Постанова

від 23.01.2025 по справі 280/5930/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2025 року м.Дніпросправа № 280/5930/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі №280/5930/24 (суддя Татаринов Д.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузлогістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грузлогістик» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті ПШ№045282 від 04.06.2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, оскільки порушень з боку позивача допущено не було. Так, при перевірці водієм надано 2 тахокарти за 21 квітня 2024 року та 22 квітня 2024 року, що не заперечується самим відповідачем. При цьому, відповідач вимагав тахокарти за період, у який водій не перебував із позивачем у трудових відносинах, або бланк підтвердження діяльності, що у період з 28 березня 2024 року водій перебував у простої, що не визначено жодним нормативним актом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року позовні вимоги було задоволено. Судом скасовано оскаржену позивачем постанову відповідача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що під час перевірки водій транспортного засобу позивача не надав посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Укртрансбезпеки реєстраційні листи режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, бланк підтвердження діяльності з 28.03.2024 по 15.04.2024. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.15 Порядку № 1567 водій повинен надати документи для перевірки уповноваженим посадовим особам. Отже, на момент здійснення рейдової перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки було виявлено порушення вимог ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.1 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 п. 3.3 розділу III наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, а саме: під час перевезення вантажів, перевізник не забезпечив водія тахокартами у кількості, що передбачена ЄУТР або бланком підтвердження діяльності, яке було зафіксоване в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.04.2024 №АР014968. Водій ОСОБА_1 з актом перевірки № АР014968 був ознайомлений, в поясненнях зазначив, що з порушенням не згоден, машина стояла, не працювала, акт засвідчив підписом.

Скаржник наполягає, що водії зобов`язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт. Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності.

Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія судів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 22 квітня 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка у с. Пасіки Зубрицькі, вул. Мазепи, 120, Львів Запоріжжя.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Укртрансбезпеки зупинений транспортний засіб марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом марки SOMMER, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22 квітня 2024 року.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 пред`явив для перевірки посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Укртрансбезпеки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки SOMMER, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 ; тахокарту за 21 квітня 2024 року та 22 квітня 2024 року; бланк підтвердження діяльності; ТТН № 000000179 від 22 квітня 2024 року.

Актом перевірки зафіксовано, що транспортним засобом марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп марки SOMMER, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 перевозився вантаж за відсутності на момент перевірки реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарт, бланків підтвердження діяльності з 28 березня 2024 року по 15 квітня 2024 року.

04 червня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області прийнято постанову ПШ № 045282, якою за порушення статей 34, 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що відповідачем в ході судового розгляду не було доведено правомірності постанови від 04.06.2024р серії ПШ № 045282 та обґрунтованості застосування штрафу, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправною та скасування цієї постанови.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та зазначає наступне.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою КМУ №1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок №1567).

Пунктом 2 Порядку №1567 визначено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Абзацом 1 пункту 4 Порядку №1567 встановлено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Пунктом 14 Порядку №1567 обумовлено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 обумовлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частин 1 та 4 статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Аналіз положень статті 39 Закону №2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, зокрема, зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок встановлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24 червня 2010 року (далі - Інструкція №385), яка прийнята відповідно до Закону України Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті.

Ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу;

-заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

-у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

-у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктами 6.1 та 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07 червня 2010 року визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Згідно пункту 6.4 Положення №340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

07 вересня 2005 року прийнято Закон України №2819 Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних Засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

З 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) підписаної у Женеві 1 липня 1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Підсумовуючи викладене, можливо дійти висновків, що водій транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом марки SOMMER номерний знак НОМЕР_2 зобов`язаний був надати посадовій особі відповідача тахокарту за період з 28 березня 2023 року по 15 квітня 2024 року або бланк підтвердження діяльності. Тахокарта фіксує відомості про режим праці та відпочинку водія, а бланк підтвердження діяльності містить інформацію про періоди, протягом яких водій не виконував роботу з керування транспортним засобом.

Суд встановив, що водій ОСОБА_1 не надав старшому державному інспектору ВДК у Львівській області тахокарти за період з 28 березня 2024 року по 15 квітня 2024 року виключно у зв`язку із прийняттям його на роботу водієм лише 15 квітня 2024 року, що підтверджується відповідним наказом Про призначення за закріплення водія.

Так, судом встановлено, що 15 квітня 2024 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду водія для керування автомобілем Сканія державний номер НОМЕР_1 та причіпом Соммер державний номер НОМЕР_2 та закріплено вказану особу за вищезазначеною технікою.

Тобто, саме з 15 квітня 2024 року між ТОВ Грузлогістик та водієм ОСОБА_1 виникли трудові відносини, та саме із цього дня він приступив до своїх службових обов`язків на посаді водія.

Враховуючи, що з урахуванням пункту 3.3 Інструкції №385 тахокарта заповнюється виключно водієм, до 15 квітня 2024 року включно у ОСОБА_1 були відсутні підстави для заповнення тахокарт. А відтак, водій ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати посадовим особам Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Укртрансбезпеки тахокарти за період, що передує даті його прийняття на роботу.

Стосовно доводів скаржника щодо можливості надання водієм ОСОБА_1 посадовим особам бланку на підтвердження діяльності за період з 28 березня 2024 року по 15 квітня 2024 року. З урахуванням пункту 6.4 Положення №340, бланк на підтвердження діяльності заповнюється у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів. Таких підстав для обов`язку заповнення водієм бланку на підтвердження діяльності за спірний період судом не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду, що відповідачем неправомірно складено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 045282 від 04 червня 2024 року, а відтак, були наявні підстави для її скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, рішення судом прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 280/5930/24 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак