Постанова

від 28.01.2025 по справі 134/1137/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 134/1137/24

Провадження № 22-ц/801/181/2025

Категорія: 88

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кантониста О. О.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 рокуСправа № 134/1137/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоКовальчука О. В.,

суддів: Берегового О.Ю., Шемети Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справуза заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Органу опіки та піклування Городківської сільської ради, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката ЗянькоНіни Георгівни на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 31 жовтня 2024 року у селищі Крижопіль суддею цього суду Кантонистою О.О., дата складанняповного текстусудового рішення 05 листопада 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся досуду із заявою про визнання недієздатним свого рідного дядька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення над ним опіки та призначення його опікуном дядька.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи «Б» внаслідок психічного розладу, інвалідність встановлено безтерміново. Також ОСОБА_2 встановлено інвалідність І групи по зору.

25 березня 2021 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 був визнаний недієздатним, а його опікуном був призначений його брат (батько заявника) - ОСОБА_3 .

У 2023 році ОСОБА_3 не звертався до суду із клопотанням про продовження строку дії зазначеного вище рішення суду, оскільки в силу свого віку та поганого стану здоров`я не мав можливості здійснювати опіку та догляд над своїм братом.

Заявник вказував, що з червня 2023 року він почав здійснювати догляд за дядьком та опікуватись його інтересами.

Так, через хронічний стійкий психічний розлад ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Він не може самостійно одягнутись, приготувати собі їжу, не розуміє обставин, що відбуваються навколо нього, не може дати оцінку своїм діям чи діям оточуючих, самостійно вийти з дому.

На підставі викладеного, заявник просив визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити заявника опікуном над ОСОБА_2

09 жовтня 2024 року ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області доручено керівнику Північного міжрегіональногоцентру знадання безоплатноїправничої допомоги призначити ОСОБА_2 адвоката для здійснення представництва його інтересів під час розгляду даної справи.

Відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 17 жовтня 2024 року № 004-0205711, на підставі вказаної вище ухвали суду, ОСОБА_2 призначено адвоката Зянько Н.Г. для здійснення представництва його інтересів під час розгляду цієї справи.

31 жовтня 2024 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 недієздатним та встановлено над ним опіку. Призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .

Не погодившись із таким рішенням суду, представник ОСОБА_2 адвокатЗянько Н.Г., посилаючись на порушення норм процесуального права та невірного застосування норм матеріального права, просить його скасувати в частині призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги в цій частині залишити без задоволення.

В обґрунтуванняапеляційної скаргискаржник вказуєна те,що Органопіки тапіклування Городківськоїсільської ради не подав до суду подання про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , що унеможливлює вирішення судом вказаного питання, оскільки саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи, виконувати обов?язки піклувальника чи опікуна.

Однак, вирішуючи питання про призначення опікунства, суд першої інстанції помилково ухвалив рішення на підставі висновку опікунської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Городківської сільської ради Вінницької області від 29 липня 2024 року № 53, про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 . Скаржник зазначає, що у вказаному висновку навіть не розглядалось питання про стосунки між заявником та майбутнім підопічним, можливості здійснювати опіку над ОСОБА_2 його братом, з яким він проживає, або його дорослими дітьми.

Разом зтим,до апеляційногосуду відзаявника ОСОБА_1 надійшов відзив на вказану апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В заперечення проти апеляційної скарги вказує на те, що під час ухвалення рішення, суд першої інстанції ретельно дослідив висновок про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , врахувавши, що ОСОБА_1 , який перебуває в родинних відносинах з недієздатним, проживає з ним в одному будинку, не має медичних протипоказань для здійснення повноважень опікуна, до кримінальної відповідальності не притягався, виявив бажання бути опікуном рідного дядька.

Крім того, у поданому відзиві ОСОБА_1 зазначає, що після отримання апеляційної скарги, він розшукав дітей ОСОБА_2 та повідомив їм, що їх батько визнаний недієздатним та потребує встановлення опіки, на що кожен із дітей недієздатного: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 письмовими заявами повідомили, що вони не мають бажання бути опікунами свого батька.

За таких умов, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог заяви в частині призначення його опікуном.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, рішення суду в частині щодо визнання ОСОБА_2 недієздатним апеляційним судом не перевіряється, оскільки в цій частині не оскаржується.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення суду в частині призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатним ОСОБА_2 скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги, за таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями паспортів, копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_1 від 20 серпня 1981 року, копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 17 січня 1964 року, копією свідоцтва про народження батька заявника - ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 02 червня 1959 року (а.с. 3-6).

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи «Б» безтерміново внаслідок психічного захворювання, потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується копією довідки МСЕК серії 2-18 АВ № 061033 (а.с. 7), копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 079559 від 26 червня 2018 року (а.с. 8), копією висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 3 від 06 листопада 2023 року (а.с. 10).

