Ухвала

від 29.01.2025 по справі 495/10027/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

за результатами розгляду скарги

29 січня 2025 рокуСправа № 495/10027/24 Номер провадження 1-кс/495/238/2025

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника власника майна начальника 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,

встановив:

ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.11.2024 у межах кримінальному провадженні № 12024162240001590 від 04.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, накладено арешт у вигляді заборони розпорядження та користування до проведення експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу та судової автотранспортної трасологічної експертизи на автомобіль марки «Volkswagen Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .

28.01.2025 представник власника майна начальника 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 звернувся із клопотанням про скасування арешту майна, яке мотивоване тим, що станом на 28.01.2025 мають бути відомі результати щодо призначених експертиз, та внесені відомості до матеріалів кримінального провадження, також у зв`язку з службовою необхідністю використання спеціальної аварійно-рятувальної машини середнього типу для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території Білгород-Дністровського району якою і є арештований автомобіль марки «Volkswagen Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та який потребує проведення ремонтних робіт, які сталися в результаті ДТП.

У судовому засіданні прокурор не заперечував проти скасування арешту на автомобіль «Volkswagen Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку із тим, що ТЗ експертом вже оглянуто, станом на 20.01.2025 складено висновок експерта за результатам однієї із призначених експертиз для оформлення висновку за результатами іншої експертизи в обтяженні ТЗ необхідності немає.

Представник власника майна у судовому засіданні підтримував своє клопотання та просив його задовольнити.

Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту, суд приходить до наступних висновків.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що на даний час заявником доведено, що в застосуванні арешту на майно відпала потреба, клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню

Скасування арешту майна тягне за собою негайне його повернення власнику.

Керуючись статтями 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

клопотання представника власника майна начальника 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.11.2024 у межах кримінальному провадженні № 12024162240001590 від 04.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, накладено арешт на автомобіль марки «Volkswagen Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1