Постанова

від 28.01.2025 по справі 380/22535/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/22535/24 пров. № А/857/30921/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року про залишення без розгляду його позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю Буське сорто-насінницьке підприємство про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

суддя(і) у І інстанціїКостецький Н.В.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Львів,

дата складення повного тексту рішення 06 листопада 2024 року,

ВСТАНОВИВ :

04.11.2024 Головне управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС) звернулося до суду із позовною заявою, у якій із посиланням на статтю 283 Кодексу адміністративного судочинства України просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Буське сорто-насінницьке підприємство (далі ТОВ Буське сорто-насінницьке підприємство).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №380/22535/24 позовну заяву ГУ ДПС було залишено без розгляду.

У апеляційній скарзі ГУ ДПС просило зазначену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки податковий орган звернувся з позовною заявою у порядку загального провадження, але суд визнав її заявою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник вважає, що з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2020 у справі №280/2993/19, ГУ ДПС має право звернутися за підтвердженням обґрунтованості адміністративного арешту в загальному порядку.

Наголошує на тому, що 04.11.2024 ГУ ДПС було подано адміністративний позов у загальному порядку до ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство», у якому просило відкрити адміністративне провадження у справі та задовольнити позов, підтвердивши обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Як слідує з матеріалів справи, 22.10.2024 о 11 год 50 хв в.о. начальника ГУ ДПС прийняв рішення №31621/13-01-07-08-12 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ Буське сорто-насінницьке підприємство (код ЄДРПОУ 22342296), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Залізнична, 16.

Із відомостей комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду суд першої інстанції встановив, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №380/21794/24 заяву ГУ ДПС від 22.10.2024 (одержано судом 23.10.2024) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Буське сорто-насінницьке підприємство було залишено без руху. Заявнику встановлено строк до 16:00 год 24.10.2024 для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №380/21794/24 заяву ГУ ДПС про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Буське сорто-насінницьке підприємство було повернуто заявнику без розгляду у зв`язку із невиконанням станом на 25.10.2024 09:00 год вимог ухвали суду про залишення заяви без руху від 24.10.2024 та неусунення недоліків у встановлений судом строк. Вказаною ухвалою роз`яснено заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (частина 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України).

Повторно із позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Буське сорто-насінницьке підприємство ГУ ДПС звернулось до суду 04.11.2024 (одержано судом 05.11.2024), тобто із пропуском 48-ми годинного строку для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.

Залишаючи подану ГУ ДПС заяву без розгляду, суд першої інстанції, врахувавши норми пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України (далі ПК) та частин 2, 3, 7 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що ГУ ДПС звернулось до суду із позовом, що розглядається, після спливу 48-ми годинного строку для повторного звернення до суду та після 96-годинного строку, встановленого суду для прийняття рішення щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, оскільки такий завершився 28.10.2024 року о 11 год 50 хв (дата та час винесення рішення про застосування адміністративного арешту 22.10.2024 року о 11 год 50 хв, вихідні дні 26 та 27 жовтня 2024 року).

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції цього процесуального питання оскаржуваною ухвалою та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Правовою та процесуально обумовленою підставою для звернення до суду позивач у позовній заяві вказав положення пункту статті 94 ПК та статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом врегулювано статтею 94 ПК України.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

За змістом пункту 96.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовані статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно із частинами 1, 2 та 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283-1 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обставиною, з якою стаття 283 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №380/21794/24 заяву ГУ ДПС про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Буське сорто-насінницьке підприємство було повернуто заявнику без розгляду у зв`язку із невиконанням станом на 25.10.2024 09:00 год вимог ухвали суду про залишення заяви без руху від 24.10.2024 та неусунення недоліків у встановлений судом строк.

Повторно із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Буське сорто-насінницьке підприємство ГУ ДПС звернулось до суду 04.11.2024, тобто із пропуском 48-ми годинного строку для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.

Враховуючи зазначене, відсутні підстави вважати помилковим висновок суду першої інстанції про те, що заява про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків надійшла з порушенням відведених 48 годин.

У цьому контексті, апеляційний суд наголошує на тому, що законодавством встановлені процесуальні строки служать для дисциплінування учасників адміністративного судочинства та забезпечення своєчасного виконання вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на пропуск заявником присічного строку звернення із заявою та неможливість поновлення такого строку, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про існування підстав для залишення без розгляду заяви ГУ ДПС про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Буське сорто-насінницьке підприємство.

Покликання скаржника на те, що позовна заява щодо адміністративного арешту майна платника податків була подана в загальному порядку не заслуговують уваги, оскільки у такій чітко зазначено посилання на статтю 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи зазначене процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 380/22535/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 29 січня 2025 року.