МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2025 р. № 400/4172/22 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю « Первомайський молочноконсервний комбінат », пр. Труда, 12, м.Первомайськ, Миколаївська область, 55204,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, провизнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайський молочноконсервний комбінат" (далі позивач або ТОВ "ПМКК") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просило суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області:
№179914290702 від 23.02.2022р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства в сумі 1 660 302,50грн., з яких 1 446 699,00грн. основного платежу та 213 603,50грн. штрафних санкцій;
№180014209702 від 23.02.2022р., відповідно до якого застосовано штраф в сумі 46834,75грн., в результаті відсутності складення та реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 1 619 042грн.;
№180114209702 від 23.02.2022р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2 104грн.;
№180314290702 від 23.02.2022р., яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 047 763,75грн., з яких 1 638 211,00грн. основного платежу та 409552,75грн. штрафних санкцій, а частині грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 021 172,50грн., з яких 1 616 938,00грн. основного платежу та 404 234,50грн. штрафних санкцій.
стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області судові витрати в повному обсязі.
Ухвалою від 19.09.2022 року суд відкрив провадження за цим позовом за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 28.01.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку щодо дотримання товариством податкового законодавства за період з 23.11.2017р. по 30.06.2021 року За результати перевірки відповідачем складено акті перевірки від 28.12.2021р. № 9453/14-2-07-02/41753486, де встановлено порушення позивачем відповідних норм Податкового кодексу України (далі ПКУ). За наслідками виявлених відповідачем порушень, було складено податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються. Позивач не погоджується з такими рішеннями та вважає, що такі рішення винесені на основі припущень посадових осіб, що проводили перевірку підприємства, є протиправними, надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач здійснює реалізацію власно виробленої продукції відповідно до укладених з контрагентами договорів поставки та додаткових угод до них, а також згідно норм чинного законодавства України. Таким чином, відповідач діяв протиправно, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необгрунтованими та підлягають скасуванню.
Відповідач у відзиві на позов зазначив те, що позовні вимоги необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідач у відзиві вказав, що перевіркою встановлено, що ТОВ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МКК» (Замовник) було укладено договори з ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» про надання логістичних послуг (складська логістика) від 01.07.2018 №ЛЮД-Д713, від 01.01.2019№ЛЮД-Д 713, №ЛЮ-Д713 від 01.01.2020, згідно яких Виконавець зобов`язується надати логістичні послуги відповідно Додатку до Договору. Відповідачем виявлено під час перевірки, що в актах виконаних робіт на надання логістичних послуг не зазначено які саме роботи виконувались: чи це був весь перелік робіт, зазначений у договорі з ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН», чи будь-які окремі види робіт, що унеможливлює достовірно оцінити вартість логістичних послуг, зазначену в актах. Правильне застосування Плану рахунків впливає на визначення фінансового результату господарської діяльності підприємства. Головне управління ДПС України в Миколаївській області вважає, що ТОВ "ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МКК" послуги складської логістики було відображено в бухгалтерському обліку по Дт рахунку 93 "Витрати на збут", при цьому правомірність відображення вартості цих послуг по зазначеному рахунку та використання послуг складської логістики, отриманих від ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» в господарській діяльності платника податку підприємством не доведена. Також, позивачем до перевірки не надано документів, що засвідчують перебування відповідальної особи на РЦ та право підписувати акти приймання передачі товару на ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН», оскільки обліковою політикою підприємства передбачено, що право проведення господарських операцій і підпису первинних облікових документів мають особи, список яких встановлюється внутрішніми організаційнорозпорядчими документами. Право отримати і видавати товарноматеріальні цінності дозволяється особам, список яких, затверджується внутрішніми організаційно - розпорядними документами. Крім того, не сторонами договору визначено проміжок часу відповідно якого здійснюються дані послуги логістики, оскільки акти приймання-передачі товару на логістику та видаткова накладна на реалізацію товару ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» виписано в один день. Таким чином, ТОВ "ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МКК" не доведено, використання послуг складської логістики в господарській діяльності платника податків та яким чином вони вплинули на розвиток фінансово-господарської діяльності підприємства, яка повинна бути спрямована на отримання прибутку. Отже, податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються позивачем є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
У відповіді на відзив позивач підтримав свою позицію викладену в позові та просив вимоги задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайський молочноконсервний комбінат" є юридичною особою, основним видом діяльності якої є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (КВЕД 46.33).
Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МКК» за період діяльності з 23.11.2017р. по 30.06.2021р., з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності підприємства з 23.11.2017р. по 30.06.2021р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.11.2017р. по 30.06.2021р., з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (акт від 28.12.2021 №9452/14-29-07- 02/41753486), за результатами якої встановлені порушення:
- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, з урахуванням п.п.14.1.36, п.п. 14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 446 699 грн.;
- п.198.3, абз. г) п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 638 211 грн. ;
- п.198.3, абз. г) п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, у результаті чого встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся за червень 2021 року на суму 2104 грн.;
- п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 619 042 грн.;
- п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого, платником податку до контролюючого органу за місцем реєстрації подано з порушенням строків, визначених чинним законодавством, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність у 14-ти випадках;
- підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункт «а» пункту 176.2 статті 176, пункт 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне перерахування військового збору на суму 525,67 грн. під час виплати доходу у вигляді заробітної плати за період з 09.06.2020 року по 30.06.2021 року;
- пункту 1 частини 2 статті 6, пункт 1 частини 1 статті 7, частина 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, на які нараховується єдиний внесок, за рахунок самостійного виправлення у звіті за жовтень 2018 року, а саме: - завищення на суму 53,72 грн. за жовтень 2018 року - заниження на суму 53,72 грн. за серпень 2018 року.
Всі вказані вище порушення, що були виявлені відповідачем в ході перевірки, зафіксовані фахівцями контролюючого органу в Акті перевірки від 28.12.2021р. №9452/14-29-07-02/41753486, за якими відповідно відповідачем винесено податкові повідомлення рішення:
№179914290702 від 23.02.2022р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства в сумі 1 660 302,50грн., з яких 1 446 699,00грн. основного платежу та 213 603,50грн. штрафних санкцій;
№180014209702 від 23.02.2022р., відповідно до якого застосовано штраф в сумі 46834,75грн., в результаті відсутності складення та реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 1 6919 042грн.;
№180114209702 від 23.02.2022р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2 104грн.;
№180314290702 від 23.02.2022р., яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 047 763,75грн., з яких 1 638 211,00грн. основного платежу та 409552,75грн. штрафних санкцій, а частині грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 021 172,50грн., з яких 1 616938,00грн. основного платежу та 404 234,50грн. штрафних санкцій.
ТОВ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МКК» не погодившись з висновками акту перевірки від 28.12.2021 надіслало на адресу Головного управління ДПС у Миколаївській області заперечення від 02.02.2022 за вих.№10 (вх. від 07.02.2022 №5702/6) до такого акту перевірки. До заперечень позивачем надано копії всіх необхідних документів, а саме: копії договорів; актів наданих послуг; платіжних доручень; податкових накладних з квитанціями, інші документи фінансово-господарської діяльності та первинні бухгалтерські документи.
За результатами розгляду заперечень, відповідачем не було внесено зміни до акта перевірки ТОВ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МКК», тому позивачем було подано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення, що винесені відповідачем за результатами проведеної перевірки.
В свою чергу, ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 22.07.2022 №7795/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
ТОВ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МКК» не погоджуючись з винесеними ГУ ДПС України в Миколаївській області податковими повідомленнями-рішеннями, звернулось до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами пп.14.1.36 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПКУ) господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товару, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу i проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку iншy особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, peєcтpiв бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням i оплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як визначено п.44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПКУ, витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення i зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 статті 139 цього Кодексу визначено, що нс включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення i зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 року № 996-XІV (далі - Закон № 996).
Статтею 1 вказаного вище Закону № 996 визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Порядок створення, прийняття i відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових peгістрів, бухгалтерської та iншої звітності, що грунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88).
Відповідно до пункту 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного i безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Згідно з пунктом 2.1 вказаного вище Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формах які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Відповідно до пункту 2.2 Положення №88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведенні документи (далі - первинні документи).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному peєcтpi податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Суд вважає, що висновки контролюючого органу, наведені в Акті перевірки від 28.12.2021р., суперечать положенням господарського та цивільного законодавства України.
В межах здійснення своєї господарської діяльності, суб`єкти господарювання згідно засад та вимог Господарського кодексу України наділені правом укладати договори, щодо предмету та умов їx взаємовідносин.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначається, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У той же час, відповідно до статті 6 цього вказаного вище Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно наданих до справи документів, судом встановлено, що ТОВ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МКК» було укладено договори поставки з ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (код за ЄДРПОУ 30487219) №СР-86242 від 01.07.2018, №СР-86242 від 01.07.2019. За цими договорами Постачальник (ТОВ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МКК») зобов`язується в порядку і строки, встановлені Договором, передати товар у власність Покупцю (ТОВ «АТБ-МАРКЕТ»), у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплати його на умовах, визначених у цьому Договорі. Товар поставляється партіями. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на умовах DDP (згідно з правилами ІНКОТЕРМС у редакції 2010р.) за адресами РЦ, що зазначені у Додатку до цього Договору. Товар, зазначений у специфікаціях, поставляється Постачальником окремими партіями відповідно до електронних заявок Покупця. Електронна заявка формується в розрізі кожного магазину і зберігається в особистому кабінеті постачальника на сайті ТОВ «АТБ-МАРКЕТ». Зведена заявка на поставку партії товару в розрізі кожного РЦ передається Покупцем Постачальнику у вигляді електронного документа ORDERS "Замовлення на поставку" через платформу електронної комерції "EDI NETWORK" або "ECОD". Заявка формується на погоджений у специфікації асортимент в розрізі кожного РЦ.(п.2.1.1 договору) Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару на рампі складу Покупця і засвідчується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками Сторін. Дата отримання товару Покупцем і засвідчується у видатковій накладній, про що Покупець робить відповідну відмітку (п.2.10). Вимоги до пакування, палетування, маркування товару, а також інші вимоги до товару, що постачається в рамках цього Договору, зазначені у додатку до цього Договору (п.2.21).
Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МКК» (Замовник) було укладено договори з ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 37090215) про надання логістичних послуг (складська логістика) від 01.07.2018 №ЛЮД-Д713, від 01.01.2019№ЛЮД-Д 713, №ЛЮ-Д713 від 01.01.2020, згідно яких Виконавець зобов`язується надати логістичні послуги згідно Додатку до Договору,
Так, ТОВ «ПМКК» здійснює реалізацію власної виробленої молочної продукції на адресу ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», відповідно до договорів поставки №СР-86242 від 01.07.2018 року, №СР-86242 від 01.07.2019 року, №СР-86242 від 01.07.2020 року.
Відповідно до умов укладених договорів, які є ідентичними за змістом, поставка здійснюється на умовах DDP, згідно з Інкотермс 2010.
Умови поставки DDP (абревіатура від англійського Delivered Duty Paid, в перекладі - «поставка з оплатою мита») покладають на продавця максимальні обов`язки. Згідно міжнародних правил, продавець повинен надати в зазначене в договорі місце готовий до розвантаження товар, який вже пройшов митне очищення (як експортну, так й імпортну). Умови поставки DDP Інкотермс 2010 визначають, що продавець несе вci ризики i витрати, пов`язані з транспортуванням вантажу.
Процес транспортування (поставки) включає в себе певні етапи, такі як навантаження товару у транспортний зaciб з місця його зберігання, власне переміщення та розвантаження безпосередньо в місце поставки.
При цьому, згідно правил DDP, саме постачальник несе відповідальність за вантаж на вcix вказаних етапах.
Відповідно до укладених з ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» угод, місцем поставки визначено розподільчий центр (далі - РЦ), згідно переліку, наведеному у додатку №9 до вказаних договорів.
Таким чином, ТОВ «ПМКК» укладено з ТОВ «Логістик Юніон» договори №ЛЮД-Д713 В1д 01.07.2018 року, №ЛЮД-Д713 в1д 01.01.2019 року, №ЛЮД-Д713 від 01.01.2020 року про надання логістичних послуг (складської логістики), відповідно до яких ТОВ «Логістик Юніон» зобов`язується надати палети під товар, вивантаження палет, а також комплекс логістичних послуг (контроль за ваго-габаритними характеристиками, переміщення товару в зону комплектації замовлень, комплектацію замовлень, ваговий контроль зібраних замовлень, проклейка вантажного ярлика, розміщення товару на палеті, палентування зібраних замовлень, переміщення товару в зону зібраних замовлень).
При цьому, ТОВ «Логістик Юніон» самостійно забезпечує необхідні ресурси для виконання умов укладених договорів.
Згідно укладених між позивачем та ТОВ «Логістик Юніон» договорів, послуги надаються саме на території РЦ ТОВ «Логістик Юніон», а ТОВ «ПМКК» забезпечує доставку товару безпосередньо до РЦ.
