Ухвала

від 29.01.2025 по справі 340/520/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення позову

29 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/520/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріли заяви Громадської організації «Стратегічний Резерв» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Стратегічний Резерв» до Виконавчого комітету Знам`янської міської ради, Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради про визнання дій протиправними та скасування попередження та інших актів,-

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація «Стратегічний Резерв» (далі позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Знам`янської міської ради (далі відповідач1), Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради (далі відповідач2), у якому просить:

- визнати протиправним попередження Виконавчого комітету Знам`яської міської ради від « 24» січня 2025 року про примусовий демонтаж тимчасової споруди, та інші пов`язані нормативні акти, якщо такі існують (Розпорядження про знесення, експертизи про визначення, що споруда є тимчасовою а не капітальною, тощо).

У позовній заяві також просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії попередження, та будь яких інших актів (рішення, розпорядження, постанови, накази про демонтаж), які можливо існують, але заявнику не відомі, спрямованих на демонтаж майна організації та, або перешкоджання діяльності ГО "Стратегічний Резерв" та ТОВ "Аміна Пром" та заборони відповідачу чи іншим особам вчиняти будь які дії, що стосуються предмета спору до вирішення питання по суті.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що демонтаж і транспортування тимчасової споруди призведе до завдання непоправної шкоди, адже тимчасова споруда не просто виконує функцію паркану, а й містить в собі в`їздні електричні ворота через які здійснюється завезення гуманітарної допомоги у двір організації. Демонтаж споруди можливий лише разом з воротами, що залишить двір без жодного захисту. Зазначає, що протиправність дій відповідача є очевидною, оскільки суб`єкт владних повноважень здійснює свою діяльність через погрози, а у розпорядника майна наявний дозвільний документ на розміщення цього майна декларація про провадження господарської діяльності №083933/24. Зауважує, що для дотримання споруди в належному стані ії було передано за договором позички до ТОВ "Аміна Пром".

За наведених обставин просить суд вжити заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною другою статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Вказаними нормами визначено загальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а саме без повідомлення учасників справи, тобто у письмовому провадженні. Лише у випадку необхідності подання пояснень або додаткових доказів суд на власний розсуд може призначити розгляд заяви про забезпечення адміністративного позову у судовому засіданні.

Проте, у даному випадку, дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а також враховуючи наведені позивачем підстави для вжиття таких заходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю;

3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;

5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Перелік заходів забезпечення позову наведений у частині першій статті 151 КАС України. Отже, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

При цьому суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Водночас, звертаючись до суду із заявою щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із такою заявою, а також надати відповідні докази в підтвердження наведених у заяві аргументів.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до значно більших ускладнень, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відтак, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

У матеріалах справи наявна копія попередження від 24.01.2025 про примусовий демонтаж тимчасової споруди. При цьому, з його змісту неможливо встановити назву такої споруди, адресу демонтажу, відомості про власника.

Позивачем також надана суду Декларація №083933/24 від 09.08.2024 про провадження господарської діяльності, у якій у графі «відомості про заявника» вказане Товариство з обмеженою відповідальністю «Аміна Пром», а не позивач. Адреса місця проваження господарської діяльності визначена, як «Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Знам`янка, Тимчасова споруда. Кав`ярня, ксерокс.»

Водночас, докази існування будь-яких взаємовідносин Громадської організації «Стратегічний Резерв» із вказаним товариством у справі відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів прийняття відповідачами будь-яких рішень, які стосуються прав та інтересів Громадської організації «Стратегічний Резерв».

Суд зазначає, що попередження не є індивідуальним нормативно-правовим актом, який може бути оскаржений у суді. Воно лише вказує на необхідність особі виконати певний обов`язок відповідно до прийнятого рішення. Відповідно, такий документ не може бути оскаржений у будь-якому суді, що у свою чергу виключає його зупинення в межах вжиття судом заходів забезпечення позову.

Разом з тим, суд враховує, що демонтаж тимчасових споруд не свідчить про неможливість або ускладнення поновлення у подальшому прав, які позивач вважає порушеними, оскільки мова йде про тимчасову споруду, та, у разі поновлення прав позивача у судовому порядку, може бути повернута на попереднє місце розташування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №540/7262/21.

Щодо аргументів позивача про те, що тимчасова споруда також виконує функцію паркану та містить в собі в`їзні електричні ворота, суд зазначає, що позивачем не надано жодних документів на їхнє підтвердження, зокрема як і не надано документів на підтвердження свого права власності на це майно та права користування відповідною земельною ділянкою.

Стосовно ймовірності понесення позивачем певних матеріальних збитків, Верховний Суд в питанні вжиття заходів забезпечення позову у схожих правовідносинах, зокрема, у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 та від 30.09.2021 у справі №160/7358/21 дійшов висновків:

«Щодо ускладнення чи унеможливлена ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе виникнення додаткових витрат та інше.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі».

За такого правового регулювання та висновків Верховного Суду, суд не знаходить правових підстав відступати від вже сформованих Верховним Судом у подібних до спірних правовідносинах висновків.

З приводу наявності очевидних ознак протиправності дій, рішень та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 у справі №826/14303/18, від 12.02.2020 у справі №640/17408/19 та від 27.02.2020 у справі №640/16242/19 зазначено, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

Окрім того, наявність ознак правомірності рішення та дій відповідачів, що є предметом оскарження у даній справі, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

З огляду на недоведеність заявником існування обставин очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі у сфері публічно-правових відносин, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Громадської організації «Стратегічний Резерв» про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Громадської організації «Стратегічний Резерв» до Виконавчого комітету Знам`янської міської ради, Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради про визнання дій протиправними та скасування попередження та інших актів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 29 січня 2025 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК