Ухвала

від 29.01.2025 по справі 389/3249/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 389/3249/24

Провадження № 1-кс/390/3/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2025 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький, клопотання ОСОБА_3 про відвід слідчогосудді Кіровоградськогорайонного судуКіровоградської області ОСОБА_4 у кримінальній справі № 389/3249/24,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 перебуває справа № 389/3249/24.

В судовому засіданні 07.01.2025 скаржник ОСОБА_3 заявила клопотання про відвід слідчому судді ОСОБА_4 , яке розподілено для розгляду на суддю ОСОБА_1 . Розгляд клопотання по суті призначено на 29.01.2025.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належними чином, причини неявки суду не відомі.

Слідчий суддя ОСОБА_4 подав заяву про розгляд клопотання про відвід без його участі.

Щодо заявленого клопотання про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у цій справі ОСОБА_3 пояснила, що на розгляді судді ОСОБА_4 перебуває ряд справ, які стосуються бездіяльності прокурорів, слідчих та інших посадових осіб щодо розслідування обставин смерті її батька. У судових засіданнях суддя веде себе зухвало по відношенню до неї. Іноді погрожує викликати до заявниці поліцію. Слухаючи справи суддя зловживає своїм службовим становищем, перевищує повноваження, перебирає на себе обов`язки слідчого і прокурора. Також, суддя виніс ухвалу, що за змістом ідентична ухвалі іншого судді, яку свого часу було скасовано в апеляційному порядку.

Заявниця категорично не довіряє слідчому судді ОСОБА_4 , вважаючи, що він свідомо затягує розгляд справ не визнаючи бездіяльності слідчих і прокурорів у справах, стосовно смерті батька заявниці.

Суд, дослідивши обґрунтування заявленого відводу, приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною шостою статті 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Оскільки стаття 75 КПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов`язкових підстав), лежить в межах повноважень суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:

(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та

(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пп. 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії' (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії', заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

За суб`єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п.п. 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пп. 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії' (Fey v. Austria) від 24.02.1993; п. 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії' (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (п. 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (п.38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Втім, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. п.119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. п.32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"(Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі "Де Куббер проти Бельгії', від 26.10.1984, А, N 86).

КПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що відвід повинен бути вмотивованим.

Обґрунтування ОСОБА_3 клопотання про відвід слідчого судді ОСОБА_4 справі № 389/3249/24 зводяться до обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді як на підставу для відводу.

Академічний тлумачний словник української мови визначає сумнів як "непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь".

Суд виходить з того, що у цьому випадку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради 00Н № 2006/23 від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (пункти 183,184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №11-202сап21).

Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Таким чином, доводи заявниці в клопотанні про відвід слідчого судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 у контексті стороннього спостерігача, хоча і не свідчать про його заінтересованість в результаті розгляду справи № 389/3249/24, водночас, ураховуючи вищевикладене, Бангалорські принципи та висновок Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи, з метою уникнення будь-яких сумнівів у учасників судового процесу та громадськості щодо неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 та забезпечення довіри до судової влади в Україні, подальшого дотримання справедливого балансу між забезпеченням авторитету суду та захистом права заявниці на справедливий судовий розгляд справ з її участю, суд дійшов до висновку про задоволення заявленого відводу слідчому судді ОСОБА_4 з мотивів викладеній у цій ухвалі.

Керуючись статтями 75, 80-82, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 задовольнити.

Матеріали справи передати до канцелярії Кіровоградського районного суду Кіровоградської області для визначення іншого слідчого судді, відповідно до вимог статті 35 КПК України.

У разінеможливості обратислідчого суддюдля судовогорозгляду матеріалівсправи №389/3249/24 відповідно довимог статті35КПК України,матеріали справи № 389/3249/24 направити до Кропивницького апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності відповідно до частини другої статті 34 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1