Постанова

від 23.01.2025 по справі 443/80/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 443/80/23 Головуючий у 1 інстанції: Павлів А.І.

Провадження № 22-ц/811/2180/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м.Львів

Справа № 443/80/23

Провадження № 22-ц/811/2180/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , прокурора Максимовської С.С.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області, ухвалене у м.Жидачеві 6 червня 2024 року у складі судді Павлів А.І. ,у справіза позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради до ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки,-

встановив:

11 січня 2023 року Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі від 22 жовтня 2020 року, б/н, укладеного між Вільховецькою сільською радою (тепер - Жидачівська міська рада) та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 57 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215). Просив зобов`язати відповідача повернути власнику- Жидачівській міській раді вказану земельну ділянку. В обґрунтування позову посилається на те, що між Вільховецькою сільською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі від 22 жовтня 2020 року № б/н. За умовами п.1. договору ОСОБА_3 надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для випасання худоби з кадастровим номером 4621585900:05:000:0112, яка розташована на території Вільховецької сільської ради. Пунктом 2 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 57 га, у тому числі 57 га пасовища. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_2 27 листопада 2020 року. За результатами проведеної перевірки з питання дотримання вимог земельного законодавства щодо використання зазначеної земельної ділянки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 7 травня 2021 року за № 179-ДК/166/АП/09/01/-21 та встановлено, що дана земельна ділянка розорана і використовується для вирощування сільськогосподарських культур ОСОБА_2 . Окрім того складено протокол про адміністративне правопорушення від 1 червня 2021 року № 179-Дк/0072П/07/01/-21 щодо відповідача, вручено припис про усунення порушень вимог земельного законодавства від 1 червня 2021 року № 179-ДК/0075Пр/03/01 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 179-ДК/0072По/07/01 від 7 червня 2021 року. Комісією Жидачівської міської ради 14 вересня 2022 року проведено обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112, площею 57,00 га, під час якого встановлено, що частину земельної ділянки орієнтовною площею 45 га засіяно сільськогосподарськими культурами, а решта ділянки орієнтовною площею 12 га покрита трав`яною рослинністю та використовується для випасання ВРХ, про що складено членами комісії акт обстеження. Таким чином, всупереч вимог чинного законодавства та умов договору оренди землі, відповідач використовує орендовану земельну ділянку сільськогосподарського призначення, як ріллю, а не як пасовище. Стверджує, що підставою виникнення спору є порушення орендарем умов договору оренди землі, використання орендованої земельної ділянки не за визначеним видом використання земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору оренди землі. У зв`язку з тим, що орендарем земельна ділянка, яка передана в оренду як пасовище, використовується як рілля для вирощування кукурудзи, що є порушенням п. 1, 2 договору, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», що відповідно до п. 36 договору, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 651 ЦК України є підставою для припинення договору шляхом його розірвання за рішенням суду.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 6 червня 2024 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 57 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215) від 22 жовтня 2020 року, укладений між Вільховецькою сільською радою та ОСОБА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 повернути Жидачівській міській раді спірну земельну ділянку. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 . Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, таким що порушує законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548. Розорювання сіножатей та пасовищ можливе з метою їх докорінного поліпшення та використання постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ. Розділом «Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки» договору оренди землі від 22 жовтня 2020 року вищевказаних обмежень не встановлено. Зазначає, що відповідно до п. 28 договору серед прав орендаря передбачене самостійне господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та отримання продукції і доходів. Вказані в акті обстеження земельної ділянки відомості про вирощування на спірній земельній ділянці сільськогосподарської зернової культури не є достатніми ознаками зміни ним (відповідачем) виду використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення з пасовища на ріллю, оскільки ці ознаки також можуть свідчити про здійснення ним на земельній ділянці агротехнічних заходів задля підвищення родючості ґрунтів, їх захисту від ерозії, що допускає ГОСТ 26640-85 і що він (відповідач) зобов`язаний був проводити згідно з вимогами договору і ст. 37 Закону України «Про охорону земель». Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують розорювання ділянки, вирощування на ній сільськогосподарських культур задля збирання врожаю, а не для випасання худоби, не зафіксовано також факту збирання врожаю. Докази, які б свідчили про використання орендованої земельної ділянки як ріллі у матеріалах справи відсутні. Стверджує, що ділянка використовувалась для пасовища, а не як рілля. Акт перевірки №179-ДК/166/АП/09/01-21 від травня 2021 року та акт обстеження від 14 вересня 2022 року є неналежними і недопустимими доказами. Перевірка проведена з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про факт проведення перевірки, тому він був позбавлений можливості брати участь у проведенні перевірки та надавати пояснення чи зауваження. Акт перевірки №179-ДК/166/АП/09/01-21 від 7 травня 2021 року не містить відомостей про систематичне розорювання спірної земельної ділянки, вирощування на ній сільськогосподарських культур задля збирання урожаю, а не для випасання і вигодовування худоби, фактичне збирання урожаю зі спірної земельної ділянки, які б свідчили і підтверджували використання ним спірної земельної ділянки як ріллі. Акти перевірки складені за допомогою комп`ютерних технологій, проте в актах не зазначено про використання будь-яких технічних пристроїв при їх складанні, що свідчить про складання актів не за місцем знаходження земельної ділянки. Вважає, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки від 7 травня 2021 року, а також акт обстеження земельної ділянки від 14 вересня 2021 року не засвідчують достатніх ознак зміни ним виду використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення з пасовища на ріллю, тому не можуть бути належними та допустимими доказами використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Посилається на відсутність доказів, які б свідчили про систематичний обробіток і використання земельної ділянки під посіви сільськогосподарських культур. При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення реальності тих доходів, які особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов`язок щодо доведення розміру не отриманих доходів покладається на позивача.

7 серпня 2024 року Львівська обласна прокуратура подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч. 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 цього Кодексу землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку (ст. 1 Закону України «Про землеустрій»).

Відповідно до ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112 площею 57 га на праві комунальної власності зареєстрована за Вільховецькою сільською радою, що стверджується відомостями із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 жовтня 2020 року.

Рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21 жовтня 2020 року, з урахуванням значного зменшення поголів`я великої рогатої худоби в господарствах населення Вільховецької сільської ради, недопоступлення коштів до місцевого бюджету, ефективності використання земель сільськогосподарського призначення та недопущення самозаліснення сільськогосподарських угідь, надано ОСОБА_2 в оренду на 7 років із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності без зміни цільового призначення для випасання худоби ФГ «Пчани-Денькович» земельну ділянку, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112, площею 57 га у с. Вільхівці.

Рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21 жовтня 2020 року ОСОБА_2 надано дозвілна пересівання та перезалуження земельних ділянок, серед яких є спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112.

Договором оренди землі від 22 жовтня 2020 року, укладеним між Вільховецькою сільською радою (орендодавцем) та ОСОБА_2 (орендарем), передбачено, що: орендодавець на підставі рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 21 жовтня 2020 року №1990 «Про надання в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_2 » надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, сільськогосподарського призначення - код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112, яка розташована на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (пункт 1 договору); в оренду передаються земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 57 га, у тому числі 57 га пасовища (пункт 2 договору); земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 5 договору); інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні (пункт 6 договору); договір укладено на 7 років (пункт 7 договору); земельна ділянка передається в оренду для: код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 57 га, угіддя-пасовища (пункт 13 договору); цільове призначення земельної ділянки код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 57 га, угіддя-пасовища. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення (пункт 14 договору); на орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження: зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору (пункт 24 договору).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 29 березня 2021 року, вбачається, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112 площею 57 га, зареєстровано 27 листопада 2020 року за ОСОБА_2 .

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22 квітня 2021 року №179-ДК наказано здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельної ділянки на території Жидачівської ОТГ Стрийського району Львівської області, зокрема, з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від №179-ДК/166/АП/09/01/-21 земельні ділянки, серед яких зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112, розорані і використовуються для вирощування товарних сільськогосподарських культур ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вбачається порушення п. 5 ст. 20 та ст. 211 ЗК України під час використання земельних ділянок.

1червня 2021 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку з виявленими порушеннями земельного законодавства, припис про усунення виявлених порушень земельного законодавства.

7 червня 2021 року винесено постанову про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 55 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу.

Листом Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 1 листопада 2021 року повідомлено ОСОБА_4 про виявлені порушення земельного законодавства під час використання земельних ділянок ОСОБА_2 , зокрема за кадастровим номером 4621585900:05:000:0112, площею 57 га, а саме п. 5 ст. 20 та ст. 211 ЗК України.

9 вересня 2022 року Стрийською окружною прокуратурою скеровано голові Жидачівської міської ради запит про невідкладене проведення обстеження земельних ділянок, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:05:000:0112, з метою підтвердження або спростування факту порушення вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки ОСОБА_2 та ФГ «Пчани-Денькович».

Розпорядженням міського голови Жидачівської міської ради від 13 вересня 2022 року №46-АГ зобов`язано створити комісію у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , якій доручено проведення обстеження вказаної земельної ділянки, розташованої на території Вільховецького старостинського округу.

Актом обстеження земельної ділянки від 14 вересня 2022 року, складеним створеною комісією, в присутності ОСОБА_2 , встановлено, що на частині земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112 орієнтовною площею 45 га засіяно кукурудзу, а решта земельної ділянки орієнтовною площею 12 га покрита трав`яною рослинністю та використовується для випасання ВРХ і на момент проведення обстеження не була розорана. Зі слів ОСОБА_2 на земельній ділянці площею 45 га проведено посів кукурудзи на силос для відгодівлі ВРХ.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16 листопада 2022 року, земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112 площею 57 га відноситься до земель сільськогосподарського призначення з видом цільового призначення 18.00, перебуває у комунальній власності Вільховецької сільської ради та передана в оренду ОСОБА_2 . Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, не зареєстровані.

Зі змісту листа ДП «Львівський інститут землеустрою» від 20 липня 2023 року №33 вбачається, що кормові культури - це сільськогосподарські культури, які вирощують з метою виробництва корму для сільськогосподарських тварин і птиці та вирощуються у польових і кормових сівозмінах. Основними зернокормовими культурами є кукурудза, ячмінь, овес, сорго, соя, горох; трав`яною (трав`янистою) кормовою культурою є сільськогосподарська культура, що не утворює дерев`янистого стебла. Звичайно в ботаніці «справжніми травами» називають представників родини тонконогових (злакових). Серед них, в основному, вже згадані: пшениця, жито, ячмінь і овес, рис, просо і кукурудза та ін.; у польових і кормових сівозмінах вирощуються усі рослини, що використовуються для годівлі сільськогосподарських тварин, в т.ч. і кукурудза; в Україні кукурудзу вирощують переважно як кормову культуру. За своїми ботанічними властивостями кукурудза відноситься до однорічних трав`янистих рослин родини злакових. Її зерно є цінним концентрованим кормом для всіх сільськогосподарських тварин і обов`язково повинна входити до їх раціону. Поряд із вирощуванням на зерно і силос кукурудза широко використовується в системі літньої годівлі худоби, її вирощують на зелений корм; під докорінним поліпшенням розуміють комплекс культуртехнічних, агрохімічних, меліоративних, агротехнічних, біологічних, організаційно-господарських та економічних заходів, спрямованих на створення нового, високопродуктивного бобово-злакового або злаково-бобового травостою замість малопродуктивного, малоцінного за видами. Оскільки кукурудза належить до родини злакових, то, відповідно, може використовуватись для докорінного поліпшення пасовища.

Звітами про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами за 2022 рік встановлено, що у ФГ «Пчани-Денькович» перебувають тварини (велика рогата худоба) у кількості 710 голів.

Проєкт землеустрою, розроблений ДП «Львівський інститут землеустрою» у 2023 році, забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельної ділянки, яка перебуває у оренді ОСОБА_2 на території Жидачівської міської ради (за межами населених пунктів) Стрийського району Львівської області, кадастровий номер 4621585900:04:000:0112, площею 57 га.

Рішенням 32 сесії VIII скликання 2020-2025 р.р. Жидачівської міської ради від 15 лютого 2024 року №2553 затверджено проєкт землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельної ділянки площею 57 га з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 на умовах оренди для випасання худоби. Внесено зміни до договору оренди землі від 22 жовтня 2020 року, а саме у пункті 1 змінено вид використання земельної ділянки з «для випасання худоби» на «вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби» без зміни цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін у договір.

Згідно з додатковою угодою №1 від 23 лютого 2024 року про внесення змін в договір оренди землі від 22 жовтня 2020 року викладено пункти 1, 2, 4, 8, 10, 13, зокрема, за змістом пункту 1 у новій редакції орендодавець на підставі рішення XXX сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради від 21 жовтня 2020 року № 1990 «Про надання в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_2 » надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності за цільовим призначенням - код 18.00 Землі загального користування, для випасання худоби, вид використання: для вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби (згідно схеми чергування сільськогосподарських культур у сівозміні), відповідно до рішення Жидачівської міської ради 32 сесії VІІІ скликання 2020-2025 р.р. від 15 лютого 2024 року №2553, яка розташована за адресою: Львівська область, Стрийський район Вільховецький старостинський округ Жидачівської міської ради.

Допитаний судом першої інстанції у якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що до оренди ним спірна земельна ділянка була захаращеною та залісненою. Громада запросила його освоїти цю земельну ділянку, на що він погодився. Він почистив цю земельну ділянку, перезалужив її, викопав озеро. На даний час у його фермерському господарстві працюють люди, яких він забезпечив робочими місцями, сплачує податки, підтримує ЗСУ. 15 га земельної ділянки він перезалужив, на решті земельної ділянки вирощує кукурудзу як кормову культуру та культуру, яка покращує властивості землі, фактично перезалужуючи її. При обстеженні вказаної земельної ділянки та складанні протоколу про порушення земельного законодавства він присутній не був, однак постанову не оскаржував.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 172 ЗК України (яка діяла на час ухвалення рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21 жовтня 2020 року) консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Консервації підлягають також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я. Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення. Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок. Порядок консервації земель встановлюється законодавством України.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про охорону земель» (яка діяла на час ухвалення рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21 жовтня 2020 року) консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я.

Порядок визначає організаційні засади щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я. Цей Порядок поширюється на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність або користування відповідно до повноважень (далі - уповноважені органи), а також на власників земельних ділянок та землекористувачів. Цей Порядок є обов`язковим для виконання органами виконавчої влади, власниками земельних ділянок та землекористувачами і має рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування (пункт 1).

Відповідно до п. 2 Порядку Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений строк та залуження або заліснення.

Консервація земель здійснюється за наявності: порушення поверхні земельних ділянок внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней; еродованих земель, перезволожених земель з підвищеною кислотністю або засоленістю та ґрунтів, забруднених хімічними речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров`я людей; малопродуктивних земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю; радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.

Згідно із п. 5 Порядку при виявленні земель, зазначених у пункті 2 цього Порядку, територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції України видають власнику земельної ділянки чи землекористувачу припис (розпорядження) про припинення їх господарського використання.

У разі якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, територіальні органи Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України вносять до уповноважених органів за місцем розташування земельної ділянки клопотання щодо ініціювання уповноваженими органами проведення робіт з консервації земель.

Після отримання клопотання, припису (розпорядження) уповноважені органи, власники земельних ділянок або землекористувачі зобов`язані протягом 30 днів ініціювати проведення робіт з консервації земель.

Відповідно до п. 6 Порядку власник земельної ділянки або землекористувач з метою проведення консервації земель подає заяву до уповноваженого органу за місцем розташування земельної ділянки із зазначенням причин необхідності проведення консервації земель, зазначених у пункті 2 цього Порядку.

На підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача, клопотання територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України чи з власної ініціативи (якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування) уповноважений орган у місячний строк видає розпорядження (рішення) про створення комісії з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність їх консервації (п. 7 Порядку).

Відповідно до п. 8 Порядку комісія після обстеження земель у натурі (на місцевості) готує звіт та висновок про доцільність консервації земель і подає їх до уповноваженого органу.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що уповноважений орган у місячний строк розглядає подані матеріали та висновок і видає розпорядження (рішення) про консервацію земель.

Згідно з виданим розпорядженням (рішенням) розробляється робочий проект землеустрою щодо консервації земель (далі - проект консервації земель), яким визначаються види, способи консервації земель, строк проведення консервації, напрями використання земель.

Відповідно до п. 15 Порядку проект консервації земель передається розробником до територіального органу Держгеокадастру для забезпечення його зберігання в місцевому фонді документації із землеустрою.

Після закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації, на підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача чи з власної ініціативи уповноважений орган в місячний строк створює комісію з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості) (п. 17 Порядку).

Відповідно до п. 18 Порядку комісія проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на місцевості) і вносить до уповноважених органів пропозицію щодо повернення земель до попереднього використання, продовження строків консервації або інші пропозиції, направлені на їх раціональне та екологічно безпечне використання.

На час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель (п. 20 Порядку).

Встановлено, що у 2023 році ДП «Львівський інститут землеустрою» на замовлення ОСОБА_2 розробило Проєкт землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельної ділянки, яка перебуває у оренді ОСОБА_2 на території Жидачівської міської ради (за межами населених пунктів) Стрийського району Львівської області, кадастровий номер 4621585900:04:000:0112, площею 57 га.

Рішенням 32 сесії VIII скликання 2020-2025 Жидачівської міської ради від 15 лютого 2024 року №2553 затверджено цей проєкт землеустрою, а також внесені зміни до договору оренди землі від 22 жовтня 2020 року в частині зміни, зокрема, предмету цього договору, змінивши вид використання земельної ділянки з «для випасання худоби» на «вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби» без зміни цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що залуження земельної ділянки як система певних заходів застосовується лише при консервації земель. При цьому, консервації підлягають не всі землі, а лише ті, перелік яких визначений законом (Порядком консервації земель). Станом на 21 жовтня 2020 року цей перелік був вичерпний.

Спірна земельна ділянка входила до загаданого переліку.

Суд першої інстанції посилається на те, що рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21 жовтня 2020 року, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на пересівання та перезалуження спірної земельної ділянки, не відповідає Порядку консервації земель, який діяв на час його ухвалення, оскільки ухваленню такого рішення мали супроводжувати комплекс дій та рішень уповноважених органів, а саме: припис територіального органу Держгеокадастру та/або територіального органу Держекоінспекції України, виданий саме власнику земельної ділянки або землекористувачу про припинення їх господарського використання; ініціювання проведення робіт з консервації земель, зокрема: подання заяви до уповноваженого органу за місцем розташування земельної ділянки із зазначенням причин необхідності проведення консервації земель, зазначених у п. 2 Порядку; розгляд уповноваженим органом цієї заяви та на її підставі ухвалення рішення про створення комісії з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність їх консервації; підготовка комісією звіту та висновку про доцільність консервації земель і подання їх до уповноваженого органу; розгляд поданих матеріалів та висновку і ухвалення рішення про консервацію земель; згідно з цим рішенням - розроблення робочого проєкту землеустрою щодо консервації земель, яким визначаються види, способи консервації земель, строк проведення консервації, напрями використання земель.

