Ухвала

від 28.01.2025 по справі 320/25320/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2025 року

м. Київ

справа № 320/25320/23

адміністративне провадження № К/990/3271/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №320/25320/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна» звернулося до суду з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 12.09.2022 №UA401000/2022/000049/2 і картку відмови Вінницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401030/2022/000127.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 11.10.2024 позов задовольнив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Вінницька митниця оскаржила його в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.11.2024 витребував з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи №320/25320/23.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.12.2024 апеляційну скаргу відповідача залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та визначив скаржнику строк тривалістю у п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.

В цій же ухвалі суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог, які слугували підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху.

Копію означеної ухвали скаржник отримав 19.12.2024 в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд».

На виконання вимог ухвали суду від 18.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, Вінницькою митницею до суду було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2024 відмовив у задоволенні клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №320/25320/23, з підстав ненадання контролюючим органом до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість проведення останнім такої сплати.

Копію означеної ухвали суду скаржник отримав 20.12.2024 в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд».

У строк відведений судом в ухвалі від 18.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, Вінницькою митницею не було усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме не надано документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, натомість повторно порушено питання про необхідність відстрочення відповідачу такої сплати.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.01.2025 подану скаржником апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №320/25320/23 повернув особі, яка її подала у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, що слугували підставою для залишення цієї апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Вінницька митниця, як відокремлений підрозділ ДМС України через підсистему «Електронний суд» 24.01.2025 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №320/25320/23 про повернення апеляційної скарги, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що повертаючи апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд порушив норми процесуального права, зокрема, норми, якими закріплено принцип на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. На переконання скаржника, спірна ухвала позбавляє суб`єкта владних повноважень можливості скористатися своїм процесуальним правом на відстоювання інтересів у відповідній судовій інстанції. Відповідач уважає, відсутність/недостатність бюджетних асигнувань є безумовною підставою для відстрочення спати судового збору за клопотанням скаржника та відкриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, або подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частини 2, 3 статті 298 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті 298 КАС України).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору, відповідачем на адресу суду було скеровано клопотання, в якому останній, посилаючись на неможливість сплати судового збору, просив відстрочити проведення такої сплати за подання апеляційної скарги у цій справі.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2024 відмовив у задоволенні клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №320/25320/23, з підстав ненадання контролюючим органом до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість проведення такої сплати.

Оскільки доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі у строк визначений судом в ухвалі від 18.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху відповідач до суду апеляційної інстанції не надав, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.01.2025 подану скаржником апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №320/25320/23 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

За аналізом змісту статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначено вище, у відповідності до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено максимально достатній строк для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

Крім того, законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

При цьому, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (частина п`ята статті 296 КАС України), що також вказувалось і в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого скаржнику необхідно було усунути зазначений недолік.

Тобто, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону й суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, відповідно до частини першої статті 77 КАС України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку й розмірі.

Водночас, дослідивши заявлені контролюючим органом клопотання та констатувавши факт відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати скаржником судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 20.12.2024 та ухвалі від 08.01.2025 дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» та свідчать про відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи те, що Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.12.2024 надавав скаржнику достатній час для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, натомість контролюючим органом у межах цього строку не було виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для її повернення особі, яка її подала.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дотримався норм статті 169, пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини другої статті 298 КАС України, у зв`язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №320/25320/23.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №320/25320/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова