Постанова

від 28.01.2025 по справі 179/478/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/377/25 Справа № 179/478/23 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бут Наталії Вікторівни на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської областівід 07 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником земельної ділянки площею 6,70 га, кадастровий номер 1222380500:01:001:0993, місце розташування: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Олександрівська сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач вказує, у вересні 2015 року до неї приїхав відповідач з пропозицією допомогти оформити кадастровий номер вищезазначеної земельної ділянки та повідомив, що потрібно поїхати до нотаріуса, щоб вона надала довіреність на оформлення. Позивач зазначає, з 2012 року вона перебуває на обліку з діагнозом: Зріла катаракта обох очей. Сліпота обох очей, відповідно до висновку № 112 від 03 жовтня 2022 року. Крім того, відповідно до запису з амбулаторної картки від 21 лютого 2023 року, вона має зір 0 %, рекомендовано оперативне лікування катаракти без перспективи повернення зорових функцій. Позивач вказує, на теперішній період часу вона проживає у своєї доньки, бо нічого не бачить, не може сама себе обслуговувати з 2012 року. 16 вересня 2015 року відповідач повіз її до нотаріуса, як потім з`ясувалося до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Петренко К.В. (49074, м. Дніпро, пр. Слобожанський 111/22). Позивач зазначає, по національності вона молдаванка, не повністю розуміє українську мову, текст довіреності вона не розуміла, що було написано в довіреності не знає до цього часу. Після оформлення цієї довіреності відповідач повідомив їй, що всі документи зроблені. Договір оренди земельної ділянки з відповідачем, вона не підписувала, оскільки сліпа, нічого не бачить. На її питання щодо документів по земельній ділянці, відповідач повідомив, що потрібен її паспорт, забрав його та так і не повернув. 04 серпня 2021 року відповідач знову повіз її до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щока В.О., щоб вона знову підписала довіреність для реєстрації земельної ділянки. ОСОБА_1 вказує, вказані дії відповідача здалися сумнівними та її донька оформила їй паспорт 20 вересня 2021 року, оскільки відповідач не віддав його, та 18 жовтня 2021 року вона змушена була оформити довіреність на доньку ОСОБА_3 , яка звернулася до Магдалинівської селищної ради, з проханням надати відомості про земельну ділянку. 20 жовтня 2021 року їй було видано інформацію з якої дізналися, що відповідач 05 вересня 2016 року здійснив реєстрацію оренди її землі від 05 вересня 2016 року між сторонами, строк оренди 49 років, зареєстрований державним реєстратором Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області 05 вересня 2016 року. 28 вересня 2021 року було здійснено запис: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60754257 від 04 жовтня 2021 року. Позивач вказує, надати копію договору оренди від 05 вересня 2016 року та додатків до неї відповідач відмовився надавати. 18 жовтня 2021 року вона звернулася до приватного нотаріуса Новомосковськом районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щока В.О. із заявою про складання заповіту на її доньку, але нотаріус повідомив, що вже складений заповіт 04 серпня 2021 року від начебто імені ОСОБА_1 на користь відповідача. Позивач написала заяву на скасування заповіту та згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66868359 від 18 жовтня 2021 року вказаний заповіт був скасований. 18 жовтня 2021 року позивач звернулася із заявою про скасування довіреності від 04 серпня 2021 року та скасувала її, відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №45964814 від 18 жовтня 2021 року. Позивач зазначає, на її звернення до відповідача з проханням надати договір оренди та додатків від 05 вересня 2016 року він постійно відмовляв надавати. Згідно з п.3.1 договору орендна плата за один календарний рік складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у відповідності з діючим законодавством та сплачується з вересня по грудень кожного календарного року користування за такий рік за бажанням Орендодавця - в грошовій або натуральній формі. Підтвердженням вибору щодо форми виплати йому орендної плати є отриманням ним орендної плати в певній формі, що не потребує додаткового підтвердження. Згідно з п. 3.2 договору у розмір орендної плати не входить податок на землю. Відповідно до п. 1 додаткової угоди зазначено, внести зміни в п. 3.1 Договору сторони домовилися, що орендна плата за весь об`єкт оренди виплачується щороку у грошовій сумі 10 000 грн. за умови, що вказана сума не є нижчою 3% від нормативної грошової оцінки або у натуральній формі - 2 тони зерна в асортименті. Однак, позивач стверджує, кошти - орендна плата їй не виплачувалися з 05 вересня 2016 року по теперішній період часу. Заборгованість по орендній платі за період з 05 вересня 2016 року по 26 лютого 2024 року становить 59 006 грн. 50 коп. Відповідачем з урахуванням норм ПК України, під час нарахування орендної плати з суми нарахованої орендної плати, як податковим агентом платника податку повинно бути перераховано податок на прибуток фізичних осіб та утримано військовий збір. Суми орендної плати за 2016 рік - 2023 роки становить 59 006,50 грн. належна до виплати становить: 2016рік -за 4місяці 10000грн./12*4=3300грн.орендна плата:2656грн.50коп.(3300грн.-594грн.(ПДФО18%)-49,50(ВЗ1,5%); 2017рік оренднаплата:8050грн.(10000грн.-1800грн.(ПДФО18%)-150грн.(ВЗ1,5%); 2018рік оренднаплата:8050грн.(10000грн.-1800грн.(ПДФО18%) -150грн.(ВЗ1.5%); 2019рік -орендна плата:8050грн.(10000грн.-1800грн.(ПДФО18%) -150грн.(ВЗ1.5%); 2020 рік - орендна плата: 8050 грн. (10 000 грн. - 1 800 грн. (ПДФО 18 %) -150грн.(ВЗ1.5%); 2021рік -орендна плата:8050грн.(10000грн.-1800грн.(ПДФО18%) -150грн.(ВЗ1.5%); 2022рік -орендна плата:8050грн.(10000грн.-1800грн.(ПДФО18%) -150грн.(ВЗ1,5%); 2023рік -орендна плата:8050грн.(10000грн.-1800грн.(ПДФО18%) -150 грн. (ВЗ 1,5 %). Оскільки орендна плата за 2016 - 2023 рік відповідачем не сплачено до цього часу, то за період з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року: 2016 рік - вересень - 25 днів, жовтень - 31, листопад 30 днів, грудень - 31, всього 117 днів; 2017рік-365дні; 2018рік - 365 дні; 2019 рік - 365 дні; 2020 рік - 366 днів; 2021 рік - 365 дні; 2022 рік - 365 дні; 2023 рік - 365 дні. Всього: 2673 дні. Сума пені складає 15 772 грн. 43 коп. У період часу з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року індекс інфляції становить 5700 грн. 03 коп. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди землі від 05 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1222380500:01:001:0993 площею 6,70 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Дніпропетровської області, Магдалинівського району, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстрований державним реєстратором Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області 05 вересня 2016 року з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222380500:01:001:0993, що зареєстровано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача орендну плату за 2016 2023 роки у розмірі 59006 грн. 50 коп.; пеня за період часу з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року - 15 772 грн. 43 коп.; 3% річних за період часу з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року - 12 958 грн. 83 коп.; індексація за період часу з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року 5700 грн. 03 коп.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської областівід 07 червня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати.

Додатковим рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської областівід 17 червня 2024 року клопотання представника відповідача адвоката Чуміної К.Г. про стягнення витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської областівід 17 червня 2024 року виправлено описку у вступній частині додаткового рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської областівід 17 червня 2024 року за клопотанням представника відповідача адвоката Чуміної К.Г. про стягнення витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати. Вказано у вступній частині додаткового рішення учасників справи, а саме: представник позивача Бут Н.В. та представник відповідача Чуміна К.Г.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 адвокатБут Н.В. просить рішення суду від 07червня 2024року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Чуміна К.Г. просить апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бут Н.В. залишити без задоволення, рішення суду від 07 червня 2024 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, та змінивши предмет позову в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди землі від 05 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1222380500:01:001:0993 площею 6,70 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Дніпропетровської області, Магдалинівського району, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстрований державним реєстратором Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області 05 вересня 2016 року з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222380500:01:001:0993, що зареєстровано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача орендну плату за 2016 2023 роки у розмірі 59006 грн. 50 коп.; пеня за період часу з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року - 15 772 грн. 43 коп.; 3% річних за період часу з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року - 12 958 грн. 83 коп.; індексація за період часу з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року 5700 грн. 03 коп., посилаючись на наявність заборгованості по орендній платі за за 2016 2023 роки (т.2 а.с.183-196).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано доказів того, що відповідачем істотно та систематично порушуються умови договору, а також не доведено той факт, що позивачеві не надавалися кошти в рахунок орендної плати, чим істотно порушено умови договору, виходячи з обставин того, що позивач особисто підписала документи про отримання грошових коштів.

Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного зясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 15 вищевказаного Закону, зокрема, істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про оренду землі, в редакції, чинній на момент укладання договору, орендна плата може встановлюватися у таких формах: грошовій; натуральній (за визначеною кількістю чи частиною продукції, яка одержується з орендованої земельної ділянки); відробітковій (надання послуг орендодавцю). Сторони можуть передбачити у договорі оренди поєднання зазначених форм або визначити інші форми плати.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі, в редакції, чинній на момент укладання договору, умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря. У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, зокрема, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Також, пунктом д ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України встановлено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

У справі встановлено, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,70 га, кадастровий номер 1222380500:01:001:0993, місце розташування: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Олександрівська сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підстав Державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №042129 від 07 лютого 2001 року (т.1 а.с.12).

05 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,70 га, кадастровий номер 1222380500:01:001:0993, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Дніпропетровської області, Магдалинівського району, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований державним реєстратором Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області 05 вересня 2016 року (т.1 а.с.111-113).

Відповідно до п.2.1 договору договір укладається на 49 повних календарних років, відлік яких починається з дати реєстрації права оренди за цим договором, а останнім днем його дії є 31 грудня відповідного року дії договору.

Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата за один календарний рік складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у відповідності з діючим законодавством та сплачується з вересня по грудень кожного календарного року користування за такий рік за бажанням Орендодавця - в грошовій або натуральній формі. Підтвердженням вибору щодо форми виплати йому орендної плати є отриманням ним орендної плати в певній формі, що не потребує додаткового письмового підтвердження.

Згідно з п. 3.2 договору, у розмір орендної плати не входить податок на землю. Обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексації. Орендна плата справляється також і у випадку, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.

Право оренди на земельну ділянку площею 6,70 га, кадастровий номер 1222380500:01:001:0993, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Дніпропетровської області, Магдалинівського району, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 вересня 2016 року строком на 49 років за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (т.1 а.с.14).

05 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2016 року (т.1 а.с.117)

Відповідно то п. 1 додаткової угоди зазначено, внести зміни в п. 3.1 Договору сторони домовилися, що орендна плата за весь об`єкт оренди виплачується щороку у грошовій сумі 10000 грн. за умови, що вказана сума не є нижчою 3% від нормативної грошової оцінки або у натуральній формі - 2 тони зерна в асортименті. Орендна плата у грошовій формі за увесь період користування земельною ділянкою сплачується Орендарем Орендодавцю в строк до 31 жовтня відповідного року користування. Орендна плата у натуральній формі за увесь період користування земельною ділянкою сплачується Орендарем Орендодавцю в строк з 01 серпня до 30 листопада відповідного року користування. Орендна плата також включає оранку та культивацію присадибних ділянок зареєстрованим або мешканцям на території господарства; суму в розмірі 1000 грн. у разі смерті орендодавця. Орендар надає вказану суму його сімї (спадкоємцю).

05 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №2 до договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2016 року, якою внесено зміни до договору вказаного оренди, а саме: допнили новими пунктами розділ 6 договору Умови зміни, припинення і розірвання договору (т.1 а.с.125).

Відповідно до Акту приймання-передачі ділянки в оренду від 05 вересня 2016 року до договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2016 року, ОСОБА_1 передала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у користування земельну ділянку площею 6,70 га, кадастровий номер 1222380500:01:001:0993, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Дніпропетровської області, Магдалинівського району, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.125).

Відповідно до розписки від 06 вересня 2016 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 51800 грн., що еквівалентно 2000 доларів США (т.1 а.с.162).

Згідно видаткового касового ордеру від 20 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 кошти в загальному розмірі 8 050 грн. в рахунок орендної плати за пай 2017 рік (т. 1 а. с. 163).

Згідно видаткового касового ордеру від 30 грудня 2017 року, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 кошти в загальному розмірі 9 950 грн. в рахунок орендної плати за пай 2018 рік (т. 1 а.с. 164).

Згідно розписки від 23 січня 2018 року, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 14 400 грн., що еквівалентно 500 доларів США, за оренду земельного паю (т. 1 а. с. 165).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду 19 листопада 2024 року було витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 наступні докази: належним чином завірені письмові докази щодо отримання ОСОБА_1 орендної плати у грошовій формі за договором оренди земельної ділянки площею 6,700 га, кадастровий номер 1222380500:01:001:0993, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеним між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , зареєстрованим 05 вересня 2016 року, за період часу: за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік (т.4 а.с.27, 28).

На ухвалу апеляційного суду від 19 листопада 2024 року про витребування доказів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що позивачем отримана орендна плата за оскарженим договором оренди землі, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 від 06 вересня 2016 року, видатковим касовим ордером від 20 жовтня 2017 року, видатковим касовим ордером від 30 грудня 2017 року та розпискою ОСОБА_1 від 23 січня 2018 року. Також відповідач вказав, що наявна переплата по орендній платі у розмірі 4200 грн. (т.4 ас.с.39-44).

Слід зазначити, відповідно до розписки від 06 вересня 2016 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 51800 грн., що еквівалентно 2000 доларів США (т.1 а.с.162).

Однак, у вказаній розписці не вказано, що отримана ОСОБА_1 від ОСОБА_2 грошова сума є саме сумою орендною плати, не вказано за який саме період часу.

Згідно розписки від 23 січня 2018 року, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 14 400 грн., що еквівалентно 500 доларів США, за оренду земельного паю (т. 1 а. с. 165).

Однак, у вказаній розписці не вказано за який саме період часу ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошову суму за оренду земельного паю.

Видатковий касовий ордер від 20 жовтня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 кошти в загальному розмірі 8 050 грн. в рахунок орендної плати за пай 2017 рік та видатковий касовий ордер від 30 грудня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 коштив загальномурозмірі 9950грн.в рахунокорендної платиза пай2018рік,не свідчатьпро виплатуорендної плативідповідачем самеза 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік (т.1 а.с.163, 164).

Належних доказів виплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 позивачеві орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 05 вересня 2016 року за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік суду суду не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач фізична особа-підприємць ОСОБА_2 не виплачував позивачу орендну плату та має заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 по виплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 05 вересня 2016 року за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік, що є підставою розірвання договору оренди земельної ділянки.

Розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У своїй постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 183/1749/17 Верховний Суд України зробив висновок про те, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Системний аналіз наведених вище норм закону, дає суду підстави для розірвання Договору оренди, в тому числі, в зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі безкоштовної поставки соломи до садиби позивача, проведення оранки і культивації присадибної земельної ділянки за 2018-2020 роки, з урахуванням наявних в справі доказів, якими підтверджується наявність такої земельної ділянки та враховуючи не надання відповідачем суду доказів на підтвердження факту проведення оранки та культивації присадибної земельної ділянки та поставки соломи протягом цього періоду.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач систематично протягом тривалого часу не сплачував позивачу визначену Договором оренди орендну плату в грошовій формі, що є підставою для розірвання договору оренди, укладеного між сторонами, та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.

Змінивши предмет позову, 28 лютого 2024 року ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди землі від 05 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1222380500:01:001:0993 площею 6,70 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Дніпропетровської області, Магдалинівського району, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстрований державним реєстратором Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області 05 вересня 2016 року з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222380500:01:001:0993, що зареєстровано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача орендну плату за 2016 2023 роки у розмірі 59006 грн. 50 коп.; пеня за період часу з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року - 15 772 грн. 43 коп.; 3% річних за період часу з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року - 12 958 грн. 83 коп.; індексація за період часу з 05 вересня 2016 року по 31 грудня 2023 року 5700 грн. 03 коп., посилаючись на те, що кошти за орендну плату їй не виплачувалися (т.2 а.с.183-196).

У травні 2024 року відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності у цій справі (т.3 а.с.52-55).

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи - ст. 261 ЦК України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи положення ст.13, ст.257 ЦК України, та враховуючи, що відповідач просив суд застосувати строки позовної давності у цій справі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по виплаті орендної плати за період часу з 28 лютого 2021 року по 31 грудня 2023 року (в межах трирічного строку позовної давності та в в межах заявлених позивачем вимог).

Сума орендноїплати за2021рік -орендна плата:8050грн.(10000грн.-1800грн.(ПДФО18%) -150грн.(ВЗ1.5%);

Сума орендноїплати за2022рік -орендна плата:8050грн.(10000грн.-1800грн.(ПДФО18%) -150 грн. (ВЗ 1,5%);

Сума орендноїплати за2023рік -орендна плата:8050грн.(10000грн.-1800грн.(ПДФО18%) -150 грн. (ВЗ 1,5 %).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по сплаті орендної плати за договором оренди землі від 05 вересня 2016 року, укладеним між ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за період часу з 28 лютого 2021 року по 28 лютого 2024 року у розмірі 24 150 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені, трьох відсотків річних та індексації слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов`язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові.