За наслідками наданих послуг між сторонами було складено та підписано акт надання послуг з вивантаження палет на рампу та окремо за надання логістичних послуг №2. Зазначені акати містять відомості про кількість наданих палет та вагу розвантаженого/переміщеного товару.
Дослідив вказані вище Акти надання послуг, суд дійшов висновку, що вони відповідають загальним вимогам, що встановлені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерский облік та фінансову звітність в Україні»,
Також судом встановлено, що ТОВ «Логістик Юніон» на виконання положень пункту 187.1 ст. 187 ПК України правомірно здійснено реєстрацію податкових накладних у Єдиному peєстpi податкових накладних на адресу ТОВ «ПМКК».
Виходячи з матеріалів справи, ТОВ «ПМКК» здійснено повний розрахунок з ТОВ «Логістик Юніон» за поставлену продукцію.
Крім того, викладені обставини відповідачем у відзиві на позов не спростовані.
Таким чином, суд приходить до висновку, що задекларовані фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ПМКК» та ТОВ «Логістик Юніон» є документально підтвердженими належними та допустимими первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства, що в своїй сукупності посвідчують факт проведення господарських операцій, зміну майнового стану кожного їх учасника, рух активі та, виконання всіх зобов`язань.
Залучення ТОВ «Логістик Юніон» у ланцюзі постачання готової продукції на адресу ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» безпосередньо обумовлено вимогами останнього, що висуваються до власних постачальників, в тому числі від торгівельною маркою «Своя Лінія», що закріплено в укладених договорах поставки.
При цьому суд звертає увагу на те, що складська логістика в даному випадку є вимушеною необхідністю для досягнення цілей господарської діяльності та є невід`ємною частиною виробничого процесу.
Щодо позиції відповідача викладеної в акті перевірки про те, що в актах виконаних робіт не вказано, які саме роботи виконувались, що в свою чергу унеможливлює достовірно оцінити вартість логістичних послуг, зазначену в актах (стор.24 Акту), суд вказує таке.
Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської oперації, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Таку є позицію виклав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.06.2019 року по справі №826/1453/14.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Kpiм того, незначні недоліки змісту та/або форми первинних документів, на які звертається увага контролюючим органом в акті перевірки, на думку суду є несуттєвими та не можуть бути підставою визнання господарської операції не дійсною, що відповідає положенням абз.9 ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який передбачає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Наявність або відсутність окремих документів, як i деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), то певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Taкi недоліки не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту або валових витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Так, суть наданих послуг повною мірою розкрита в укладених між сторонами договорах, відповідно до змісту яких (п.1.2) комплекс логістичних послуг включає в себе вхідний контроль за ваго-габаритними характеристиками, переміщення товару в зону комплектації замовлень, комплектацію замовлень, ваговий контроль зібраних замовлень, проклейка вантажного ярлика, розміщення товару на палети, патентування зібраних замовлень, переміщення товару в зону зібраних замовлень.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати на те, що контролюючий орган не наділений повноваженнями оцінювати вартість тих чи інших наданих послуг. Таким чином, на думку суду застосоване відповідачем таке твердження порушує принципи господарської діяльност1 (ст.632 ЦК України, ст. 189-191 ГК України).
З приводу того, що позивачем не надано до перевірки не надано документів, які засвідчують перебування відповідальної особи на РЦ (стор.24 Акту), суд зазначає наступне.
Відповідно до укладених між сторонами договорів (п.4.1) передача товару на РЦ виконавця забезпечується вантажним автотранспортним засобом, яка супроводжується товарно-транспортною накладною, а також відповідно до п.4.2 договорів, приймання товару від замовника виконавцем, здійснюється уповноваженими представниками сторін на РЦ виконавця, на підставі акту прийому-передачі товару.
Отже, фактичну передачу товару здійснює водій-експедитор, який приймає товар для транспортування в місця його зберігання.
Судом встановлено, що ТОВ «ПМКК» надано до перевірки видаткові накладні, акти приймання-передачі товару виконавцю та від виконавця, товарно-транспортні-накладні, що не заперечується контролюючим органом (cтop.23 Акту), контролюючим органом також не заперечуються обставини транспортування готової продукції до місць дислокації РЦ.
Kpiм того, виходячи з матеріалів справи та пояснень позивача, залучення до процесу відвантаження товару сторонньої організації ТОВ «Логістик Юніон» було обумовлено саме відсутністю безпосереднього доступу ТОВ «ПМКК» та його службових осіб до РЦ, що на думку суду є доцільними в ході здійснення господарських операцій відповідно до укладених між сторонами договорів поставки задля досягнення позитивного фінансового результату.
За приписами пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу i проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.
При цьому, витрати Товариства, понесені позивачем зокрема на забезпечення складської логістики, включені до витрат виробництва та враховані при обрахунку собівартості постачаємої продукції.
Ділова мета ТОВ «ПМКК» є очевидною та полягає саме в отриманні прибутку від реалізації вироблених товарів.
При цьому, відповідачем не заперечується, що ТОВ «ПМКК» збитки від господарської діяльності не декларуються, що в свою чергу нівелює викладені в Акті перевірки аргументи про недотримання позивачем ділової мети при проведених господарських операціях.
Отже, враховуючи викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу, суд приходить до висновку, що відповідачем не вірно трактовано суть господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Логістик Юніон» та мету наданих послуг останнім.
В РЦ виконавцем логістичних послуг здійснюється фактичний розподіл постачаємої продукції відповідно до заявок покупця, яка в подальшому зважується, палетується, маркується та розподіляється відповідним чином для подальшої відправки в місця реалізації меншими партіями. Тому суд приходить до висновку, що застосований відповідачем аргумент не має жодного відношення до cyтi описаних в Акті господарських операцій.
Як вбачається з викладеного, податкове, господарське та цивільне законодавство України включають у загальний процес здійснення (ведення) господарської діяльності процес реалізації виготовленої продукції.
При цьому, супутні витрати є нормальним (природнім) явищем, в результаті якого відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.
Суд зауважує, що контролюючий орган не наділений повноваженнями визначати доцільність або недоцільність тих чи інших комерційних зв`язків, що сформувались на певних ринках, зокрема мережевого ретейлингу.
На думку суду, допущені твердження контролюючого органу та побудовані на них висновки є прямим порушенням правових засад i гаранті підприємництва, втручанням у господарську діяльність платника податків та порушення принципу свободи здійснення законної господарської діяльності, що є недопустимим.
Bисновки контролюючого органу викладені в Акті перевірки грунтуються виключно на припущеннях та власних судженнях, які не мають жодного відношення до фактичних обставин спраив та не є підтвердженими відповідачем перед судом жодним належним доказом.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 по справі №160/4944/19 зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 по справі №826/12108/18, неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач визначивши в Акті перевірки порушення з боку ТОВ «ПМКК», на думку суду зробив хибний висновок, заснований на припущеннях, та не підтвердженим жодним належним та допустимим доказом.
Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В даному випадку суд вважає, що податковий орган, складаючи акт перевірки та податкові повідомлення-рішення, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував її належними доказами.
За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.
Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Первомайський молочноконсервний комбінат » (пр. Труда, 12, м.Первомайськ, Миколаївська область, 55204, код ЄДРПОУ 41753486) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДПС у Миколаївській області за №179914290702 від 23.02.2022р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Первомайський молочноконсервний комбінат" (код ЄДРПОУ 41753486) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства в сумі 1 660 302,50грн., з яких 1 446 699,00грн. основного платежу та 213 603,50грн. штрафних санкцій.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДПС у Миколаївській області за №180014209702 від 23.02.2022р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський молочноконсервний комбінат" застосовано штраф в сумі 46 834,75грн., в результаті відсутності складення та реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 1 619 042,00грн.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДПС у Миколаївській області за №180114209702 від 23.02.2022р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Первомайський молочноконсервний комбінат" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2 104,00грн.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДПС у Миколаївській області за №180314290702 від 23.02.2022р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Первомайський молочноконсервний комбінат" збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 047 763,75грн., з яких 1 638 211,00грн. основного платежу та 409 552,75грн. штрафних санкцій, в частині грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 021 172,50грн., з яких 1 616 938,00грн. основного платежу та 404 234,50грн. штрафних санкцій.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Первомайський молочноконсервний комбінат » (пр. Труда, 12, м.Первомайськ, Миколаївська область, 55204, код ЄДРПОУ 41753486) судові витрати в розмірі 24810,00грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2025 |
Оприлюднено | 31.01.2025 |
Номер документу | 124777083 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мельник О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні