою групою осіб у співучасті з ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, з метою заволодіння бюджетними коштами, будучи достовірно обізнаним про ринкову вартість матеріально-технічних ресурсів, вніс завідомо недостовірні відомості до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за червень 2022 року щодо вартості використаних матеріально-технічних ресурсів, а саме вказавши вартість кабелю силового ВВГ 3*1,5 мм кв 8 744,26 грн при ринковій вартості такого 4 636,92 грн, а також у період з 01 липня по 10 серпня 2022 року до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за липень 2022 року щодо вартості використаних матеріально-технічних ресурсів, завищивши їх на 12 749 грн. На підставі вищевказаних актів приймання виконаних будівельних робіт військовою частиною НОМЕР_1 перераховано на рахунок МП «ЕКО» 19 липня 2022 року грошові кошти в сумі 897 596,41 грн, у тому числі 4 107 грн завищеної вартості матеріально-технічних ресурсів (Акт № 1) та 11 серпня 2022 року в сумі 2 102 470,90 грн, у тому числі 251 183,65 грн завищеної вартості матеріально-технічних ресурсів та 12 749 грн завищеної вартості робіт (Акт № 2).

Таким чином детектив вказує, що ОСОБА_4 , будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, заволодів чужим майном бюджетними коштами у розмірі 263 932,65 грн, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 29 вересня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, будучи службовою особою, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою групою осіб у співучасті з ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, з метою заволодіння бюджетними коштами, до завершення виконання договору підряду № 159 на виконання робіт по об`єкту «Реконструкція зовнішніх електромереж в/м № 12 м. Мукачево», запропонував директору ПП Дизайн-студія «ПараПлан» ОСОБА_11 виготовити проектно-кошторисну документацію об`єкту «Капітальний ремонт електромереж казарменої зони в/м № 12» (ВЧ НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 ), на що останній погодився.

Після цього 19 жовтня 2022 року між ВЧ НОМЕР_1 та ПП Дизайн-студія «ПараПлан» укладено договір на виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації вищевказаного об`єкту, до локального кошторису та відомостей ресурсів якого ОСОБА_7 , будучи службовою особою, 28 жовтня 2022 року за попередньою змовою з ОСОБА_4 вніс недостовірні відомості про вартість матеріально-технічних ресурсів, які того ж дня були підписані ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_4 , так само склавши рапорт про потребу у здійсненні закупівлі послуги Капітальний ремонт електромереж казарменої зони в/м № 12, в додаток до якого долучив список запиту цінових пропозицій нібито від МП «ЕКО» та ФОП ОСОБА_12 , визначивши найбільш економічно вигідну пропозицію МП «ЕКО» в розмірі 9 534 793,04 грн, передав такий на погодження командиру ОСОБА_10 .

Відтак, 18 листопада 2022 року між військовою частиною НОМЕР_1 та МП «ЕКО» без застосування процедури закупівлі був укладений договір підряду № 558 на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт електромереж казарменої зони в/м № 12» з вартістю робіт з капітального ремонту у розмірі 9 534 793 грн.

Після чого головний інженер МП «ЕКО» ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, будучи службовою особою, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою групою осіб у співучасті з ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, з метою заволодіння бюджетними коштами, будучи достовірно обізнаним про обсяг виконаних робіт, повторно вніс у період з 18 по 25 листопада 2022 року до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за листопад 2022 року та у період з 25 листопада по 21 грудня 2022 року до Акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2022 року недостовірні відомості щодо обсягу виконаних робіт, а також у період з 25 листопада по 21 грудня 2022 року до Акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2022 року, у період з 21 грудня 2022 року по 16 лютого 2023 року до Акту № 4 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за лютий 2023 року та у період з 16 лютого по 20 червня 2023 року до Акту № б/н приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за червень 2023 року щодо вартості використаних матеріально-технічних ресурсів, на підставі яких військовою частиною перераховано грошові кошти в сумі 9 534 295,97 грн, у тому числі 2 198 780,27 грн завищеної вартості матеріально-технічних ресурсів та 24 788 грн завищеної вартості робіт.

Відтак, за позицією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколами огляду реєстраційних карток юридичних осіб МП «ЕКО» та ТОВ «Еко Енергія Груп», руху коштів, обшуку офісного приміщення ТОВ «Відділ капітального будівництва», ПП «Дизайн-Студія «ПараПлан», висновками товарознавчих експертиз, будівельно-технічної експертизи, протоколами огляду документів, показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , та інших, копіями документів, отриманих у порядку ст. 93 КПК, інформаціями ТОВ «КІК», ТОВ «Лідер Буд-М», ПП «Світ альтернативного тепла».

Крім цього детектив звертає увагу слідчого судді на те, що інкриміновані ОСОБА_4 злочини віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких, а також є кримінальними правопорушеннями, які відповідно до примітки ст. 45 КК України відносяться до корупційних кримінальних правопорушень.

Так, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування та/або суду і буде продовжувати робити це, намагатиметься знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Детектив обґрунтовує кожен з наведених ризиків та вказує, що наведені ним обставини не дають можливості органу досудового розслідування звернутися із клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, а відтак враховуючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, що ставиться йому у провину, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки інші, більш м`які запобіжні заходи за наведених вище підстав, не зможуть запобігти встановленим органом досудового розслідування ризикам.

Також детектив просить слідчого суддю врахувати характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, а також майновий стан підозрюваного, обсяг та розмір покарання, яке може бути призначено за вчинення кримінального правопорушення, та визначити ОСОБА_4 розмір застави, який би за своїм розміром відповідав розміру заподіяної злочином шкоди.

На підставі вищенаведених обставин детектив просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вказане клопотання підтримав, просив задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вказував, що підозра є обґрунтованою, а ризики наявними, оскільки ОСОБА_4 вчинив в тому числі особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. При цьому орган досудового розслідування також встановлює походження великої суми коштів, що надійшла на рахунки підозрюваного. Вважає, що застава у межах трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти встановленим ризикам; такі ризики убезпечить лише застава у розмірі завданих злочинами збитків.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні вважав, що у задоволенні клопотання слід відмовити і обрати стосовно його підзахисного запобіжний захід у вигляді застави, нічного домашнього арешту чи особистого зобов`язання, а у разі неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу розмір застави визначити не більше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Так, захисник вказував на необґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , оскільки його підзахисний будучи до 01 лютого 2023 року на посаді старшого офіцера групи безпеки ВЧ НОМЕР_1 разом з уповноваженою особою, яка відповідальна за проведення закупівель в умовах воєнного стану ОСОБА_16 , здійснювали моніторинг підрядних організацій, які б могли виконати ремонтні роботи, пов`язані з реконструкцією зовнішніх електромереж військового містечка. На противагу наведеним у підозрі обставинам вказував на те, що Акти приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) спочатку підписувалися технічним наглядом, який у свою чергу перевіряв виконані роботи МП «ЕКО», після чого такі акти підписувалися комісією військової частини з трьох осіб, в тому числі ОСОБА_4 . Також у ракурсі підозри за ч. 1 ст. 366 КК звертав увагу слідчого судді на те, що його підзахисний не складав жодних офіційних документів, що пов`язані з роботами електромереж. Щодо ризиків, то вважав такі нічим не підтвердженими, в той час як за його позицією ОСОБА_4 має постійне місце проживання у місті Мукачево, а також трьох малолітніх дітей на утриманні, з`являється за викликами органу досудового розслідування та суду, а ризику впливу на свідків можна запобігти шляхом покладення на нього відповідного обов`язку щодо утримання від спілкування з такими. З приводу заявленого стороною обвинувачення розміру застави, то вважав такий непомірним, при тому, що в сім`ї ОСОБА_4 на даний момент працює лише він та лише він утримує родину; раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має міцні соціальні зв`язки, є учасником бойових дій та неодноразово брав участь у заходах із забезпечення оборони країни.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав свого захисника, так само з підозрою не погодився та додатково вказував на те, що від нього та відповідно його перебування за місцем несення служби залежить життя військових його бригади, а також просив врахувати, що був нагороджений командуванням ЗСУ почесним нагрудним знаком «Срібний хрест».

Слідчий суддя, заслухавши позиції учасників розгляду, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

На підставі матеріалів клопотання встановлено, що органом досудового розслідування відділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області з 20 квітня 2023 року здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023070000000097 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України, за фактом заволодіння посадовими особами ПП «ЕКО» та військової частини НОМЕР_1 бюджетними коштами в особливо великих розмірах в ході виконання робіт по капітальному ремонту згідно з договорами № 159 від 16 червня 2022 року, № 160 та № 558 від 18 листопада 2022 року шляхом використання завищених цін на будівельні матеріали, а також внесення до офіційних документів (проектно-кошторисної документації та Актів приймання виконаних будівельних робіт) неправдивих відомостей щодо моніторингу цінових пропозицій, та набуття майна (грошових коштів) щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом у розмірі 1 780 900 грн через зміну їх форми (перетворення).

Також встановлено, що підставою для реєстрації даного кримінального провадження стало повідомлення щодо вчинення кримінального правопорушення начальника відділу СБУ від 18 квітня 2023 року № 17/6/4-3237, з якого видно, що в ході виконання завдань з контррозвідувального забезпечення військових частин ЗС України, розташованих на території Закарпатської області, встановлено, що впродовж 2022 року без проведення конкурсних торгів (тендерів), між ВЧ НОМЕР_1 та ПП «ЕКО» (код ЄДРПОУ 13646175, І.Франківська область, Косівський район, с. Рожнів, вул. Шевченка, 4В) було укладено договір № 159 від 16 червня 2022 року на виконання робіт «Реконструкція зовнішніх електромереж в/м № 12 м. Мукачево» з вартістю робіт з реконструкції у розмірі 3 037 411,40 грн, та договір № 558 від 18 листопада 2022 року на виконання робіт з «Капітального ремонту електромереж казарменої зони в/м № 12 в м. Мукачево» на загальну суму 9 534 793,04 грн.

Зі змісту та матеріалів клопотання видно, що за Договорами підряду № 558 на виконання робіт з капітального ремонту від 18 листопада 2022 року та № 159 від 16 червня 2022 року, укладеними між військовою частиною НОМЕР_1 як замовником та Малим підприємством «ЕКО» як підрядником, останнім були проведені капітальний ремонт електромереж казарменої зони в/м № 12 та реконструкція зовнішніх електромереж військового містечка № НОМЕР_4 у АДРЕСА_2 ).

При цьому орган досудового розслідування встановив, що службовими особами військової частини НОМЕР_1 підготовлено та підписано рапорт щодо необхідності здійснення закупівлі послуги «Реконструкція зовнішніх електромереж в/м № 12 м. Мукачево», в додатках до якого долучено список запиту цінових пропозицій нібито від МП «ЕКО», ТОВ «КІК», ТОВ «Лідер Буд-М», ПП «Світ альтернативного тепла», які підготовлені за телефонними запитами до потенційних учасників закупівель.

У той же час з матеріалів клопотання видно, що «ПП Світ Альтернативного Тепла», ТОВ «Лідер Буд-М» та ТОВ «КІК» не отримували письмових запитів від військової частини щодо вартості виконання підрядних робіт; ПП «Світ Альтернативного Тепла» та ТОВ «КІК» обговорювали неофіційні звернення з представником військової частини, зокрема ОСОБА_4 , у телефонному режимі.

Відтак за рапортом старшого офіцера групи безпеки військової служби ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_17 найбільш економічно вигідною визначено пропозицію МП «ЕКО», очікуваною вартістю 9 534 793, 04 грн, що послугувало підставою для укладення договорів підряду.

Крім цього матеріали клопотання містять висновки судових товарознавчих експертиз № СЕ-19/107-23/7509-ТВ від 03 серпня 2023 року, № СЕ-19/107-23/7508-ТВ від 04 серпня 2023 року, № СЕ-19/107-23/7507-ТВ від 07 серпня 2023 року, № СЕ-19/107-23/7506-ТВ та № СЕ-19/107-23/7504-ТВ від 30 серпня 2023 року, № СЕ-19/107-23/7505-ТВ від 04 вересня 2023 року та № СЕ-19/107-23/7503-ТВ від 05 вересня 2023 року, якими встановлено ринкові ціни на товарно-матеріальні цінності (станом на дати укладання договорів), що використовувалися при виконанні договорів підряду № 159 від 16 червня 2022 року та № 558 від 18 листопада 2022 року, на підставі яких орган досудового розслідування прийшов до висновку про штучне завищення ПП «ЕКО» цін на поставлені товарно-матеріальні цінності.

Так, результатами проведеного аналітичного дослідження № 23.6/02-41-24-АП від 12 липня 2024 року щодо завищення вартості будівельних матеріалів за виконані роботи МП «ЕКО» (ЄДРПОУ 13646175) по об`єкту «Реконструкція зовнішніх електромереж військового містечка № 12 в м. Мукачево» згідно договору № 159 від 16 червня 2022 року та робіт по об`єкту «Капітальний ремонт електромереж казарменої зони в/м № 12» згідно договору № 558 від 18 листопада 2022 року встановлено, що службовими особами МП «ЕКО» внесено до актів приймання виконаних будівельних робіт, форми КБ-2в відомості про будівельні матеріали за ймовірно завищеними цінами, шляхом придбання таких матеріалів через підконтрольну ТОВ «ЕКО ЕНЕРГІЯ ГРУП» (ЄДРПОУ 44261197); загальна сума ймовірного завищення вартості складає 2 034 618,77 грн з ПДВ.

Сімнадцятого січня 2025 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з такого.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри причетності ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя прийшов до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». Тобто наведені стороною обвинувачення докази із розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, що відображена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Доводи захисту щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя відхиляє, оскільки у своїй сукупності досліджені під час розгляду клопотання фактичні дані, що містились у наданих слідчому судді документах, дають достатні підстави вважати цілком обґрунтованими твердження органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_4 до подій імовірного вчинення кримінального правопорушення, за обставин, описаних у повідомленні про підозру та у клопотанні, яке є предметом цього розгляду.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, обґрунтованою, а докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

Слідчий суддя наголошує, що на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та пов`язаних з ним заходів забезпечення кримінального провадження. Ці критерії не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації кримінального правопорушення та встановлення вини конкретної особи.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні № 42023070000000097 від 20 квітня 2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється.

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Злочини, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , є нетяжким (ч. 1 ст. 366 КК), тяжким (ч. 4 ст. 191 КК України) та особливо тяжким (ч. 5 ст. 191 КК), який у свою чергу передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому відповідно до вимог ст. 75 КК України, норма про звільнення від відбування покарання з випробуванням застосована бути не може.

В той же час слідчий суддя враховує й надані стороною захисту докази того, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та роботи в Україні, де виключно позитивно характеризується та виконує соціально значущу трудову функцію начальника відділення підготовки ВЧ НОМЕР_1 , а також має родину, в якій разом з дружиною виховує трьох малолітніх дітей, що у своїй сукупності разом з бездоганною процесуальною поведінкою, не дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, адже два з трьох кримінальних правопорушень відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів, передбачають покарання виключно у виді позбавлення волі, при цьому з безальтернативним застосуванням додаткових покарань. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 , чому, на думку слідчого судді, не зможуть запобігти соціально стримуючі фактори, такі як наявність постійного місця проживання, роботи та родини.

Щодо заявленого слідчим ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то слідчий суддя вважає, що такий ризик також існує.

Так, наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4 .

Підозрюваний, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може безперешкодно знищити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, в тому числі, що стосуються невстановлених фігурантів кримінального правопорушення, які ще не виявлені органом досудового розслідування.

Наразі органом досудового розслідування ще не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема всі учасники вчинення правопорушення, інші можливі епізоди вчинення аналогічних злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Обізнаність підозрюваного ОСОБА_4 щодо місцезнаходження таких речей і документів свідчить про наявність у нього можливості знищити, сховати або спотворити їх.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків/підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків/інших учасників кримінального провадження.

Також слідчий суддя погоджується з прокурором, що обставини кримінального правопорушення, зокрема його тривалість, наполегливість та цілеспрямованість дій ОСОБА_4 , може свідчити про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя також приймає до уваги мотив та спосіб вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, що мали місце в умовах воєнного стану, його надзвичайну небезпеку для суспільства та відповідно наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких обставин зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими та переконливими.

Існування інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не встановлено.

Щодо заявленого детективом у клопотанні ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя прийшов до такого.

Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує наявністю у ОСОБА_4 соціальних зв`язків у суспільстві, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, обізнаність про форми та методи роботи правоохоронних органів, що може бути використано для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Решта доводів детектива на обґрунтування даного ризику зводиться до можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, що на думку слідчого судді, охоплюється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який вмотивовано вище.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме за змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п. п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що він станом на момент розгляду даного клопотання досяг 40-річного віку, є громадянином України, обіймає посаду начальника відділення підготовки військової частини НОМЕР_1 та відповідає за організацію контролю якості проведення занять з бойової підготовки в підрозділах та військових частинах бригад, має сталі соціальні зв`язки за місцем свого проживання родину, разом з дружиною виховує трьох малолітніх дітей, є учасником бойових дій та неодноразово приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Крім того, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення ним кримінальних правопорушень і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним.

Проте вказані дані, з огляду на суспільну небезпечність інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному запобіжного заходу не пов`язаного з обмеженням волі, оскільки не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Стосовно можливості інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК).

Приймаючи до уваги вищенаведені ризики та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, які є нетяжким (ч. 1 ст. 366 КК), тяжким (ч. 4 ст. 191 КК) та особливо тяжким (ч. 5 ст. 191 КК) злочинами, слідчий суддя прийшов до висновку про неможливість обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання слідчого судді обрання відносно ОСОБА_4 іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти встановленим ризикам та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування.

Отже на підставі наведеного доводи захисника ОСОБА_5 про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не є слушними, виходячи з обставин даного кримінального провадження і даних про особу ОСОБА_4 , що були наведені слідчим суддею вище.

В той же час слідчий суддя вказує на те, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя враховує таке.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Водночас визначені у ч. 5 ст. 182 КПК України мінімальні і максимальні розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, стан здоров`я, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Доцільним є також врахування висновків ЄСПЛ у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України», де Європейський Суд зауважив, що відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

В даному випадку Суд вирішив, що національним судом було залишено без аналізу аргументи заявника, що визначена сума застави є надмірною, жодним чином не було досліджено питання про пропорційність суми застави, а рішення прийняте тільки з огляду на один критерій суму шкоди, завданої у справі. На основі такого висновку Європейський Суд установив порушення Україною § 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини.

Слідчий суддя, з урахуванням досліджених даних, в тому числі щодо заподіяної злочинами шкоди, вважає, що запропонований детективом у клопотанні розмір застави у розмірі суми заподіяної шкоди 2 487 190,92 грн, є невиправданим за обставин наявності іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а тому не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_4 . Водночас, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, слідчий суддя дійшов висновку, що заставу слід установити в розмірі половини суми шкоди, спричиненої інкримінованими підозрюваному кримінальними правопорушеннями, що становить 1 243 595 грн.

На переконання слідчого судді, такий розмір застави не є завідомо непомірним для ОСОБА_4 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК та вимогам статей 178, 182, 183 КПК.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час розгляду клопотання сторонами не заявлялися клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на нього обов`язків відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, що з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

В той же час слідчий суддя зазначає, що положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 177, 183, 186, 193, 194, 196-198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

клопотання керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42023070000000097 від 20 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Ярмолинці Хмельницької області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17 березня 2025 року у межах строку досудового розслідування, із визначенням застави у розмірі 1 243 595 (один мільйон двісті сорок три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) грн.

Строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою рахувати з моменту його затримання.

У разі внесення застави, у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора та суду на першу їхню вимогу;

2) повідомляти керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора чи суд про зміну місця проживання;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований, без дозволу керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора, за винятком необхідності участі у слідчих діях чи у розгляді кримінального провадження;

4) здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Дата закінчення дії ухвали 17 березня 2025 року.

У задоволенні вимог решти клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошений учасникам провадження о 16.00 год 28 січня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1