Рішення

від 29.01.2025 по справі 420/31316/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31316/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 07.10.2024 надійшла позовна заява Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 в якій позивач просить суд припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення № ОД051249618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 », яке зареєстровано Управлінням від 19.06.2024.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Заїченко Світланою Анатоліївною, на підставі адвокатського звернення Самойленко К.І. ( в інтересах ОСОБА_2 ) від 23.07.2024 вх. № 01-6/212-ПР та керуючись Порядком взаємодії виконавчих органів міської ради та комунальних підприємств з вирішення питань пов`язаних із самочинним будівництвом у м. Одесі, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 2.03.2018 № 135 зі змінами 01.08.2024 проведено комісійне обстеження нового будівництва житлового будинку садибного типу щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 . У Реєстрі будівельної діяльності наявні відомості щодо реєстрації 19.06.2024 повідомлення № ОД 051240618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ». Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.03.2024 № 368155870, земельна ділянка, загальною площею 0,0376га, кадастровий номер:5110136900:43:005:0002, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 . Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за вказаною адресою, не видавався. За вказаною адресою здійснюється будівництво трьохповерхового житлового будинку з мансардою, проведення зазначених робіт потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розроблення проектної документації та проведення її експертизи відповідно до ст. 26 та ст. 29 Закону України. Відтак, враховуючи приписи частини другої статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач вважає, що відповідачем здійснюється будівництво з істотним порушенням державних будівельних норм і правил, у зв`язку із чим, фактично виконані роботи не відповідають проектній документації, та будівництво здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

10.10.2024 до суду (вх.№51663/24) від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшла заява про забезпечення позову у якій заявник просить суд заборонити здійснювати будь-які підготовчі та будівельні роботи на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:43:005:002) до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили.

Ухвалою суду від 11.10.2024 року відмовлено у задоволенні заяви Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 10.10.2024 (вх.№51663/24) про забезпечення позову.

17.10.2024 до суду надійшла (вхід. №ЕП/17152/24) відповідь відділу адресно-довідкової роботи Головного управління ДМС в Одеській області на запит суду щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

22.10.2024 ухвалою судді залишено без руху позовну заяву та надано строк на усунення недоліків, шляхом надання до суду: оформленої належним чином позовної заяви у відповідності п. 2 ч.5 ст.160 КАС України із зазначенням відомих номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача; доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., доказів надіслання стороні копії позовної заяви з додатками.

04.11.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вхід. №ЕС/60202/24) про усунення недоліків на виконання ухвали від 22.10.2024 і надано платіжну інструкцію № 681 від 25.10.2024 про сплату судового збору на суму 2422,40 грн.

12.11.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради; відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

25.11.2024 до суду надійшла заява представника відповідача (вхід.№ЕС/66561/24) щодо ознайомлення з матеріалами справи, внесення відомостей щодо РНОКПП адвоката Бриленка К.Б. (3062016452) до відомостей про учасників справи з метою доступу до електронної справи № 420/31316/24 та заявник просить суд продовжити строк на подання відзиву на п`ятнадцять днів з моменту отримання копії позовної заяви та до доданих до неї матеріалів.

Ухвалою суду від 02.12.2024 року частково задоволено заяву представника відповідача (вхід.№ЕС/66561/24) - Бриленка К.Б., щодо продовження строку на подання відзиву, продовжено відповідачу строк на подання відзиву протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

06.12.2024 до суду надійшла заява представника ОСОБА_2 (вхід. №ЕС/71723/24) про залучення до участі в адміністративній справі № 420/31316/24 за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає реєстрації в системі «Електронний суд») як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради.

17.12.2024 ухвалою суду заяву від 06.12.2024 (вхід. №ЕС/71723/24), задоволено; залучено до участі у справі №420/31316/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає реєстрації в системі «Електронний суд»).

23.12.2024 року (вхід.№ ЕС/77212/24) до суду надійшли докази направлення позову з додатками на адресу третьої особи.

30.12.2024 до суду надійшов відзив представника відповідача (вхід. №ЕС/79124/24), в якому просить відмовити у задоволенні позову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та просить розглянути справу в судовому засіданні із викликом сторін.

Як зазначено у відзиві, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 5110136900:43:005:0002, площею 0,0376 га. Відповідно до схеми намірів забудови від 13.06.2024 реєстраційний номер NВ01:9729-1233-4038-7715 Відповідачка задекларувала наміри щодо забудови належної їй земельної ділянки. На підставі схеми намірів забудови відповідачкою було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД051249618584 від 19.06.2024. В подальшому позивач здійснив обстеження 01.08.2024 року та встановив, що наявні невідповідності задекларованим намірам забудови, проте ці невідповідності неможна вважати самочинним будівництвом. Після чого, відповідачка здійснила коригування намірів забудови вірно зазначивши про проведення реконструкції, що в повній мірі відповідає приписам чинного законодавства та фактичному стану речей на належній земельній ділянці, що відображено в реєстрі містобудівної діяльності.

Нормативно обґрунтовуючи власні доводи приписами ст.376 Цивільного кодексу України, ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.5, п.7, п.17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, відповідач стверджує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення перевірок (планових та позапланових), при цьому для призначення та проведення позапланової перевірки необхідна наявність визначених підстав. Крім того, чинним законодавством визначений алгоритм дій органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо фіксації результатів проведення перевірки, дотримання якого зумовлює можливість притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності у разі порушення останнім вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідач, з покликанням на ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» стверджує, що передбачені чинним законодавством обставини, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом відсутні.

На думку відповідача, відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою передумовою звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю в суд із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт є проведення державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому законом порядку. Матеріали справи не містять відомостей про проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю до подачі позову до суду. Підставою звернення до суду стало проведення позивачем обстеження на підставі Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.03.2018 № 135.

Як стверджує відповідач, Порядком № 135 не визначено іншої процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, ніж у Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553, позаяк Порядком № 135 передбачено проведення саме позапланової перевірки у разі виявлення фактів самочинного будівництва, складення акта перевірки, протоколу та обов`язкового до виконання припису про усунення порушення вимог законодавства. І саме з невиконання суб`єктом містобудування цього припису Порядок № 135 пов`язує право Управління звертатися до суду з відповідним позовом.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

03.01.2024 (вхід.№814/25) від представника ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову, в яких зазначено, що третя особа підтримує позовні вимоги Управління ДАБК ОМР в повному обсязі.

У поясненнях вказано, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер: 5110136900:43:005:0039, загальною площею 0,0436 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В 2022 році на суміжній земельній ділянці, загальною площею 0,0385 га кадастровий номер 5110136900:43:005:0002 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачка ОСОБА_1 розпочала нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею. Дане будівництво проводилося без відповідного погодження проектної документації, без отримання дозволу власників суміжних земельних ділянок, в тому числі і ОСОБА_2 , інтереси якої порушує вказане будівництво. Як стверджує третя особа, будівництво нового будинку ведеться по межі («червоній лінії») земельної ділянки позивачки та земельної ділянки відповідачки, без будь-якого відступу, без відповідної проектної документації з численними порушеннями вимог ДБН. З 2022 року третя особа неодноразово зверталася до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із скаргами та заявами на неправомірні дії відповідачки ОСОБА_1 по проведенню самочинного Будівництва, але всі скарги та звернення залишалися без належного реагування.

З покликанням на проведення позапланової перевірки та здійснення комісійного виїзду із залученням представників Київської районної адміністрації ОМР, Департаменту земельних ресурсів ОМР та Управління ДАБК ОМР та обставини, які піж час такої перевірки та виїзду встановлені, у поясненнях зазначено, що при проведені позапланової перевірки було підтверджено порушення відповідачкою вимог діючого законодавства в сфері містобудівної діяльності, про що 06.11.2024 був складений відповідний Акт №000013. Окрім цього, 06.11.2024 відносно ОСОБА_1 були складені два протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 4 ст. 96 КУпАП. Відповідачці також був наданий припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Копії даних документів третя особа отримала від позивача на адвокатський запит адвоката Черток О. В.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_2 просить суд задовольнити позовні вимоги Управління ДАБК ОМР.

06.01.2025 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання (вхід. №ЕС/79124/24 від 30.12.2024) представника відповідача ОСОБА_1, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13.01.2024 (вхід.№3485/25) від представника ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення третьої особи щодо відзиву, в яких зазначено, що 29.07.2024 комісією Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було проведено відповідне засідання щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудівної діяльності вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та зроблений Висновок № 848 про необхідність проведення позапланової перевірки. В ході проведення позапланової перевірки позивачем було виявлено, що будівництво житлового будинку садибного типу на земельній ділянці загальною площею 193,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:43:005:0002, запроектовано та здійснюється з порушеннями пунктів 6.1.32, 6.1.33, 15.2.2, 6.1.40, 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» з відхиленням від схеми намірів забудови. У повідомленні про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорта від 19.06.2024 № ОД 051240618584 «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 », зазначені недостовірні дані, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом: По результатах перевірки складено акт обстеження від 01.08.2024.

На думку третьої особи, виявлення факту подання недостовірних даних органом державного архітектурно-будівельного контролю є самостійною підставою для звернення до суду з відповідним позовом та не передбачає обов`язкове надання припису суб`єкту містобудівної діяльності.

17.01.2025 до суду надійшла заява (вхід. №ЕС/5501/25) від представника позивача - Хлистуна Р.В., про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування зазначено, що категорії справ про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, неможливо віднести до категорій справ незначної складності, оскільки, вказана справа має значний обсяг та характер доказів, особливе значення справи для Відповідача, в процесі розгляду справи може виникнути необхідність у додаткових поясненнях з боку Управління, роз`яснення вимог діючого містобудівного законодавства та інше для об`єктивного та повного з`ясування обставин справи.

Ухвалою суду від 21.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви (вхід. №ЕС/5501/25 від 17.01.2025) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

22.01.2025 (вх.№ ЕС/6677/25, ЕС/6837/25), 23.01.2025 року (вх.№ ЕС/7043/25) від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 27.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи про витребування доказів.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, пояснень третьої особи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

19.06.2024 в реєстрі будівельної діяльності зареєстровано повідомлення № ОД 051240618584 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: Одеська область, Одеський район, Одеська територіальна громада, АДРЕСА_1».

Відповідно до вищевказаного повідомлення:

- замовником будівництва є ОСОБА_1 ;

- відомості про земельну ділянку: Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.03.2024 № 368155870, кадастровий номер: 5110136900:43:005:0002, площа 0,0376га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.;

- схема забудови, реєстраційний номер: NВ01:9729-1233-4038-7715;

23.07.2024 за вх.№01-6/212-пр від адвоката Самойленко Катерини Іванівни, яка діяла в інтересах ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшов лист, в якому заявник просила:

- здійснити заходи державного архітектурно-будівельного нагляду та контролю щодо самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:43:005:0002);

- вжити заходи відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:43:005:0002).

Судом встановлено, що Головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Заїченко Світланою Анатоліївною, із залученням головного спеціаліста Київської районної адміністрації ОМР Друзяки В.Г., головного спеціаліста Департаменту земельних ресурсів ОМР Мальцева О.Ю. та головного спеціаліста ДАМ ОМР Луки І.П. проведено комісійне обстеження нового будівництва житлового будинку садибного типу щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого складено 01.08.2024 акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеси.

Так, за результатом обстеження під час виїзду на місце встановлено факт здійснення будівельних робіт з нового будівництва житлового будинку, а саме: влаштовано монолітну фундаментну плиту орієнтовно загальними розмірами 15,2х5.7 м вздовж вхідної групи на подвір`я з боку АДРЕСА_1 та по межі суміжної земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 влаштовано кам`яне огородження з цегли висотою біля 2,5 метрів впритул до якого влаштовані монолітні вертикальні колони та монолітне перекриття нижнього поверху з випусками арматури для подальшого влаштування монолітних вертикальних колон наступного поверху, що підтверджується фотофіксацією. Будівництво нового житлового будинку здійснюється майже впритул до кам`яного огородження, що розташовано по межі суміжних земельних ділянок та на відстані біля 0.20м до існуючого двоповерхового житлового будинку, який розміщено на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено в акті, в Реєстрі будівельної діяльності наявні відомості щодо реєстрації 19.06.2024 повідомлення № ОД 051240618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ». Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.03.2024 № 368155870, земельна ділянка, загальною площею 0,0376га, кадастровий номер:5110136900:43:005:0002, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно акту, Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за вказаною адресою, не видавався.

Обстеженням встановлено, що архітектором ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_4) виготовлена схема намірів забудови земельної ділянки від 13.06.2024 реєстраційний номер NВ01:9729-1233-4038-7715 на нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:43:005:0002), з намірами забудови - двоповерховий житловий будинок з мансардою та цокольним поверхом, загальною площею 193,80 кв.м, габаритними розмірами 15,6м х 7,45м. На плані цокольного поверху схеми намірів забудови в експлікації приміщень зазначено: 1- відкритий простір, площею 92,19 кв.м, 2 - топкова, загальною площею 5,86 кв.м., 3- електрощитова, загальною площею 2,98 кв.м та сходова клітка. В розділі 3 Архітектурні рішення схеми намірів забудови зазначено, що за умовну відмітку 0.000 прийнята відмітка чистої підлоги цокольного поверху житлового будинку. Висота приміщень на цокольному поверсі (від підлоги до стелі) складає 2,60 м. За конструктивною схемою житловий будинок являє собою двоповерхову будівлю каркасного типу з залізобетонними колонами повздовжніми та поперечними несучими стінами. Основні несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку: фундаменти-стрічкові, монолітні залізобетонні; колони - монолітні залізобетонні, зовнішні стіни вище відм. 0,000- кладка з блоків газобетону, перекриття- збірне, багатопустотні залізобетонні панелі, покрівлі-плоска, з покриттям м`якими рулонними матеріалами. На Розрізі А-А схеми намірів забудови зазначено, що висота житлового будинку складає + 11,90 м. Висота цокольного поверху складає 2,65 м., при цьому 1,050 м під землею, а 1,60 м над рівнем землі.

В вході проведення обстеження виявилось, що збудований нижній поверх житлового будинку не відповідає вимогам цокольного поверху, а саме: збудовано повноцінний поверх над фундаментною плитою без занурення у ґрунт, що дає можливість вважати, що замовником будівництва здійснюється не нове будівництво двоповерхового житлового будинку з цокольним та мансардним поверхом, а нове будівництво трьохповерхового житлового будинку з мансардою. Також будівництво житлового будинку здійснюється з відхиленнями від схеми намірів забудови.

Розглянувши наявні матеріали обстеженням встановлено, що площа земельної ділянки (кадастровий номер: 5110136900:43:005:002) на якій здіснююється будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою та цокольним поверхом складає - 376 кв.м.

В ході розгляду намірів забудови, виготовленого архітектором ОСОБА_3 від 13.06.2024 встановлено, що запроєктований двоповерховий житловий будинок з мансардним та цокольним поверхами розміщено в північно-західній частині земельної ділянки, по червоній лінії вздовж вул. Садовського , по межах суміжних земельних ділянок та впритул до існуючого двоповерхового житлового будинку, який розміщено на суміжній земельній ділянці.

Як вказано в акті, за результатами обстеження на місці та враховуючі наявні документи вбачається, що нове будівництво житлового будинку садибного типу за вказаною адресою не підпадає під критерії будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею 500 кв.м, зазначені в ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Далі-Закон України). За вказаною адресою здійснюється будівництво трьохповерхового житлового будинку з мансардою, проведення зазначених робіт потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розроблення проектної документації та проведення її експертизи відповідно до ст. 26 та ст. 29 Закону України.

Вважаючи, що будівництво планується здійснювати з порушенням вимог державних будівельних норм, позивач звернувся до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення № ОД051249618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 », яке зареєстровано Управлінням від 19.06.2024.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно частини 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з ч. 1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 3043-VII від 21.03.2018 р. Управління є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м. Одеси.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 3043-VII від 21.03.2018, основним завданням Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, Управління державного-архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є уповноваженим органом на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом;

4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

У відповідності до положень частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Зазначені у частині 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (частина 2 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Частиною 7 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення (ч.8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану», на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану:

будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини", може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Отже, виключною підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факту здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження.

При цьому виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із вказаних умов, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 по справі № 160/20027/21.

У свою чергу, згідно пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:

видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;

звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю:

у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;

у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Як вже вказано судом статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регулює Порядок №553.

Пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається ще й протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як встановлено судом 19.06.2024 в реєстрі будівельної діяльності зареєстровано повідомлення № ОД 051240618584 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: Одеська область, Одеський район, Одеська територіальна громада, АДРЕСА_1».

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи 01.08.2024 працівниками УДАБК ОМР було здійснено комісійне обстеження вказаного вище об`єкта будівництва.

За результатами вказаного обстеження складено Акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеси від 01.08.2024.

Згідно копії вказаного Акту обстеження проводилось за відсутності представників позивача, що не заперечується представником позивача.

За результатами проведення обстеження встановлено, що за результатами обстеження встановлено, що нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою АДРЕСА_1 не підпадає під критерії будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею 500 кв.м, зазначені в ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Далі-Закон України). За вказаною адресою здійснюється будівництво трьохповерхового житлового будинку з мансардою, проведення зазначених робіт потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розроблення проектної документації та проведення її експертизи відповідно до ст. 26 та ст. 29 Закону України.

Аналізуючи наведені обставини справи, суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів проведення станом на дату звернення до суду з позовом щодо об`єкту «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: Одеська область, Одеський район, Одеська територіальна громада, АДРЕСА_1» планової чи позапланової перевірки.

Натомість, як зазначає позивач, ним було здійснено «комісійне обстеження об`єкту будівництва», що не передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Отже, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02 листопада 2022 року у справі №420/4209/19 та від 23 лютого 2023 року у справі №420/6488/18.

Водночас, позивачем в акті обстеження від 01.08.2024 не зазначено про ненадання посадовим особам позивача доступу до об`єкту будівництва, не надано доказів складання протоколу, видання відповідачу припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису та доказів невиконання такого припису.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем було порушено процедуру проведення відповідної перевірки, а також про відсутність її наслідків станом на дату звернення позивача до суду, зокрема припису про усунення порушень, наявність якого є обов`язковою передумовою для звернення до суду контролюючого органу у зв`язку з його невиконанням.

У постанові від 13 квітня 2022 року справа № 814/750/17, при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, Верховний Суд зазначив, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Подібні висновки також застосовані в постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справа № 640/5473/20, від 15 червня 2022 року справа № 826/15946/17.

Суд зазначає, що Порядок № 135 визначає організаційні засади взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань виявлення фактів самочинного будівництва та вжиття відповідних заходів реагування на такі факти.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що особа, яка відповідно до покладених на неї обов`язків за цим Порядком виявила факт самочинного будівництва, зобов`язана протягом трьох робочих днів повідомити про такий факт управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідну районну адміністрацію Одеської міської ради за місцезнаходженням об`єкта самочинного будівництва з одночасним направленням копій наявних з цього приводу матеріалів.

У разі надходження повідомлень від юридичних та фізичних осіб про виявлення факту самочинного будівництва на території міста Одеси до інших органів Одеської міської ради, вони підлягають перенаправленню до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та відповідної районної адміністрації Одеської міської ради протягом трьох робочих днів.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проводить позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на відповідному об`єкті будівництва, за необхідності із залученням представника районної адміністрації Одеської міської ради, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, департаменту комунальної власності Одеської міської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункту 4 Порядку № 135).

За необхідності районна адміністрація Одеської міської ради спільно з представником відповідного комунального підприємства житлово-комунального сервісу Одеської міської ради та, за можливістю, із залученням представника особи, яка виявила факт самочинного будівництва, проводить обстеження об`єкта будівництва, про що складає акт (за формою, що додається) та здійснює фотофіксацію (пункт 5 Порядку № 135).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 135 за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складає протокол, видає припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Районні адміністрації Одеської міської ради здійснюють заходи щодо виявлення фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішують питання щодо знесення самочинно збудованих об`єктів або приведення самочинно реконструйованих об`єктів у первинний стан шляхом видачі розпоряджень щодо демонтажу об`єктів самочинного будівництва на території відповідного району.

Пунктом 8 цього ж Порядку визначено, що у разі, якщо суб`єкт містобудування в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі, управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Знесення об`єктів самочинного будівництва здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України (пункт 9 Порядку № 135).

Аналіз зазначених норм дає підстави стверджувати, що Порядком № 135 не визначено іншої процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, ніж у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553, позаяк Порядком № 135 передбачено проведення саме позапланової перевірки у разі виявлення фактів самочинного будівництва, складення акта перевірки, протоколу та обов`язкового до виконання припису про усунення порушення вимог законодавства. І саме з невиконання суб`єктом містобудування цього припису Порядок № 135 пов`язує право Управління звертатися до суду з відповідним позовом.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2024 року по справі № 420/34766/23.

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин посилання позивача на норми Порядку № 135 як на підставу проведення комісійного обстеження об`єкту будівництва замість позапланової перевірки є необґрунтованим.

Розглядаючи дану справу суд зазначає, що підставою для звернення позивача до суду були саме встановлені порушення при проведенні комісійного обстеження за результатами якого складено акт від 01.08.2024.

В той же час, перевірка за наслідками якої складено акт №000013 від 06.11.2024 була проведена вже після звернення позивача до суду, а отже наявності підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення № ОД051249618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: Одеська область, Одеський район, Одеська територіальна громада, АДРЕСА_1», яке зареєстровано Управлінням від 19.06.2024 у зв`язку із обставинами, що встановлені при даній перевірці судом не перевіряються при розгляді даної справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6, код ЄДРПОУ 40199728);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

.