Станом на 21 жовтня 2020 року ОСОБА_2 не мав жодного юридичного відношення до спірної земельної ділянки (не був її власником (власником була Вільховецька сільська рада), а також не був її землекористувачем (право оренди цієї земельної ділянки була зареєстровано за ним лише 27 листопада 2020 року), тому відповідач не був наділений правом ініціювання питання, вирішеного рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21 жовтня 2020 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби вирощував на земельній ділянці кукурудзу, чим істотно порушив умови договору оренди землі, оскільки спірна земельна ділянка використовувалася відповідачем як рілля, тобто без зміни категорії цільового призначення земельної ділянки, однак, з порушенням (зміною) виду її цільового використання в межах однієї категорії.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Рішенням Вільховецької сільської ради №31165 від 11 квітня 2019 року ОСОБА_2 був уповноважений розробити проект землеустрою щодо введення у комунальну власність територіальній громаді земельних ділянок с/г призначення державної власності, а також був уповноваженою особою за доглядом по громадських пасовищах.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про землеустрій» до повноваженьобласних раду сферіземлеустрою належать: забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів; організація землеустрою; координація робіт із землеустрою; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно із п. 4 Порядку консервації земель від 26 квітня 2013 року №283 консервація земель, які перебувають у власності чи користуванні юридичних або фізичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок і землекористувачів.

Ініціатива щодо консервації земель виходила від власника земельної ділянки - Вільховецької сільської ради, якою прийнято описане вище рішення №1991 у межах дискреційних повноважень цьогооргану.

Відповідно до п. 2 Українського класифікатора цільового використання землі від 24 квітня 1998 року №14-1-7/1205 за цільовим використанням землі сільськогосподарського призначення поділяються на такі: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства; для ведення підсобного сільського господарства; для ведення селянського (фермерського) господарства; для традиційних народних промислів і підприємницької діяльності; для іншого сільськогосподарського призначення.

Велика ПалатаВерховного Судуу постанові від 1 червня 2021 року (справа № 925/929/19) вказала: «зазначені нормиправа розрізняють категоріїземель заїх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено».

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 5 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 8 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 3 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі. Разом з тим, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Земельним законодавством розрізняються «категорії земель за їх цільовим призначенням» та «види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель».

Зміна цільового використання в певних випадках може вважатись порушенням, однак ЗК України пов`язує припинення права користування земельною ділянкою саме із використанням її не за цільовим призначенням.

Цільове призначення «для випасання худоби (пасовища)» ЗК України не передбачено.

Відповідачем незмінювалось цільове призначенням земельної ділянки та вид її цільового використання. Земельні ділянку він використовує згідно із рішенням власника такої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 затверджено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) (додаток 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру), відповідно до якого: пасовиша -це сільськогосподарськіугіддя,які систематично використовуються для випасанняхудоби (ГОСТ26640-85);рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки; рілля - це сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці.

До ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані зметою їхдекоративного поліпшення івикористовуються постійно підтрав`яними кормовими культурамидля сінокосіннята випасанняхудоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Для того,щоб ділянкавважалась ріллею,необхідною єсукупність умов:систематична обробка і використання під посіви с/г культур (за винятком трав`яних кормових культур); посів багаторічних трав (які не є трав`яними кормовими культурами); посів не з метою докорінного поліпшення; не використовується постійно для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви; збирання врожаю.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 пов`язує можливість розорювання сіножатей та пасовищ з метою їх докорінного поліпшення та використання постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби.

Земельне законодавство дозволяє при певних умовах розорювати сіножаті і пасовища. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про охорону земель» на земляхсільськогосподарського призначенняможе бутиобмежена діяльністьщодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ. Категорична заборона розорювання пасовищ за жодних умов не передбачена.

У п. 28 договору серед прав орендаря передбачено: «самостійно господарювати на землі з дотриманням умовдоговору орендиземлі» та «отримувати продукцію і доходи».Додатковою угодою №1 від 23 лютого 2024 року орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності за цільовим призначенням - код 18.00 Землі загального користування, для випасання худоби, вид використання: для вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби (згідно схеми чергування сільськогосподарських культур у сівозміні).

Відтак,належить зробитивисновок,що наданав орендуспірна земельнаділянка належитьдо тієїкатегорії пасовищ,які незаборонено розорюватиза умовидокорінного поліпшеннята підкормовими трав`яними культурами задля сінокосіння та випасання.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №925/1579/17, якщо акт обстеження земельної ділянки не містить таких даних як систематичне розорювання спірної земельної ділянки, то вказане свідчить про відсутність даних використання відповідачем спірної земельної ділянки як ріллі.

Матеріали справине містятьдоказів систематичногорозорювання тавикористання під посіви сільськогосподарських культур спірної земельної ділянки з метою збирання врожаю, що дає підстави вважати не доведеним використання цієї земельної ділянки як ріллі. Такої інформації, зокрема, не містять акт обстеженняземельної ділянкивід 14вересня 2022року таакт перевіркидотримання вимогземельного законодавстваза об`єктом-земельної ділянкивід 7травня 2021року.У актіобстеження від14вересня 2022року зафіксовано,що спірназемельна ділянкана моментобстеження засіянакукурудзою.Уакті від 7 травня 2021 року вказано, що на момент перевірки встановлено, що земельна ділянка засіяна «товарною сільськогосподарськоюкультурою» без визначення, якою самекультурою,на всійземельній ділянцічи їїчастині,і чиє такакультура відмінноювід кормовоїкультури.

Позиція відповідача,що на спірній земельній ділянці згідно рішення її власника вирощувалася кормова трав`яна культура (частина - кукурудза для випасання і силосу, та частина трави), а для забезпечення використання цієї земельної ділянки за призначенням, така потребувала пересівання для поліпшення грунтів, не спростована належними і допустимими доказами.

Згідно консультації Державного підприємства«Львівський науково-досліднийта проектнийінститут землеустрою»кукурудза єоднорічною трав`яною(трав`янистою)кормовою культуроюта використовується під випасання худоби та докорінного поліпшення грунту.

На виконання рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21 жовтня 2020 року ОСОБА_2 було надано дозвіл «на пересіваннята перезалуженнятаких земельнихділянок(існуючих пасовищ).Він мав здійснити не лише перезалуження відповідних ділянок, а й засіяння частини ділянки кукурудзою для випасання великої рогатої худоби.

Відповідно до матеріалів справи на спірній земельній ділянці випасається велика рогата худоба. Докази про збирання урожаю з цієї земельної ділянки відсутні.

Згідно постанови Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №925/1579/17 пасовища, розорані з метою їх докорінного поліпшення і які використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, не є ріллею.

Верховний Суд у справі №806/5308/15 виклав правову позицію, з якою погодилась колегія суддів Верховного Суду у справі №916/1998/19 у постанові від 14 липня 2020 року, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 9 грудня 2020 року у справі №199/3846/19 оцінка порушеннядоговору якістотного здійснюєтьсясудом відповіднодо критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Частина 2ст. 651 ЦК України дозволяє передбачаєдоговорулише тоді,коли порушеннямає істотнийхарактер, оскільки маєдотримуватися принциппропорційності порушенняі відповідальності.

Встановлено, що при укладенні додаткової угоди відбулась зміна зобов`язань за договором, що вказує на можливість використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур без заподіяння будь - якої шкоди для власника землі.

Згідно із п. 1. ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 559/1605/18 зазначено, що свобода договору має декілька складових, зокрема: свободу укладання договору, вибору контрагента та виду договору, визначення умов договору, його форми. При реалізації принципу свободи договору слід враховувати вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Відповідно до постанови Верховного Судувід 10 березня 2021 року у справі №607/11746/17 з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щододійсності,чинності тавиконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Додаткова угода № 1 від 23 лютого 2024 року не оскаржена і не визнана недійсною.

Згідно із ст. 653 ЦК України у разі зміни договору, зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

З урахуванням встановленого, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі від 22 жовтня 2020 року, укладеного між Вільховецькою сільською радою та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 57 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215) та зобов`язання ОСОБА_2 повернути Жидачівській міській раді цю земельну ділянку.

За приписами ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права; тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.

Керуючись: ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

РішенняЖидачівського районногосуду Львівськоїобласті від6червня 2024рокускасувати та прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради звернувся до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі від 22 жовтня 2020 року, укладеного між Вільховецькою сільською радою та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 57 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215) та зобов`язання ОСОБА_2 повернути Жидачівській міській раді земельну ділянку площею 57 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215).

Пстанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено і підписано 28 січня 2025 року.

Головуючий -

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

___Ю.Р. Мікуш

---

Р. В. Савуляк