Ухвала

від 21.01.2025 по справі 439/2046/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 439/2046/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1158/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12024141160000311 за апеляційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 05.11.2024 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Броди, Бродівського району Львівської області, громадянки України, із вищою освітою, яка має на утриманні неповнолітню дитину, працює у ТОВ «Електроконтакт України», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судима,

обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

встановила:

Прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 05.11.2024, якою задоволено клопотання ОСОБА_7 про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.1ст.367 КК Україниу зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Звільнено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.1ст.367 КК України,на підставіст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12024141160000311 від 30.09. 2024 року відносно ОСОБА_7 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст.367КК України-закрито.

Стягнуто з ОСОБА_7 витрати на залучення експерта у розмірі 18 932,00 грн.

Дану ухвалу оскаржив прокурор, який просить ухвалу суду першої інстанції змінити та виключити зі змісту рішення покликання на стягнення із ОСОБА_7 судових витрат у сумі 18 932,00 за залучення експерта.

Не оспорюючи законність звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції щодо обвинуваченої підлягає зміні у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в частині вирішення питання про стягнення процесуальних витрат за проведення експертизи.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

У такому випадку, керуючись засадами справедливості та враховуючи загальнодозвільний тип правового регулювання кримінального провадження, наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов`язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК, таких витрат.

Висновок про застосування норм права, які регулюють означене питання, надано Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17). Відповідно до висновку Об`єднаної палати, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правові висновки Верховного Суду є обов`язковими для всіх судів та суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить відповідну норму права.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 перебуваючи на посаді державного кадастрового реєстратора Відділу у Бродівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, під час виконання своїх службових обов`язків, коли їй було передано на вивчення проект технічної документації із землеустрою земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , яка не відповідала вимогам земельного законодавства, не прийняла рішення про відмову в затвердженні та погодженні проекту технічної документації із землеустрою на вказану земельну ділянку, а 24.09.20219 внесла відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,04 га за адресою АДРЕСА_2 , після чого даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4620310100:10:003:0064, тобто вчинила дії внаслідок яких було остаточно сформовано земельну ділянку площею 0,04 га за адресою: АДРЕСА_2 . Після реєстрації 24.09.2019 права власності на вказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, земельна ділянка площею 0,04 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , якій присвоєно кадастровий номер 4620310100:10:003:0064, вартістю 125 508 грн, вибула з комунальної власності Бродівської міської ради Львівської області у приватну власність особи ОСОБА_9 .

Обвинуваченій ОСОБА_7 судом апеляційної інстанції було належним чином повідомлений про розгляд справи, однак в суд апеляційної інстанції вона не прибула повідомивши в телефонному режимі про неможливість прибути до суду апеляційної інстанції через сімейні обставини. Просила розгляд апеляційної скарги прокурора здійснювати без її участі та задовольнити апеляційну скаргу.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомив про поважні причини свого неприбуття.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора ОСОБА_8 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно дост.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_7 , за ч.1 ст.367 КК України є правильною, оскільки остання вчинила службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам.

Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК Україниперевіряє вирок місцевого суду лише в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У суді апеляційної інстанції встановлено, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні передбаченому ч.1 ст.367 КК України, вчинено за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам.

Доводи апеляційної скарги прокурора знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Приписами ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. У ч.1 ст.126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Відповідний висновок про застосування зазначеної норми права сформульований в постанові Великої палати Верховного Суду від 17.06.2020 (справа №598/1781/17).

Кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Так суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення процесуальних витрат за проведення експертизи, не врахував ряд положень кримінального процесуального закону, а також висновків Верховного Суду та постановивши ухвалу та звільнивши ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, безпідставно стягнув з обвинуваченої витрати на залучення експерта, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив вирок з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки, звільнивши обвинувачену від кримінальної відповідальності, безпідставно стягнув з неї процесуальні витрати.

Згідно ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З врахуванням зазначеного вище,колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, які відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, про те, що висновок суду, викладений у судовому рішенні, містить істотні суперечності, що є вагомою підставою для зміни вироку суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 419, 424 КПК України, колегія суддів,-

постановила :

Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 05.11.2024 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України змінити.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частини ухвали Бродівського районного суду Львівської області від 05.11.2024 року, винесеної стосовно ОСОБА_7 , покликання на стягнення з ОСОБА_7 судових витрат в сумі 18 932,00 (вісімнадцять тисяч) гривень за залучення експерта.

У решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: