Ухвала

від 27.01.2025 по справі 509/1013/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/677/25

Справа № 509/1013/22

Головуючий у першій інстанції Жижка О.В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

27.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

переглянув у спрощеному позовному провадженні заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали по справі за позовом ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органу державної влади (пряма дискримінація), -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органу державної влади, та з урахуванням уточнених вимог просив суд стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 40 000 грн за завдану моральну шкоду, яка полягає у незаконних діях Дальницької сільради, як органу місцевого самоврядування, на якого поширюються правила ст. 1173 ЦК України, яка поводилася з позивачем ОСОБА_1 менш прихильно, ніж з групою осіб, яка складається з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в аналогічній ситуації, а саме, у передачі у власність останнім земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на листи відповідача на адресу позивача №1204 від 16.08.2018 за його запитом від 21.07.2018, від 26.07.2018 та від 07.11.2018 про відсутність вільних земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку (в межах норм, передбачених ст. 121 ЗК України, а саме 0,1 га) на території Дальницької сільради по вул. Корабельній №№ 5,7,9 та надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки, які в подальшому безпідставно були надані вказаним вище особам, які мали чомусь пріоритетне становище перед позивачем, що розцінюється позивачем та його представником, як пряма дискримінація у протиправному позбавленні позивача та його сім?ї права на отримання земельної ділянки з земель комунальної власності, гарантованого Конституцією України. Вказано, що відповідачем було порушено Закону України «Про засади запобігання і протидії дискримінації в Україні».

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органу державної влади (пряма дискримінація) відмовлено.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2023 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом вимог матеріального права.

Крім того, разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про постановлення окремої ухвали щодо порушення Дальницькою сільською радою приписів ст. 356, ч. ч. 3-4 ст. 358, ст. 364 Кримінального кодексу України.

Положеннями ст. 262 ЦПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно .

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року у справі №761/32388/13-ц (провадження №61-3251св18) зазначено, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.

Окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 27 січня 2025 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органу державної влади (пряма дискримінація) відмовлено.

Під час розгляду справи не було встановлено порушень Дальницькою сільською радою положень Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», як про це стверджує ОСОБА_1 в позовній заяві.

При цьому, в заяві про постановлення окремої ухвали ОСОБА_1 просить апеляційний суд встановити факт порушення Дальницькою сільською радою приписів ст. 356, ч. ч. 3-4 ст. 358, ст. 364 Кримінального кодексу України, що не входить в предмет доказування в рамках даної цивільної справи. Фактично ОСОБА_1 просить апеляційний суд встановити факт вчинення Дальницькою сільською радою кримінального правопорушення.

Апеляційний суд звертає увагу, що обов`язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Наведені положення чинного законодавства узгоджуються із ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, а також із практикою Європейського суду з прав людини.

Як наголошує Європейський суд з прав людини, вагоме розрізнення має проводитись між твердженнями про те, що особа лише підозрюється у вчиненні певного злочину, і відвертим визнанням того, що особа його вчинила (рішення у справах «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року, п. п. 54, 56; «Нештяк проти Словаччини» від 27.02.2007 року, п. п. 88 - 89).

На підставі вищевикладеного, заява ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали підлягає залишенню без розгляду, оскільки заявлені в ній вимоги не входять до повноважень апеляційного суду.

Частиною 2 ст. 381 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвали, в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Керуючись ст.62Конституції України, ст.ст. 262, 381 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк