Рішення

від 26.12.2007 по справі 14/280 (12/71)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/280 (12/71)

26.12.07  

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                   Тел.77-99-18

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

20 грудня 2007р.                                                                                         справа №14/280 (12/71)

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”( м. Київ, Несторівський пров., 3-5) в інтересах структурної одиниці Гнідинцівського ГПЗ, смт.Варва, Чернігівська обл.

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз”, вул.Любецька,68, м. Чернігів

Про  стягнення  646685грн. 16коп.  

                                                                                                                    Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Чернецький В.В. довіреність № юр-673/з від 27.12.2006р.,  представник.

Від відповідача: Томилко М.М. довіреність № 18/2578 від 25.12.2006р., представник.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 11.12.07р. перерви на підстав ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 646 685грн.16коп. боргу за надані послуги з транспортування природного газу згідно договору № 7/18/350/98г/178г від 29.12.2003р. про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2004 році.

У відзиві на позов вих.№18/385 від 19.02.07р. відповідач зазначив, що відповідно до алгоритму уповноважений банк самостійно здійснює розподіл коштів, тобто відповідач не є власником коштів, що надходять на розподільчий рахунок від населення, розрахунки за надані послуги безпосередньо не проводив, і оскільки такий порядок їх проведення встановлений вищезазначеним договором, який укладений між сторонами, порушень умов по оплаті за протранспортований природний газ для потреб населення з боку відповідача немає.

Ухвалою голови господарського суду Шестак В.І. від 08.11.07р. справу №12/71 було передано на розгляд судді Книш Н.Ю. з присвоєнням № 14/280 (12/71).

В судовому засіданні 27.03.2007 року представник позивача надав письмову заяву про уточнення позовних вимог від 26.03.07р. за №1136, відповідно до якої повідомив, що у зв'язку з проведенням звірки розрахунків між сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню становить 601474грн.91коп. Також позивач просив суд стягнути з відповідача 6014грн.75коп. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Представник відповідача не заперечував проти поданої раніше позивачем заяви про уточнення позовних вимог. Вказану заяву представник позивача в судовому засіданні 27.11.07р. підтримав та зазначив, що це є фактичним зменшенням розміру позовних вимог, заява прийнята судом.

          У письмовому поясненні по справі вих.№4820 від 26.11.07р. позивач підтримав позовні вимоги, і просив стягнути з відповідача 601474,91грн. боргу за надані послуги з транспортування природного газу у 2004 році, 6014,75грн. держмита, 118,00грн. витрат на ІТЗ, та зазначив, що порядок проведення розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу передбачено розділом 5 договору, що розрахунки за надані послуги відповідачем здійснено частково у зв'язку з чим Гнідинцівським ГПЗ на адресу боржника 05.07.05р. та 19.04.06р. були надіслані претензії №667 та №1248/2 з вимогами погашення заборгованості, що заборгованість за послуги з транспортування природного газу відповідачем була частково погашена. Позивач зазначає, що Постановою НКРЕ від 12.07.00р. №759 „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК „Нафтобаз України” за поставлений природний газ” було розроблено алгоритм, однак він визначає лише послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ, цей алгоритм не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, у тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу з споживачів природного газу і це підтверджено практикою вирішення спорів щодо стягнення заборгованості за газ та надані послуги з його транспортування Верховним судом України та Вищим господарським судом України.

У письмовому поясненні за №18/3135 від 26.11.07р. відповідач проти позовних вимог заперечував та зазначив, що у відповідності до алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджено постановою НКРЕ України №759 від 12.07.00р., кошти, що надійшли протягом операційного дня від споживачів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання газопостачального підприємства, уповноважений банк того ж операційного дня зараховує на поточний рахунок газотранспортного підприємства –в частині надання послуг з транспортування природного газу, що сторони у п.5.2 договорі домовились про розрахунки, що відповідач не є власником коштів, що надходять на розподільчий рахунок від населення, що розрахунки за надані послуги безпосередньо не проводив, що порушень договірних умов по оплаті за протранспортований природний газ для потреб населення з боку відповідача немає. До письмового пояснення відповідачем було надано довідку по договору №№7/18/350/98г/178г від 29.12.03р., в якій зазначено про проведення оплати у 2007 році у сумі 86,89грн., а також подано копії листа позивача за №5682 від 26.12.06р. і заява відповідача про припинення зобов'язання шляхом заліку зустрічних, однорідних вимог від 15.01.07р. на суму 86,89грн.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.07р. надав пояснення в якому зазначив, що договір №7/18/350/98г/178-г між ВАТ „Укрнафта” та ВАТ „Чернігівгаз” укладений 29.12.03р., що порядок проведення розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу передбачено розділом 5 договору, що пред'явлення позивачем претензії №667 від 05.07.05р. є підставою для початку перебігу семиденного строку передбаченого ст.530 ЦК України по зобов'язанням з оплати наданих послуг з транспортування газу по договору №7/18/350/98г/178г від 29.12.03р., що Алгоритм не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, у тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу з споживачів природного газу, що станом  на 07.12.07р. заборгованість ВАТ „Чернігівгаз” перед позивачем за надані послуги з транспортування природного газу у 2004р. становить 601388,02грн. Позивач у поданому поясненні просив стягнути з відповідача 601388,02грн. за надані послуги з транспортування природного газу у 2004 році, 6014,75грн. держмита, 118,00грн. витрат на ІТЗ.

Судом прийнято уточнення позивачем розміру позовних вимог щодо стягнення з відповідача 601388,02грн. боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.07р. надав письмові пояснення по справі №18/3277 від 10.12.07р., в яких зазначив, що позивач в договорі від 29.12.03р. №7/18/350/98г/178г погодився, що оплата здійснюється згідно алгоритму не пізніше наступного дня з моменту надходження грошових коштів на розподільчий рахунок, тобто позивач передбачав той факт, що оплата населення за отриманий природний газ може проводитися не в повному обсязі. Відповідач зазначив, що п.3.4 Алгоритму на який акцентує увагу Вищий господарський суд України, був введений з моменту внесення змін до Алгоритму, тобто з 30.09.05р., що довідки про рух коштів згідно п.3.4 Алгоритму за спірний період січень-грудень 2004 року ВАТ „Чернігівгаз” до НКРЕ не подавав.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові пояснення за №18/3428 від 20.12.07р., в яких зазначив, що ВАТ „Чернігівгаз” постачає природний газ всьому населенню Чернігівської області, кількість абонентів складає більш ніж 270тис., що відповідно до п.3.5. Алгоритму кошті, що надійшли протягом операційного дня від споживачів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання газопостачального підприємства, уповноважений банк того ж операційного дня зараховує згідно нормативу розподілу коштів на поточний рахунок газопостачального підприємства, що відповідно до розподілу грошових коштів згідно Алгоритму Гнідинцівський ГПЗ ВАТ „Укрнафта” отримує в середньому 1,01% від грошових коштів, що надійшли на розподільчий рахунок, вказана сума не покриває в повному об'ємі затверджений тариф, що станом на 01.11.07р. заборгованість населення за поставлений природний газ складає 9314874,00грн. і надати інформацію щодо заборгованості за 2004 рік не мають технічної можливості.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Враховуючи, що позивач на день розгляду справи визначив остаточний розмір заборгованості у сумі 601388,02грн. за надані послуги з транспортування природного газу у 2004 році, яку просить стягнути з відповідача, і уточнення позивачем розміру позовних вимог судом прийнято, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його остаточних позовних вимог.

У відповідності до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

29.12.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №7/18/350/98г/178г про надання послуг з транспортування природного газу в 2004 році (Т.1 а.с.10-12). Відповідно до пункту 1.1. Договору Замовник (відповідач по справі) взяв на себе зобов'язання передати в 2004 році в систему газопроводів Виконавця (позивача по справі), а Виконавець (позивач) зобов'язується здійснити транспортування природного газу Замовника, для потреб населення, яким Замовник реалізує та транспортує природний газ. Замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що виконавець здійснює в 2004р. транспортування газу замовнику в таких обсягах: 2004 рік –75000 тис. м.куб.: 1 квартал –36000 тис. м.куб., 2 квартал –8200 тис. м.куб., 3 квартал –3800 тис.м. куб., 4 квартал –27000 тис. м.куб. газу.

Додатковою угодою № 1 до договору на транспортування природного газу для потреб населення № 18/350 від 29.12.2003 року, сторони в розділі 4.1. Договору № 18/350 від 29.12.2003 року „Тарифи на транспортування природного газу” п. 5.1. виклали в новій редакції, відповідно до якого тариф на послуги з транспортування 1000куб.м. природного газу трубопроводами Виконавця з 01.05.2004 року визначається постановою НКРЕ № 437 від 30.04.2004 року та становить 17,40 грн., крім того ПДВ –3,48 грн., всього в розмірі 20,88грн. (т.1 а.с.13).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання - передача послуг по транспортуванню газу оформлюється актами приймання - передачі газу в обсягах фактично протранспортованого газу замовника. Акти приймання-передачі послуг по транспортуванню газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 10 числа, наступного за звітнім місяця. Акти приймання-передачі послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення розрахунків.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських  договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання умов договору про надання послуг з транспортування природного газу в 2004 році №7/18/350/98г/178г від 29.12.2003р. позивач за період з 01 січня по 31 грудня 2004р. протранспортував відповідачеві природного газу в кількості 64364,74 тис. м.куб. Загальна вартість наданих у 2004 році послуг по даному договору становить 1312097грн.70коп., що підтверджується двохсторонніми актами виконання послуг з транспортування природного газу від 01.03.04р., від 01.04.04р., від 01.05.04р., від 01.06.04р., від 01.07.04р., від 01.08.04р., від 01.09.04р., від 01.10.04р., від 01.11.04р., від 01.12.04р., від 01.01.05р., які підписані сторонами та копії яких додані до матеріалів справи (т.1 а.с.14-25).

Згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У п.5.1 договору сторони визначили, що вартість наданих виконавцем замовнику послуг по транспортуванню природного газу у звітному місяці визначається на підставі актів прийому-передачі послуг по транспортуванню газу та тарифів на транспортування газу.

У відповідності з п.5.2. договору оплата послуг з транспортування природного газу здійснюється замовником грошовими коштами з розподільчого рахунку, згідно алгоритму розподілу грошових коштів, затвердженого НАК „Нафтогаз України”, не пізніше наступного дня з моменту надходження вказаних коштів на розподільчий рахунок.

У п.10.1 договору сторони передбачили, що договір набирає  чинності з моменту підписання сторонами і затвердження головою правління ВАТ „Укрнафта” і діє  в частині транспортування газу до 31.12.2004р. з можливою пролонгацією за домовленістю сторін, а в частині проведення розрахунків –до їх повного здійснення.

Як свідчать матеріали справи та не заперечує відповідач, останній частково розрахувався з позивачем за надані послуги з транспортування природного газу у 2004 році по договору №7/18/350/98г/178г від 29.12.2003р., сплативши позивачу 710709,68грн., що підтверджується платіжними дорученнями, актами про проведення взаємозаліку, заявою про припинення зобов'язання шляхом заліку зустрічних, однорідних вимог від 15.01.07р., доданими до матеріалів справи. (т. 1 а.с 70-221, т.2 а.с. 67).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем несплачено позивачу 601388,02грн. вартості наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг з транспортування природного газу у 2004 році по договору №7/18/350/98г/178г від 29.12.2003р.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” за поставлений природний газ” від 12 липня 2000 року N 759 на виконання постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 27 травня 2000 року N 840 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13 листопада 1998 року N 1785” було розроблено алгоритм, який визначає послідовність дій підприємства та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ.

Відповідачем до матеріалів справи подано копії Довідок про нормативи розподілу коштів, що надійшли на розподільний рахунок управління по реалізації та розрахунках за природний газ ВАТ „Чернігівгаз” за 2004 рік.

Як свідчать матеріали справи та підтверджують сторони, вимоги позивача не стосуються коштів, що надходили на розподільчий рахунок відповідача від споживачів природного газу, якими відповідач не має права розпоряджатися.

Згідно Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.05р. №860 „Про внесення змін до постанови НКРЕ від 12.07.2000р. №759” було внесені відповідні зміни до Алгоритму. Так згідно п.3.4 Алгоритму, на який акцентує увагу Вищий господарський суд України, передбачає, що газопостачальні підприємства зобов'язані надавати НКРЕ завірені в установленому порядку копії довідок про рух коштів з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання за звітний період.

У своєму поясненні за №18/3277 від 10.12.07р. відповідач зазначив, що довідки про рух коштів згідно п.3.4 Алгоритму за спірний період січень-грудень 2004 року ВАТ „Чернігівгаз” до НКРЕ не подавалися, посилаючись на те, що п.3.4 Алгоритму був введений з моменту внесення змін до Алгоритму, тобто з 30.09.05р. Відповідачем до матеріалів справи подано тільки Довідку про рух грошових коштів на розподільчому рахунку на протязі 2007 року по ВАТ „Чернігівгаз” (населення).

Як свідчать матеріали справи та визнає відповідач, що відповідно до розподілу грошових коштів згідно Алгоритму позивач в особі Гнідинцівського ГПЗ ВАТ „Укрнафта” отримує суми, які не покривають в повному об'ємі затверджений тариф.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що кошти, які надійшли на розподільчий рахунок відповідача після 2004 року та розподілені відповідно до Алгоритму не зараховуються позивачу в рахунок погашення боргів відповідача за надані позивачем відповідачу послуги з транспортування природного газу у 2004 році.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що Алгоритм не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості послуг, не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, у тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу з споживачів природного газу.

Постановою НКРЕ України від 12.07.2000р. №759 „Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств” із змінами, внесеними згідно з Постановою НКРЕ України №860 від 30.09.05р., не передбачається звільнення сторін від належного виконання зобов'язань.

Заперечення відповідача проти позову судом не приймаються з огляду на вищевикладене.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Слід зазначити, що умовами договору №7/18/350/98г/178г від 29.12.2003р. передбачено обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги з транспортування природного газу.

Оскільки, Алгоритм встановлює лише порядок, а не строки розрахунку за фактично надані послуги з транспортування газу, то відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.07.2005р. позивачем була направлена відповідачеві претензія № 667 з вимогою оплатити вартість наданих послуг з транспортування природного газу у строк до 01.08.05р.

У відповіді від 28.07.05р. за №2/1606 на претензію позивача відповідачем було повідомлено, що „фактично це заборгованість не ВАТ „Чернігівгаз”, а борг населення, платоспроможність якого дуже низька, що ВАТ „Чернігівгаз” зобов'язується докласти всіх можливих зусиль для найскорішого вирішення питання щодо погашення боргу перед підприємством”.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості послуг з транспортування природного газу виконав частково. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 601388грн.02коп.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за надані позивачем послуги з транспортування природного газу в 2004 році в повній сумі в установлений строк не сплатив, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача з урахуванням визначеного ним остаточного розміру вимог є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 601388,02грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 6013грн.88коп. та 109грн.73коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при визначенні ціни позову у розмірі 646685,16грн. платіжним дорученням №94 від 16.01.07р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/280(12/71) (а.с.7), сплачено в доход державного бюджету державне мито в сумі 7153,29грн. Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено державне мито у більшому розмірі ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України №7-93 “Про державне мито” та відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України Відкритому акціонерному товариству „Укрнафта” підлягає поверненню з державного бюджету державне мито в сумі 686грн.44коп.

Керуючись ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 627, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 47, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз”  ( м. Чернігів, вул. Любецька, 68, п/р № 260010100066 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м. Київ, МФО 380054, код 03358104) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” (Несторівський пров., 3-5, м. Київ, п/р № 26001060136913 у Варвинському відділенні філії Чернігівського регіонального управління ЗАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 353586, код 00136875) 601388грн.02коп. боргу, 6013грн.88коп. державного мита та 109грн.73коп. витрат за інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

      Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Повернути Відкритому акціонерному товариству „Укрнафта” ( Несторівський пров., 3-5, м. Київ, п/р № 26001060136913 у Варвинському відділенні філії Чернігівського регіонального управління ЗАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 353586 код 00136875) з державного бюджету (рахунок № р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095, код 22825965) державне мито в сумі 686грн.44коп., яке сплачене згідно платіжного доручення № 94 від 16.01.2007 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/280(12/71) господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення державного мита  з Держаного бюджету.

Суддя                                                                                                      Н.Ю.Книш

Рішення підписано 25.12.2007р.

Суддя                                                                                                      Н.Ю.Книш