Рішення

від 27.01.2025 по справі 420/6653/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6653/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державне підприємства «Одеська залізниця» (далі позивач, ДП «Одеська залізниця»), в інтересах якого діє адвокат Нікогосян Олександр Сергійович, звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управління ДПС у Миколаївській області податкові повідомлення-рішення:

від 24.11.2023 № 00111890407 про застосування до державного підприємства «Одеська залізниця» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік;

від 24.11.2023 № 00111900407 про застосування до державного підприємства «Одеська залізниця» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік;

від 24.11.2023 № 001118910407 про застосування до державного підприємства «Одеська залізниця» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022.

Ухвалою від 04.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачів зобов`язано подати докази.

19.03.2024 відповідачем подано відзив.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІI Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІI Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка ДП «Одеська залізниця» щодо несвоєчасного подання податкової звітності з плати за землю за 2022 рік.

Перевірка проведена 24.10.2023.

За результатами перевірки складено акт від 24.10.2023 № 9859/14-29-04-07-17/01071315 (далі Акт перевірки), згідно з висновками якого позивачем порушено пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України в частині порушення терміну подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, оскільки при граничному терміні подання декларацій 21.02.2022, вони були подані 15.07.2022, а саме:

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по Широківській ОТГ за 2022 рік від 15.07.2022 № 21321714 (граничний термін подання 21.02.2022);

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по Горохівській ОТГ за 2022 рік від 15.07.2022 № 21321713 (граничний термін подання 21.02.2022);

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по Снігурівській ОТГ за 2022 рік від 15.07.2022№ 21321712 (граничний термін подання 21.02.2022).

Позивачем подано відповідачу заперечення до Акту перевірки від 09.11.2023 № НФБ-06/34 та від 10.11.2023 № Н-041/60.

Відповідач листом від 21.11.2023 № 25395/6/14-29-04-07-05 повідомив позивача про:

- рішення внести зміни до Акту перевірки в частині виправлення допущених у ньому технічних помилок (механічного характеру), саме правильного зазначення у Акті перевірки періоду, за який було подано податкові декларації «за 2022 рік» (у Розділі І Акту перевірки було помилково зазначено «за 2023 рік», у висновку Акту перевірки було помилково зазначено «за 2020 рік»);

- відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності відповідно до статті 112 Кодексу за порушення, викладені в Акті перевірки.

За результатами розгляду матеріалів Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.11.2023:

- № 00111890407 про застосування до ДП «Одеська залізниця» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік від 15.07.2022 № 21321712 (по Снігурівській ОТГ);

- № 00111900407 про застосування до ДП «Одеська залізниця» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік від 15.07.2022 № 21321714 (по Широківській ОТГ);

- № 001118910407 про застосування до ДП «Одеська залізниця» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік від 15.07.2022 № 21321713 (по Горохівській ОТГ).

11.12.2023 позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою № Н-041/62, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.11.2023 № 00111890407, № 00111900407, № 00111910407 у рамках процедури адміністративного оскарження.

Рішенням Державної податкової служби України від 08.02.2024 № 3223/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач обґрунтовує неврахуванням відповідачем того, що відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, у тому числі за порушення граничних строків подання декларацій з плати за землю, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції до платника застосуванню не підлягають.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, уважаючи, що штрафні санкції застосовані до позивача правомірно. В обґрунтування такого свого доводу відповідач посилається на те, що з 27.05.2022 на період дії воєнного стану не застосовуються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення термінів нарахування, декларуванням та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), податковим органом відповідно до пункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ прийняті оскаржувані ППР, якими застосовані штрафні санкції в розмірі 1020 грн за кожне порушення, оскільки протягом року вже застосовувався штраф за таке порушення. Норма на яку посилається позивач не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Оцінюючи доводи та аргументи сторін, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно із пунктом 49.20 статті 49 Податкового кодексу України граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

За правилами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що платник податків має, зокрема, обов`язок щодо подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю. При цьому, така декларація подається щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року. У разі неподання або несвоєчасного подання декларації до платника податків застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 року до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення строків подання звітності з плати за землю у період з 01.03.2020 року і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) з 19.12.2020 року до 30.04.2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, штрафні санкції за порушення строків подання звітності з плати за землю у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-IX (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України 2Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Згідно з абзацом 18 пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В той же час, відповідно до абзацами 1, 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

- подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

- строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року); строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Отже, з наведеного вбачається, що починаючи з 27.05.2022, існує дві норми законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це. При цьому, нормами Закону №2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкових звітностей, що не були своєчасно подані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Така ситуація є законодавчим упущенням, що призводить до різного регулювання одних правовідносин та можливості застосування відповідальності за їх можливе порушення, а отже до спірних правовідносин необхідно застосувати принцип подолання темпоральної колізії норм права, відповідно до якого має застосовуватися норма, яка прийнята пізніше - підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

В даному випадку норми пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначають спеціальне (пріоритетне) застосування податкового законодавства на період дії воєнного часу по відношенню до інших положень ПК України, в тому числі й щодо п.52-1 цього підрозділу.

Як видно з матеріалів справи, позивачем податкові декларації з плати за землю за 2022 рік були подані 15.07.2022, тобто вже у період дії Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022, та яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних термінів подання податкової звітності, за виключенням тих випадків, коли граничний термін подання податкової звітності припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022.

Тобто, ДП «Одеська залізниця» порушено строк подання податкової звітності, за що, починаючи з 27.05.2022, передбачено відповідальність відповідно до вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Разом з цим, до 27.05.2022 року до платників податків, які своєчасно не подали податкові декларації з плати за землю, не застосовувались штрафні санкції в силу положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а після 27.05.2022 відсутній механізм, який визначає строки подання податкових декларацій за поточний (2022) рік, які не були своєчасно подані до запровадження воєнного стану (24.02.2022).

Виходячи з наведеного, нормами Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022, платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкової звітності з плати за землю за поточний (2022) рік, граничний термін подання якої припадав на період до 24 лютого 2022 року (21.02.2022), яка не була подана своєчасно, відповідальність за що до 27.05.2022 не застосовувалася у зв`язку з дією мораторію, встановленого на період дії карантину.

Відповідно до абзаців 1-4 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час подання декларацій - 15.07.2022) застосування відповідальності та строків виконання податкових зобов`язань ставиться у залежність від можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо подання податкових декларацій.

Згідно абзацу 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Слід зауважити, що законодавством станом на час подання декларації позивачем, яка була предметом перевірки, не було врегульовано питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, оскільки «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» та «Переліків документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема, щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента» були затверджені наказом Міністерства фінансів від 29.07.2022 №225 та набрали чинності 06.09.2022, тобто вже після подання декларацій, що були предметом перевірки.

Таким чином, вказане правове регулювання позбавило позивача права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України станом на дату подання податкових декларацій.

З урахуванням зазначеного, слід дійти висновку, що в умовах дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, з огляду на діюче станом на час подання декларації законодавство, позивач опинився в ситуації правової невизначеності.

Також слід звернути увагу на підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 56.21 пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому, тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

З огляду на встановлені обставини справи та їх нормативне регулювання в сукупності, суд вважає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за несвоєчасність подання податкової звітності з плати за землю за 2022 рік в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим.

Відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень вказані обставини не врахував, що стало підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з порушенням принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідач не довів в повному обсязі правомірність своїх рішень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управління ДПС у Миколаївській області податкові повідомлення-рішення від 24.11.2023 № 00111890407, від 24.11.2023 № 00111900407, від 24.11.2023 № 001118910407.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (адреса 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 44104027) на користь державного підприємства «Одеська залізниця» (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Пантелеймонівська, будинок 19, код ЄДРПОУ 01071315) судові витрати із сплати судового збору в розмірі 2422,00 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний