Постанова

від 28.01.2025 по справі 202/10039/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/310/25 Справа № 202/10039/24 Суддя у 1-й інстанції - Логвіненко Т. Г. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю: захисника Гончарова М.С. ( приймає участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Гончарова М.С. в інтересах особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності,- ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2024 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 29.07.2024 року о 09 годині 11 хвилин в Донецькій області, Краматорський район, Лиманська ОТГ, с. Яцківка, вул. Свободи, біля буд. 56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому Законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest, або в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на боді камеру Motorola 474725, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від 17грудня 2024року ОСОБА_1 визнано винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, та стягнуто на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Гончаров М.С. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

- суд першої інстанції допустив спрощений підхід щодо розгляду справи;

- працівниками поліції були порушені норми процесуального та матеріального права;

- під час складання протоколу працівниками були порушені права ОСОБА_1 в частині забезпечення права на професійну правничу допомогу;

- зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння не були встановлені та не відповідають дійсності, так як неможливо встановити ознаки сп`яніння під час руху транспортного засобу;

- в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та акт огляду на стан сп`яніння;

- відеозапис місця події не є безперервним;

- ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом;

- керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- протокол складено неуповноваженою особою, так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем, при цьому незрозуміло як працівник поліції, який перебував у Донецькій області вказав у протоколі, що розгляд справи відбудеться в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська.

Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, є військовослужбовцем, до початку розгляду справи надав письмові пояснення, в яких просить не позбавляти його права керування транспортними засобами задля миттєвого виконання бойових задач, евакуації поранених, швидкого відвантаження боєприпасів.

В суді апеляційної інстанціїзахисник Гончаров М.С.в інтересахособи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності,- ОСОБА_1 підтримав доводиапеляційної скарги,просив їїзадовольнити.

Відповідно довимог ст.ст.245,251,252,280КУпАП,суд зобов`язанийповно,всебічно таоб`єктивно з`ясувативсі обставинисправи,встановити чибуло вчиненеадміністративне правопорушеннята чивинна особау йоговчиненні,дослідити наявніу справідокази,дати їмналежну правовуоцінку ів залежностівід встановленого,прийняти законне,обґрунтоване івмотивоване рішення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності, зокрема :

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 982472, який ОСОБА_1 підписав особисто , будь-яких заперечень не мав ( а.с. 1);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який вказав на те, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, як на місці , так і в закладі охорони здоров`я, у зв`язку із сімейними обставинами ( а.с. 3);

- відеозаписом з місця події, відповідно до якого ОСОБА_1 о 09:32 год. та о 09:33 год. відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та, якому в подальшому були роз`яснені наслідки відмови, права та обов`язки та те, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відмова водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп`яніння є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він відмовився пройти огляд на стан сп`яніння.

Клопотання захисника щодо визнання доданого до справи відеозапису місця події недопустимим та неналежним доказом , не є слушним з огляду на таке.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, відповідно до ст. 31 Закону України Про Національну поліцію, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тому долучений до протоколу відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП та обґрунтовано взятий до уваги судом першої інстанції.

Доводи вапеляційній скарзіта доповненнях донеї проте, що відеозапис не є безперервним та не повним, є такими, що не вливають на висновки суду, так як на відеозаписі місця події зафіксовані ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме:

-факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_1 , за події, що мала місце 29.07.2024 року;

- факт його зупинки 29.07.2024 року о 09 годині 11 хвилин;

- встановлення особи ОСОБА_1 ;

- встановлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння;

- законно висунута вимога працівників поліції до ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або у медичному закладі;

- факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та повідомлення про те, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Клопотання захисника щодо дослідження доказів, зокрема, відеозапису місця події не підлягає задоволенню у відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, так як судом першої інстанції під час розгляду справи були досліджені докази в їх сукупності, зокрема, відеозапис місця події ( в судовому засіданні 11.12.2024 року), тому повторне дослідження доказів не передбачене під час апеляційного перегляду.

Доводи проте,що зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння не відповідають дійсності, спростовуються відеозаписом місця події, відповідно до якого після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівник поліції запитав останнього щодо вживання алкогольних напоїв, оскільки під час спілкування працівник поліції вбачав ознаку сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, яка зазначена у протоколі та відповідає ознакам сп`яніння, передбачених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.( далі Інструкція №1452/735). При цьому, достатньо встановлення однієї ознаки сп`яніння відповідно до вимог Інструкції №1452/735.

Крім цього, під час складання протоколу ОСОБА_1 не виклав своїх заперечень щодо зазначення ознак сп`яніння, протокол підписав особисто ( а.п. 1 ).

Доводи захисника та посилання ОСОБА_1 в письмових поясненнях про те, що працівники поліції позбавили ОСОБА_1 права на захист суд не бере до уваги, так як відповідно до ст. 256 КУпАП участь захисника при складанні протоколу не є обов`язкова.

Крім того, згідно із ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, при цьому розгляд матеріалів за ст. 130 КУпАП віднесено до компетенції суду ( ст. 221 КУпАП), а не органів Національної поліції ( ст. 222 КУпАП).

Враховуючи те, що розгляд справи поліцейськими не проводився порушення права на захист не встановлено.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідальність за керування транспортним засобом з ознаками сп`яніння законодавством не передбачена, так як протокол щодо ОСОБА_1 складено за ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Твердження в апеляційній скарзі та доповненнях до неї про те, що незрозуміло як працівник поліції, який перебував у Донецькій області, вказав у протоколі, що розгляд справи відбудеться в Індустріальному суді м. Дніпропетровська, не є слушним з огляду на таке.

Згідно із РозпорядженнямВерховного СудуПро змінутериторіальної підсудностісудових справв умовахвоєнного стану№7/0/9-22від 14.03.2022року зміненотериторіальну підсудністьКраснолиманського міськогосуду Донецькоїобласті за Індустріальним судом м. Дніпропетровська, тому враховуючи те, що адміністративне правопорушення було вчинено на території Лиманської міської громади працівник поліції правильно визначив, що розгляд справи відбудеться саме в Індустріальному суді м. Дніпропетровська.

Не є слушним посилання на те, що протокол складено неуповноваженою особою, так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем, оскільки згідно ізч.1ст.15КУпАП запорушення правил,що стосуєтьсязабезпечення безпекидорожнього руху, ОСОБА_1 несе адміністративнувідповідальність назагальних підставах.

Крім того, ОСОБА_1 був зупинений на транспортному засобі, який є його власністю, будь-які відомості про те, що він виконував обов`язки військовослужбовця за події, що мала місце 29.07.2024 року о 09 годині 11 хвилин матеріали справи не містять.

Твердження апеляційної скарги про те, що працівники поліції не видали відповідне направлення для проходження огляду на стан спяніння у медичному закладі не приймається до уваги, оскільки ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що підтверджується матеріалами справи, також будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 предявляв вимогу про направлення його до закладу охорони здоров`я, - матеріали провадження не містять.

Окрім цього, посилання на те, що не було складено акт огляду на стан сп`яніння, не є слушним з огляду на таке.

Відповідно до п. 10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (Інструкція №1452/735), результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, тому Інструкцією №1452/735 взагалі не передбачено складання акту огляду на встановлення ознак сп`яніння у водія.

Щодо відсутності в матеріалах справи доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування та передачі керування іншій особі, а також щодо не вилучення у нього водійського посвідчення, то це не спростовує висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не підлягає задоволенню клопотання захисника щодо призначення покарання з урахуванням індивідуалізації, так як судом обґрунтовано накладено стягнення на загальних підставах за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, порушень вимог закону при накладенні стягнення не вбачається, тому неврахування обставини, які пом`якшують відповідальності, - не дає підстав для зміни стягнення, оскільки воно накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та єбезальтернативним.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Разом з цим, під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір він, як військовослужбовець під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється від сплати судового збору, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом виключення з постанови суду першої інстанції посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ГончароваМ.С.в інтересахособи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності,- ОСОБА_1 на постановуІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська від 17грудня 2024року задовольнити частково.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП змінити, з резолютивної частини виключити посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок, та звільнити останнього від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір, в решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко