Ухвала

від 29.01.2025 по справі 522/928/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/928/25

Провадження №1-кс/522/786/25

УХВАЛА

29 січня 2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотаннястаршого слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Іванівка Доманівського району Одеської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної в рамках кримінального провадження №22025160000000048 від 17.01.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотаннястаршого слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної в рамках кримінального провадження №22025160000000048 від 17.01.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, обґрунтоване наступним.

Слідчим відділом УСБУ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№22025160000000048 від 17.01.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 року о 05:00 год., за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_7 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на всій території України постановлено введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Після початку широкомасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022, у громадянки України ОСОБА_5 , яка була невдоволеною чинною державною владою в Україні, сповідувала антиукраїнську ідеологію і неприйняття державності України, була прихильником приєднання території України до Російської Федерації або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, підтримувала збройну агресію Російської Федерації проти України, визнавала її правомірною і підшукувала способи сприяти їй, усвідомлювала, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв`язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан, виник злочинний умисел, направлений на надання державі-агресору Російській Федерації, її державним органам, організаціям і представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Так, встановлено, що 13.12.2024 до ОСОБА_5 за місцем свого постійного проживання в АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки "Realme С67", модель RМХ3890, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з двома сім картками з номерами: 1. НОМЕР_4 , 2. НОМЕР_5 , в ході спілкування в месенджері (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) "Telegram", який прив`язаний до її аккаунту « ОСОБА_8 » за номером телефону: НОМЕР_4 , ім`я користувача: « ОСОБА_9 », звернувся невстановлений співробітник розвідувального органу держави-агресора Російської Федерації, який знаходився у невстановленому місці на території Російської Федерації або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України (точне місце не встановлене), був зареєстрований в месенджері «Telegram» під нікнеймом: "ОСОБА_11", з пропозицією і вказівками здобувати і передавати йому засобами конспіративного зв`язку розвідувальну інформацію про розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань; здійснювати на території Одеської області з метою ослаблення держави диверсії шляхом здійснення підпалів електротрансформаторів, релейних шаф управління рухомим складом залізниці, автомобілів військових; стеження за визначеними особами; підшукання осіб, які готові за грошову винагороду здійснювати вищевказані дії.

На вказану пропозицію ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв`язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан, в ході спілкування текстовими повідомленнями в месенджері "Telegram" із вказаним невстановленим співробітником розвідувального органу Російської Федерації відповіла згодою, тим самим в неї виник злочинний умисел, направлений на надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Надалі, для подальшого конспіративного зв`язку невстановлений співробітник розвідувального органу Російської Федерації надав ОСОБА_5 додатковий власний контакт в месенджері "Telegram" під нікнеймом « ОСОБА_10 ».

Для залучення до виконання диверсійних і розвідувальних завдань в інтересах Російської Федерації, з метою допомоги державі-агресору Російській Федерації в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_5 , керуючись злочинними інструкціями та вказівками невстановленого співробітника розвідувального органу Російської Федерації, в середині грудня 2024 року підшукувала можливих співучасників вчинення кримінальних правопорушень серед осіб з кола свого спілкування шляхом доведення до них пропозицій участі у протиправній діяльності, однак на її злочинні пропозиції ніхто не погодився.

Надалі, на виконання свого злочинного умислу, 19.12.2024, приблизно о 04-00 год., ОСОБА_5 , за координацією та попереднім погодженням із невстановленим співробітником розвідувального органу Російської Федерації, зареєстрованим в месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_10 » виконуючи його вказівки, здійснила підпал залізних дверей будівлі електротрансформатору, який знаходиться на території ПрАТ "Єнні Фудз" (код ЄДРПОУ 00374156) за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 3, при цьому, використовуючи відеокамеру власного мобільного телефону марки "Realme С67", модель RМХ3890, серійний номер НОМЕР_1 ,

ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з двома сім картками з номерами: 1. НОМЕР_4 , 2. НОМЕР_5 , зняла на відеозапис процес підпалу, після чого надіслала вказаний відеозапис в месенджері «Telegram» невстановленому співробітнику розвідувального органу Російської Федерації. За вказане діяння ОСОБА_5 отримала від невстановленого співробітника розвідувального органу Російської Федерації грошову винагороду на особисту банківську картку.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, реалізуючи власний злочинний умисел, направлений на надання державі-агресору Російській Федерації, її державним органам і організаціям, їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, 21.12.2024 ОСОБА_5 , виконуючи злочинну вказівку невстановленого співробітника розвідувального органу Російської Федерації, зареєстрованого в месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_10 », о 7 годині ранку автобусом сполученням «Одеса-Дніпро» виїхала з Одеси до міста Дніпро забрати електродетонатор для вибухового пристрою. При цьому ОСОБА_5 усвідомлювала, що вказаний електродетонатор буде в майбутньому використаний розвідувальними органами Російської Федерації для вчинення на території України терористичних актів і диверсій. В той же день, приблизно о 14 годині дня ОСОБА_5 прибула до міста Дніпро.

Знаходячись в місті Дніпро, ОСОБА_5 , отримала від невстановленого співробітника розвідувального органу Російської Федерації в месенджері «Telegram» на свій мобільний телефон марки "Realme С67", модель RМХ3890, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з двома сім картками з номерами: 1. НОМЕР_4 , 2. НОМЕР_5 , координати та фотозображення місця - схрону, в якому мав знаходитись електродетонатор для вибухового пристрою, поміщений у пачку від сигарет. Прибувши на місце та отримавши, за вказівкою невстановленого співробітника розвідувального органу Російської Федерації, електродетонатор для вибухового пристрою, поміщений у пачку від сигарет, від невстановленої слідством особи, ОСОБА_5 за допомогою фотокамери свого мобільного телефону марки "Realme С67" зробила фото електродетонатора, після чого в месенджері «Telegram» надіслала його невстановленому співробітнику розвідувального органу Російської Федерації в якості підтвердження виконання його злочинних вказівок, і виїхала автобусом до м. Одеси.

22.12.2024, приблизно о 07-30 год., після прибуття до Центрального автовокзалу міста Одеси, ОСОБА_5 по дорозі додому, за вказівкою невстановленого співробітника розвідувального органу Російської Федерації, заховала отриманий в м. Дніпрі електродетонатор для вибухового пристрою, поміщений у пачку від сигарет, у схованку (схрон) під каменем по вулиці 1-й Травневий провулок в м. Одесі, зробила фото місця схованки з координатами і в месенджері «Telegram» надіслала його невстановленому співробітнику розвідувального органу Російської Федерації. За вказане діяння ОСОБА_5 отримала від невстановленого співробітника розвідувального органу Російської Федерації грошову винагороду на особисту банківську картку.

При цьому, надаючи невстановленому співробітнику розвідувального органу Російської Федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, а саме підшукуючи осіб для вчинення кримінальних правопорушень на території України, здійсненні підпалів, а також виконанні інших злочинних вказівок, ОСОБА_5 усвідомлювала, що її дії використовуються розвідувальними органами Російської Федерації для планування і ведення підривної діяльності проти України, у зв`язку з чим направлені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Таким чином, встановлено достатньо доказів, для підозри громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке кваліфікується як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

28.01.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

28.01.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

- повідомленням ГВ КР УСБУ в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення № 65/1/589 від 16.01.2025 (рапортом уповноваженої особи №65/1/2/588 від 16.01.2025), щодо вчинення громадянкою ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено мобільний телефон маркиRealmi модель RМХ3890, використаний нею для вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом огляду мобільного телефону маркиRealmi модель RМХ3890, який належить ОСОБА_5 ;

- відповіддю на доручення ГВ КР УСБУ в Одеській області №65/16/713 від 28.01.2025;

- іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання її винною, їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, що, згідно з ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє обрати її запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та враховуючи неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити у повному обсязі, застосувавши до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваної ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 проти застосування запобіжного заходу заперечував, зазначив, що підозрювана раніше не судима, має постійне місце проживання та не має намірів ухилятись від досудового слідства та суду.

Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію захисника.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред`явленої їй підозри у вчиненні вказаного злочину.

Так, пред`явлена ОСОБА_5 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме:

- повідомленням ГВ КР УСБУ в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення № 65/1/589 від 16.01.2025 (рапортом уповноваженої особи №65/1/2/588 від 16.01.2025), щодо вчинення громадянкою ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено мобільний телефон маркиRealmi модель RМХ3890, використаний нею для вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом огляду мобільного телефону маркиRealmi модель RМХ3890, який належить ОСОБА_5 ;

- відповіддю на доручення ГВ КР УСБУ в Одеській області №65/16/713 від 28.01.2025;

- іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.

Слідчим суддею встановлено, що на даний час проводиться збір доказової бази, у зв`язку з чим підозрювана має виконувати процесуальні обов`язки, які мають забезпечити об`єктивне та всебічне досудове розслідування в найкоротші строки.

Підозрювана ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість злочину, у вчиненні якого вона на цей час підозрюється, а саме у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження.

Так, на думку слідчого судді, побоюючись виду та розміру міри покарання, яке загрожує ОСОБА_5 в разі засудження, вона може вжити заходів для знищення доказів своєї вини, а саме:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду (що обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі та з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрювана є особою, завербованою представниками спецслужб Російської Федерації та виконувала їх завдання та які в свою чергу на даний час можуть вчинити дії, направлені на її викрадення, вивезення за межі України, переміщення, приховування тощо, а також, що підозрювана, знаючи про те, що на даний час частина території України знаходиться під тимчасовою окупацією країни-агресора та не знаходиться під контролем правоохоронних органів України, що унеможливить її розшук, створює ризик переховування від органу досудового розслідування останньої на цих територіях, а також тим, що вона проживає на території м. Одеса, яке розташоване в прикордонному районі, що надає можливість перетнути державний кордон України у короткий час);

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені; тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою їй повідомлено про підозру;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується її мотивом неприйняття української державності, підтримкою нею збройної агресії Російської Федерації проти України, визнанням її правомірною і підшукуванням способів сприяти їй шляхом надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Окрім того, слідчий суддя враховує, що підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , полягає в тому, що вона вчинила кримінальне правопорушення під час воєнного стану в умовах агресії російської федерації та зазначені дії можуть завдати шкоди життю (здоров`ю) військовослужбовців, обороноздатності державиперешкодити законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ст. 177 КПК України.

Перелічені обставини, відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та свідчать, що обрання менш суворого запобіжного заходу до підозрюваної не запобігатиме наведеним ризикам.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України підозрюваній можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, 28.01.2025 року, то досудове розслідування має бути закінчено до 28.03.2025 року.

За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Слідчий суддя вважає за можливе в даному випадку розмір застави не визначати.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 371-372, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотаннястаршого слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної в рамках кримінального провадження №22025160000000048 від 17.01.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.03.2025 року.

Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , тобто з 28.01.2025 року.

Розмір застави не визначати.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1