Рішення

від 23.01.2025 по справі 697/2730/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/2730/23

Провадження № 2/357/452/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В.П.,

секретар судового засідання - Чайка О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Константінової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Степанецької сільської ради, Орган опіки і піклування виконавчого комітету Ліплявської сільської ради, Орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради, про позбавлення батьківських прав -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.

У грудні 2023 року позовом ОСОБА_1 (далі - «Позивач»), в інтересах якої діє її представник, звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - «Відповідач») про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Степанецької сільської ради, Орган опіки і піклування виконавчого комітету Ліплявської сільської ради (далі - «Третя особа»).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.

З 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.07.2017 року, справа №697/1602/17.

Від указаного шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

04.11.2014 року рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області по справі №697/2561/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно і до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Указане судове рішення набрало законної сили 14.11.2014 року.

Протягом тривалого часу Відповідач аліменти не сплачував а тому у нього утворилася заборгованість.

10.01.2023 року рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області по справі №697/1642/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 100654,00 гривень неустойки (пені) прострочення сплати аліментів станом на 01.09.2022 року.

З 2014 року Відповідач припинив утримувати свого сина та цікавитися його життям.

У вихованні дитини Відповідач жодної участі не бере. Він не спілкується з сином, не цікавиться його розвитком.

До закладів освіти щодо отримання інформації про дитину він також не звертався.

Для дитини батько існує лише формально, він записаний у його свідоцтві про народження.

Відповідно до довідки про фактичне місце проживання дитина проживає з матір`ю та її чоловіком, який і став для хлопчика справжнім батьком, дарує йому свою любов і піклування. Виховує в ньому риси чоловіка та повагу до жінки, мами. Саме мама з вітчимом наповнюють дитину духовним життям та виховують у дусі поваги до рідної землі та традицій нашого народу. Тобто виховують в дитині ті якості, з яких складається порядна людина.

Родина фактично проживає у с. Пилява Черкаського району у придбаному будинку. Змінити місце реєстрації Позивач не може, так як батько дитини уникає спілкування та отримати згоду на зміну місця реєстрації дитини не може. Це створює додаткові труднощі.

Через ухилення Відповідача від виконання батьківських обов`язків Позивач просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_3

27.12.2023 року ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області дану цивільну справу було передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (а.с. 31).

01.02.2024 року дана цивільна справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

22.03.2024 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі, призначено судове засідання та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано орган опіки і піклування виконавчого комітету Степанецької сільської ради надати суду висновок відповідно до ч.5 ст.19 СК України (а.с. 41).

21.05.2024 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради (а.с. 50-51).

21.05.2024 року ухвалою суду було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради (а.с.56-57).

19.06.2024 року до канцелярії суду від Третьої особи - Органу опіки та піклування Рокитнянської селищної ради надійшли пояснення по справі (а.с. 76-79).

20.06.2024 року ухвалою суду було визнано явку позивача ОСОБА_1 або її представника, особисто відповідача ОСОБА_2 у судові засідання у даній справі обов`язковою (а.с. 97-98).

17.07.2024 року у підготовчому судовому засіданні Відповідач пояснив, що відзив на позовну заяву він не готував. Судом йому було роз`яснено право на звернення за правовою допомогою, а підготовче судове засідання відкладено.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, Третій особі органу опіки та піклування виконавчого комітету Степанецької сільської ради, за невиконання ухвали суду від 22.03.2024 року, було оголошено захід процесуального примусу - попередження (а.с. 116).

23.07.2024 року до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від органу опіки та піклування виконавчого комітету Степанецької сільської ради надійшло рішення від 15.07.2024 року №104 про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 та відповідність його інтересам дитини і сам висновок (а.с. 129, 130).

23.10.2024 року ухвалою суду було постановлено викликати та допитати у якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті. Визнано явку особисто позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 у судові засідання у даній справі обов`язковою (а.с. 204-205).

25.01.2025 року в судовому засіданні Позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Надали пояснення, аналогічні за змістом позовній заяві. Позивач пояснила, що протягом останніх трьох років Відповідач взагалі не спілкується зі своїм сином, не цікавиться його життям та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, аліментів на утримання дитини не сплачує, у зв`язку із чим має значний розмір заборгованості. Фактичне виховання дитини здійснює вона та її чоловік. За таких обставин Позивач позбавлена можливості виконувати свої материнські обов`язки у повному обсязі. Метою звернення до суду із даним позовом є захист прав дитини від негативного впливу батька, який вчинявся три роки тому. Позивач не хоче, щоб у майбутньому у її дитини могли б бути будь-які обов`язки перед Відповідачем, як перед батьком, адже він взагалі не займався його життям та ухилявся від виконання батьківських обов`язків.

У судовому засіданні було допитано у якості свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що є матір`ю Позивача. Відповідач відмовився від власного сина, дитина навіть забула про його існування. Позивач, через те, що батько дитини самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, мусила піти на роботу, коли дитині виповнилося 1,5 років. У той час свідок допомагала Позивачу у догляді за дитиною. Відповідач жодним чином не бере участь у вихованні дитини, вже пройшов не один рік, з тих пір як дитина останній раз бачила свого батька. Дитина часто запитує, чому у нього інше прізвище, ніж у його мами. Через те, що Відповідач взагалі не допомагає утримувати дитину, таку допомогу Позивачу змушена надавати свідок зі своєї пенсії. Дитина навчається в ліцеї, але його батько не приходить туди, як і не приходив до дитячого садочка. Життям дитини батько не цікавиться.

У судовому засіданні було допитано у якості свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що він є братом по матері Позивача. У 2014 році сторони ще жили разом, але потім, починаючи з 2015 року свідок вже Відповідача не бачив. Зі своїм сином Відповідач не спілкується, його навчанням не цікавиться, із днем народження його не вітає, не телефонує.

У судове засідання представники Третіх осіб не з`явилися, до канцелярії суду подали заяви про розгляд даної справи без їхньої участі (а.с. 71, 111, 248).

У призначені по справі судові засідання Відповідач не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також його розпискою про ознайомлення з матеріалами даної цивільної справи (а.с. 141, 177, 182). Відзиву, будь-яких письмових пояснень від нього на адресу суду не надходило.

Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

З 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.07.2017 року, справа №697/1602/17 (а.с. 8).

Від указаного шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 260).

04.11.2014 року рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області по справі №697/2561/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно і до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Указане судове рішення набрало законної сили 14.11.2014 року (а.с. 257).

10.01.2023 року рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області по справі №697/1642/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 100654,00 гривень неустойки (пені) прострочення сплати аліментів станом на 01.09.2022 року (а.с.258-259).

Відповідно до довідки Канівського КЗ ДО (ЯСЛА-САДОЧОК) №4 «БІЛОЧКА» від 20.07.2022 року №58 батько ОСОБА_3 протягом 2014-2018 років не відвідував батьківські збори в дитячому садочку «БІЛОЧКА» та не цікавився дошкільним життям дитини (а.с. 14, зворот).

Згідно з інформацією від 21.07.2022 року, наданою адміністрацією КЗ «Степанецький ліцей-опорний заклад загальної середньої освіти» Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області з першого класу навчання ОСОБА_3 , тобто з 01.09.2019 року і по цей час його батько ОСОБА_2 жодного разу не відвідував навчальний заклад, не брав участі у батьківських класних, чи загальношкільних зборах, а також позакласних навчально-виховних заходах. У вихованні сина батько участі не бере (а.с. 15).

Відповідно до довідки КЗ «Степанецький ліцей-опорний заклад загальної середньої освіти» Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області від 10.07.2024 року №44 за період навчання ОСОБА_3 з 01.09.2019 року у даному ліцеї його вихованням займається мати - ОСОБА_1 . Остання постійно відвідує батьківські збори, бере активну участь у шкільних та позашкільних заходах, цікавиться досягненнями сина. За період навчання дитини в ліцеї тато не з`являвся і не телефонував, успіхами навчання та виховання дитини не цікавився. З класним керівником не спілкувався жодного разу (а.с. 133).

Згідно з Характеристикою Старостинського округу №1 с. Шарки та с. Калинівка Рокитнянської селищної ради від 10.06.2024 року №38-05-19 Відповідач зареєстрований з 19.05.2020 року в АДРЕСА_1 . Останній за місцем реєстрації не проживає, місце його проживання невідомо (а.с. 88).

Відповідно до листом Управління «ЦЕНТР НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ» виконавчого комітету Канівської міської ради від 11.12.2023 року №877 проведення реєстраційної дії чи зняття з реєстрації місця проживання сина сторін - ОСОБА_3 є неможливим, так як батько дитини ОСОБА_2 не надав відповідної згоди, засвідченої нотаріально (а.с. 10).

Згідно з заявою неповнолітнього ОСОБА_3 від 15.07.2024 року, написаної в присутності головного спеціаліста ССД Степанецької сільської ради Дорошень Т.М., останній підтримує позбавлення його батька ОСОБА_2 батьківських прав щодо нього, надалі зустрічатися із ним він не хоче (а.с. 134).

15.07.2024 року рішенням виконавчого комітету Степанецької сільської ради №104 було затвердження висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 та відповідність його інтересам дитини (а.с. 129).

Відповідно до вказаного висновку з метою захисту законних прав та дотримання інтересів малолітнього ОСОБА_3 , забезпечення умов для його належного утримання, виховання та повноцінного розвитку в сім`ї матері, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина ОСОБА_3 (а.с. 130).

Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами матеріального та процесуального права України.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідно до статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За правилами частини першої статті 19 Конвенції держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 року справа №459/3411/18.

Згідно з пунктами 15 та 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Висновки суду.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Аналіз наявних у справі письмових доказів та показань свідків дозволяє зробити висновок, що доводи Позивача про нехтування Відповідачем батьківськими обов`язками щодо утримання та виховання свого сина ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження. Ураховуючи висновок органу опіки та піклування, суд вважає, що є об`єктивні причини для позбавлення Відповідача батьківських прав відносно сина. Вимоги позивача є законними, обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи. Позбавлення Відповідача батьківських прав відповідає інтересам дитини.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст.169 СК України мати, батько, позбавленні батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 89, 141, 254, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Степанецької сільської ради, Орган опіки і піклування виконавчого комітету Ліплявської сільської ради, Орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Степанецької сільської ради, місцезнаходження: вулиця Тагіанесяна, будинок 10, село Степанці, Черкаський район, Черкаська область, 19031. Код ЄДРПОУ 04411332.

Орган опіки і піклування виконавчого комітету Ліплявської сільської ради, місцезнаходження: село Ліпляве, Черкаський район, Черкаська область, 19020. Код ЄДРПОУ 35821118.

Орган опіки та піклування Рокитнянської селищної ради, місцезнаходження: вулиця Незалежності, будинок 2, селище Рокитне, Білоцерківського району, Київської області, 09601, код ЄДРПОУ 04358997

Повне судове рішення складено 30.01.2025 року.

Суддя В. П. Цукуров