25березня 2021року рішеннямКрижопільського районногосуду Вінницькоїобласті усправі №134/1608/20 ОСОБА_2 було визнано недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_3 . Строк дії рішення визначено тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили. (а.с. 11-12). Відомостей про те, що ОСОБА_3 звертався до суду із клопотанням про продовження строку дії зазначеного рішення суду, немає.

Як визначено висновком судово-психіатричного експерта № 524 від 16 вересня 2024 року, здійсненого на підставі ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 10 липня 2024 року у цій справі, ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді деменції змішаного генезу (травматичного, судинного) (F 02.8). Внаслідок даного захворювання ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 40-44).

Довідками Управління соціального захисту населення Тульчинської районної військової адміністрації Вінницької області від 30 червня 2023 року № 254/06 (а.с. 16), від 19 грудня 2023 року № 694 (а.с. 17), від 05 січня 2024 року № 18 (а.с. 18) та від 11 липня 2024 року № 491 (а.с. 61) підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Тульчинської районної військової адміністрації (№ 2 Крижопіль) та йому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року № 1192 «Про наданнящомісячної грошовоїдопомоги особі,яка проживаєразом зособою зінвалідністю Iчи IIгрупи внаслідокпсихічного розладу,яка зависновком лікарськоїкомісії закладуохорони здоров`япотребує постійногостороннього догляду,на доглядза нею»в періодиз 01травня 2023року до31жовтня 2023року,з 01травня 2023року до31грудня 2023року,з 01листопада 2023року до30квітня 2024року таз 01червня 2024року до30листопада 2024року призначенощомісячну грошовудопомогу якособі,яка проживаєразом зособою зінвалідністю Ігрупи внаслідокпсихічного розладу(подогляду за ОСОБА_2 ,який єособою зінвалідністю Ігрупи).

Органом опіки та піклування Городківської сільської ради суду надано висновок опікунської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , затверджений рішенням виконавчого комітету Городківської сільської ради Вінницької області від 29.07.2024 року № 53 (а.с. 59-60).

Вирішуючи вимоги заявника про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , суд послався на те, що ОСОБА_1 , який перебуває в родинних відносинах з ОСОБА_2 , проживає з ним в одному будинку, не має медичних протипоказань для здійснення повноважень опікуна, до кримінальної відповідальності не притягувався, виявив бажання бути опікуном рідного дядька.

На підставі викладеного, а також враховуючи висновок опікунської ради Органу опіки та піклування Городківської сільської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 40 ЦК України).

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочин від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч. 1-3 ст. 41 ЦК України).

Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (ст. 58 ЦК України).

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ст. 59 ЦК України).

Таким чином, цивільним законодавством диференційовані як суб`єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування.

Отже, за змістом ст. 55 ЦК України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатноюі призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Частиною 1 ст. 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опікуі за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Апеляційний суд вважає, що оскільки Орган опіки та піклування Городківської сільської ради не подав до суду подання про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про задоволення вимог заяви в частині призначення опікуна.

Вирішуючи питання про призначення опікунства, суд першої інстанції помилково ухвалив рішення на підставі висновку опікунської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Городківської сільської ради Вінницької області від 29 липня 2024 року № 53, про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , враховуючи, що обов?язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особо є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верхового Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-3936118), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053 21), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі. При внесені подання, орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Колегія суддів зауважує, що відсутність подання органу опіки та піклування про доцільність призначення особи опікуном, унеможливлює вирішення судом вказаного питання, так як саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи, виконувати обов?язки піклувальника чи опікуна.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.

Суд першої інстанції наведене не врахував та дійшов необґрунтованого висновку про задоволення вимог щодо призначення опікуна за відсутності відповідного подання органу опіки та піклування.

При цьому, до обґрунтованого подання органу опіки та піклування мають долучатися відповідні документи, які б стали підставою для його оформлення та направлення до суду.

В тойже час,з висновку опікунської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Городківської сільської ради Вінницької області від 29 липня 2024 року № 53, про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , вбачається, що органом опіки та піклування питання стосунків між заявником та майбутнім підопічним, можливості здійснення опіки над ОСОБА_2 його братом, з яким він проживає, або його дорослими дітьми не розглядалися.

До того ж, відповідно до інформації, зазначеної у висновку судово-психіатричного експерта № 524 від 16 вересня 2024 року, ОСОБА_2 повідомив експерта, що він розлучений, має трьох повнолітніх дітей, проживає з братом, який здійснює за ним постійний догляд. При цьому, заявника ОСОБА_1 , який бажає бути його опікуном, ОСОБА_2 навіть не згадує.

Крім того, як слідує зі змісту висновку органу опіки і піклування, не були надані для розгляду також необхідні документи про стан здоров?я заявника, його зайнятість, які б підтверджували можливість виконувати ним обов?язки опікуна.

