Ухвала

від 24.01.2025 по справі 496/3108/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3108/24

Провадження № 1-кп/496/374/25

У Х В А Л А

24 січня 2025 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 та прокурора у кримінальному провадженні прокурора Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

15.01.2025 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому вона просить:

- змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , обравши йому інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі;

- під час розгляду клопотання, для дослідження достовірності їх доводів, які мають важливе значення для прийняття обґрунтованого, законного рішення щодо зміни запобіжного заходу, викликати у судове засідання та допитати у якості свідків: слідчих слідчої групи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ; прокурора групи прокурорів: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 21.12.23 року обрано запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Суддею Біляївського районного суду 07.05.24 року винесено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора ОСОБА_39 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 діб до 05.07.24 року. Суддею Біляївського районного суду 27.07.24 року винесено ухвалу, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 діб, до 25.08.24 року. Загальний строк утримання ОСОБА_40 під вартою складає понад 8 місяців, однак з різних необґрунтованих підстав судовий розгляд обвинувального акту не почато. Захисник вважає, що відсутня об`єктивна необхідність подальшого втручання у права і свободи ОСОБА_5 , як утримання його під вартою. Запобіжний захід 27.06.24 року утримання ОСОБА_41 під вартою не ґрунтується на наявність доказів існування ризиків та обставин. В судовому засіданні не досліджувались будь-які докази наявності ризиків та обставин, обґрунтування необхідності його утримання під вартою. В матеріалах судової справи № 496/3108/24 відсутні докази, якими обґрунтовано клопотання прокурора про продовження арешту. Зі змісту журналу судового засідання № 2835835 від 07.05.24 року та 27.09.24 року у судовій справі № 496/3108/24 вбачається, що на час продовження арешту і на даний час відсутні будь-які ризики обґрунтування необхідності подальшого утримання ОСОБА_5 під вартою. В матеріалах справи відсутня та прокурором не надано суду і не доведено, що ОСОБА_5 : спробував та намагався переховуватись від органів досудового розслідування або суду; спробував та намагався знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (наголошує, що досудове розслідування закінчено і всі речі та документи знаходяться у прокурора особисто); спробував та намагався незаконного впливати на потерпілих, свідків, невстановлених підозрюваних, експерта; спробував та намагався перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; спробував та намагався вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. На думку захисника, також викликає сумнів в обґрунтованості підозри в інкримінованому ОСОБА_5 діяння за ч. 4 ст. 187 КК України, яка йому оголошена. Доводи (аналіз) необґрунтованості підозри захисником буде наведено в судовому засіданні.

Вказане клопотання було призначено до судового розгляду 16.01.2025 року на 14 год 00 хв.

Проте від захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_42 до суду через підсистему «Електронний суд» цього ж дня надійшли клопотання про перенесення розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу. Так захисник ОСОБА_6 зазначила, що приймає участь у розгляді судової справи в Київському районному суді м. Одеси, яка призначена на 16.01.2025 року на 12 год. 30 хв., а о 15 год вона має прибути до ВП №4 ОРУП №1 ГУНП для ознайомлення з матеріалами КП.

В свою чергу захисник ОСОБА_43 вказав, що він також не може прибути до Біляївського районного суду Одеської області, оскільки разом із захисником ОСОБА_6 приймає участь у судовій справі №947/259/24 в Київському районному суді м. Одеса.

За таких обставин, розгляд клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу було відкладено на 20.01.2025 року на 14 год 00 хв., вказана дата була узгоджена з захисником ОСОБА_6 у судовому засіданні 28.11.2024 року та про дату судового засідання на 20.01.2025 року о 14 год 00 хв. зобов`язалась повідомити іншого захисника ОСОБА_42

20.01.2025 року від захисника ОСОБА_6 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із станом здоров`я та відвідуванням сімейного лікаря.

20.01.2025 року від захисника ОСОБА_42 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що він не знав про дату судове засідання та просив його відкласти на іншу дату, окрім 21 та 22 січня 2025 року, оскільки на вказані дати у нього заплановано інші заходи.

На підставі вказаних клопотань захисників судове засідання відкладено на 23.01.2025 року на 15 год 30 хв.

23.01.2025 року від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшла заява про відвід головуючому по справі судді ОСОБА_1 у зв`язку із чим у справі було оголошено перерву.

23.01.2025 року суддею Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_44 заяву про відвід головуючому судді ОСОБА_1 залишено без задоволення.

23.01.2025 року захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_43 до судового засідання не з`явились, у зв`язку із чим судове засідання було відкладено на 24.01.2025 року на 11 годину.

24.01.2025 року об 11 годині захисники ОСОБА_43 та ОСОБА_6 не з`явились.

Захисник ОСОБА_6 через підсистему «Електронний суд» направила до суду клопотання про перенесення розгляду судової справи, посилаючись на те, що в першій половині дня вона зайнята в слідчих діях, що були заплановані раніше, проте жодних доказів на підтвердження її участі у слідчих діях суду не надала.

Захисник ОСОБА_43 направив до суду заяву про недопущення порушень вимог КПК України, в якій просив перенести судове засідання з приводу розгляду клопотання захисника ОСОБА_6 від 15.01.25 року на іншу дату, посилаючись на те, що ним не отримано завчасно належним чином судового виклику. Саме 24.01.25 року о 10:30 йому заплановано ще 20.01.25 року медичне обстеження, і він не має фізичної можливості прибути до суду саме 24.01.25 року об 11:00, проте жодних доказів на підтвердження його запису на медичні обстеження суду не надав.

24.01.2025 року об 11 годині в судовому засіданні судом було постановлено ухвалу залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та судове засідання було відкладено на 24.01.2025 року на 14 год 00 хв.

В свою чергу, від прокурора Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому він просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі. Зазначені обставини підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченого, в тому числі і з урахуванням позиції ЄСПЛ, зокрема, у рішеннях по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, «Клоот проти Бельгії», «Ілійков проти Болгарії». Враховуючи обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу ОСОБА_5 , є достатні підстави припускати, що останній, будучи обізнаним та розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, прокурор зазначає, що існує ризик незаконного знищення або спотворення доказів у кримінальному провадженні, який підтверджується відсутністю відомостей про місцезнаходження викраденого у потерпілих майна та одночасної необхідності отримання доказів, що викривають трьох спільників ОСОБА_5 , які здійснили розбійний напад, матеріали досудового розслідування щодо яких виділено в окреме провадження. Перебування обвинуваченого без цілковитого контролю з боку держави створює обґрунтовані ризики знищення обвинуваченим ОСОБА_5 доказів, які відомі останньому, та місцезнаходження яких до теперішнього часу стороною обвинувачення не встановлено. Також, прокурор вважає, що існує ризик незаконного впливу на потерпілих, який обґрунтовується обізнаністю обвинуваченого з місцем проживання потерпілих, у тому числі їх малолітніх дітей, наявністю показань потерпілих, які вказують на ОСОБА_5 , як на особу, що вчинила злочин, та схильністю обвинуваченого до насильства. Обвинуваченому відоме місце проживання родини потерпілих, а також анкетні дані свідків сторони обвинувачення (в силу ознайомлення за протоколами їх допиту). Станом на теперішній час всі потерпілі та свідки не допитані в судовому засіданні, їх покази мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого судового розгляду, а тому, перебуваючи на свободі, обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на них, схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_5 є особою, схильною до насильства або висловлення погроз застосування насильства. Вказане підтверджується обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення. Відсутність у обвинуваченого протягом тривалого періоду часу місця роботи, а отже й джерел доходу, що, у свою чергу, може сприяти повторенню протиправної поведінки ОСОБА_5 , свідчить про існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень. Інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, на думку прокурора, не можуть запобігти зазначеним вище ризикам. Таким чином, прокурор вважає, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, посилаючись на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, зокрема, останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, відсутність міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, роботи, а також високий ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, підтримала з підстав, викладених в клопотанні, проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечувала.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав з підстав, викладених в клопотанні, проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, заперечував.

В судовому засіданні обвинувачений відмовився висловлюватись з приводу вказаних клопотань.

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_43 до судового засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Потерпілі ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та неповнолітні ОСОБА_48 , ОСОБА_49 до судового засідання не з`явились, а від їх представника ОСОБА_50 до суду надійшла заява, в якій вона просить, зокрема, розглянути клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 за її відсутності та відсутності потерпілих, та відмовити у задоволення вказаного клопотання. Вважає, що на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а в разі зміни судом запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, така обставина може бути ризиком для життя та здоров`я потерпілих, тому що обвинуваченому відома адреса мешкання потерпілих та вся інформація про їх родину та спосіб життя.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Клопотання має відповідати, зокрема, вимогам ч. 3 ст. 201 КПК України, відповідно до якої, до клопотання мають бутидодані копіїматеріалів,якими підозрюваний,обвинувачений обґрунтовуєдоводи клопотання; переліксвідків,яких підозрюваний,обвинувачений вважаєза необхіднедопитати підчас розглядуклопотання,із зазначеннямвідомостей,які вониможуть надати,та обґрунтуваннямзначення цихвідомостей длявирішення питання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Разом з тим, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу таких відомостей не містить.

Так, до клопотання не долучено жодних матеріалів, якими сторона захисту обґрунтовує доводи клопотання.

Також у клопотанні зазначено перелік свідків: слідчих слідчої групи та прокурорів групи прокурорів, яких захисник вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, без зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року.

За змістом ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.Санкція інкримінованого кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, а тому суд вважає, що до теперішнього часу продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Окрім того, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд вважає, що також існує ризик, встановлений п. 2 ст. 1 ст. 177 КПК України знищення або спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже відомостей про місцезнаходження викраденого у потерпілих майна як зазначає прокурор наразі немає.

Враховуючи те, що остаточне рішення по справі відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не прийнято, судом допитані не всі потерпілі, а також не допитані свідки по справі, а тому суд вважає, що в даному випадку існує ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків, що встановлений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, тобто не має стабільного джерела доходу та законних засобів існування, що дає підстави вважати, що існує ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися та не зменшилися.

Враховуючи зазначені вище ризики, суд вважає, щоє достатні підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартоюстроком на 60 днів.

Доводи сторони захисту про відсутність спроб і намагань обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватись, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, невстановлених підозрюваних, експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, суд до уваги не приймає, оскільки ці обставини жодним чином не виключають та не зменшують доведених стороною обвинувачення вищевказаних ризиків.

Так само, посилання сторони захисту на відсутність доказів, якими обґрунтовано клопотання прокурора про продовження арешту не спростовує висновків суду про наявність ризиків та доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину та відомостей про особу обвинуваченого.

Доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_5 підозри суд визнає безпідставними, оскільки останній на даний час перебуває в процесуальному статусі обвинуваченого, кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду. Висновок щодо обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення суд зробить за результатами розгляду кримінального провадження в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

З урахуванням наведеного, а також даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги доведеність ряду ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також висунутого ОСОБА_5 обвинувачення та тяжкість покарання, що йому загрожує, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на інший більш м`який запобіжний захід, про що просить сторона захисту у своєму клопотанні.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, поєднаного із погрозою насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, а тому підстав для визначення застави суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 180, 183, 331, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 24 січня 2025 року до 25 березня 2025 року включно та утримувати його в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1