Встановлено, орендна плата за період часу з 28 лютого 2021 року по 31 грудня 2023 року, в межах заявлених позивачем вимог, відповідачем не сплачено до теперішнього часу, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за період часу з 28 лютого 2021 року по 31 грудня 2023 року пеня, три відсотки річних та інфляційні втрати.

Результати розрахунків

Вихідні дані

Дата виникнення заборгованостіДата розрахункуСума боргуРозмір пеніКількість днів прострочення28.02.202131.12.202324150.00 грн.Подвійна облікова ставка НБУ1036

Розрахунок 3% річних

Період розрахункуСума боргу3% річних, грн.28.02.2021 - 31.12.202324150.002056.00 грн.

Розрахунок пені

Період розрахункуСтавка НБУ, %Кількість днів у періодіПеня, грн.28.02.2021 - 04.03.20216539.70 грн.05.03.2021 - 15.04.20216.542361.26 грн.16.04.2021 - 17.06.20217.563625.25 грн.18.06.2021 - 22.07.20217.535347.36 грн.23.07.2021 - 09.09.2021849518.73 грн.10.09.2021 - 21.10.20218.542472.41 грн.22.10.2021 - 09.12.20218.549551.15 грн.10.12.2021 - 20.01.2022942500.20 грн.21.01.2022 - 03.03.20221042555.78 грн.04.03.2022 - 02.06.202210911204.19 грн.03.06.2022 - 21.07.202225491621.03 грн.22.07.2022 - 08.09.202225491621.03 грн.09.09.2022 - 20.10.202225421389.45 грн.21.10.2022 - 08.12.202225491621.03 грн.09.12.2022 - 26.01.202325491621.03 грн.27.01.2023 - 16.03.202325491621.03 грн.17.03.2023 - 27.04.202325421389.45 грн.28.04.2023 - 15.06.202325491621.03 грн.16.06.2023 - 27.07.202325421389.45 грн.28.07.2023 - 14.09.202322491426.50 грн.15.09.2023 - 26.10.202320421111.56 грн.27.10.2023 - 14.12.202316491037.46 грн.15.12.2023 - 31.12.20231516317.59 грн.Всього пені:22963.67 грн.

Втрати від інфляції

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Місяць року за період розрахункуІндекс інфляції, %березень місяць 2021101.7квітень місяць 2021100.7травень місяць 2021101.3червень місяць 2021100.2липень місяць 2021100.1серпень місяць 202199.8вересень місяць 2021101.2жовтень місяць 2021100.9листопад місяць 2021100.8грудень місяць 2021100.6січень місяць 2022101.3лютий місяць 2022101.6березень місяць 2022104.5квітень місяць 2022103.1травень місяць 2022102.7червень місяць 2022103.1липень місяць 2022100.7серпень місяць 2022101.1вересень місяць 2022101.9жовтень місяць 2022102.5листопад місяць 2022100.7грудень місяць 2022100.7січень місяць 2023100.8лютий місяць 2023100.7березень місяць 2023101.5квітень місяць 2023100.2травень місяць 2023100.5червень місяць 2023100.8липень місяць 202399.4серпень місяць 202398.6вересень місяць 2023100.5жовтень місяць 2023100.8листопад місяць 2023100.5грудень місяць 2023100.7

Результати розрахунку

Період розрахункуСума боргу, грн.Сума боргу з інфляцією, грн.Інфляційне збільшення боргу, грн.березень 2021 - грудень 202324150.0034547.7810397.78

Враховуючи, ч.1 ст.13 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за період часу з 28 лютого 2021 року по 31 грудня 2023 року:

пеня 15772 грн. 43 коп., в межах заявлених вимог, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України;

три відсотки річних 2056 грн.

інфляційні втрати 5700 грн. 03 коп., в межах заявлених вимог, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської областівід 07 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 259, 268, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бут Наталії Вікторівни задовольнити частково.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської областівід 07 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 05 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1222380500:01:001:0993 площею 6,70 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Самарського (колишнього Магдалинівського) району, Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований державним реєстратором Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області 05 вересня 2016 року з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222380500:01:001:0993, що зареєстровано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди землі від 05 вересня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за період часу з 28 лютого 2021 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 24 150 грн., пеню у розмірі 15 772 грн. 43 коп., три відсотки річних у розмірі 2 056 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 700 грн. 03 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за звернення з позовною заявою та з апеляційною скаргою у розмірі 4 131 грн. 88 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді М.О.Макаров

О.В.Свистунова