Встановлені обставини свідчать про застосування органом опіки і піклування формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, за відсутності доказів про наявність у ОСОБА_2 позитивного відношення, прив?язаності до особи - заявника ОСОБА_1 , який бажає стати його опікуном, що свідчило б про наявність довірливих та доброзичливих стосунків між ними і, що призначення опікуном саме його, відповідатиме його інтересам, за відсутності доказів можливості ОСОБА_1 виконувати обов?язки опікуна за станом здоров?я, родом зайнятості та наявності належних матеріально-побутових умов для забезпечення здійснення догляду за ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення заяви ОСОБА_6 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 .

Колегія суддів при цьому враховує, що ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до органу опіки та піклування з метою призначення його як опікуна недієздатного ОСОБА_2 з відповідною письмовою заявою та доданими до неї необхідними документами, які б свідчили про наявність передбачених умов для можливості бути призначеним опікуном, та в подальшому отримати подання такого органу, скероване до суду, для призначення його опікуном.

У свою чергу, дії, рішення чи бездіяльність органу опіки стосовно розгляду такої заяви може бути оскаржена до суду поза межами цієї цивільної справи, що й буде забезпечувати належний судовий захист права скаржника на призначення його опікуном.

Колегія суддів додатково звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Крім того, у висновку, сформульованому у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-п (провадження № 61-4475св18) вказано, що законодавством не передбачено обов`язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов?язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі.

Відтак, враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що заява ОСОБА_1 в частині призначення опікуна не підлягає задоволенню.

Між тим, варто зазначити, що частиною 5 ст. 293 ЦПК України встановлено, що у випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.

При цьому, суд першої інстанції лише після відкриття провадження у справі 25 червня 2024 року та проведеної на підставі ухвали суду від 10 липня 2024 року експертизи, постановив ухвалу від 09 жовтня 2024 року, якою доручив призначити ОСОБА_2 адвоката для здійснення представництва його інтересів під час розгляду даної справи.

3 огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухваливши рішення про призначення адвоката вже після відкриття провадження у справі, призначення та проведення судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_2 , суд першої інстанції обмежив адвоката у належному здійсненні своїх повноважень щодо забезпечення дотримання прав особи, щодо якої вирішувалось питання визнання недієздатності та призначення їй опікуна, чим порушив права цієї особи, що є грубим порушенням норм процесуального права та, на переконання апеляційного суду, вплинуло на правильне вирішення справи.

Що стосується доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та доданих до нього доказів, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Частинами 1 та 3 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення п. 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, ч. 1-3 ст. 367 ЦПК Українисвідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею.

Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

Разом із відзивом на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 було подано: копію письмової заяви ОСОБА_3 (сина недієздатного ОСОБА_2 ) про те, що він не має бажання бути опікунами свого батька (а.с. 84), копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с. 85), копію довідки ЗСУ в/ч НОМЕР_4 від 18 грудня 2024 року № 1793, виданої ОСОБА_3 , відповідно до якої останній перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_4 (а.с. 86); копію письмової заяви ОСОБА_4 (сина недієздатного ОСОБА_2 ) про те, що він не має бажання бути опікунами свого батька (а.с. 88), копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.с. 87); копію письмової заяви ОСОБА_5 (сина недієздатного ОСОБА_2 ) про те, що він не має бажання бути опікунами свого батька (а.с. 90), копію закордонного паспорту ОСОБА_5 , відповідно до якого останній перебуває за кордоном (а.с. 89).

Також з відзивом на апеляційну скаргу було надано копію довідки Управління соціального захисту населення Тульчинської районної військової адміністрації Вінницької області від 17 грудня 2024 року № 770, відповідно до якої в період з 01 грудня 2024 року до 31 травня 2025 року ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову допомогу як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу (по догляду за ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І групи) (а.с. 91).

До того ж, долучено копію акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 19 червня 2024 року № 62, виданого ОСОБА_1 , про те, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_2 та здійснює постійний догляд за ним (а.с. 92-93).

Разом з тим, пунктом 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В силу вимогч. 1, 2статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи відсутність у відзиві на апеляційну скаргу будь-якого обґрунтування ОСОБА_1 неможливості подання нових доказів у передбачений законом строк з причин, що не залежали від нього, колегія суддів дійшла висновку що вище перелічені документи не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги.

Отже,суд першоїінстанції неповноз`ясував,дослідив іоцінив обставинисправи,не застосувавнорми матеріальногоправа,які ціправовідносини регулюють,дійшовши помилковоговисновку прозадоволення вимогзаявника уповному обсязі,що свідчитьпро невірнезастосування нормматеріального правата порушеннянорм процесуальногоправа,наслідком чогоє задоволенняапеляційної скарги представника ОСОБА_2 -адвокатаЗянькоН.Г. та скасування рішення суду першої інстанції в частині призначення опікуном ОСОБА_1 недієздатного ОСОБА_2 та ухвалення нового судового рішення, яким вимоги в цій частині необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Однак судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави (ч. 2 ст. 294 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Зянько Ніни Георгівни задовольнити, рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2024 року в частині призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатним ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги в цій частині залишити без задоволення.

Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді: О. Ю. Береговий

Т. М. Шемета